Розгляньте ілюстрації. Чи відображають вони справжню сутність гайдамацького руху?
Так, відображають. Адже гайдамаччина – це рух селян-втікачів, вигнанців-запорожців, кримчаків, ногайців, які згуртовувалися у ватаги та займалися степовим розбоєм. На ілюстраціях відображені елементи соціальної боротьби гайдамаків: підпали маєтків, покарання, збройні напади.
1. Яким є ставлення автора до гайдамаків?
Автор ставиться до гайдамаків, як до підступних розбійників.
2. Яку тактику використовували гайдамаки?
Швидкі і підступні напади, поєднаний з хитрістю і розвідкою.
3. Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?
Гайдамацтво було відповіддю (широким народним опором) на соціальний та релігійний гніт українства з боку польських панів.
Чим була зумовлена жорстокість повстанців — учасників Коліївщини?
Жорстокість повстанців – учасників Коліївщини – була симетричною відповіддю на жорстокість дій конфедератів (поляків-католиків), які були рішуче проти зрівняння протестантів та православного населення (українців) у політичних правах з католиками (поляками). Важливою складовою причин жорстокості з обох сторін було національно-релігійне протистояння.
Якою була мета діяльності опришків?
Метою руху опришків було встановлення соціальної справедливості в суспільстві.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Словесний теніс». Правила гри. Учитель/учителька об’єднує учнів та учениць у пари. Один(-на) учень/учениця ставить запитання за вивченою темою, інший(-а) відповідає на нього, після чого ставить своє запитання, і т. д. Запитання мають передбачати коротку
відповідь: «Перелічіть причини…», «Назвіть передумови (прояви, ознаки, результати, наслідки)…», «Кого називали…», «Що таке…» тощо. Перемогу здобуває учень/учениця, що надасть більше правильних відповідей.
1) Скільки відсотків земель Правобережжя належало польським магнатам?
– Польським магнатам належало 80% Правобережних земель.
2) Яким чином польська шляхта заохочувала селян до колонізації Правобережжя?
– Польська шляхта звільняла селян від панщини на 15-20 років.
3) Які причини гайдамаччини?
– Головною причиною гайдамаччини були соціальна напруга між селянством і польською шляхтою.
4) Яким чином Росія спровокувала Коліївщину?
– 1768 р. Росія нав’язала Речі Посполитій трактат про зрівняння православних і протестантів у політичних правах із католиками, що привело до утворення Барської конфедерації – організації польської шляхти, яка виступала за усунення короля та збереження давніх шляхетських привілеїв і порядків.
5) Чому вибухнуло постання Коліївщина?
– Коліївщина була відповіддю на насильства і грабунки, вчинені конфедератами.
6) Як сприйняла влада Речі Посполитої, Російської та Османської імперій Коліївщину?
– Коліївщину влада Речі Посполитої, Російської та Османської імперій сприймала як бунт черні.
7) Чому можна стверджувати, що Коліївщина була вигідна Росії?
Російська імперія бажала політичного послаблення Польщі, і тому таємно сприяла організації повстання.
8) Проти чого боролися учасники Коліївщини?
– Боролися проти польського панування, католицької церкви, утисків орендарів та соціального гноблення з боку шляхти.
9) Яка мета повстанців Коліївщини?
Метою повстанців було відновлення козацької України, соціально справедливого суспільства, відродження Гетьманщини. Повстанці називали себе Військом Запорозьким.
10) Чому Коліївщина зазнала поразки?
– московські та польські війська були краще озброєні, дії учасників повстання були неузгодженими, жорстокість повстанців лякала їх прихильників.
2. Робота в малих групах. Обговоріть і назвіть причини повстанської боротьби на Правобережжі в другій половині XVIII ст. Яких форм вона набула? Чому в ній переважали соціальні мотиви?
Причини повстанської боротьби:
– закінчення пільгового періоду для переселенців; гноблення;
– національно-релігійні утиски;
– прагнення помсти магнатам та шляхті за соціальне гноблення (панщина і закріпачення);
– сусідство з Запорозькою Січчю, яка стала постачальником ватажків для гайдамацьких ватаг;
– відсутність на Правобережжі значної кількості польського війська.
Форми боротьби:
– створення ватаг, переховування в лісах, розбій і грабунок панських маєтків, судів та канцелярій;
– знищення королівських органів влади;
– встановлення народного самоврядування;
– стихійність, відсутність належної організованості повстанців.
3. Що було спільного й відмінного між повстаннями гайдамаків 30—50-х рр. XVIII ст. та Коліївщиною?
Спільна – соціальна складова, форми боротьби, територія охоплення.
Відмінна – релігійна складова, рівень організації повстання, ширша соціальна база учасників.
4. Як ви вважаєте, слабкість влади чи національно-релігійна політика держави стали приводом до гайдамацького та опришківського рухів?
Причинами повстань стала національно-релігійна політика держави.
5. Робота в парах. Розподіліть обов’язки та за додатковими джерелами підготуйте історичні портрети М. Залізняка, І. Гонти, О. Довбуша (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.
Олекса Довбуш.
Вивчаючи архівні документи, сучасні дослідники мають повне уявлення про походження Олекси Довбуша. Походить Довбуш з незаможної селянської родини, що займалася випасом овець. Згідно досліджень, родина Довбушів належала до комірників – найбідніші верстви селянства, яка не мала власної хати, а винаймала для житла чиюсь комору.
Олекса Довбуш народився 1700 року в селі Печеніжині. Дата стала відомою завдяки даним історика Михайла Грушевського. З малих літ Олекса, випасаючи з батьком овець в горах, бачив соціальну несправедливість у суспільстві – насилля, шахрайство, знущання з бідняків. Тому не дивно, що в такому соціально-напруженому середовищі й міг вирости народний месник. Адже єдиними захисниками знедоленого селянства могли бути лише опришки – і вже тоді про них складалися в народі перекази і легенди. Селяни побачили в Довбуші не грабіжника, захисника від несправедливості і шукача правди.
Перші згадки про збройні напади Олекси Довбуша датуються 1738 роком. Вже тоді Олекса згадується в документах, як ватажок опришок. Найімовірніше, участь Довбуша в русі опришків розпочалася раніше цієї дати, адже обрати своїм ватажком опришки могли лише одного з кращих своїх побратимів.
Спочатку Олекса діяв разом зі своїм братом Іваном, проте 1739 р. між ними сталася серйозна суперечка, в якій Іван ударив Олексу топірцем по нозі, і той до кінця життя залишився кульгавим. Після того їхні шляхи розійшлися Олекса і далі очолював опришків у Галичині та Покутті, а Іван бореться зі шляхтою на Бойківщині.
1741року Довбуш змушений покинути Печеніжин і Яблунівщину через зростаючу загрозу шляхетського війська. Він переходить у Верховину і стає табором на Буковецькій полонині. Згодом відновив напади на панські маєтки шляхетські, роздаючи награбоване селянам. Його загін діяв на Коломийщині, Буковині, Закарпатті.
Розправа Довбуша з різними економами, лихварями, орендарями на протязі 1738-1745рр. викликала серед селянства захоплення та симпатію. Вони називали Олексу своїм рятівником.
7. Чому гайдамацький та опришківський рухи характеризують як соціальний бандитизм?
Гайдамацький і опришківський рун називають соціальним бандитизмом через форми боротьби – напади на маєтки, погроми і розбій, здебільшого в край жорстоких формах.
8. Колективне обговорення. Як ви вважаєте, чи могли народні рухи другої половини XVIII ст.
привести до відродження Української козацької держави?
Скоріше, ні. Для формування державних органів потрібні люди з освітою, представники вищих верств населення, здатні організувати державне будівництво. Соціальні низи, до яких належали повстанці, були спроможні на те, в чому себе й проявили – в соціальному бандитизмі (навіть якщо вони й заслужили повагу в народі), проте народна любов зовсім не означає, що повстанці змогли б (за невеликими виключеннями) створити державні інституції. Адже недарма в народі кажуть, що до булави треба голови.