Чому в Україні відбувалися козацько-селянські повстання в 20-30 рр. ХVІІ ст.? Які причини і наслідки повстань?
Сформулюйте причини козацько-селянських повстань 20—30‑х рр. XVII ст. Чи можна стверджувати, що вони були обумовлені ситуацією, яка склалася в тогочасній Україні? Чому?
Хоча українське козаки мали вирішальну роль в Хотинській війні, Польща після перемоги не виконала своїх обіцянок щодо надання козакам привілейованого статусу.
(по факту, козаки були воїнами, а отже, мали право на привілеї, проте гонориста шляхта не бажала визнавати за ними того права). В підсумку, з майже 50 тисяч козаків – учасників війни з туками, занесли до реєстру лише 3000.
Така політика не сприяла порозумінню між поляками та козацтвом та врешті привела до козацьких повстань. Козаки попервах намагалися миром владнати болючі питання, звертаючись маніфестами до короля Жигмунта III, проте намарне. Замість відповіді польська влада вирішила приборкати козаків військовою силою.
Чи могли положення «Ординації Війська Запорозького…» забезпечити тривалий мир і спокій у тогочасній Україні? Поясніть свою думку.
Положення Ординації Війська Запорізького 1638 року, попередньо схвалені сеймом та оголошені в Києві польним гетьманом М. Потоцьким, не могли забезпечити тривалий мир та спокій в Україні, оскільки містили суто репресивні положення щодо козацтва: …на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких давніх судових установ, права, доходів та інших відзнак, набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер унаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих, кого в живих зберегло воєнне життя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів...
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:
1. Чим сейм обґрунтовував необхідність покарання реєстрових козаків?
…козацька сваволя так розгнуздалася... [становить] страшну небезпеку… [для] Речі Посполитої…
2. Чи могли зазначені заходи покращити ситуацію на українських землях? Поясніть свою точку зору.
Зазначені заходи мали чітко виражений репресивний характер, то був шлях не політичного порозуміння, а розправи над козацьким станом. Тому становище на українських землях покращитися жодним чином не могло, а українське суспільство лише поступово набиралося сил для нового вибуху проти польсько-шляхетського гніту.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Хто це?». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Перша команда загадує за матеріалом параграфа історичну особу
та надає її коротку характеристику. Друга команда має визначити, про кого йдеться. Кожна правильна відповідь дає команді 1 бал. Потім команди міняються: друга команда ставить запитання, а перша відповідає. Про кількість запитань слід домовитися заздалегідь.
Яків Острянин:
– гетьман нереєстрового козацтва;
– перемога над поляками під Говтвою;
– поразка під Лубнами;
– переправився через Сулу та втік до Московського царства;
– його справу продовжив новобраний ватажок Дмитро Гуня.
Павло Бут:
– гетьман нереєстрового козацтва;
– мав загін в 10 тисяч повстанців;
– проти нього виступив на чолі польського війська М. Потоцький;
– поразка повстанців під Кумейками;
– страчений у Варшаві.
Іван Сулима:
– підняв повстання 1635 року;
– захоплення фортеці Кодак;
– захоплений реєстровцями і виданий полякам;
– страчений у Варшаві.
Тарас Федорович (Трясило):
– визволив від польської шляхти Корсунь, Канів та Переяслав;
– Тарас Шевченко присвятив поему повстанню;
– підписав Переяславську угоду;
– збільшення реєстру з 6 до 8 тис. козаків.
Марко Жмайло:
– табір біля Курукового озера;
– 20-тисячне військо козацько-селянське військо;
– битва південніше Крилова з військом Станіслава Конєцпольського;
2. Які події на українських землях у 20-х рр. XVII ст. спричинили козацько-селянські повстання?
Основною причиною повстань була відмова Польщі виконувати вимоги козаків після їх перемоги у Хотинській війні та натомість посилення соціального, національного і релігійного гніту. Разом з тим, козаки нехтували мирною угодою між Османською імперією та Річчю Посполитою, не зважаючи на заборони польської влади щодо нападів на татар і турків: мир укладав король, а не ми!
Козаки вимагали від короля:
– дозволу на заселення на державних землях, так і панських маєтках;
– дозволу на найману військову службу в європейських монархів;
– заборону розташування на постій польського війська в Київському воєводстві;
– відміни Берестейської унії та повернення прав православній церкві.
Польська влада ігнорувала ці вимоги і готувалася до вирішення конфлікту збройним шляхом.
3. Якими були перебіг і результати польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.?
1625 року у весняно-літній період козаками було проведено три походи на татар турків, що загострило конфлікт між ними і поляками. В той же час козаки посилили виступи щодо присутності унійної церкви в Києві. Влада бачила в козаках небезпечне військове формування, що становило загрозу Речі Посполитій, і, як наслідок, проти козаків виступило польське військо чисельністю 30 тис. осіб на чолі з коронним гетьманом Станіславом Конецпольським. Воно почало витісняти козаків Наддніпрянщини. Козаки тікали на Запорожжя, де знайшли порозуміння з гетьманом Марком Жмайлом, що виступив назустріч полякам на чолі 20 тис. козацького війська. 25 жовтня відбулася велика битва, після якої козаки спорудили укріплений табір біля Курукового озера, який окрім іншого, був захищений болотистою місцевістю. Полякам не вдалося прорвати козацьку оборону, після чого почалися переговори. Шляхта жадала від козаків видачі їх ватажків. Козацьке військо відмовило, проте замість Марка Жмайла обрали гетьманом більш схильного до перемовин Михайла Дорошенка, який 6 листопада 1625 р. уклав з Конецпольським Куруківську угоду. Згідно договору, козацький реєстр збільшувався з 3 до 6 тисяч, збільшення плати реєстровцям за службу, право на обрання гетьмана реєстровими козаками, амністія всім учасникам повстання.
4. У чому полягали особливості повстання Т. Федоровича (Трясила) 1630 р.?
Повстання під керівництвом Тараса Трясила охопило Правобережну Наддніпрянщину. В постанні брали участь запорожці та селянство. Православна церква (в особі митрополита Йова Борецького) закликала до захисту православної віри.
Біля Переяслава відбулася головна битва повсталих із польським військом коронного гетьмана С. Конецпольського, що тривала більше двох тижнів. Відомою подією стала Тарасова ніч, коли козаки проникли до ворожого табору і винищили особисту охорону коронного гетьмана кількістю 150-ти шляхтичів зі знатних польських сімей.
З огляду на московську загрозу Конецпольський був змушений 1630 року укласти Переяславську угоду з повстанцями, згідно якої козацький реєстр збільшувався до 8 тисяч, реєстровці-учасники повстання уникали покарання, натомість козаки зобов’язувалися не здійснювати морських походів проти османів. Тарас Трясило складав повноваження гетьмана.
5. Робота в парах. Обговоріть і визначте характерні риси повстання І. Сулими 1635 р.
Повстання Івана Сулими було спричинене постановою польського уряду «Про припинення козацького свавілля», яка передбачала каральні заходи (смертна кара для реєстровців) щодо учасників повстань. Для перехоплення втікачів на Січ і попередження козацьких повстань на Подніпров’ї поляки збудували Кодацьку фортецю.
Іван Сулима разом з січовиками в серпні 1635 р. зруйнував Кодак, намагався поширити повстання на Правобережжі. Проте реєстровці зрадили козацького ватажка. Сулиму було схоплено поляками і страчено у Варшаві.
6. Чим козацьке повстання 1637—1638 рр. відрізнялося від попередніх виступів? Які обмеження накладалися на козацтво «Ординацією Війська Запорозького…»?
Козацьке повстання 1637-1638 років було зумовлене зменшенням реєстру, запроваджене поляками. В реєстрових козаках залишали лише найбільш прихильних до поляків. В підсумку повстанці мали трьох ватажків (Павла Бута, Якова Остряницю, Дмитра Гуню), які змінювалися після програних ними битв.
«Ординація Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої»,1638 р. містила ряд обмежень для козацтва:
– скасування всіх прав і привілеїв реєстровців;
– заборона обирати гетьманом особу з козацького середовища;
– призначення сеймом замість гетьмана королівського комісара реєстру;
– скасування виборності старшини й козацького судочинства;
– заборона вступу до козацтва для міщан та селян під загрозою конфіскації майна;
– заборона міщанам та селянам видавати заміж дочок за козаків;
– реєстрові козаки мали нести службу на Січі, аби попереджати можливі повстання.
9. Складіть таблицю «Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст.».
| Причини | Дата | Керівники | Основі події | Результати і наслідки |
| Запорожці ігнорували заборону і здійснили три походи до турецьких володінь | 1625 р. | Марко Жмайло, Михайло Дорошенко | Битва під Криловим, козацький табір, на Куруковому озері, Куруківська угода | Козацький реєстр з 3 до 6 тисяч, збільшення плати реєстровцям, обрання гетьмана реєстровими козаками, амністія учасникам повстання. |
| Свавільне поведінка польського війська на Наддніпрянщині, утиски православної віри | 1630 р. | Тарас Федорович (Трясило) | Битва під Переяславом, Тарасова ніч | Переяславська угода – реєстр 8 тис., реєстровці уникали покарання за повстання, заборона походів проти османів, спалити чайки, Трясило склав гетьманські повноваження. |
| Польська постанова «Про припинення козацького свавілля» передбачала каральні заходи щодо козаків- учасників повстань. будівництво Кодацької фортеці | 1635 р. | Іван Сулима | Зруйнування Кодацької фортеці, спроби розгорнути повстання | Реєстровці зрадили Івана Сулиму, його страчено у Варшаві. |
| «Чистка» козацтва, за якою в реєстрі лишалися ті козаки, за кого ручалися місцеві старости | 1637- 1638 рр. | Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин, Дмитро Гуня | Недостатньо озброєні і організовані повстанці під Кумейками програли битву. Павла Бута страчено. Повстання продовжив Остряниця, який переміг поляків під Говтвою. Програв битву під Лубнами та Жовнином. Остряниця втік до Московії. Боротьбу продовжив Дмитро Гуня. Більше місяця тримав облогу в укріпленому таборі в урочищі Старець. | «Ординація Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», що містила ряд суттєвих обмежень щодо діяльності і статусу козацтва. |
10. Колективне обговорення. Яким, на вашу думку, було місце козацько-селянських повстань 20-30-х рр. XVII ст. в подіях цього періоду та історії України загалом?
Козацько-селянські повстання 20-30-х рр. XVII ст. засвідчили спроможність козацтва очолити національно-визвольний і соціальний рух українського народу проти польської шляхти. Козаки виступили на захист православної віри, звільнення селян від панського гніту і всіх українських земель від влади Польщі фактично національної ознаки тогочасного українства.
11. Якими цінностями керувалися повстанці та представники влади під час козацько-селянських повстань 20—30-х рр. XVII ст. на українських землях? Поясніть свою думку.
Повстанці під час виступів керувалися релігійними і національними цінностями, свободи і самоврядування, захисту рідної землі від ворога та власних майнових прав.
12. Робота в малих групах. Розподіліть ролі та підготуйте невеликі інсценівки, які відображають епізоди розглянутих вами козацько-селянських повстань 20—30‑х рр. XVII ст. (тематику розподіляє вчитель/вчителька).
– По тому й вирішили. Веди нас, батьку, на Кодацьку фортецю. Вона не має бути перешкодою для втікачів з неволі.
– Добре говорите, мої побратими. Йдемо на Кодак! Підкрадемося до фортеці вночі, зненацька вдаримо тоді, коли нас найменше очікує ворожа залога.
– Обложимо фортецю з усіх боків, та дружно вдаримо. І миша з фортеці не має вислизнути!