Які основні тенденції розвитку мала культура України першої половини XVIІ ст.? Чим вона була характерною?
Чи згодні ви з тим, що образотворче мистецтво першої половини XVII ст. є важливим джерелом для вивчення подій цієї доби? Поясніть свою думку.
Образотворче мистецтво першої половини XVII ст. набувало реалістичних рис – релігійні сюжети перегукувалися з певними історичними подіями в житті українського народу. Надгробкові портрети стали більш деталізованими, за ними можна було визначити риси характеру тієї чи іншої історичної особи. Мистецтво гравюри пов’язане із поширенням його світського жанру.
В живописі ключову роль займав портретний жанр. Найбільше визнання здобули портрети художників зі Львова. В той час портрети писали як із натури, так і посмертно. Для творів характерна оригінальність форм, втілення гуманістичний ідей.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Продовжте розповідь». Правила гри. Учитель/учителька визначає тему для розповіді за матеріалом параграфа. Учні та учениці, об’єднані в пари, мають розкрити її, називаючи по черзі по одному реченню. Перемагає пара, чия розповідь краще відображатиме зміст теми.
Тема Архітектура.
В архітектурі цього періоду відчувалися впливи бароко.
Стиль бароко переплітався з місцевими архітектурними традиціями.
Стиль бароко прослідковувався в будові купола та зрубів дерев’яних церков.
Видатними пам’ятками церковної архітектури називають церкву Параскеви в с. Радруж, церкву Воздвиження в Дрогобичі, церкву Миколи Притиска в Києві, собор Мовчанського монастиря в Путивлі, Покровську церкву в Сулимівці, П’ятницьку церкву у Львові.
Це був час будівництва оборонних споруд.
Замки будувати перестали, натомість магнати зводили розкішні палаци, обнесені укріпленнями-бастіонами.
В містах XVIІ ст. зводили бастіонні споруди.
Будувалися католицькі храми – костели.
В Києві 1610 року постав католицький собор домініканців, а згодом і домініканський монастир.
У Львові 1630 року збудували костел бернардинів та костел єзуїтів.
Костел єзуїтів у Львові мав риси архітектури бароко.
В стилі барокової архітектури у Львові було зведено 1644 року костел Стрітення.
В стилі барокової архітектури у Львові було зведено усипальниці заможних купецьких родин – каплиці Боїмів та Кампіанів.
2. Що нового з’явилося в розвитку освіти в Україні в першій половині ХVІІ ст.?
Головними видами закладів освіти цього часу були братські школи, єзуїтські, протестантські та унійні греко-католицькі колегіуми. В Україні працювало біля 30 братських шкіл. Щоправда, одночасно збільшувалася і кількість протестантських та католицьких навчальних закладів. 1632 р. в Києві постала, заснована Петром Могилою, Києво-Братська, або Києво-Могилянська колегія. Вона мала свої відділення по інших містах України. Проте під тиском поляків тоді їй не судилося стати вищим навчальним закладом.
3. Чому заснування Києво-Могилянської колегії вважається однією з важливих подій у тогочасному розвитку українських земель?
Заснування Києво-Могилянської колегії вважається однією з важливих подій у тогочасному розвитку українських земель. Адже, по суті, навчальний заклад був вищою школою, хоч і не отримав належного визнання владою Речі Посполитої. Києво-Могилянська академія була православною, і з її стін за роки її існування вийшли всі визначні особистості того часу. Колегія була опорою православ’я і українства в умовах наростаючого соціального, національного і релігійного гніту.
4. Назвіть факти, які свідчать про успішний розвиток літератури та книгодрукування в тогочасній Україні.
В ХVІІ ст. продовжувала розвиватися полемічна література та літературні жанри ораторсько-проповідницької прози, мемуарної прози та епіграмної поезії.
Визначною постаттю полемічної літератури зайняв Мелетій Смотрицький зі своїм полемічним твором «Тренос, або Плач Східної церкви». Окремим літературним жанром стала полемічна поезія – «Скарга вбогих до Бога» невідомого автора, який виступає у творі проти покатоличення українців.
Кирило Транквіліон-Ставровецький став найвідомішим представником ораторсько-проповідницької прози з творами «Зерцало богословія», «Євангеліє учительноє» і «Перло многоцінноє».
Богдан Балика створював мемуарну прозу з найвідомішим твором «Про Москву і про Дмитра, царька московського неправдивого».
Засновником епіграмної поезії вважається Григорій Смотрицький. Також відомі й інші представники цього літературного жанру: Дем’ян Наливайко, Памво і Степан Беринди, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Кирило Транквіліон-Ставровецький.
Поезія для декламації поширюється з розвитком книгодрукування. Вірші декламували учні під час урочистих подій. Касіян Сакович склав для декламації «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного».
У першій половині XVII ст. багато книг видала Львівська братська друкарня, яка мала багато послідовників по багатьох містах України. Найбільшою стала друкарня Києво-Печерської лаври, яку заснував архімандрит Єлисей Плетенецький. Окрім того, в Києві існували й приватні друкарні Спиридона Соболя та Тимофія Вербицького. В Україні тієї доби існували й мандрівні друкарні. Всього діяло орієнтовно до 20 друкарень.
5. Порівняйте розвиток архітектури й містобудування в XVI — першій половині XVII ст.
Друга половина XVI – перша половина XVII ст. були новим ступенем розвитку архітектури та містобудівництва в Україні і ознаменовувалися новими мистецькими тенденціями. Це пов’язано з приїздом до України будівельників з Європи (переважно італійських майстрів). Готичний архітектурний стиль поступово змінюється на бароко. Культові споруди цього періоду здебільшого представлені мурованою храмовою архітектурою.
З поширенням маґдебурського права в містах застосовують елементи регулярної забудови (площі, квартали, вулиці, вежі, багатоповерхове – 2-3 поверхи – будівництво). Набуває розвитку Ренесансна архітектура, найважливішим елементом якої було звернення до форм античної архітектури. Вона прослідковується і церковній і світській забудові.
Європейські тенденції набувають поширення і в оборонному будівництві, розвивається бастіонна архітектура (палаци мають бастіонні укріплення). Поєднання західноєвропейського бароко і українських елементів стали називати українським (козацьким) бароко.
Наплив італійців поступово згасає до 20-х років XVII ст.
6. Які нові явища з’явилися в образотворчому мистецтві цієї доби?
У першій половині XVII ст. в українському образотворчому мистецтві мали розвиток жанри попереднього періоду: настінний розпис та іконопис. В настінному розписі релігійні мотиви поєднуються зі світськими.
Удосконалюється різьблення по каменю та дереву. В орнаментах переважали рослинні мотиви, в тому прослідковувався певний символізм (виноградна лоза – символ віри). Портретне різьблення представлено надгробковим портретом.
Розвиток мистецтва гравюри пов’язаний із поширенням світського жанру. В живописі провідне місце займав портрет. Помітний високий мистецький рівень робіт з використанням елементів бароко разом із традиціями народно-декоративної творчості.
8. Закінчіть складання таблиці «Розвиток культури України в XVI — першій половині XVII ст.» (с. 39).
9. Колективне обговорення. Які здобутки культури України першої половини XVII ст. ви вважаєте найважливішими й чому?
Найважливішими здобутками культури України першої половини XVII ст. стало книгодрукування та видавнича справа, що дали можливість до здобуття освіти для більш широких верств населення. Освіта ставала доступнішою та набувала світських рис.
Важливим елементом культурного розвитку України стало поширення Ренесансу і бароко, запозичених з Західної Європи та поєднаних з місцевими культурними традиціями.