Що відомо про походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Гетьман Петро Сагайдачний та його роль в організації козвацьких походів.
Висловіть судження щодо того, чи могла існувати Запорозька Січ без здійснення воєнних походів. Чому?
Військова активність була сутністю козацтва, завдяки якій козаки утверджувалися, як окрема суспільна верства вільних людей. Адже свобода була найвищою цінністю козацтва.
Крім того, в разі відсутності регулярних воєнних походів козаки втрачали б свої військові вміння і навички, то ж Січ стала б легкою здобиччю для ворога.
Чи можна віднести П. Конашевича-Сагайдачного до видатних постатей історії України? Поясніть свою думку.
Так, Петра Конашевича-Сагайдачного можна віднести до видатних постатей України. Гетьман по праву вважається одним з найкращих полководців в українській історії. Завдяки військовому таланту Сагайдачного виграно одну з найбільших битв ХVII ст. під Хотином 1621 року. Сагайдачний був визнаним майстром морських походів проти татар і турків, герой українського історичного епосу. За сприяння гетьмана 1620 р. було відновлено ієрархію православної церкви, він був виразним захисником православної віри.
Як патріарх оцінював роль П. Конашевича-Сагайдачного у відновленні православної церкви?
Справа була б неможливою без підтримки пана й гетьмана Петра Сагайдачного, дії якого в цій справі справедливо можна назвати подвигом, рівним апостольському.
Опрацюйте джерело, обговоріть і визначте, чим автор аргументує доцільність використання у війні допомоги козаків.
…було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне та краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти османів, і тому говорять, що зараз необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними...
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Знайдіть зайве». Правила гри. Учитель/учителька доручає учням та ученицям скласти на аркушах три-чотири переліки із чотирьох термінів або понять за вивченою темою. У кожному переліку одне слово або словосполучення має не відповідати змістовому ряду, тобто бути зайвим. Потім учитель/учителька збирає аркуші, перемішує їх та роздає в довільному порядку для відповідей. Учні та учениці мають підкреслити зайвий термін або поняття в кожному переліку.
1) Козаки, чайка, Синоп, Солониця, Акерман.
2) Жигмунт III, Петро Сагайдачний, Петро Могила, Станіслав Жолкевський, Осман II.
3) Вертеп, зимівник, реєстровці, Цецора, литаври.
4) Кошовий, Герасим Смотрицький, Трапезунд, флотилія, Хотин.
5) Гармаш, мемуари, голота, Кафа, Владислав, Ізмаїл.
2. Назвіть причини активності козацтва в морських і суходільних походах.
1. козаки прагнули встановлення свого панування на Чорному морі;
2. козаки бажали звільнити з турецького полону невільників;
3. козаки йшли походи з метою захоплення воєнної здобичі;
4. козаки таким чином намагалися послабити Османську імперію.
3. Наведіть факти, які свідчать, що морські й суходільні походи козаків завдавали шкоди Кримському ханству та Османській імперії.
Розгром турецького флоту козаками на 30 чайках під Кілією в Чорному морі в 1602 році.
Здобуття козаками великої турецької фортеці Варни 1606 року.
Знищення турецького флоту під Очаковом 1607 року.
Похід козаків 1608 р. на Кримське ханство, в ході якого ними знищено Перекоп.
1607 року напад козаками з моря на придунайські турецькі фортеці: Ізмаїл, Кілію та Аккерман.
1613 р. козаки здійснили два вдалих походи на узбережжя Османської імперії, а в дельті Дніпра знищили турецький флот.
1614 року козацький флот здійснив напад на Трапезунд, захопили Синоп і спалили турецький флот.
1615 року козаки здійснили морський похід на Стамбул.
1616 року козаки розбили турецький флот під Очаковом, захопили і спалили Кафу.
1621 року козаки розгромили турецький флот, напали на османську столицю Стамбул.
4. Яку роль відіграло українське козацтво в польсько-московській війні 1617—1618 рр.?
Українське козацтво в польсько-московській війні 1617-1618 рр. відіграло важливу роль:
За проханням польського короля Жигмонта ІІІ козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним здійснили похід на Москву на допомогу польському королевичу Владиславу.
Підсумками війни можна вважати укладення Деулінське перемир’я, згідно якого Річ Посполита повернула втрачені раніше Смоленську, Чернігівську й Новгород-Сіверську землі. В цій перемозі Річ Посполита завдячувала козакам. Жигимонт ІІІ виконав обіцянки, дані Петру Сагайдачному.
5. Яку роль відіграло козацтво в Хотинській війні?
Походи козаків значно погіршили відносини між Османською імперією і Річчю Посполитою та були однією з причин Хотинської війни 1614-1621 рр.
Після поразки польського війська, очолюваного коронним гетьманом Жолкевським під Цецорою, Османська імперія планувала захоплення Речі Посполитої. Пошуки союзників в Європі (Папа Римський, Священна Римська імперія) не увінчалися успіхом для поляків. Тому польський король Жигимонт III вирішив звернутися за допомогою до козацтва.
У Хотинській битві, що тривала з 2 по 28 вересня 1621 р., завдяки козацькому війську і таланту полководця П. Конашевича-Сагайдачного, Річчю Посполитою було отримано перемогу і знищено міф про непереможність турецької армії. Плани Османської імперії щодо підкорення Європи зазнали цілковитого краху.
7. Складіть перелік основних заходів діяльності П. Конашевича-Сагайдачного.
1616 р. – захоплення запорізькими козаками Кафи – найбільшого невільничого ринку в Криму.
1618 р. – похід козацького війська на Москву на допомогу королевичу Владиславу.
1620 р. – поразка польського війська в битві під Цецорою на території Молдавії.
1620 р. – за сприяння козацтва обрання Київським православним митрополитом Йова Борецького, що означало відновлення православної ієрархії.
1621 р. – перемога в Хотинській війні Речі Посполитої над османською імперією завдяки військовому таланту гетьмана П. Сагайдачного і героїзму українських козаків.
8. Колективне обговорення. Які зміни відбулися в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.?
Можна виділити наступні зміни в розвитку козацтва в першій чверті XVII ст.:
– українське козацтво з озброєної ватаги перетворилося на дисципліноване військо, озброєне артилерією і особистою вогнепальною зброєю;
– підвищення боєздатності козацького війська завдяки виробленій тактиці козацького бою;
– зростання кількості козацьких флотилій, що мали кілька сотень човнів-чайок.
9. Польський шляхтич Яків Собеський, згадуючи діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, писав: «Був це чоловік великого духу…». Наведіть факти з біографії козацького ватажка, які доцільно використати до такої характеристики.
Петро Сагайдачний завдяки своїм лідерським якостям перетворив запорізьку козацьку ватагу на боєздатну армію шляхом введення армійської дисципліни (зокрема, заборона вживати спиртні напої під час військового походу) і розробці тактики козацького бою.
Талановитий полководець, організатор блискучих морських походів козаків на татар і турків. Італійський мандрівник П’єтро дела Валле зазначав у своїх записах 1618 р.: Турки не мають на Чорному морі жодного місця, яке б козаки не взяли й не сплюндрували. В усякому разі вони сьогодні на Чорному морі така значна сила, що, якщо докладуть більше енергії, будуть цілком його контролювати.
Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний посприяв відновленню церковної православної ієрархії, був охоронцем православної віри. Разом з козаками вступив до Київського православного братства, як захисник православ’я.
За допомоги Сагайдачного було засновано Київському братську школу, що з часом стала Києво-Могилянською академією.
Сагайдачний користувався великим авторитетом серед запорожців: спочатку займав посаду обозного (завідував артилерією), далі – кошового отамана, а наостанок вибраний гетьманом Війська Запорозького.
Сагайдачний був неординарним політиком, мав дипломатичний хист, який міг прогнозувати геополітичне майбутнє України та на цій основі вибудовував довготермінову дипломатію.
У Хотинській війни козацькою Сагайдачний перемогою врятував Річ Посполиту і Європу від нашестя османів. Вірменський літописець Авксент недарма залишив такий запис – Якби не козаки, польське військо було б розбите за 3-4 дні. Перемогу здобуто лише завдяки Богові й запорозьким козакам.
10. Робота в парах. Обговоріть і виконайте завдання. Про участь козаків у Хотинській війні вірменський хроніст Авксентій писав: «Якби не козаки, військо Речі Посполитої було б розбите за три-чотири дні. Перемогу здобули тільки завдяки Богові й запорозьким козакам». За додатковими джерелами ознайомтеся з перебігом битви та складіть опис фактів, на підставі яких можна скласти відповідну наведеній характеристику.
Вірменський хроніст Авксентій мав рацію, коли дав таку високу оцінку діям запорозького козацтва. Після Хотинської війни в султана Османа ІІ відпало бажання завойовувати Річ Посполиту і приєднати до своєї імперії Україну. Варто зауважити, що чисельність османського війська була значно більшою за польсько-українські сили.
В Хотинській битві взяло участь близько 47 тис. козаків, що становило орієнтовно половину війська, що стало проти турків.
Відомий подвиг 60 козаків на річці Прут, які впродовж кількох діб стримували чисельного ворога ціною своїх життів.
Козацькі флотилії за півроку потопили не менше 141 турецьких кораблів, чим не дали поставити туркам важких облогові гармати під Хотин. Важка артилерія могла запросто забезпечити туркам перемогу під Хотином.
Сагайдачний вміло організовував контратаки, навіть у дні штурму османами Хотинської фортеці. Особливо дошкульними для ворога були раптові нічні вилазки козаків. В ході таких операцій козаки знищили двох османських головнокомандувачів – Черкес-пашу і Тогаднджи-пашу. Колишньому великому візиру Гусейн-паші поталанило врятуватися втечею.
11. Пригадайте зміст української народної думи «Маруся Богуславка». Наведіть приклади з твору, що відображають любов до Батьківщини як одну з найбільших чеснот людини.
Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте,
Моєму батьку й матері знати давайте:
Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів, великих маєтків нехай не збуває.
—
Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників
3 тяжкої неволі,
3 віри бусурменської,
На ясні зорі,
На тихі води,
У край веселий,
У мир хрещений!