Що нам відомо про особливості соціально-економічного розвитку українських земель у першій половині XVII ст.?
Яке судження буде більш правильним:
1) у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. набули поширення нові явища;
2) у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. розвивалися явища, започатковані в XVI ст.?
Поясніть свою думку, використовуючи пункти 1, 2 параграфа.
Правильним буде твердження 2 про те, що у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. розвивалися явища, започатковані в XVI ст.
Зростання магнатського землеволодіння, започатковане в XVI ст., продовжувалося і в XVIІ ст. Цьому сприяла “Устава на волоки” 1557 р., де було здійснено перерозподіл земель і закладено основу для формування фільварко-панщинної системи господарювання.
Робота в парах. Обговоріть і визначте, які зміни відбулися в середовищі шляхти Речі Посполитої внаслідок розвитку товарного виробництва.
Товарне виробництво передбачає виготовлення продукції (товару) для продажу. На території України фільваркове господарство було орієнтоване на виробництво зерна. З метою збільшення прибутків шляхтою збільшуються площі оброблюваних земель, Річ Посполита за рахунок українських земель стає головним експортером зерна в Європі. Товарне господарство забезпечило притік грошей у панські маєтки, що сприяло подальший розвиток виробництва застосуванням у фільварку млинів, крупорушок, ґуралень, броварень та чинбарень. В окремих фільварках відгодовували для продажу до 300 волів на рік, іноді мали розвиток кінні заводи.
Опишіть працю чинбаря за наведеною ілюстрацією.
Робота чинбаря (вичинка шкір) була трудомісткою працею і потребувала значних фізичних зусиль.
Чи є правильним судження, що становище значної кількості селян і міщан на тогочасних українських землях зазнало змін? Яких саме?
Селяни відбували панщину шляхетських фільварках, вони мали поземельну залежність від шляхти, поступово втрачали особисту свободу (тобто права переходу на нові місця проживання). 75-80 % усіх селянських і міщанських дворів належали магнатам. Відбувалося зменшення селянських земельних наділів, зростало число малоземельних або й зовсім безземельних господарств
Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання:
1. Якою була панщина?
..мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук...
2. Які податки й повинності стягувалися із селянства?
..залежно від розмірів наділу мають давати відповідну кількість зерна, безліч курей і качок... вимагають від них грошових податків. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усяких плодів, а кожні три роки — і третього волика…
3. Які факти свідчать про безправне становище селянства?
..пани мають необмежену владу не тільки над селянським майном, але й над їхнім життям…
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Так або ні». Правила гри. Учитель/учителька доручає учням та ученицям за визначений час скласти запитання за матеріалом параграфа, що передбачають відповідь «так» або «ні». Запитань може бути від 6 до 12 залежно від кількості відведеного часу. Потім учитель/ учителька збирає аркуші, перемішує та роздає в довільному порядку. Учні та учениці мають відповісти на запитання своїх однокласників.
1) Збільшення магнатського землеволодіння відбувалося в зв’язку зі збільшенням у Західній Європі попиту на хліб.
Так.
2) Переважна більшість селянських господарств належала боярам.
Ні, 75-80% селянських господарств належали магнатам.
3) Найбільші земельні володіння на Волині мали князі Острозькі.
Так.
4) Товарне виробництво продукції є виробництвом для власного споживання.
Ні, товарне виробництво передбачає виробництво і продаж продукції.
5) У фільварках займалися не лише вирощуванням сільськогосподарських культур, а й тваринництвом.
Так. У фільварках розводили бичків, коней.
6) У 40-х рр. XVII ст. найбільшим за кількістю населення містом був Київ.
Ні. Найбільшим містом 40-х рр. XVII ст. був Львів.
7) В Україні в першій половині XVII ст. існували церковні міста.
Так, це були міста, що підпорядковувалися церковній організації.
8) Партачами в містах називали ремісників, які виготовляли вироби низької якості.
Ні, партачами називали ремісників, які не входили до ремісничого цеху.
9) Фільваркове господарство сприяло скороченню земельних наділів селянства.
Так, шляхта для потреб фільварку відбирала в селян кращі землі.
10) Городниками називали жителів міста – міщан.
Ні, так називали селян, що мали невеличкі ділянки землі, які можна було загородити – городи.
11) Основну частину населення українських міст становили поляки.
Ні, основну частину українських міст становили русини.
12) Юдофобія – несприйняття і вороже ставлення українців до єврейського населення внаслідок здирництва єврейських фільваркових орендарів та запровадження понаднормових робіт для українських селян.
Так.
2. Наведіть факти, що свідчать про зростання магнатського землеволодіння на українських землях у першій половині ХVІІ ст.
Земельні володіння магнатів зростали внаслідок отримання землі у спадок, купівлі маєтків, захоплення сусідніх земель, укладення шлюбів з метою земельного збагачення, заселення окраїн, королівського дарування. Права великих землевласників на володіння землями скріплювалися королівськими грамотами.
3. Яку роль відігравали фільваркові господарства в соціально-економічному житті тогочасної України? Поясніть свою думку.
У фільварках переважало зернове господарство з вищим рівнем врожайності в порівнянні з селянським господарством. Внаслідок розширення товарного виробництва зросли площі оброблюваних земель. Товарне виробництво сприяло збільшенням у фільварках кількості млинів, крупорушок, ґуралень, броварень, чинбарень. Наслідком розширення фільваркового господарства стало збагачення шляхти і зростання соціально-економічного гніту для селян шляхом поширення панщини і закріпачення.
4. Що нового з’явилося в розвитку міст?
Засновувалися нові міста. Вони були більш вигідними для магнатів щодо збору податків в порівнянні з селами – власники отримували з них значно більший дохід. Приватновласницькі міста (також церковні) становили близько 80 % від їх загальної кількості, 20 % становили королівські (державні) міста. В частині міст діяло самоврядування – магдебурське право. Ремісники однієї професії об’єднувалися в цехи, осторонь об’єднання перебували партачі – ремісники, виробнича діяльність яких вважалася незаконною, проте їх кількість становила до 40% від загальної кількості міських ремісників.
В містах з’являлися ознаки ринкового господарювання – мануфактурне виробництво, де використовувалися верстати, наймана праця та поділ праці.
5. Укажіть риси, характерні для становища селян і міщан у цей період.
Селяни втрачали особисту свободу, потрапляючи в особисту залежність від землевласника, відбували панщину до трьох-шести днів на тиждень. Окрім того, шляхта зменшувала земельні наділи селян, забираючи землі до фільварку. Таким чином зростала кількість малоземельних селян-городників (бо площа їх землі була настільки малою, що її можна було обгороджувати).
У містах відбувалося поглиблення соціального розшарування: з одного боку збагачення патриціату, з іншого – міські низи: збіднілі цехові майстри, вічні підмайстри, учні і партачі. В містах, як правило, перебували військові залоги, тож військові люди (козаки, жовніри) становили досить чималу частину міщан.
6. Робота в парах. Обговоріть і визначте за картою атласу або інтернет-джерелами та складіть перелік міст на українських землях, які в першій половині XVII ст. отримали магдебурзьке право.
Фастів (1601 р.), Канів (1601 р.), Болехів (1603 р.), Жовква (1603 р.), Тетіїв (1606 р.), Гостомель (1614 р.), Сквира (1616 р.), Богуслав (1620 р.), Рава-Руська (1622 р.), Чернігів (1623 р.), Ніжин (1625 р.), Гоголів (1625 р.), Борщів (1629 р.), Борзна (1634 р.), Золотоноша (1635 р.), Ставище (1635 р.), Вінниця (1640 р.), Овруч (1641 р.),
Олевськ (1641 р.), Глухів (1644 р.), Вінниця (1640 р.), Кролевець (1644 р.), Лохвиця (1644 р.).
7. Складіть порівняльну таблицю «Соціально-економічний розвиток українських земель у XVI та першій половині XVII ст.». Питання для порівняння визначте самостійно.
| Питання для порівняння | XVI ст. | Перша половина XVII ст. |
| Господарство | Землеробство і промисли – мисливство, бортництво, рибальство. Феодальна рента. Перевага внутрішнього, поступове орієнтування на зовнішній ринок. Ведення трипільної системи господарювання. Ремесло: пекарі, м’ясники, різьбярі, пивовари, медовари, ткачі, кравці, чинбарі, ковалі, кушніри. | Землеробство і промисли – мисливство, бортництво, рибальство, видобування поташу, виробництво селітри, добування солі. Піднесення фільварків, помірна панщина, розвиток тваринництва. Орієнтування на зовнішній ринок. Мануфактури, трипільна система, водяні млини, ремісництво. |
| Законодавство | Видано три Литовські Статути: 1529 р. («Старий»), 1566 р. («Волинський»), 1588 р. («Новий») «Устава на волоки» 1557 р., ліквідація права власності вільних селян на землю, закріпачення | Продовження дії законодавчих актів попередніх років |
| Структура населення | Перевага селянства, міщанство, духовенство і шляхта. | Перевага селянства, міщанство, духовенство і шляхта. |
8. Робота в малих групах.
Розподіліть ролі та підготуйте розповіді від імені мандрівників, що відвідали українські землі в першій половині XVII ст. Підготуйте інсценівки до деяких частин цих розповідей.
Мандрівники неспішно рухалися курним шляхом. Літнє сонце поволі ховалося за обрій, вечоріло. Вдалині замріло село – біленькі хати під солом’яною стріхою, сховані у темні віти вишневих садків. Мандрівники вирішили заночувати в селі. Вони зупинилися біля крайньої низенької хати з маленькими вікнами. Сім’я вечеряла в невеличкому садочку: молоді чоловік та жінка та двійко малих дітей. Попросилися переночувати. Чоловік втомлено піднявся з-за столу, підійшов до перехожих, привітався, запросив натрудженою рукою до столу:
– Заходьте, добрі люди! Чим багаті, тим і раді.
– Дякуємо!
Мандрівники сіли на довгій дерев’яній лаві. Господиня з горнята налила в череп’яні миски борщу. Смачний запах гарячої страви розлився над вечірнім столом.
– Ніколи не куштували нічого подібного! Дуже смачно! – зголоднілі подорожні на всі лади вихваляли незнану страву, – як зветься ця чудасія?
– Борщ! – посміхнулася господиня,- тільки з печі!
– От коли він трохи пройде часу, він стане ще смачнішим, – зауважив господар, – натягнеться смаком.
– Ет, – хитнула головою жінка, – якби ж то було для борщу часу, робота в пана відбирає багато сили.
– Ви ходите працювати до пана? – запитали мандрівники.
– Так, – гірко посміхнувся чоловік, – а з року в рік все більше на тижні.
– Три дні на тижні мусимо ходити до панського фільфарку. А в сусідів і того гірше – вже тамтешні селяни по чотири дні ходять.
– Що вас змушує ходити на панську роботу? Він вам платить?
– Он, – кивнув чоловік, показуючи вдалечінь, – земля. Панська вся, так пани собі наміряли. А нам – нічого. За посіяне поле і мусимо відробляти кляту панщину.