Які передумови, причини і початок Національно-визвольної війни під продом Богдана Хмельницького?
Робота в парах.
1. Обговоріть і визначте, у чому Б. Хмельницький вбачав основну причину війни українського народу проти польської влади.
Основну причину війни українського народу проти польської влади Богдан Хмельницький вбачав у релігійному гнітові – утисків поляками православ’я та насадженні католицизму. Варто зазначити, що в ХVІІ ст. належність до тієї чи іншої релігії була однією з вагомих ознак національної ідентичності поряд з мовою її спілкування (втім, усвідомлення мови її носіями, як головної ознаки нації, приходить значно пізніше).
Мовою оригіналу:
…ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.
2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.
Початок XVII ст. ознаменувався боротьбою між унійною та православною церквами. Польська влада всіляко підтримувала поширення унії. У відповідь в 1601 та 1603 роках православні посли разом із протестантами зірвали роботу сеймів. Під тиском православних вальний сейм на протязі 1607-1609 років мусив установити
Так, 1609 р. жителі Києва здійснили напад на Видубицький монастир, в якому переховувався намісник греко-католицького митрополита Антоній Грекович, у планах якого було захоплення Софійського собору і Києво-Печерської лаври. Але 1618 року козаки схопили його та втопили в Дніпрі.
Врешті, польська влада в особі короля Жигмунта III визнала Києво-Печерську лавру православною.
У багатьох містах України створювалися братські організації, які насамперед мали на меті підтримку православ’я в умовах наступу католицизму. Діяльністю братств опікувалися запорожці. Козаки самі часто були братчиками. Вони фінансово і військово підтримували братства й православну церкву. Саме за підтримки козаків 1615 року у Києві засновано Богоявленське братство, а вступ до нього Сагайдачного з усім Військом Запорозьким показав, що козаки брали православну віру під свій захист та опіку.
Митрополит Йов Борецький доклав багато зусиль до відновлення православної ієрархії в 1620 році. Піддержував митрополита в цій справі гетьман П. Сагайдачний. В боротьбі з церковною унією Йов Борецький найбільше покладався на козаків.
Митрополит Петро Могила 1632 року добився від польського короля Владислава IV визнання вищої православної церковної ієрархії.
Чи розпочалася б війна, якби не відбулося події, що стала приводом до неї? Поясніть свою думку.
Визвольна війна почалася б за будь-яких умов, адже українцям доводилося терпіти соціальний і національно-релігійний гніт з боку польської шляхти. В суспільстві зростало невдоволення політикою польської влади та сваволею шляхти. І це в той час, коли в Україні козаки уже стали потужною політичною силою, здатною очолити боротьбу проти польського гніту.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Додайте початок». Правила гри. Учитель/учителька наводить закінчення речень, до яких необхідно додати відповідний із їхнім змістом початок. Зразок речень:
1) невдоволення населення швидким зростанням володінь польської шляхти на українських землях стало соціально-економічною передумовою війни;
2) посилення національно-релігійних утисків православних українців стало національно-релігійною передумовою війни;
3) невідповідність між фактичним набуттям козаками політичного лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що накладалися на них владою за «Ординацією Війська Запорозького…» 1638 р. та слабкість польської влади вважається політичною передумовою війни;
4) бажання помсти землевласникам, орендарям, управителям за завдані кривди перетворилося на психологічну передумову війни;
5) особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. стала приводом до війни.
2. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
Причинами Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. є:
– зростання шляхетського землеволодіння;
– втрата землі українськими селянами та закріпачення;
– ігнорування польською владою станових інтересів козацтва;
– національно-релігійні утиски;
– українці не мали можливості повноцінного розвитку своєї самобутності і культури внаслідок процесів полонізації;
– бажання помсти польській шляхті за завдані кривди.
3. Що вам відомо про провідника Національно-визвольної війни 1648—1657 рр. і його соратників?
Богдан (Зиновій) Хмельницький очолив Національно-визвольну війну 1648—1657 рр., він створив Українську козацьку державу Військо Запорозьке. Хмельницький став першим її гетьманом. Народився майбутній гетьман в хуторі Суботові на Чигиринщині в родині дрібної русинської шляхти.
Освіту Богдан здобув київській братській школі, а потім начався у Львівському єзуїтському колегіумі. Будучи юнаком, Хмельницький поступив на військову службу.
1620 р. разом із батьком був учасником козацького походу до Молдавії проти турків-османів, де в
Цецорській битві загинув батько майбутнього гетьмана. Сам же Богдан потрапив в полон до турків, з якого був викуплений запорожцями.
Повернувшись з турецької неволі, Хмельницький стає реєстровим козаком, зайнявши невдовзі посаду писаря.
Будучи реєстровцем, Богдан був учасником походів на Кримське ханство, в часи козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. незмінно піддержував інтереси козаків.
У січні 1648 р. став керівником Національно-визвольної війни, де проявилися його таланти полководця, дипломата і державного діяча.
Саме Хмельницький в ході визвольної боротьби озвучив ідею створення Української державності на українських етнічних територіях.
Йому вдалося добитися політичного визнання Української козацької держави іншими державами світу.
4. Як розпочалася війна?
Приводом до початку війни був конфлікт між Б. Хмельницьким і чигиринським підстаростою Д. Чаплинським. Останній весною 1647 р. знищив родинне гніздо Богдана Хмельницького хутір Суботів. Добитися справедливості в судах Хмельницькому не вдалося і він вирушив на Січ, де в січні 1648 року його обирають гетьманом. Саме ці події вважають початком визвольної війни.
6. Колективне обговорення. Б. Хмельницький вважав, що головною причиною війни стали утиски українського православного населення в релігійній сфері. Якою є ваша точка зору щодо ролі релігійного чинника в розвитку суспільства?
Релігійний чинник був дуже важливим. В цілому, в ХVІІ ст. належність до тієї чи іншої релігії була однією з найбільш вагомих ознак національної ідентичності того чи іншого народу.
7. Розпочніть складати в зошиті таблицю «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.».
| Період | Воєнні події періоду | Суспільно-політичні події періоду | Підсумки періоду |
| 1648 — 1649 рр. | Перемога в битвах на Жовтих Водах (6 травня 1648 р.) та Корсунем (26 травня 1648 р.). Звільнення Лівобережжя (літо 1648 р.). Перемога козаків в Пилявецькій битві (11-13 вересня 1648 р.). Облога Львова (вересень 1648 р.). Невдалий штурм Замостя. Поразка від Литви під Лоєвом (31 липня 1649 р.), литовці не пішли і Україну. Облога козаками Збаража (липень, 1649 р.) Битва під Зборовом (5 серпня 1649 р.) | 25 січня 1648 р. оволодів без бою Микитинською Січчю. В кінці січня 1648 р. стає гетьманом. В березні 1648 р. уклав договір про військово- політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм. Програма вимог до польської влади, щодо створення держави Військо Запорозьке, підпорядкованої польському королю, з визначеними кордонами до Білої Церкви й Умані разом із Лівобережжям. Смерть короля Владислава IV, новий король Ян ІІ Казимир. Повернення козацького війська на Наддніпрянщину (14 листопада 1648 р.). Повернення до Києва (грудень 1648 р.) Оприлюднення програми побудови Української козацької держави (лютий-квітень1649 р.) переговори про перемир’я з поляками (лютий 1649 р.) Зрада татар під Зборовом, Зборівський мир – визнання королем автономії козацької держави. | Наростання боротьби. Визнання Річчю Посполитою обмеженої автономії козацької України |
| 1650 — 1653 рр. | 10-12 лютого битва під м. Красним, поразка козаків. 1-10 березня бої за Вінницю. Перемога козаків: захопили Бар, Хмільник, Шаргород, Меджибіж. 18-20 червня 1651 р. битва під Берестечком, втеча татар, поразка козаків. 26 червня 1651 р. битва з литовцями під Ріпками, поразка козаків. 1650,1652, 1653 рр. 4 походи Т. Хмельницького до Молдавського князівства. 22 травня 1652 р. – Батозька битва, перемога козаків. Лютий 1653 р. – вторгнення на Брацлавщину, розгром поляків під Уманню. Жовтень-грудень 1653 р. – облога поляків під Жванцем. | Білоцерківський мир. Короткочасне захоплення Києва литовським князем Радзивілом. Метою Молдавських походів було позбавити поляків можливості використати Молдавію для наступу на Україну. Невдалий підсумок Молдавських походів. Молдова стає союзником Польщі. Травень 1653 р. – невдала спроба організації походу Хмельницьким проти поляків. 5 грудня 1643 р. – Кам’янецька угода татар з поляками. Погіршення зовнішньополітичного становища Гетьманщини, загострення кризових явищ, спричинених тривалою війною (занепад господарства, зменшення кількості населення до 40 %, спустошення земель) | Тривала й виснажлива боротьба повстанців з урядовими силами |
| 1654 — 1655 рр. | Лютий-березень 1654 р. – поляки вторглися на Поділля, знищення Немирова. Україно- московський похід на Білорусь та Смоленщину, захоплення московитами півдня Білорусі. Грудень, 1654 р. вторгнення татар на Поділля. 19-21 січня 1655 р. битва під Охматовом (Дрижиполе) між козацько- московським та польсько- татарським військом – зупинка просування ворога. Захоплення Білорусі московсько-козацькими військами. Наступ шведів на Польщу. 19 вересня 1655 р. – облога козаками Львова. Визволення західноукраїнських земель Б. Хмельницьким. Невдоволення шведів діями Хмельницького на заході України, зняття облоги Львова, повернення козацького війська в Гетьманщину. Листопад,1655 р. – битва під Озерною, перемога козацько- московського війська над татарами. | 8 січня 1654 р. – Переяславська угода про протекторат Московії. Березень, 1654 р. – Березневі статті – договір між Україною і Московією. 10 липня 1654 р. Вічний договір між Кримським ханством та Польщею. Згода Хмельницького на турецький протекторат – заборона султаном кримським татарам спустошувати Україну. Осінь, 1655 р. – порушення татарами заборони султана і просування орди до Львова. Переговори Хмельницького про мир з поляками. 12 листопада 1655 р. угода під Озерною між татарами і козаками про невтручання татар у в боротьбу Гетьманщини та Московії з Річчю Посполитою, заборона нападів на Україну. | Зміни в перебігу війни, спричинені отриманням козацькою Україною військової допомоги від Московської держави |
| 1656 — 1657 рр. | Травень, 1656 р. – війна між Швецією та Московією за Балтику. Грудень 1656 р. – 19 червня 1657 р. взяття Варшави. | Послаблення Московії у війні зі шведами, серпень-жовтень 1656 р. Віленське перемир’я з Польщею. Активізація Хмельницьким зусиль щодо укладення союзу зі Швецією та Трансільванією проти Речі Посполитої і Кримського ханства. Грудень 1656 р. в Радноті підписано союзницький договір між Швецією і Трансільванією, згідно якого планувався перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Б. Хмельницький без узгодження з Московією підтримує військом наступ Трансільванії на Польщу, до них долучається Швеція – успішні дії союзників. Проте кримські татари вступають у війну на боці Польщі, а польські війська наступають на Трансільванію. На Швецію наступає Данія. Трансільванія капітулює, шведська армія повертається з Польщі додому, як і козацьке військо. Похід на Польщу було програно. | Спільні дії українсько-шведсько- трансільванських сил проти Речі Посполитої |
8. Український історик ХХ ст. І. Крип’якевич писав: «Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення та інтереси. Народні маси зустріли Б. Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їхніх інтересів». Підготуйте повідомлення з презентацією про життєвий
шлях Б. Хмельницького напередодні війни та на її початку.
1) У 1620-1621 рр. Богдан Хмельницький був учасником у польсько-турецькій війні. В Цецорській битві гине його батько Михайло, а він сам потрапляє в турецький полон, де був два роки. З полону Хмельницький, за одними даними, втікає, за іншими – його викупила матір.
2) Невдовзі стає реєстровим козаком. Брав участь з запорожцями у походах на турецькі міста. Служив писарем.
3) В 1635 році нагороджений золотою шаблею польського короля Владислава IV за хоробрість.
4)1644-1646 рр. був учасником війни Франції з Іспанією на чолі двохтисячного козацького загону.
5) Після зруйнування родинного хутору Суботова чигиринським підстаростою Чаплинським Хмельницький йде на Січ з метою підняти повстання проти свавілля польської шляхти.
6)На Запорожжі в січні 1648 року стає гетьманом. Ця подія стала початком Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.
7) У березні 1648 р. уклав договір про військово-політичний союз із кримським ханом Іслямом III Гераєм.