Чи були сприятливими умови для розвитку української культури в другій половині XVIII ст.?
Українська культура XVIII ст. мала високий рівень розвитку. В цілому час XVIII ст. був сприятливий для української культури, але вона поступово втрачала свої самобутні риси. Перетворення України на колоніальне володіння Російської імперії позбавляли українську культуру власного розвитку, натомість насаджувалися імперські зразки і вказівки.
Негативним чинником умов розвитку української культури був розподіл України по Дніпру, але варто зазначити, що на розділених Правобережній та Лівобережній Україні спостерігалися ознаки єдності української культури обох берегів Дніпра. Негатив присутності Російської імперії проявлявся в тому, що українські землі втрачали культурні зв’язки з Західною Європою, відбувався процес розпорошення української культурної еліти Російською імперією.
У чому полягає суть філософського вчення Г. Сковороди? Чи можна цього діяча зарахувати до філософів епохи Просвітництва?
Суттю філософського вчення Григорія Сковороди був пантеїзм – єдність природи, Бога і людини. Згідно вчення філософа, в кожній людині є Бог, і нема Бога поза людиною. Велику увагу приділяв Сковорода питанням щастя, освіти, можливості людського розуму.
Сковороду безперечно можна відносити до філософів епохи Просвітництва, адже одним з ключових об’єктів вивчення просвітителів було людське щастя, досягти якого було можливо лише через перебудову суспільства.
Колективне обговорення.
1. Як Г. Сковорода визначав головну мету людського життя й філософії?
Метою людського життя Сковорода визначав усунення зла і досягнення щастя. Цьому, вважав він, має сприяти освіта.
2. Як філософія, на його думку, могла допомогти людині стати щасливою?
Завдяки освіті людина буде здатною бачити життєву мету стати щасливим.
Чому наприкінці XVIII ст. український стиль в архітектурі перестав існувати?
Причиною припинення існування українського стилю в архітектурі наприкінці XVIII ст. є втрата Україною незалежності і проникнення на її терени імперських архітектурних зразків (поширення класицизму.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Ким є ці особи?». Правила гри. Клас об’єднується в команди, яким надаються комплекти карток (однакові або різні) із прізвищами діячів культури. Командам треба розсортувати їх за сферами діяльності. Зразок комплекту:
Григорій Левицький-Ніс – образотворче мистецтво,
Григорій Сковорода – філософія, просвітництво, література педагогіка, музика,
Степан Ковнір – архітектура,
Іван Григорович-Барський – архітектура,
Максим Березовський – музика,
Дмитро Бортнянський – музика,
Артем Ведель – музика,
Михайло Козачинський – література, філософія,
Микола Ханенко – література (історико-мемуарна проза),
Яків Маркович – література,
Адам Гочемський – образотворче мистецтво,
Данило Самойлович – епідеміологія.
2. Охарактеризуйте розвиток освіти на українських землях у другій половині XVIII ст. Чи можна стверджувати, що вона занепадала?
На кінець ХVІІІ ст. Україна вже втратила позиції передової освітньої держави з високим освітнім рівнем.
Якщо в середині XVIII ст. рівень грамотності українців був високим, який забезпечували народні школи (всього 866) навіть для незаможних верств населення. Внаслідок поглинання українських земель московською імперією народна освіта на землях Гетьманщини занепадає, замість неї прийшло кріпацтво. Народні школи існували в ті часи і на Правобережжі, але перебували під контролем єзуїтів (католиків), тож селянство не мало можливості навчатися.
Дворянські діти Лівобережної України могли здобувати освіту в чотирирічних народних училищах, а діти купців, міщан, урядовців – в дворічних народних училищах.
Осередками вищої освіти була Києво-Могилянська академія, середню освіту надавали Чернігівський, Харківський, Переяславський колегіуми.
На Правобережжі та Західній Україні працювали початкові школи переважно для поляків, гімназії для дітей польської шляхти, вищу освіту можна було здобути в Львівському університеті.
3. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, які зміни відбулися у XVIII ст. в розвитку Києво-Могилянської академії. Чим вони були зумовлені?
Києво-Могилянська академія поступово втрачала ознаки українського освітнього закладу і все більше зазнавала згубного імперського московського впливу – 1748 р. було запроваджено окремою навчальною дисципліною російську мову, а з 1763 р. академію повністю перевели на російську: вимагали дотримання російського правопису та московської вимови, тобто здійснювали заходи щодо зросійщення.
300 випускників академії в 1754 та 1768 роках або переїхали до Російської імперії, або обрали імперську службу, що було негативним явищем для культурного розвитку України. В 60-х рр. XVIII ст. період розквіту академії змінився її занепадом.
4. Які факти свідчать про те, що література відображала явища тогочасного життя?
Яскравим прикладом відображення явищ тогочасного життя була українська історико-мемуарна проза, зокрема щоденники Миколи Ханенка (1691-1760) і Якова Марковича (1696-1770) – представників козацької старшини, які займали в Гетьманщині посади державних службовців.
Поетичні твори віддзеркалювали проблеми тогочасного суспільного життя, національно-визвольну боротьбу на Правобережжі, Гайдамаччину та Коліївщину. Це вірші «Захотіла Смілянщина віру утвердити», «Во шістьдесят восьмому году собиралось народу». Вірш невідомого автора «Плач київських монахів» сатиричного жанру був відгуком на вилучення московитами земельних угідь з українських монастирів 1786 року. Поетом-сатириком був Іван Некрашевич, що відтворив яскраві сцени з побутового народного життя у творах «Ярмарок» та «Сповідь».
5. Робота в парах. Обговоріть і визначте, що, на ваш погляд, прагнув сказати Г. Сковорода фразою «Світ ловив мене, та не спіймав».
Філософські погляди Григорія Сковороди значно випереджали тогочасний стан гуманітарного розвитку суспільства, тому світ не міг зрозуміти його вчення. Таку думку філософ передав своїм висловом, що став крилатим.
6. Як мистецтво рококо відбивало зміни, що відбувалися в Гетьманщині в другій половині XVIII ст.?
Мистецтво рококо (розкіш) в другій половині XVIII ст. свідчило про завершення процесу формування української козацької еліти (земельної аристократії), яка мала достатньо грошей для коштовних речей.
7. Чому народні картини вважають своєрідним відображенням тогочасного українського життя? Яка картина стала найбільш популярною наприкінці XVIII ст.?
Наприкінці XVIII ст. найбільш популярною стала народна картина «Козак Мамай». Образ козака в часи нищення московитами Гетьманщини уособлював відгомін минулих козацьких часів, славної запорізької вольниці, демократичних порядків.
8. Чим можна пояснити високий рівень розвитку українського музичного мистецтва?
Високий рівень розвитку музичного мистецтва можна пояснити насамперед притаманному українському народу потягу до створення пісень. Ця особливість стала підмурівкою для розвитку представників професійної музики Максима Березовського (1745-1777), Дмитра Бортнянського (1751-1825) та Артема Веделя (1767-1808). За кошти козацької земельної знаті створювалися умови для поширення музичного мистецтва – організовувалися оркестри і театри (гетьман Кирило Розумовський). Також відчувався вплив на українське музичне мистецтво європейської музики.
10. Складіть усну розповідь про Г. Сковороду та його внесок у розвиток української філософської думки.
Григорій Сковорода з дитинства прагнув пізнати світ. Він цікавився запитаннями, на які не можна було дати простої відповіді. Хлопця цікавило, чому сонце ховається за грушу, або куди дійдеш, якщо йти прямо, і нікуди не звертати? У 12 років хлопець покинув рідну хату в селі Чорнухи на Полтавщині й пішов навчатися до міста Києва, у Києво-Могилянську академію, найбільш відомий у Східній Європі академії. Григорій Сковорода став одним із найталановитіших студентів, здобуваючи освіту на протязі 10 років.
Після Києва Григорія чекав Петербург, де він співав у придворній капелі, також грав на скрипці та бандурі. Сковороді не сподобався похмурий Петербург, і він повертається до Києва. Невдовзі Григорію Сковороді вдалося відвідати багато країн Європи – Німеччину, Словаччину, Польщу, Італію, Угорщину, Австрію. Він відвідував європейські університети, слухав лекції відомих вчених, працював у бібліотеках, де вивчав філософські праці. У Європі йому стало в нагоді знання багатьох мов, тож він міг вільно вести філософські диспути з ученими багатьох країн їх мовою.
1750 року Григорій Сковорода повертається додому, в Україну. Тут він займається викладацькою роботою, працюючи домашнім учителем. Саме тут, у близькості до людей і природи, формуються філософські погляди мислителя. Проте Сковорода прагнув працювати серед молоді, тож відправляється до Харківського колегіуму, де викладає етику та стародавні мови. Але невдовзі мислителю довелося покинути навчальний заклад через наклепи і доноси, які не мали обґрунтування в дійсності.
З того часу (1769 рік) він веде мандрівний спосіб життя, переходячи з одного села в інше: слово Сковороди було зрозуміле селянам. Обравши собі життя серед народу, в мандрах, філософ спостерігає і вивчає навколишній світ, природу, що була для нього наче велика книга, читаючи яку, хотів зрозуміти сенс буття. Понад 25 років Григорій Савич мандрував містами і селами Лівобережної України.
Прості і зрозумілі широкому загалу образні думки, доступність вчення привертали до особистості філософа. Особливістю його подвижництва є те, що він намагався розбудити «мислячу силу» в народі, підняти в людині все те краще, що закладене у неї природою й Богом, всіляко розвивати його, долучаючи людину до пізнання цінностей вищих і вічних. Досягнення їх означає спасіння для людини і дарує їй людині щастя.
Заслуга просвітителя полягає також і в тому, що він перший в літературному творчому процесі започаткував використання живої української мови.
11. Використовуючи додаткові джерела, складіть у зошиті таблицю «Українська культура другої половини XVIII ст.».
| Галузь культури | Видатні діячі | Основні здобутки |
| Освіта | Михайло Козачинський, Григорій Сковорода | Лівобережжя і Слобожанщина: Українські народні школи, кількість 866 (також для дітей селян), чотирирічні народні училища, (для дітей дворян) дворічні народні училища (дітям купців, міщан, урядовців), вища освіта – Києво-Могилянська академія, середня освіта – Чернігівський, Харківський, Переяславський колегіуми. Правобережжя та західноукраїнські землі: початкові школи для поляків, гімназії для дітей польської шляхти, Львівський університет з Руським інститутом в його складі. |
| Книгодрукування | Гетьманщина Друкарні Києво-Печерської лаври та Троїце-Іллінського монастиря (Чернігів). Найвідоміші видання Біблія (1759 р.), «Києво-Печерський патерик» (1760, 1762 рр.), «Синопсис» (1755 р.), «Часослов навчальний» (1753, 1758,1766 рр.), «Буквар» Землі західної України: друкарня Антона Піллера, (друк 250 книг), перша газета «Львівська газета» 1776 р. | |
| Література | Микола Ханенко, Яков Маркович, Іван Некрашевич, Григорій Сковорода | Щоденники Миколи Ханенка, Якова Марковича, поетичні твори: вірші «Захотіла Смілянщина віру утвердити», «Во шістдесят восьмому году собиралось народу», сатиричний вірш «Плач київських монахів». Поетична збірка «Сад Божественних пісень» |
| Філософія | Григорій Сковорода, Михайло Козачинський | «Громадянська політика» М. Козачинського |
| Медицина, природничі науки | Нестор Амбодик-Максимович, Мартин Тереховський, Єфрем Мухін, Данило Самойлович | Внесок у розвиток медичних знань, дослідження рослинного світу України. Н. Амбодик-Максимович створив перший вітчизняний підручник із ботаніки, Є. Мухін – щеплення проти віспи, Д. Самойлович – боротьба з холерою, Львівський медичний колегіум, перша спеціальна медична школа в Єлисаветграді (Кропивницькому) |
| Музика | Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель. | Опери «Сокіл», «Син-суперник», комедія «Свято сеньйора» М. Березовського, хорові концерти Д. Бортнянського, А. Ведель – 29 хорових церковних концертів, |
| Архітектура | Степан Ковнір, Іван Григорович-Барський, Б. Меретін, М. Урбанік, Я. де Вітте, Яким Погрібняк | Західноєвропейський стиль рококо, Троїцький собор у Самарі |
| Скульптура | Сисой Шалматов, Йоганн Пінзель, С. Стажевський, М. Філевич, П.Полейовський, І. Оброцький. | Скульптурне оформлення іконостасів Мгарського монастиря, церкви Святої Покрови в Ромнах, Хрестовоздвиженського собору в Полтаві виконав Сисой Шалматов. Й. Пінзель створив статуї Юрія Змієборця, Святого Афанасія і Лева на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Розп’яття» у львівському костьолі Святого Мартина. |
| Живопис і графіка | Григорій Левицький-Ніс, Адам та Йосип Гочемські | Портрети полковника О. Ковпака, київського міщанина М. Балабухи, військового діяча Г. Гамалії, переяславського полковника С. Сулими |
12. Чи можна стверджувати, що вирішальний вплив на розвиток української культури мала імперська політика Росії? Поясніть свою думку.
Російська імперія проводила політику денаціоналізації (знищення національних ознак) та уніфікації (всі прояви місцевого життя підпорядковувала імперським зразкам), чим нищила самобутність і унікальність української культури.
13. Чому в умовах нищення Української козацької держави в українській культурі створювалися визначні зразки?
Визначні зразки культури створювалися завдяки наявності в українському суспільстві провідної освіченої верстви населення – козацької земельної аристократії, яка могла вкласти значні кошти в культурний розвиток України. Варто зауважити, що протягом другої половини XVIIІ ст. продовжувався процес виродження української заможної та інтелектуальної еліт шляхом переходу на службу імперії. Тому втрата самобутності української культури відчувалася все виразніше і на зміну їй приходили загальноімперські смаки.
14. Колективне обговорення. Якими, на вашу думку, були найважливіші досягнення культури України XVIIІ ст.?
Перетворення Києво-Могилянської колегії на академію гетьманом Іваном Мазепою (1701 р.).
Просвітницька діяльність Григорія Сковороди (1722-1794 рр.).