Як розвивалася культура України XVI ст.? Які ключові особливості її розвитку? Якими галузями вона була представлена?
Визначте умови розвитку української культури в цей період.
Умови розвитку культури цього періоду не можна назвати сприятливими. Україна не мала власної держави, отож самобутній розвиток культури українського народу був значною мірою обмежений асимілятивними впливами сусідніх народів, зокрема поляків.
В той же час, Люблінська унія 1569 року дала можливість майже всім українцям перебувати на території однієї держави – Речі Посполитої, що сприяло культурним взаємозв’язкам між різними регіонами України. Проте перебування українців в Речі Посполитій також дало додаткову можливість пришвидшити процеси покатоличення православного населення. З Західної Європи крізь Річ Посполиту в Україну надходили ідеї Відродження, Бароко, реформаційні та контрреформаційні процеси.
Порівняйте розвиток образотворчого мистецтва українських земель другої половини XIV — XV та XVI ст. Чи є правильним судження про появу в ньому нових рис?
Образотворче мистецтво українських земель другої половини XIV — XV ст. продовжувало традиції Київської держави та Галицько-Волинського князівства. Поступово відбувався відхід від візантійської школи іконопису, майстри надавали зображенням більш життєвих і реальних людських почуттів, – глибше передавали внутрішній світ людини, надаючи постатям і обличчям виразності та індивідуальності. Були відчутними впливи західноєвропейського гуманізму, що проникав до України з Західної Європи.
Малярство було представлене, як і раніше, фресками та іконописом. Продовжувала розвиватися книжкова мініатюра.
Образотворче мистецтво в XVI ст. продовжувало розвиватись на самобутній давньоруській основі. Характерною особливістю було поступове проникнення в в живопис національних рис і одночасного зменшення релігійного впливу зі збільшенням світських побутових елементів. В релігійних сюжетах відбувалося заповнення світськими образами. Відбувалося більш широке ширше зображення оточуючої природи, людських почуттів, наповнення гуманістичним змістом і реалістичними формами художніх творів.
Тому судження про появу в образотворчому мистецтві українських земель другої половини XIV — XV та XVI ст. нових рис є вірним. Нові риси стосувалися, насамперед, розвитку світських ідей та гуманізму в мистецькій творчості.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Історична абетка». Правила гри. Учитель/учителька називає одну букву. Учні та учениці парами або малими групами за визначений час складають перелік термінів, що починаються на цю букву, за змістом розглянутої теми. Перемагають ті пари або малі групи, чий перелік матиме менше помилок і буде найдовшим.
Культура – певний рівень розвитку суспільства. Вона включає розвиток науки, освіти, літератури, мистецтва, моральних норм, звичаїв і традицій.
Кирилиця – алфавіт країн Східної Європи, Північної та Центральної Азії, розроблений в IX ст. братами-священиками Кирилом та Мефодієм для поширення християнства серед слов’ян.
Крехівський Апостол – відома рукописна пам’ятка 1581 року (можливо).
Сім вільних наук – предмети, які викладалися в європейських школах XVI ст. граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.
Слов’яно-греко-латинські школи – навчальні заклади в Україні XVI ст., в яких здобували середню освіту.
Литовські статути – збірники законів Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 років, статути закріплювали феодальне право, кодекси діяли в Україні до 40-х років XIX ст.
Руська мова – (давньоруська, давньоукраїнська, давньобілоруська) назва мови русинів (предків українців і білорусів) XII—XVII століть.
Різьбярство – вид декоративного мистецтва, що полягає у знятті певного шару матеріалу з заготовки за допомогою спеціальних інструментів.
Меценатство – благодійна фінансова чи матеріальна підтримка особами розвитку культури та освіти. Меценати – заможний покровитель наук і мистецтв.
Православ’я – спільнота християн Східного (Константинопольського) обряду.
Житомирське Євангеліє – рукописний переклад біблійних текстів староукраїнською мовою 1571 року.
Острозька академія – православний вищий навчальний заклад в місті Острозі, створений князем В.-К. Острозьким 1576 року.
Острозька Біблія – перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою 1581 р. друкарем Іваном Федоровичем.
Ордер – архітектурна композиція, конструктивна і художня частина споруди. Ордер має три основних частини: колони, підніжжя колон і верхньої плити.
Живопис – вид образотворчого мистецтва, що передає зорові образи за допомогою нанесення фарб на поверхню.
Іконопис – вид образотворчого мистецтва зі створення ікон.
Гравюра – друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.
2. Що серед умов розвитку культури України в ХVІ ст. впливало на неї позитивно, а що — ні? Чому?
Позитивним явищем у розвитку культури України ХVІ ст. були транзитні впливи культурного надбання Західної Європи через Річ Посполиту, а також перебування переважної частини українських земель у склад однієї держави сприяло їх культурному зближенню.
Негативним чинником розвитку культури була відсутність української державності, перебування українців в складі інших країн, спостерігалися значні культурні впливи на українську культуру з поступовою втратою її самобутності. Перебування більшості українських земель в складі Речі Посполитої сприяло процесам полонізації та окатоличення українців.
3. Назвіть досягнення української мови в цей час.
У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали руською – це була офіційна мова того часу: то була мова збірників законів (Литовських статутів), руською мовою здійснювалося діловодство. Важливим виразником руською мови була кирилична абетка. Проте руська мова (або ж староукраїнська) була віддаленою від розмовної народної мови. Староукраїнською літературною мовою було написане Пересопницьке Євангеліє в 1556–1561 рр. Руська мова була значно доступнішою і зрозумілішою населенню в порівнянні церковнослов’янською мовою.
4. Наведіть факти, що свідчать про здобутки освіти на українських землях.
У 70-х рр. XVI ст. на українських землях з’явилися нові заклади середньої освіти – слов’яно-греко-латинські школи, де вивчали, на зразок європейських закладів освіти, сім вільних наук: граматику,
риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Засновником першої такої школи в Україні був князь Василь-Костянтин Острозький в Острозі 1576 р. Окрім того, в школі викладалася філософія, діяла друкарня, працював науковий гурток. Тому можна сказати, що Острозька школа мала ознаки вищої школи і його шанобливо називали академією. В школі за сприяння її засновника здійснювався переклад Біблії церковно-слов’янською мовою.
5. Які явища свідчать про успіхи літератури й книговидання цього періоду?
Переклади біблійних текстів тогочасною народною українською мовою – Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.), Крехівський Апостол (після 1563 р.), Житомирське Євангеліє (1571 р.).
Поема «Роксоланія» 1584 р. авторства поета Себастьяна Кльоновича.
Видання Іваном Федоровичем книг у Львові – «Апостола» (1574 р., найперша друкована книга в Україні) та «Букваря». В Острозі вийшла друком «Острозька Бібілія» 1581 р.
6. Чим уславилися тогочасні архітектура й містобудування?
Тогочасні архітектура і містобудування уславилися створенням художньо-оздоблених фасадів будівель з ордерами, часто прикрашеними ліпниною. Пам’ятки архітектури XVI ст. можна побачити в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах та Львові. Зокрема, у Львові на площі Ринок безцінними зразками архітектурної доби Ренесансу є Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів.
7. Визначте характерні риси розвитку образотворчого мистецтва на українських землях
у цей час.
Переважна частина творів образотворчого мистецтва мала релігійне спрямування. Продовжувався розвиток давньоруських традицій, хоча відчувалися впливи італійського та німецького мистецтва. Прослідковувалося збільшення кількості світських побутових творів.
Відбувся розподіл іконопису і портрета, як окремих жанрів образотворчого мистецтва.
Українських православних митців в Речі Посполитій поступово витісняли західноєвропейськими майстрами, які були католицької віри.
Одночасно з поширенням книгодрукування почало розвиватися мистецтво гравюри.
9. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією про Гальшку Острозьку. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.
Ельжбета мала шляхетське походження: батько – православний український князь Ілля Острозький, мати – донька польського короля Сизігмунда І Старого Беата Костелецька. Гальшка отримала величезні володіння за заповітом батька, який раптово помер до її появи на світ.
Ельжбета Іллівна Острозька (1539 – 1582) була меценатом Острозької академії. Княгиня для академії виділила найбільшу суму своїх грошей. По суті, вона була засновницею академії, яка з’явилася з її волі і за її кошти. Завдяки Гальшці та її дядьку, В.-Костянтину Острозькому, постали «Волинські Афіни», як величали Острозьку академію.
Православною стала лише наприкінці життя, проживши всього 43 роки.
10. Розпочніть складання таблиці «Розвиток культури України в XVI — першій половині XVII ст.».
Галузь культури | Основні здобутки і досягнення XVI ст. | Основні здобутки і досягнення Перша половина XVII ст. |
Освіта | Перша українська школа 1550 р. в містечку Красноставі (Східна Галичина). При церквах і монастирях початкові школи. Навчали читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики, співу. Слов’яно-греко-латинські школи (перша в Острозі1576 р.) – навчали «семи вільних наук» – граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. Острозька академія, 1579 р. 1546 р. у Львові виникла перша приватна школа. Братські православні школи, перша школа в 1585 р., Львів. Єзуїтські (католицькі і греко-католицькі) колегіуми. | Росла кількість єзуїтських, протестантських, унійних колегій. Виникло12 єзуїтських колегій. Протестантську вищу школу засновано 1638 р. в селі Кисилин на Волині. За зразком єзуїтських колегій греко-католики організували школи в Бересті, Володимирі-Волинському, Шаргороді та Холмі. Лаврська школа, заснована 1631 р. Петром Могилою. 1632 р. утворення Києво-Могилянської колегії шляхом об’єднання лаврської і братської шкіл. На початку XVII ст. діяло близько 30 братських шкіл: 1615 р. при Київському, 1620 р. – Луцькому, 1636 р. – Кременецькому братствах. |
Література | Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 pp. створено архімандритом Григорієм і писарем Михайлом Василевичем. Себастьян Кльонович поема «Роксоланія»,1584 р. 1596 р. – «Граматика словенська», словник «Лексика» Лаврентія Зизанія | Густинський літопис Захарія Копистенського (?) близько 1627 рр. Київський, Острозький, Львівський літопис. Полемічна література «Тренос, або плач Східної церкви» Мелетія Смотрицького. Ораторсько- проповідницька проза Кирила Транквіліон- Ставровецького, «Зерцало богословія», «Євангеліє учительноє», «Перло многоцінноє». Мемуарна проза Богдан Балика «Про Москву і про Дмитра, царька московського неправдивого» |
Книговидання | 1573 р. Іван Федорович за допомоги братства відкрив першу друкарню у Львові. Друкарня Львівського Успенського братства «Апостол» 1574 р., «Буквар» 1578 р., Острозька Біблія 1581 р. Івана Федоровича | Діяло до 20 друкарень. Друкарня Львівського Успенського братства. Києво-Печерська друкарня, заснована Єлисеєм Плетенецьким: «Часослов», збірник святкових служб «Анфологіон», приватні друкарні, засновані Спиридоном Соболем, Тимофієм Вербицьким. |
Архітектура | Вежа Корнякта 1574 р. Будинок Корнякта 1580 р. Каплиця трьох святителів 1591 р. Чорна кам’яниця 1577 р., Петро Італієць збудував братську церкву Успіння у Львові 1559 p. Павло Римлянин побудував Успенську церкву у Львові (1591-1612 pp.) | Успенська церква 1629 р. Елементи європейського стилю бароко. Церква Параскеви в с. Радруж та церква Воздвиження в Дрогобичі. Собор Мовчанського монастиря в Путивлі Покровська церква в Сулимівці 1629 рр., церква Миколи Притиска в Києві 1631 р., П’ятницька церква у Львові 1644 р. Магнатські палаци, оточені бастіонами. |
Образотворче мистецтво | Портрети князя, магната і вченого Яна Гербурта та В.-К. Острозького, польського короля Стефана Баторія в 1576 р. роботи Войцеха Стефановича. Гравюри-ілюстрації в «Апостолі» й «Букварі» Івана Федоровича 1574 р. “Загорівський Апостол” орнаментований заставками з матово- блідого золота та мініатюрних зображень 1554 p., “Євангеліє” Києво-Печерської лаври 1538 p. Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 pp. – оздоблене заставками та малюнками, що зображують чотирьох євангелістів. Майстри книжкової мініатюри: Микола Петрахнович, Гринь Іванович. | Розписи 1620 р. на стінах церкви Святого Духа в селі Потелич, розписи церкви Воздвиження в Дрогобичі. В різьбленні на дереві та камені в орнаментах переважали рослинні мотиви. Надгробкові портрети: надгробок київського воєводи Адама Киселя. Світська гравюра 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб… гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного» Касіяна Саковича. У «Євангелії учительному» К. Транквіліона- Ставровецького вміщено гравюру «Притча про багача і смерть», Видатний гравер Ілля, який з 1636 р. працював у Києві й виконав гравюри до «Требника» П. Могили й «Печерського патерика». |
11. Колективне обговорення. Дайте обґрунтовану оцінку розвитку культури України в XVI ст.
XVI ст. характеризувалося новими особливостями культурного розвитку. Цьому сприяли суспільно-політичні події, торгово-економічні відносини, епоха Відродження в Західній Європі, реформаційні та контрреформаційні процеси. Українські землі, що були на той час розподілені різними іноземними державами, зазнали культурного впливу інших народів. Люблінська та Берестейська унія сприяла
піднесенню національної самосвідомості українського народу, цей процес відбувався в цілому в складних політичних та соціально-економічними умовах:
– об’єднання українських земель у склад Речі Посполитої;
– втрата головного становища православною церквою в зв’язку з утворенням греко-католицької церкви;
– полонізація та активне поширення католицизму завдяки єзуїтській діяльності;
– вплив Відродження, Реформації та Контрреформації;
– формування і розвиток української мови.