Чи можна стверджувати, що гетьманство К. Розумовського було лише примхою царської влади?
Певною мірою так: гетьманство Кирила Розумовського було обумовлене особистими вподобаннями московської імператриці Єлизавети, доньки Петра I. Проте варто зазначити, що до відновлення інституту гетьманства московську владу спонукали внутрішньополітичні обставини (соціальна напруга в суспільстві) й зовнішньополітичні – загроза війни з Османською імперією та Пруссією (а українські землі вже традиційно були джерелом людських і матеріальних ресурсів для воєнних кампаній московитів).
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Історичний ланцюг». Правила гри. Перший гравець називає дату, термін, ім’я, історичний факт, пов’язані з вивченою темою. Другий гравець має спочатку повторити те, що сказав його попередник, а потім додати своє слово. Наступний гравець робить так само. За помилку або довгу паузу учень/учениця вибуває з гри. Перемагає гравець, що залишиться останнім.
1742 р. – відновлення Київської митрополії;
1750 р. – Глухів – старшинська рада – обрання гетьманом Кирила Розумовського (1750—1764 рр.).
1754 р. – Єлизавета – укази про обмеження влади гетьмана.
1760 – 1763 рр. – судова реформа – гетьман Розумовський.
1763 р. – чолобитні – гетьман К. Розумовський – відновлення давніх прав України (автономний суд й фінанси, землі, втрачені із 60-х рр. XVII ст.), визнання спадковості влади гетьмана за Розумовськими.
10 листопада 1764 р. – Катерина ІІ – указ про ліквідацію гетьманської посади.
1764 – 1786 рр. – ІІ Малоросійська колегія – Петро Рум’янцев – вісім осіб (4 російські чиновники і 4 генеральних старшин) – підпорядкування державних установ Гетьманщини.
1767 р. – вибори – депутатів до Уложеної комісії для укладання нового збірника законів Російської імперії.
1765 – 1769 рр. – ревізія земельної власності в Україні – Рум’янцевський опис.
1768—1774 рр. – російсько-турецька війна.
1765 р. – Катерина II – указ про скасування полкового устрою – утворення Слобідсько-Української губернії.
1781 р. – – Катерина ІІ – скасування полкового адміністративно-територіального поділу – утворення Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв – Київська й Чернігівська губернії.
1783 р. – Катерина ІІ – указ про закріпачення селян.
1783 р. – Катерина ІІ – замість козацьких і компанійських полків формування полків російської армії.
На початок 80-х рр. XVIII ст. – – Катерина ІІ – ліквідація Української козацької держави.
2. Чому реформаторська діяльність К. Розумовського викликала занепокоєння імперської влади?
Реформаторська діяльність Кирила Розумовського вела до укріплення державних інституцій Гетьманщини, що суперечило колоніальним інтересам Російської держави, яка розглядала українські землі частиною своїх володінь.
3. Чим обернулася для українського населення ліквідація автономії Гетьманщини та Слобожанщини?
В кінцевому підсумку для українського селянства 1783 року було запроваджено кріпацтво – форма особистої залежності селян від землевласників, а також українські козацькі полки були перетворені в російські військові формування.
4.Чому ліквідація козацького устрою не викликала збройного опору з боку козацької старшини?
Козацьку старшину російська влада наділяла землями, надавали статус російського дворянства та присвоювали офіцерські звання.
5. Робота в парах. Обговоріть і з’ясуйте причини ліквідації гетьманства.
Гетьманщина, як автономне утворення з традиціями виборності влади, не могла існувати в абсолютистському імперському устрої Російської держави, тому її ліквідація була лише питанням часу.
Причини ліквідації гетьманства можна назвати такі:
– зміна правління в Російській імперії (по смерті Єлизавети 1761 року невдовзі приходить Катерина ІІ, дружина імператора Петра ІІІ);
– Катерина ІІ виявилася яскравою прихильницею централізації влади. Сутність політики Катерини ІІ щодо інших земель виражається у її вислові: «Малоросія, Ліфляндія, Фінляндія – провінції, які правляться дарованими їм привілеями; порушити ці привілеї відразу було б незручно, але не можна й вважати ці провінції за чужі; поводитися з ними, як з чужими землями, була б явна дурниця»;
– питання про наступництво гетьмана: Кирило Розумовський виступав за спадковість гетьманської влади (російська імператриця ж не могла дозволити існування монархії в монархії).
6. Складіть розгорнутий план відповіді за темою «Ліквідація гетьманства та залишків автономії України». Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.
1) 1761 р. смерть імператриці Єлизавети Петрівни.
2) Правління Петра ІІІ.
3) Прихід до влади імператриці Катерини ІІ.
4) Чолобитні до Катерини ІІ про давні привілеї й вольності козацтва.
5) Пропозиція зречення гетьманства Кирилу Розумовському від Катерини ІІ.
6) Указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні.
7) Діяльність Другої Малоросійської колегії.
8) Діяльність Уложеної комісії по укладанню нового збірника законів Російської імперії.
9) Генеральний опис земельної власності в Україні.
10) Указ Катерини ІІ про скасування полкового устрою.
11) Створення Слобідсько-Української губернії.
12) Втрата козацтвом привілеїв.
13) Скасування полкового адміністративно-територіального поділу.
14) Утворення Київської й Чернігівської губерній.
15) Указ про закріпачення селянства.
16) Козацькі полки переформовані на полки російської армії.
7. Робота в малих групах. Обговоріть, у чому полягало історичне значення існування козацької України.
Історичне значення існування козацької України полягає в створенні української козацької держави – Війська Запорозького, яка змогла організувати українську спільноту
Козацька держава (Гетьманщина) снувала понад сто років (115) і відіграла велику роль в українській історії і державотворчих змаганнях українців.
Утворення української держави захистило український народ від асиміляції, соціального, національного і релігійного гноблення з боку Речі Посполитої.
Створення української держави було важливою частиною процесів утворення національних європейських держав, які постали в Новому історичному часі.
Гетьманщина вимушено була підконтрольною московському царю, який проводив агресивну політику постійного втручання у внутрішні справи української держави та у відносини з іншими державами. Проте внутрішнє управління та соціально-економічна політика козацької держави виконувалася власне українцями, які займали ключові позиції в державних органах (в судах, фінансовій системі та війську).
Гетьманська держава дала можливість остаточному становленню українського народу і для вільному розвитку української мови та культури.
Історичний спадок Гетьманщини вказав шлях наступним поколінням патріотів в боротьбі за визволення України. Багато нащадків козацької старшини стали українськими політичними і культурними діячами, що розгортали і очолювали національно-визвольну боротьбу в наступні роки і століття, поєднуючи історичні державотворчі традиції з новими державницькими ідеями Західної Європи.
8. Колективне обговорення. Як ви вважаєте, чи могла Україна вибороти незалежність за правління К. Розумовського?
Певно що, Україна не могла вибороти незалежність за правління Кирила Розумовського. За великим рахунком, Кирило Розумовський був випадковою особою в українському політикумі, входження якої в політику відбувалося за межами України. В Кирила Розумовського не було того патріотичного українського стержня, який би скеровував його на боротьбу за українську державність. Гетьман більше дбав про спадковість своєї влади, ніж про майбутнє української державності і був більше декоративною постаттю в політиці Російської імперії, аніж самодостатнім самостійним політиком і главою держави.