1. Складіть перелік подій з історії України 20—90-х рр. XVIII ст., які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.
1722 – створено Малоросійську колегію за наказом Петра І.
1734 – Правління гетьманського уряду.
1750 – Кирило Розумовський обраний гетьманом України.
1764 -ліквідація Гетьманщини.
1775 -ліквідація Запорізької Січі.
1783 – закріпачення селянства.
1795 – ІІІ (останній) поділ Речі Посполитої.
2. Для перевірки знання хронології проведіть гру «Квадрат».
Правила гри. У накресленому квадраті з 16 клітинок зазначено 16 дат. Учні та учениці мають розташувати їх у хронологічній послідовності та пов’язати з певною подією. Виграє той, хто виконає завдання першим і без помилок.
1708 – знищення Батурина московськими військами, Батуринська трагедія | 1722 – створено Малоросійську колегію за наказом Петра І | 1727 – Петро II видав указ про відновлення виборної посади гетьмана. Ним став Данило Апостол. | 1734 – Правління гетьманського уряду. |
1739 – мирний договір між Російською і Османською імперіями. Вихід Російської імперії на Азов | 1745 – спорудження Великої Лаврської дзвіниці в Києві | 1750 – Кирило Розумовський обраний гетьманом України | 1764 – ліквідація Гетьманщини Катериною ІІ. Позбавлення посади Кирила Розумовського. |
1765 – скасування козацько- полкового устрою Слобідської України | 1768 – повстання Коліївщина | 1774 – Кримське ханство отримало незалежність від Османської імперії. | 1775 – ліквідація Запорізької Січі |
1782 – в Гетьманщині ліквідовано полкову та сотенну адміністрацію, скасовано кріпацтво в Західні Україні | 1783 – закріпачення селян, Російською імперією, приєднання Криму до Російської імперії. | 1787 – початок російсько-турецької війни. | 1795 – ІІІ поділ Речі Посполитої, наслідком чого стало завершення поглинання майже всієї України Російською імперією. |
3. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу.
Рекомендований перелік термінів і понять:
Малоросійська колегія – адміністративний орган Російської імперії, утворений 1722 року за наказом московського царя Петра І. Метою утворення колегії було контроль за діяльністю українського гетьмана та насадження в українських землях імперських порядків;
гайдамаки – учасники (народні повстанці) селянського соціально-визвольного руху з однойменною назвою на Правобережжі у XVIII столітті;
опришки – учасники українського селянського повстанського руху XVI – першій половині XIX ст. в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти визисків польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, а пізніше – проти австрійського гноблення;
Коліївщина – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережжі в 1768-1769 роках. Повстання зумовлене національним і релігійним гнітом з боку польської шляхти;
паланки – адміністративно-територіальні одиниці в часи Нової Січі (1734-1775 рр.), центром якої була укріплена слобода (поселення), де перебував козацький загін;
«Вольності Війська Запорозького низового» – назва території володінь Запорізької Січі на півдні України.
Нова Січ (Підпільненська) – фортеця, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734-1775 рр. утворений після визнання запорожцями московської влади;
Задунайська Січ – козацьке військове формування на землях Османської імперії XVIII—XIX століть. Виникає на Дунаї після зруйнування московитами Нової Січі й ліквідації Запорізького війська 1775 року;
козацькі літописи – історико-літературні твори 2-ї половини XVII – середини XVIII століття, присвячені добі козацтва і становленню Козацької держави;
козацьке бароко – мистецький напрям, поширений на українських землях в козацькі часи XVII–XVIII століть. Виникає внаслідок симбіозу українських архітектурних традицій та європейського бароко.
кріпацтво – форма особистої залежності селянства від власника землі.
4. Об’єднайтесь у дві-три команди та проведіть гру «Історичний ланцюг».
Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, персоналії, історичний факт, пов’язані з визначеною темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само.
1722-1727 роки, Петро І, Степан Вельямінов, створення Малоросійської колегії.
1734-1750 роки, Анна Іоанівна, Правління гетьманського уряду в складі шести осіб.
1750-1764 роки, Олексій Розумовський, Кирило Розумовський, Єлизавета, Катерина ІІ, гетьманування Кирила Розумовського, ліквідація Катериною ІІ посади гетьмана.
1775 рік, Катерина ІІ, Петро Текелій, Петро Калнишевський, ліквідація Запорізької (Підпільненської) Січі.
5. Об’єднайтесь у дві команди та проведіть гру «Історичний турнір».
Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці з іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається) відповідають. Якщо відповідь правильна — команда, що відповідала, отримує бали за неї і ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають установлений ліміт запитань для команди-суперника (пропонується 12 запитань).
1) Які причини запровадження Рішительного указу?
Рішительний указ 1708 року був зневажливою відповіддю московського царя Петра І на прохання новообраного гетьмана Івана Скоропадського щодо підтвердження царем в нових статтях давніх козацьких прав і вольностей. Натомість московський цар ще сильніше обмежив козацькі права. Згідно царського указу, козаки мали перебувати під командуванням московських генералів, а не гетьмана, козацький уряд мав складати звіт цареві про податки й доходи Військового скарбу.
2) Чому Московське царство, яке кінцевою метою зовнішньої політики щодо України бачило знищення української державності, іноді пригальмовувало ці руйнівні процеси?
Пригальмовування процесів нищення української державності Московською державою пояснюється зовнішньополітичними чинниками, за яких московити потребували військової допомоги козацтва в ліквідації воєнних загроз, насамперед з боку Османської імперії та Кримського ханства. Так, на короткий період 1727-1734 рр. було відновлено посаду гетьмана (ним став Данило Апостол).
3) Що можна вважати головним елементом російської політики у ХVIII ст. щодо України?
Головним напрямом російської політики щодо України у ХVIII ст. було перетворення її на колонію Російської імперії.
4) Які заходи проводив Кирило Розумовський щодо перетворення козацької старшини на шляхту?
Кирило Розумовський отримав право на самостійне призначення полковників, міг без дозволу московської влади роздавати землі. Гетьман відновлює роботу Старшинської ради, як станово-представницького державного органу Гетьманщини.
5) Які реформи провів гетьман К. Розумовський?
Гетьман Кирило Розумовський провів такі реформи:
– відміна надмірного оподаткування населення Лівобережжя;
– ліквідація митниці між Московщиною та Гетьманщиною;
– судова реформа, що означала відновлення судової системи, що діяла до Визвольної війни 1648-1657 рр. (за зразками судової системи Речі Посполитої);
– скликання Старшинської ради, пізніше Генеральних зборів, як станово-представницького органу;
– військова реформа (запровадження уніформи, регулярних військових формувань, обов’язкових видів зброї);
– освітня реформа (відкриття в кожному полку обов’язкових шкіл для хлопчиків, проект створення в Батурині університету за європейським зразком).
6) Назвіть основні етапи ліквідації Української державності в другій половині ХVIII ст.
1764 р. – скасування гетьманства в Україні.
1764 -1786 рр. – діяльність Другої Малоросійської колегії.
1765 р. – скасування полкового устрою на Слобожанщині, утворення Слобідсько-Української губернії.
1775 р. – ліквідація Запорізької Січі.
1781 р. – скасування полкового устрою в Гетьманщині.
1783 р. – указ про закріпачення селян Лівобережжя та Слобожанщини; ліквідація козацьких і компанійських полків та перетворення їх на регулярні військові частини російської армії.
7) Чому запорожці не протистояли руйнуванню Запорізької Січі?
Козаки брали активну участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. на стороні росіян, тому не очікували віроломства московитів. Козаків на Січі було лише дві тисячі, тому вони вирішили марно не проливати крові та відкрити фортецю для ворога.
8) Які причини гайдамаччини?
Причиною Гайдамаччини були соціальні та національно-релігійні утиски українського селянства польською шляхтою на Правобережжі.
9) Які імперські заходи здійснювали Австрійська та Російська імперії після поділів Речі Посполитої на українських землях?
Австрійська та Російська імперії на українських здійснювали заходи здійснювали заходи уніфікації (підпорядкування місцевих порядків до загальноімперських) та денаціоналізації (поступового знищення національних ознак українського народу, насамперед мови).
10) Розкажіть про філософські погляди Сковороди.
Чільне місце у філософських роздумах Григорій Сковорода належало питанню визначення мети людського життя, людського щастя, про умови, за яких людина буде щасливою. Велику роль в тому відіграє усунення зла. Це, згідно думок філософа, дає освіта. Сковорода вірив у людський розум, його великі можливості.
11) Чому в другій половині ХVIII ст. українська культура втрачала свою самобутність?
В другій половині ХVIII ст. українська культура втрачала свою самобутність тому, що українські землі потрапляли все в більшу залежність від Російської, а пізніше і Австрійської імперії, тож відбувалися процеси уніфікації та денаціоналізації, які були руйнівними для розвитку української культури.
12) Яка народна картина стала символом доби козацтва?
Народна картина “Козак Мамай” в умовах наступу московського царизму на автономний устрій України стала уособленням згадки про славні козацькі часи і козацьку вольницю.
6. Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель у другій половині XVIIІ ст.».
I. Лівобережна Україна у другій половині XVIII ст.
1. Відновлення гетьманської влади. Політична діяльність останнього гетьмана Кирила Розумовського.
2. Остаточне знищення Російською імперією гетьманського управління. Діяльність Петра Румянцева на чолі ІІ Малоросійської колегії.
3. Скасування Російської імперії козацького устрою на Слобожанщині.
4. Ліквідація залишків автономії на території Гетьманщини.
5. Розвиток господарства і соціальне становище Лівобережжя у другій половині XVIII ст.
II. Землі Південної України у другій половині XVIII от.
1. Розвиток господарства і соціальне становище півдня України. Запорізькі землі.
2. Наступ російського царизму на Запорожжя і козацький устрій.
3. Участь українського козацтва у російсько-турецьких війнах.
4. Знищення московитами Запорозької Січі. Доля козацтва.
5. Ліквідація Кримського ханства Російською імперією.
6. Господарське освоєння земель Південної України.
III. Правобережжя та землі Західної України у другій половині XVIII ст.
1. Розвиток господарства і соціальне становище Правобережжя у складі Речі Посполитої.
2. Соціальні рухи. Гайдамаччина та Коліївщина.
3. Три поділи Речі Посполитої та зміни становища українських земель.
7. Робота в малих групах. Визначте місце та історичну роль українського козацтва, Запорозької Січі та Гетьманщини в історії України.
Українське козацтво виявилося ефективним способом самоорганізації спільноти, її господарського розвитку, політичного устрою, військової справи, виховання молодого покоління.
Козацтво відіграло величезну роль в державотворенні України.
Історія козацтва показала його здатність і силу бути провідником народу, захищати його, бути запорукою незалежності, протидіяти спробам покріпачення та закабалення.
Запорізька Січ була, по суті, державою в державі, що виголошувала ідеї незалежності України, намагаючись її досягти, Запорізька Січ була стержнем незалежності українського народу і його державотворення. Сучасна Конституція України певною мірою відображає демократичні засади утворення та діяльності адміністративного апарату, які були властивими для Запорізької Січі.
Гетьманщина проіснувала понад століття (115 років), вона сприяла розвитку української державності, оберігаючи українців від колонізації та агресії інших народів. Гетьманщина сприяла розвитку української культури.