Завдання і відповіді на урок узагальнення за розділом І
1. Проведіть конкурс знавців термінології розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень термінів і понять.
Рекомендований перелік термінів і понять:
фільварок – шляхетське господарство в Речі Посполитій (Литві, Україні) XIV-XIX ст. з застосуванням підневільної праці кріпаків (панщини), орієнтоване на виробництво та продаж сільськогосподарської продукції (в основному – зернових культур);
оренда – передача власником землі в користування селянам за умови щорічної плати (чиншу) за її використання;
рента – плата за користування землею, також панщина;
панщина – примусове й безплатне виконання селянами певного обсягу робіт у господарстві власника, вид феодальної ренти;
унійна (греко-католицька) церква – церква, утворена шляхом об’єднання (унії) католицької та православної християнських церков 1596 року на Берестейському соборі;
полемічна література – літературні твори, в яких обговорювалися проблемні питання церковно-
релігійного та національно-політичного змісту на українських землях у XVI—XVII ст., обмін думками між прихильниками та противниками унії;
церковні братства – національно-громадські організації XVI-XVII ст., створені містянами з метою захисту і підтримки православної церкви в умовах наступу католицизму.
колегія – назва середнього й вищого навчального закладу в Європі XVI ст., в Речі Посполитій єзуїтські школи, якими опікувався католицький орден єзуїтів. Створювалися з метою поширення католицької віри.
академія – назва навчального закладу в Європі XVI ст., вища школа в Речі Посполитій;
вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр, де виконувалися п’єси на релігійні та світські теми;
гравюра – вид графіки, контрастний відтиск з рельєфного зображення.
3. Робота в парах. Відтворіть уявні діалоги, які могли відбутися між:
1) прибічником і противником об’єднання Литви та Польщі в одну державу
– Віднині Литва має доброго союзника у боротьбі з московитами! Лише разом, спільними зусиллями з Польщею можемо захиститися від хижого ворога, що нападає на нашу землю.
– Разом з поляками до нас прийдуть і польські порядки…
– А що в цім поганого? Он, польська шляхта і короля, подумати лишень, обирає. На сеймі поважно засідає. Хіба литовська шляхта гірша? Хай і вона має такі права!
– Польща під собою Литву зігне, та разом з Україною, православні церкви зачинить, а селян у тяжке кріпацтво відправить. Не довіряйте полякам.
– Річ Посполита стане великою державою! Наймогутнішою у Європі. Хто, як не Польща захистить? Це справедлива країна, недарма в них у кожному місті сейми, та все радяться, та обдумують і вирішують…
3) прибічником і противником унії православної та католицької церков.
– Об’єднання святої церкви зі схизматиками неможливе! Гріхом буде заплямовано честь святійшого Папського престолу! Це богохульство!
– Навпаки! Схизматики під владною рукою Риму навернуться до істинної віри. У праведному світі зменшиться єресі та боговідступництва!
– Але схизматики збережуть всі свої грецькі обряди і звичаї. Як таке можливо? Як Папа прийме їх під своє високе покровительство з їхніми порядками?
– На все Божа воля. Будемо надіятися, що православні потроху забуватимуть свої єретичні переконання. Вода камінь точить… А Рим поповниться новими землями, постануть нові церкви й монастирі…;
4. Робота в малих групах. Обговоріть наведені проблеми та презентуйте висновки класу:
1) наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства:
– переважно всі українські землі стали частиною Речі Посполитої;
– єдиною державною релігією став католицизм;
– посилення польського наступу на українські землі;
– завершення закріпачення селянства;
– поширення католицької віри;
– насильна полонізація;
– ріст соціальної напруги в суспільстві.
2) роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті тогочасної України:
– розвиток товарного виробництва поширення і грошової торгівлі замість натурального обміну;
– зростання кількості млинів, крупорушок, ґуралень, броварень, чинбарень;
– скорочення селянських наділів, зростання кількості малоземельних і безземельних селянських господарств;
– перетворення селян на безправних осіб, яких могли подарувати, продати, купити разом з усім селом і землею;
– погіршення економічного, соціального та правового становища селянства на всій території України;
– скорочення кількості вільних селян на українських землях;
– зростання доходів шляхти.
3) вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій.
А) Реформаційні впливи:
– вплив Реформації проявлявся у використанні ідей Реформації для оновлення православної церкви;
– протестантизм не здобув широкого поширення в Україні;
– серед шляхти набуває поширення кальвінізм (протестантська реформаційна течія, яка пропагувала здешевлення церкви, поміркованість, економію, підприємництво в особистому житті людини). Найвідомішою родиною прихильників кальвінізму були магнати Потоцькі;
– поширюється аріанство (заперечувало єдиносутність Бога-Отця і Бога-Сина (Христа), вважаючи Ісуса Христа творінням Бога-Отця і отже, нижчим за нього). В Україні аріанство відоме під назвою соцініанство, найбільше прихильників мало на Волині, в Чернігові, Хмільнику, Проскурові, Києві.
Б) Контрреформаційні впливи:
Вплив Контрреформації проявлявся у спробах реформування католицької церкви з метою піднесення її позицій в суспільстві, що був порушені реформаційними процесами.
– діяльність ордену єзуїтів (Товариство Ісуса), завданням ордену було посилення позицій католицької церкви на тлі реформаційних процесів;
– відкриття єзуїтських шкіл у Львові, Кам’янці, Києві.
4) історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на українських землях у XVI — першій половині XVII ст.
Значення книговидання і шкільництва на українських землях у XVI — першій половині XVII ст. полягає в тому, що завдяки друкуванню книги ставали доступнішими для населення, і отже сприяли поширенню освіти в українському суспільстві.
5. Колективне обговорення. Висловіть обґрунтовані судження про роль у подіях на українських землях XVI — першій половині XVII ст. таких історичних діячів і діячок:
В.-К. Острозький – (?1525 – 1608) великий землевласник, найбагатша людина в Речі Посполитій і у всій Західній Європі. Засновник Острозької академії та видавець Острозької Біблії. Вихованцями Острозької академії було багато видатних письменників, освітян, вчених, священнослужителів. Під покровительством князя знайшла розвиток полемічна література, що стала підмурівкою нової української літератури. Великі зусилля князь докладав до оборони від татарських набігів, що були великою проблемою України того часу. Засновував міста, будував укріплення, фортеці, сприяв господарському і культурному відродженню земель і Києва зокрема, як духовної столиці України.
Г. Острозька – належала до князівського роду Острозьких, її називали найгарнішою жінкою XVI століття. Гальшка-Ельжбета мала освіту, вміла читати і писати, знала, окрім української, польську мову. Вона була відомою меценаткою, що пожертвувала найбільшу суму грошей на заснування Острозької Академії – «Волинських Афін», освітнього та культурного центру в Острозі.
Іван Федорович – український першодрукар (1510-1583), за фінансування Львівського братства надрукував 1574 р. перші в Україні книги: «Апостол», що є найстарішою відомою нині книгою, що була надрукована на українській землі) і «Буквар» (перший у Східній Європі підручник, що вийшов друком).
Іпатій Потій (1541-1613) – прихильник Берестейської церковної унії 1596 р. Посол Собору єпископів до папи римського Климента VІІІ, який проголосив унію католицької та православної церков, затвердивши збереження в греко-католицькій церкві православної літургії, обрядів і звичаїв української православної церкви. Іпатій Потій був учасником Собору в Бересті 1596 року, де була проголошена унія церков.
Обіймав посаду митрополита Київського з 1599 по 1613 роки. Мав дружні стосунки з В.-К. Острозьким, був прихильником його культурно-освітнього сподвижництва.
Потій є автором полемічних творів, направлених на захист Берестейської унії – «Унія, або виклад… артикулів до об’єднання» (1596), «Календар римський новий» (1596), «Антиризис» (1599), «Оборона собору Флорентійського» (1603).
Йосиф Велямин Рутський – митрополит Київський, Галицький і всієї Руси (1614). Був добре освіченим і сам дбав про розвиток освіти. Засновував школи при монастирях, 1615 році Рутський одержав від Папи Павла V послання, яке надавало уніатським школам однакових прав з єзуїтськими. Провів реформу чернецтва, надавши йому чіткої організації за католицьким зразком.
Г. Смотрицький – 1580 p. став першим ректором Острозької академії. Був редактором видання Острозької Біблії (1581). Автор полемічних творів “Ключ царства небесного” і “Календар римський новий, спрямованих проти католицизму й унії. В поетичних творах релігійно-містичні думки поєднував гуманістичними ідеями та ренесансом. Сприяв розвитку освіти і культури. Надавав більшого значення не світським наукам, а внутрішній сутності людини.
М. Смотрицький (1575- 1633) – письменник, мовознавець, архієпископ, ректор Київської братської школи в 1619-1620 роках. Син Герасима Смотрицького. Мав учений ступінь доктора медицини. 1610 року видав найвидатніший полемічний твір «Тренос, або плач східної церкви». Викладав у Острозькій та Київській братській школі. Автор підручника з мови Грамматіки славенскія правилноє синтагма». 1627 Мелетій році перейшов на бік унійної церкви, згодом у полемічних творах намагався виправдати свій вчинок.
І. Вишенський (1550-1621) – найвидатніший письменник-полеміст, критик унійної і католицької церков. Окрім того, у творах засуджував соціальний гніт з боку шляхти. У 80-х роках XVI ст. Іван Вишенський покидає Україну і подорожує до найбільшого в ті часи на Сході центру православного чернецтва Афону, де прийняв чернечий постриг. Саме на Афоні Вишенський реалізовує себе як літератор-полеміст. Його твори невдовзі стають популярними, а його ім’я – відомим. Хоча він прожив майже все своє життя далеко за межами України (побував в Україні лише 1604-1606 роках), але йому вдалося прислужитися рідній землі. Творча діяльність Вишенського-письменника тривала 25 років.
А. Заславська-Гольшанська (1508-1561) – волинська православна княгиня-меценатка, завдяки 1561 року її бажанню та коштом було створене Пересопницьке Євангеліє – безцінна пам’ятка історії та культури. Після смерті чоловіка 1556 році, князя Кузьми Івановича, вона під іменем Параскеви стала ігуменею Свято-Троїцького монастиря в Заславлі та благословила й профінансувала переклад Святого Письма на “мову роду нашого”. Для роботи над перекладом Євангелія Параскева запросила архімандрита цього монастиря Григорія та переписувача Михайла Василієвича із Сянока. Роботу над перекладом почали 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі в Заславі (нині Ізяславі на Хмельниччині), закінчили 1561 р. в Пересопницькому монастирі. Робота над перекладом тривала 5 років.
Г. Гулевичівна (1575-1642) – належала до старовинного православного роду Гулевичів, меценатка освіти. Галшка Гулевичівна подарувала свою садибу Київському братству для облаштування в ній Київського братського монастиря, братської школи й притулку для прочан. Завдяки дарунку Галшки Гулевичівни втілилася в життя ідея освітнього закладу в Києві «дітям як шляхетським, яко і міщанським». Школа в майбутньому перетворилася старання Петра Могили в академію.
Йов Борецький (рік народження не відомо – помер1631) – політичний, освітній та церковний діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Руси, ректор Львівської братської школи, один із засновників Київського братства, професор та перший ректор Київської братської школи, письменник. Наставник Петра Могили.
Перебуваючи на посаді ректора Київської братської школи, опікувався навчанням та утриманням бідних дітей та сиріт. Професор, викладав грецьку, латинську мови, богослов’я та філософію. У 1620 році за благословенням патріарха Єрусалимського Теофана III відновив українську православну ієрархію. По відновленню православної церкви став її першим митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси.
Петро Могила (1596-1647) – 1627 року Петро став архімандритом Києво-Печерської Лаври. 1633 року у Львові висвячений на Митрополита Київського та Галицького. Займався впорядкуванням життя православної церкви – майбутні священики мали обов’язково отримувати богословську та загальну освіту. Від священиків митрополит вимагав суворого дотримання церковних правил. Він призначав на відповідальні церковні посади людей, здатних гідно служити зміцненню православ’я та охороняти його від впливу унійної церкви.
Видав книги богослужбові книги “Катехізис” та “Требник”, які стали підручниками для православного духовенства.