Завдання і відповіді Практичне заняття за розділом ІІ. Становлення козацтва в XVI — перша половина XVII ст.
1. Внести до синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» відомості про формування козацького стану, утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького…».
| Дата | Подія в Україні | Дата | Подія у Європі |
| 1489 р. | Перша згадка про українських козаків у «Хроніці» Марціна Бєльського | 1480 р. | Звільнення Московської держави від монголо-татар |
| 1492 р. | Відкриття Америки Колумбом | ||
| 1497 p. | Васко да Гама відкрив шлях у Індію | ||
| 1519 -1522 pp. | Перша навколосвітня подорож Магеллана | ||
| 1517р. | “95 тез Лютера” | ||
| 1524- 1525 pp. | Селянська війна в Німеччині | ||
| 1547 р. | Вінчання Івана IV Грозного на царство у Москві | ||
| 1556 р. | Дмитро Вишневецький на Малій Хортиці засновує першу Січ (замок-«городок»). | 1566 р. | початок Нідерландської революції |
| поч.80-х рр. XVI ст. – 1593 р. | Перша Січ на Великому Лузі – Томаківська | ||
| 1572р. | створення реєстрового козацтва (300 козаків) Жигмунтом II Августом | 1572 р. | «Варфоломіївська ніч» у Франції |
| 1578 р. | Збільшення реєстру Стефаном Баторієм (600 козаків) | 1579 р. | Утрехтська унія основа Республіки Сполучених Провінцій (Голландії) |
| 1593 р. | Створення Базавлуцької Січі | 1593 р. | Війна між Османською та Священною Римською імперією |
| 1591- 1593 рр. | Повстання Криштофа Косинського | ||
| 1594 – 1596 рр. | Повстання Северина Наливайка | 1598 р. | Нантський едикт Генріха IV Наваррського |
| 1602 р. | Розгром козаками турецького флоту під Кілією | ||
| 1606 р. | Здобуття козаками Варни | 1607 р. | Створення першої англійської колонії в Північній Америці |
| 1608 р. | Похід козаків на Кримське ханство | ||
| 1609 р. | Напад козаків на фортеці Ізмаїл, Кілію, Аккерман | 1609 р. | визнання Іспанією незалежності Голландії |
| 1613 р. | Два походи козаків на турецьке узбережжя | 1613 р. | Початок правління Романових у Московській державі |
| 1614- 1621 рр. | Польсько-турецька війна | ||
| 1615 р. | Похід козацької флотилії на Стамбул | ||
| 1616 р. | Знищення гетьманом Сагайдачним турецького флоту під Очаковом, захоплення Кафи | 1617- 1618 рр. | Польсько-московська війна |
| 1619 р. | Раставицька угода 3000 козацький реєстр | 1618- 1648 pp. | Тридцятилітня війна |
| 1621 р. | Розгром турецької ескадри козацьким флотом | ||
| 1621 р. | Хотинська війна | ||
| 1625 р. | Повстання під проводом Марка Жмайла | ||
| 1630 р. | Повстання Т. Федоровича (Трясила) | ||
| 1635 р. | Повстання І. Сулими | ||
| 1637- 1638 рр. | Повстання Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина (Остряниці) | ||
| 1638 р. | Оголошення «Ординації Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої» |
2. За додатковими джерелами підготувати описи військового мистецтва, традицій і побуту козацтва, облаштування Січі.
Опис військового мистецтва козаків.
Козаки впродовж своєї історичної епохи виробили власне військове мистецтво, на той час чи не краще в Європі.
Козацька піхота була головним видом козацького воїнства. Піхота діяла самостійно, ніколи не слугувала супроводом кінноти, як це було заведено в тогочасній Європі. Козаки шикувалися в пішому бою у три шеренги. Вела вогонь перша шеренга, друга давала заряджену зброю, а третя шеренга її заряджала. Коли битва була дуже жорстокою, то козаки змішувалися з ворогом. Такий бій звали галасом.
Славився популярністю в козаків рухомий табір. Це своєрідний бойовий порядок, що застосовували під час походу – як під час оборони, так і під час наступу. Кілька рядів возів скріплювали ланцюгами та формували з них захисний чотирикутник, півмісяць чи овал. З-за возів козаки могли робити стрімкі контратаки на ворога, швидко при потребі ховаючись за захист рухомого укріплення. Козаки з такою фортецею на колесах могли безпечно долати великі відстані.
Постійна загроза з боку татар і турків вимагала від козаків мати ефективну розвідку. Для того в козаків були сторожа служба й дозір. Розвідувально-сторожові загони козаків розміщувалися на кордонах української землі. Кургани, як підвищення на місцевості, також слугували козакам засобом сторожі. Цікавим був швидкий спосіб передачі повідомлень про наближення ворога – козацька сторожа запалювала на вежах солому, даючи вогняний знак сусіднім чатам.
Козаки мали славу знавців артилерії. Більше застосовували невеликі гармати, їх вага дозволяла здійснювати маневри під час бою. Для штурму запорожці могли використовували різноманітні способи укриття, в тому числі гуляй-городи – спеціальні дерев’яні побудови з дерев’яних щитів, які можна було переміщати на колесах чи полоззях. Щити мали отвори для стрільби з вогнепальної зброї. Шанували козаки рушницю, спис, та, звісно, шаблю.
Козаки були вправними й на морі, їх флотилії з легких і маневрених човнів-чайок успішно атакували громіздкі турецькі кораблі. При потребі човни перетягували й суходолом, підкладаючи колоди. Чайки були непримітні на морі, рухалися на веслах, такі на вітрилах. Чайкам не важливі були облаштовані порти і причали, вони могли легко пристати до будь-якого берега.
Опис традицій і побуту козаків.
Козаками могли ставати за власним бажанням, без будь-якого примусу.
Майбутній козак мав спілкуватися українською мовою, бути православним християнином, володіти зброєю, бути вірним січовому товариству, дотримуватися його традицій, не мати жінки. За порушення козацької клятви чекало суворе покарання.
Звичаї в козацькому товаристві були дуже суворі. До порушників застосовували покарання киями, били по п’ятах, піддавали іншим тортурам. Великими злочинами були крадіжки і умисні вбивства -за них запорожці карали смертю: вішали чи закопували живцем, забивали киями, залишали напризволяще зв’язаними далеко в степу на поталу хижим звірам. Суворо карали за порушення дисципліни та вживання спиртних напоїв під час походів, на п’яницю чекала неминуча смерть. За вияв неповаги до старшини прив’язували до гармати на січовому майдані. Карали козаків за жінку на Січі.
Козаки були нетерпимі до зради, боягузтва, підлості та шахрайства. Козака, звинуваченого в таких в таких вчинках, могли з ганьбою вигнати з Січі геть.
Такі жорстокі покарання мали на меті утримання інших козаків від подібних вчинків.
Козаки мали власне господарство, яке, окрім військових походів, також було джерелом їх доходу. Вони впродовж всього свого історичного часу активно освоювали нові території Дикого поля. Будували зимівники – невеликі поселення (хутори), де можна було перезимувати що мали декілька хат для господаря та підсусідків (наймитів). Також зводилися господарські будівлі – хліви, клуні, комори, погреби. Козаки більше надавали перевагу тваринництву в порівнянні з землеробством. В разі небезпеки нападу татар худобу можна було перегнати в безпечне місце, до того ж, козаки хотіли відрізнятися від селян-гречкосіїв. Джерелом доходу були полювання та рибальство. В зимівнику могла бути й кузня для ковальської справи. Господар працював на зимівнику сам та міг наймати працівників. Підневільної праці в козаків не було. По суті, зимівник був фермерським господарством буржуазного типу.
Козаки займалися будівництвом чайок, виплавкою куль та ядер для гармат.
Важливе місце в козаків займала торгівля. Продавали власну продукцію, купували одяг, зброю, продукти харчування (хліб).
Якоїсь визначеного зовнішнього вигляду в козаків до середини XVII ст. не було. Одяг козаків був різним і здебільшого залежав від статків козака.
Рядове козацтво одягалося в простенькі сорочки, штани, свитки й шапки, носило плащі.
В другій половині XVII ст. з’явився одяг, який можна вважати типовим для козака – довгий каптан, підперезаний поясом та шапка, обшита хутром. Найбагатші козаки поверх жупана носили кирею. Вирізнявся повсякденний і святковий (парадний) одяг. Біля поясу по праву руку була щабля.
II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»
2. Який зв’язок, на вашу думку, існує між подіями зі всесвітньої історії та історії України? Про що свідчить цей зв’язок?
Україна є частиною Європи. Тому всі історичні події, що відбувалися на європейському континенті, мали відгук в Україні і навпаки – події в Україні впливали на історичні процеси в Європі.
Прикладом такої взаємодії може бути Реформація в Європі, яка торкнулася і українських земель – так, в 30-40-х рр. XVI ст. з’явилися спільноти кальвіністів, в цілому в Україні виникло близько сотні протестантських громад. У 20–30-х рр. XVII ст. на Волині та заході Київщини набуває поширення социніанство. Здобутком Реформації було переклад Біблії українською мовою (видання 1556–1561 рр. на Волині Пересопницького Євангелія). Вплив Реформації спостерігався в діяльності братств.
Іншим прикладом взаємозв’язку історичних процесів можна назвати Хотинську війну 1620-1621 рр. Завдяки перемозі козацтва над турками були врятовані європейські країни від османського завоювання.
IV. Робота з історичними джерелами
Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:
1. Як козаки організовували воєнний похід?
Козацьке військо виступало в похід на заклик гетьманського універсалу. У близькі походи йшли без обозу, із самими саквами та юквами (спорядженням), а в далекі — зі значною кількістю возів, їх могло бути до 10 тисяч. …козацькі похідні вози були досить легкі, невеликі. На десять козаків звичайно брали один віз. Крім обозу, на возах перевозили ще й гармати. У похід військо виступало по два-три полки в ряду, попереду кожного полку йшов музика, а за ним несли полковий прапор. Звичайно на чолі полку йшов полковник, у середині хорунжий, а позаду курінні отамани.
На ворожій території попереду їхав верхи або йшов пішки охоронний загін, який виконував і функцію розвідки, організовував сторожі або гати (дорогу через болото).
Військо рушало в путь зі своїми священниками, нерідко возило із собою і похідну церкву. Із військом йшли також лікарі, цирульники, знахарі. Під час бою вони перебували поруч, надаючи медичну допомогу пораненим… Під час походу, особливо морського, дотримувалася найсуворіша дисципліна… до порушників військовий суд застосовував різноманітні покарання.
2. Що ви дізналися про козацькі бойові порядки?
У польових боях козаки завжди намагалися оточити ворога, вдаючись до складного тактичного маневру — охоплення противника з флангів і вихід у його тил. У фронтальні атаки кидалися з холодною ручною зброєю після рушничного обстрілу або артилерійської підготовки…
3. Яку тактику застосовували козаки на полі бою?
В основі козацької тактики лежали універсальна бойова підготовка, маневреність, мобільність і динамічність. Раптові напади, засідки, нічні рейди були головними рисами запорозької тактики.
Вдень козаки відволікали увагу ворога малими боями, щоб уночі атакувати його, зненацька заскочивши в пітьмі. Особливо часто вони робили засідки в лісі…
У сутичках з окремими татарськими загонами запорожці після попередньої нетривалої стрілянини переходили до рукопашного бою… Свої раптові концентровані удари по ворогові козаки завдавали, використовуючи особливості місцевості: стрімкі береги річок, яри тощо…
4. Чим козацька стратегія відрізнялася від західноєвропейської?
Козацька стратегія мала яскраво виражений активний, наступальний характер. Стратегічно Військо Запорозьке перевершувало феодальні армії Європи, які дотримувалися стратегії позиційної, оборонної, пасивної війни.
Стратегія концентрованого удару була головною рисою козацького військового мистецтва. Козаки добивалися перемоги переважно в польових битвах…
Західноєвропейські армії, на відміну від козацької, використовували оборону та облогу фортець і ухилялися від битви, оскільки польові битви завдавали втрат найманим військам, які дорого оплачувалися…
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:
1. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс цього обряду?
Сенс цього обряду полягав у взаємодопомозі і взаємовиручці побратимів у скрутну хвилину.
Вони зобов’язувалися вчасно поспішати на допомогу один одному, відводити несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо це буде необхідно.
2. Що ви дізналися з підручника про інші звичаї козацтва?
Українські звичаї козацтва часто перепліталися з тюркськими. Наприклад, підкидати гостя на руках чи звичай не прощатися через поріг, також перейняли вживання часнику й цибулі. Під час виборів козацької старшини претендентів на посаду могли вимазати грязюкою, обсипати пір’ям чи піском, облаяти – це робилося для того, аби отримавши владу, козацькі гетьман чи старшина не забували, кому завдячують своєю посадою. Козацькі курені були завжди відкриті, навіть коли там не було нікого. Будь-хто міг зайти, переночувати, чи поїсти. Але заборонялося виносити звідти будь-що. За це карали смертю. (Детальніше про звичаї козаків читати в завданні 2).
3. Якими були особливості козацького побуту?
Козаки жили в куренях, які ніколи не запиралися. Курінь мав дві частини – сіни, де на кабиці (печі з відкритим вогнем) готувалася в казані їжа, та житлову кімнату, де козаки їли за довгим столом, змайстрованого з однієї широкої дошки (сирно). Курінний отаман сидів на чолі стола, (на покуті) під образа’ми. Їжу давали в “ночвах”, а рибу в “стяблі”. В курені проживало біля трьох десятків козаків, відпочивали покотом на підвищенні з розколених навпіл кругляків. Приміщення мало грубку для опалення. На стінах були полиці – жерді, де козаки зберігали своє майно.