Пригадайте
1. Під владою яких держав перебували українські землі у другій половині XVIII ст.? Чим були зумовлені зміни в підпорядкуванні українських земель?
Українські землі у другій половині XVIII ст. перебували під владою Речі Посполитої (Правобережжя) Османської імперії – Кримського ханства (Північне Причорномор’я та Кримський півострів) Російської імперій (Лівобережжя). Імперська політика московитів поступово знищувала Гетьманщину, яка ставала Малоросією. Зміни в підпорядкування українських земель були підпорядковані трьома поділами Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.) Австрійською та Російською імперіями, Пруссією. Землі України опинилися під владою Російської імперії (80 % населення) та відповідно – Австрійської (20 % населення). Кримське ханство в 1783 році було загарбане Російською імперією.
2. Чому загинула козацька Україна як держава?
Причинами загибелі Української держави існує декілька чинників:
– воєнні дії протягом другої половини XVII ст.;
– розкол українського суспільства і держави на ворогуючі політичні угрупування;
– втручання у внутрішні справи та агресивні дії сусідніх держав щодо України;
– наростання соціальної напруги в суспільстві.
3. У яких формах розвивався український національний рух у другій половині XVIII ст.?
Національний рух другої половини XVIII ст. виражався у формах соціальної боротьби (Гайдамаччина, Коліївщина).
4. Який мистецький стиль був панівним у XVIII ст. і чому?
Панівними стилем у XVIII ст. був стиль бароко (рококо) тому, що в Україні сформувалася заможна соціальна верства багатих землевласників (козацька еліта), які мали достатньо коштів для фінансування створення вишуканих мистецьких зразків та оточення себе предметами розкоші – всього того, що на їх думку, вирізняло їх з поміж інших (нижчих) верств населення.
5. Яким словом можна охарактеризувати розвиток української культури у XVIII ст.: занепад, розквіт, піднесення?
Найбільш точною рисою розвитку української культури у XVIII ст. буде розквіт.
II. Робота із синхронізованою хронологічною таблицею «Європа в Ранньомодерну добу»
Додайте до синхронізованої хронологічної таблиці відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селянства Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, опришківський рух, відновлення діяльності Львівського університету.
| Дата | Подія |
| 1764 р. | Ліквідація гетьманства |
| 1775 р. | Ліквідація Запорозької Січі |
| 1783 р. | Ліквідація Кримського ханства |
| 1772, 1793, 1795 рр. | Поділи Речі Посполитої |
| 1783 р. | Закріпачення селянства Лівобережної та Слобідської України |
| 1768-1769 рр. | Коліївщина |
| XVII – XVIII ст. | Опришківський рух |
| 1784 р. | Відновлення діяльності Львівського університету |
IV. Робота з історичними джерелами.
Ознайомтеся із запропонованим матеріалом і виконайте завдання.
1. Чому автори козацьких літописів, створених наприкінці XVII – на початку XVIII ст., особливу увагу приділяли подіям Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького? Із якою метою були написані ці твори?
Автори козацьких літописів приділяли особливу увагу подіям Національно-визвольної війни під проводом
Б. Хмельницького тому, що ті події стали початком українського державотворення.
2. Козацькі літописи є більше історичними або літературними творами?
Козацькі літописи наближені до до історичних творів, адже їх автори використовували для їх створення історичні джерела – старі літописи, хроніки, щоденники, історичні праці сучасників, доступні офіційні документи.
Козацькі літописи лише частково є літературними творами, оскільки автори літописів (зокрема, Самійло Величко) дозволяли собі вкладати в уста історичних діячів свої власні думки й навіть складати для них цілі промови.
3. Чи можна стверджувати, що твори написані в стилі бароко?
Так. У творах присутня барокова поетика слова. Автори застосовують різноманітні художні засоби, включення до основного тексту історичної оповіді віршованих форм, легенд та переказів. Ведучи мову про бароковість твору, сучасні дослідники вказують використання контрастів в створенні образів, захоплення натуралістичними подробицями, описи натюрмортів, цікаві метафори та значна кількість епітетів. Алегоричне і символічне поєднано в творах з історичним.