Викононуємо практичне заняття за розділом І “Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI — перша половина XVII ст.)”.
Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу».
1. Які події із всесвітньої історії ви внесли до таблиці? Чому ви обрали саме їх?
1) 1492 – завершення іспанської Реконкісти, відкриття Колумбом Нового світу.
2) 1517 – початок Реформації в Німеччині.
3) 1598 – Нантський едикт
4) 1543 – відкриття геліоцентричної системи світу.
5) 1566 – початок революції в Нідерландах.
6) 1618 – початок Тридцятилітньої війни
7) 1640 – початок буржуазної революції в Англії.
Історичні події, внесені до переліку, свідчили про перехід європейських держав від феодальної роздробленості до централізованих монархій, про формування нового світогляду на основі наукового пізнання світу, про перші ознаки шляху до становлення національних держав та початки переходу від феодального господарства до капіталістичної економіки.
2. Які події з історії України ви внесли до таблиці? Поясніть свій вибір.
1) 1566 – будівництво Байдою на Хортиці Запорозької Січі.
2) 1569 – утворення Речі Посполитої
3) 1573 – заснування друкарні у Львові Іваном Федоровичем.
4) 1576 – заснування Острозької академії.
5) 1596 – утворення унійної церкви.
6) 1632 – заснування Києво-Могилянського колегіуму.
7) 1648 – початок Визвольної війни.
Історичні події, внесені до до переліку, вказують на формування в середовищі українського народу національно-релігійної еліти, яка стала рушійною силою у формуванні української держави – Війська Запорізького.
3. Проаналізуйте зв’язок між подіями всесвітньої історії та історії України. Про що, на вашу думку, це свідчить?
Залежність одних подій від інших говорить про зв’язок історичних процесів, що відбувалися в світі, Європі та Україні.
Так, Реконкіста в Іспанії привела до відкриття Нового світу. Це відкриття європейців спричинило бурхливий розвиток буржуазного господарства в окремих країнах Європи і, відповідно, до збільшення пропозиції європейських товарів на ринку. Насичення ринку товарами збільшило потребу шляхти в грошах. Це привело до посилення експлуатації селянства і, як наслідок, до значного відтоку селян на Дніпровий Низ і збільшення чисельності козацтва та подальшого посилення козацько-селянських повстань і до Визвольної війни, результатом якої було утворення української козацької держави – Війська Запорізького.
III. Робота з історичними джерелами.
Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.
Джерела повідомляють
Із першого Литовського статуту про відповідальність за образу державних урядників (1529 р.)
Робота в парах. Обговоріть і визначте, чи вважаєте ви справедливим названі в джерелі норми розгляду звинувачення в правопорушеннях і покарання за них. Поясніть свою точку зору.
Правитель обіцяє нікого не карати заочно – справедлива норма.
Недоведена підозра … не буде каратися інакше ніж після доведення в суді – справедлива норма.
...Якби хтось, обмовляючи будь-кого, вимагав позбавлення гідності, страти або позбавлення майна….але не довів цього, сам має бути підданий цьому покаранню… – справедлива норма.
Норми права справедливі, бо передбачають судовий розгляд справи і доведення вини обвинуваченого.
Із другого Литовського статуту про права шляхти на уряди в державі (1566 р.)
Робота в парах. Обговоріть і визначте, які права в наведеному джерелі гарантувалися шляхті.
…Мають призначати (на посади) лише представників давніх родів.
… Простих людей над шляхтою не підвищувати …
… Шляхті обіцяємо… за службу їх нам …. уряди надавати та в службі нашій зберегти.
Із другого Литовського статуту про права жінок (1566 р.)
Робота в парах. Обговоріть і визначте обсяг прав, які статут гарантував жінкам.
… Княгинь, пань, вдів, княжних, панянок, дівок-шляхтянок і всякого іншого стану походження земського… зберегти їх при вольностях їх і силою ні за кого їх давати не маємо без волі їх, за кого захочуть, за того вільно піти.
…. ті маєтки (жінки, що вийшла заміж чоловіка простого стану) мають до родичів відійти, а після вдови — до дітей і теж до родичів її, а такі діти, як і родичі, матимуть такій дівці або вдові за ті маєтки її віддати суму грошей, згідно з рахунком статутовим.
Із третього Литовського статуту про статус підкоморських судів (1588 р.)
Робота в парах. Обговоріть і визначте, чи можна стверджувати, що підкоморський суд сприяв правовому вирішенню земельних спорів. Чому?
В усіх суперечках земельних і межових підкоморський суд має приймати рішення… [У випадку розгляду суперечок лише суд вирішує], хто на землі має залишатися, а хто — сплатити за шкоду; скарги представників будь-якого стану й представників простих людей, усі доведені шкоди, підтверджені доказами відповідно до закону, не відкладаючи на пізніший час, розглядаються судом, і на них видається лист із рішенням, скріплений печаткою й рішенням суду…
Третій Литовський статут про відповідальність за вбивство (1588 р.)
Обговоріть і визначте, як у Литовському статуті захищалося людське життя від зазіхань на нього.
Якби котрий шляхтич… людину простого типу вбив, і був на гарячій крові схоплений… тоді того шляхтича-вбивцю горлом карати.
Якби шляхтич сказав, що вбив без умислу… захищаючись від вбитого… тоді від страти і відповідальності буде звільнений.
Якби простого типу люди наші… вбили шляхтича або шляхтянку… всі [винні] мають бути страчені… А якби де умисно здійснили пограбування дому шляхетського з розбоєм і вбивством, тоді всіх тих, на кого позивач покаже, покарати стратою…
IV. Робота в малих групах.
Учні та учениці у складі малих груп обговорюють підготовлені до заняття описи повсякденного життя представників основних верств українського суспільства XVI — першої половини XVII ст. і рекомендують до заслуховування класу найцікавіші роботи.
Селянству живеться доволі важко. Вони змушені відбувати панщину в панському фільварку, невтомно працюючи від зорі до зорі, беручи з собою на панщину власне тягло – своїх коней. Селяни змушені щотижня по три дні трудитися на панських полях чи стайнях, платити панові грошовий податок – чим більше землі пан наділив селянину, тим більша буде натуральна плата за неї. Виплачують землевласнику зерном, яйцями, птицею. Пан полюбляє, щоб йому платили перед великими християнськими святами – Великоднем, Трійцею і Різдвом. Правда й те, що пани часто вимагають грошової оплати від селян за використання їх землі та ще не проти збору десятини від приплоду в селянському господарстві від птиці, баранів, великої рогатої худоби.
Найстрашніше в долі селян те, що пан має нічим не обмежену владу над ними і їх статками. Вони фактично є рабами з хатинами.