Узагальнення за розділом IV. Козацька Україна наприкінці 50-х рр. XVII — на початку XVIII ст. 8 клас

3. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять розділу, за допомогою гри «Перекладачі».
Правила гри. Командам гравців доручається «перекласти» визначення запропонованих термінів, понять із «наукової» мови доступними словами. Найбільш вдалі формулювання можна внести до історичного розмовника класу.
Рекомендований перелік термінів і понять:
– Лівобережна Гетьманщина – частина українських земель, розташована на лівому березі Дніпра другої половини XVII — XVIII століть, утворена внаслідок Андрусівського перемир’я 1667 року між Реччю Посполитою та Московією;
– Слобожанщина – східна частина України, територія розташування п’яти козацьких полків, які зберігали автономію у складі Московського царства;
– Руїна – період в історії України другої половини XVII ст. (1657– 1687 pp.),  що характеризувався занепадом державного життя й територіального розколу України, втручання в  внутрішні справи та окупацією українських земель сусідніми країнами, занепад господарського розвитку, обезлюднення і спустошення її територій;
– Чортомлицька Січ – Запорозька Січ, заснована літом 1652 року на правому рукаві Дніпра Чортомлику. Знищена московитами 25 травня 1709 року як помста за підтримку кошовим отаманом Костем Гордієнком постання Івана Мазепи проти колонізаторської політики московського царя щодо України;
– Чорна рада – рада в Ніжині 1663 року, в якій брали участь не лише козаки, а й селяни. На раді було обрано гетьманом Івана Брюховецького, “людину просту й неписьменну”, який став прислужником Московії в Україні;
– протекторат – форма залежності однієї держави від іншої, за якої держава-протектор регулює основні питання суспільно-політичного та соціально-економічного життя залежної держави;
– козацьке бароко – мистецький стиль другої половини XVII ст. – XVIIІ ст. Стиль є поєднанням західноєвропейських мистецьких мотивів та місцевих (українських) архітектурних традицій;
– Чигиринські походи – військові походи турецько-татарської армії на гетьманську столицю Чигирин із метою загарбання Правобережжя;
– «паліївщина» – козацько-селянське повстання під проводом Фастівського полковника Семена Палія в 1702—1704 рр. у відповідь на рішення польського сейму про ліквідацію козацтва в Україні;
– Конституція Пилипа Орлика – козацький суспільний договір, перша в світі конституція, що визначала основи державного устрою України, форми державного правління, визначення державних кордонів.
4. Проаналізуйте зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель: Андрусівське перемир’я (1667 р.) між Річчю Посполитою та Московією:
– припинення польсько-московської війни 1654-1667 років;
– встановлення миру на 13 з половиною років;
– під окупацією Московії залишались Лівобережжя, Сіверщина, Чернігів, Стародуб, Смоленськ;
– окупованими Річчю Посполитою залишалося Правобережжя (крім Києва), і Білорусь з містами Вітебськ, Полоцьк, Двінськ;
– Київ на два роки передавався Московії, але в тексті договору були спекулятивні моменти, які залишали можливість зберегти Київ московським назавжди;
– Запорозька Січ мала перебувати під спільним управлінням Московії та Речі Посполитої;
– московський уряд мав заплатити Речі Посполитій за втрачені польською шляхтою землі на Лівобережжі 1 млн польських злотих ( 200 тисяч рублів);
– Річ Посполита і Московія зобов’язувались спільно воювати з Кримським ханством у випадку нападу татар на українські землі.
Бучацький мирний договір (1672 р.) між Річчю Посполитою та Османською імперією:
– Подільське воєводство переходило до Османської імперії;
– Петро Дорошенко закріплювався на Брацлавщині і Південній Київщині з виводом війська Речі Посполитої;
– Річ Посполита мала сплатити Османській імперії відшкодування за зняття облоги Львова і щороку сплачувати даниною 22 тис. золотих дукатів.
Журавненський мирний договір (1676 р.) між Річчю Посполитою та Османською імперією:
– відміна щорічна данина 22 тисяч злотих (згідно Бучацького миру);
– Поділля залишалось у складі Османської імперії;
– переважна територія Правобережжя переходила під управління Петра Дорошенка.
Бахчисарайський мирний договір (1681 р.) між Московією та Османською імперією:
– кордони між Османською імперією і Московією встановлювався по Дніпру;
– зобов’язання султана і хана не ставати на бік ворогів Московської держави;
– Османська імперія приєднувала до своїх володінь південну Київщину, Брацлавщину і Поділля;
– Московська держава приєднувала до своїх володінь Лівобережжя Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль, Дідівщина.
– Запоріжжя формально визнавалося незалежним.
– Московія зобов’язувалася щорічно надавати хану «казну»;
– на 20 років на землях між Дніпром і Бугом заборонялося будувати чи відновлювати фортифікаційні споруди;
– козацтво могло безперешкодно займатися виловом риби, добування солі, вільне плавання по Дніпру та притоках Чорного моря;
– татари мали право на кочівлю і полювання в степу біля Дніпра.
Вічний мир (1686 р.) між Річчю Посполитою та Московією:
– Річ Посполита визнавала за Московією Лівобережжя, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверщину;
– Річ Посполита отримувала 146 тис. рублів від Московщини за владу над Києвом;
– Північну Київщину, Волинь і Галичину під управління отримувала Річ Посполита;
– Південна Київщина й Брацлавщина спустошені османсько-татарськими і московськими нападами, мала стати нейтральною землею між Московією і Річчю Посполитою;
– Уряд Речі Посполитої обіцяв надати православним свободу віросповідання, а московський уряд обіцяв їх захищати;
– Над Поділлям зберігалася влада Османської імперії.
Правила гри. Учень/учениця однієї команди зачитує декілька пунктів договору. Інша команда має вказати його назву. Якщо команда визначає правильно, то хід переходить до неї. Виграє та команда, яка впізнає більше договорів.
5. Об’єднайтесь у дві команди та проведіть гру «Історичний турнір».
Правила гри. Перша команда ставить запитання за певною темою. Учні та учениці з іншої команди після короткої наради (її час заздалегідь визначається) відповідають. Якщо відповідь правильна — команда, що відповідала, отримує бали за неї і ставить своє запитання. Гра триває, поки команди не вичерпають установлений ліміт запитань для команди-суперника (пропонується 12 запитань).
Повстання Семена Палія.
1) Що було причиною повстання Семена Палія?
2) Яке прийняв рішення гетьман С. Самусь у відповідь розпорядженню сейму Речі Посполитої?
3) Чому повстання Палія називали “другою хмельниччиною”?
3) З якої події розпочалася збройна боротьба проти поляків?
4) Які регіони України були охоплені паліївщиною?
5) Яке місто найбільше пов’язане з повстанням?
6) Які зовнішньополітичні обставини не давали змоги Речі Посполитій придушити повстання?
7) Як лівобережний гетьман Іван Мазепа хотів використати повстання?
8) Внаслідок яких політичних подій Іван Мазепа став гетьманом обох сторін Дніпра?
9) Чому Іван Мазепа допомагав польському королю Августу ІІ Сильному в придушенні постання?
10) Чому Мазепі невдовзі довелося покинути Правобережжя?
11) В якому місті є урочище Палієва гора?
12) Яке справжнє прізвище Семена Палія?
Північна війна.
1) Назвіть причини Північної війни.
2) Чому Мазепу називали “вітчимом України”?
3) За яких обставин Мазепа стає гетьманом обох сторін Дніпра?
4) Як Україна брала участь у Північній війні?
5) Чи була Україна зацікавлена в Північній війні?
6) В чому полягав історичний вибір гетьмана Мазепи в ході Північної війни?
7) Чому існує вираз, що Петербург побудований на козацьких кістках?
8) Чому під ударами московитів упала гетьманська столиця Батурин?
9) Що називають “війною маніфестів”?
10) Яку позицію щодо плану Мазепи зайняла Запорізька Січ?
11) Які наслідки Полтавської битви для України?
12) В чому полягає прогресивність Конституції Пилипа Орлика?
6. Робота в малих групах. Чому, на вашу думку, у подіях 60—80-х рр. XVII ст. не вдалося зберегти єдність України? Назвіть факти, які підтверджують, що жоден із союзників українських гетьманів не відстоював інтереси України, а переймався лише власною вигодою.
В політичних подіях 60-80 років XVII ст. не вдалося зберегти єдність України тому, що представники різних політичних сил українського суспільства орієнтувалися на підтримку держав-сусідів, які дбали насамперед про свою власну вигоду від участі в протиборстві на українських землях. Союзниками різних українських політичних угрупувань виступали Річ Посполита, Московія та Османська імперія з Кримським ханством. Для того, аби зрозуміти справжні політичні позиції перелічених держав щодо України, варто проаналізувати окремі пункти їх договорів як з Україною, так і між собою, що стосувалися українських територій.
Так, Гадяцький договір (гетьман Іван Виговський) містив положення про повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи Визвольної війни (тобто про повернення в Україну польської шляхти, не врегульовуючи питання про належність земель новим власникам). Також у договорі йшла мова про заборону самостійних зовнішньополітичних стосунків для українських гетьманів.
«Переяславські статті» 1659 р. (Юрій Хмельницький) – практично всі їх пункти спрямовані на обмеження українського суверенітету.
Андрусівське перемир’я 1667 р. (договір між Московською державою та Річчю Посполитою). Угода ділила Україну по Дніпру на польську і московську територію (Правобережжя і Лівобережжя відповідно) без участі в перемовинах українською сторони. Теж саме повторював і Вічний мир 1886 року.
Батуринські статті 1663 року та Московські статті 1665 року (І. Брюховецький) –
гетьманський уряд зобов’язувався утримувати московські війська, розташовані в українських містах;
українським купцям заборонялося торгувати в Московії винами та тютюном;
українські міста проголошувалися володіннями московського царя зі стягненням податків до царської казни;
збільшення в Україні кількості московського війська;
новообраного гетьмана затверджував московський цар;
Київську митрополію мав очолити ставленик з Московії.
позбавлення міст права на самоврядування;
московські воєводи отримували право на збір податків з населення;
заборона гетьману на зовнішньополітичну діяльність.
Як бачимо, жоден з цих пунктів не був на користь України. Московські статті, підписані Брюховецьким, є яскравим прикладом колонізаторської політики московитів.
Глухівські статті 1669 року (Дем’ян Многогрішний) – згідно статей, московське військо постійно перебувало в резиденції гетьмана для контролю за його діяльністю.
Конотопські статті 1672 року (Іван Самойлович) – не була обов’язковою присутність представників української сторони на переговорах московитів з третіми державами за умови обговорення питань, що стосувалися України.
Бахчисарайський мирний договір 1681 року (Московська держава та Османська імперія) – розподіл території України на сфери впливу між Османською імперією та Московським царством (Правобережжя – Османській імперії, Лівобережжя – Московщині).
«Вічний мир» 1686 року (між Річчю Посполитою та Московією) – скасовував Бахчисарайський мир 1681 року та визнавав Лівобережжя, Запорожжя й Київ з околицями за Московією, а переважну частина Правобережжя
(Північна Київщина й Волинь) — за Річчю Посполитою. Правобережна Наддніпрянщини, спустошені польськими й турецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними.
7. Складіть послідовний перелік правління гетьманів від 1657 до 1687 р.
Іван Виговський 1657-1659 (обох сторін Дніпра)
Юрій Хмельницький 1659-1660, 1660-1663, 1678-1681 (обох сторін Дніпра, Лівобережний, Правобережний)
Павло Тетеря 1663-1665 (Правобережний)
Іван Брюховецький 1663-1668 (Лівобережний)
Дем’ян Многогрішний 1669-1672 (Лівобережний)
Петро Дорошенко 1665-1676 (Правобережний, обох сторін Дніпра)
Михайло Ханенко 1669-1672 (Правобережний)
Іван Самойлович 1672-1687 (Лівобережний)
8. Робота в малих групах. Порівняйте внутрішню й зовнішню політику лівобережних і правобережних гетьманів. Визначте спільне й відмінне, укажіть значення та наслідки.
Юрій Хмельницький – проводив політику, орієнтовану на Московію (Переяславські угоди 1959 року), та після військової поразки від поляків переорієнтовує зовнішню політику на Річ Посполиту (Слободищенський трактат 1660 р.). Такі різкі переміни зовнішньополітичної орієнтації зумовили ідеологічний розкол українського суспільства на Лівобережжя і Правобережжя, які, відповідно, тяжіли до Московії та Польщі – двох супротивників у боротьбі за українські землі.
1668 року Юрій Хмельницький підтримує політичне орієнтування Петра Дорошенка на Османську імперію та Кримське ханство в питанні допомоги в боротьбі за визволення України від загарбницьких впливів московитів та поляків. В 1677-1679 роках брав участь, як гетьман України, поставлений османами, у каральних походах Правобережжям, організованих турками й татарами, що привели до спустошення земель і винищення населення.
Павло Тетеря 1663-1665 (Правобережний гетьман). Ставши гетьманом, домагався від Польщі певних поступок для України – зокрема шанувати привілеї та гідність козацького стану, повернення православним захоплені уніатами церкви, дозвіл на самостійні дипломатичні відносини стосунки з Молдавією та Волощиною, провести мирні перемовини Речі Посполитої з Московією щодо звільнення ув’язненої козацької старшини, готувати похід на Лівобережжя.
Разом з поляками і татарами здійснив похід на Лівобережжя, але був розбитий. На Правобережжі поляки почали відновлювати свою владу, тож проти польського насилля спалахнули селянські повстання. Тетеря допомагав полякам і татарам їх придушувати.
Іван Брюховецький 1663-1668 уклав з Москвою Батуринські 1663 р., а невдовзі – Московські статті 1665 р., які затверджували колонізаційну політику московитів в Україні та суперечили українським інтересам – обмежували права Гетьманщини, як держави, посилювали її адміністративну і фінансову залежність від Московії.
Опирався у своїй владі на соціальні низи, як “людина проста й неписьменна”, який, втім, за проведення відвертої промосковської політики удостоївся з рук московського царя честі московського боярина.
Дем’ян Многогрішний 1669-1672 р. намагався проводити політику, спрямовану на захист інтересів України: посилював гетьманську владу, вів таємні переговори з Петром Дорошенком про можливу протекцію Османської імперії. За доносом старшини був засланий до Сибіру. Був першим політичним засланцем України.
Петро Дорошенко 1665-1676 р. – “сонце Руїни”, зрозумівши агресивну колонізаторську сутність дій Речі Посполитої і Московського царства щодо України, вирішив заручитися протекцією для України Османської імперії. Втім, Османська імперія переслідувала ті ж агресивні інтереси, що й вище зазначені держави.
Дорошенко, не зважаючи на постійні війни, провів ряд реформ: створення найманого війська (сердюків та компанійців), фінансова реформа (мито і власна монета), скликав козацькі ради.
Іван Самойлович 1672-1687 р. Перемігши за допомогою московитів гетьманів Правобережжя Михайла Ханенка (якого підтримували поляки), та Петра Дорошенка (якого підтримували турки), він став гетьманом «обох сторін Дніпра». Демонстрував відданість Москві в Конотопських статтях, де зберігалися попередні і накладалися нові обмеження на український суверенітет – (гетьман не мав права звільняти з посад і судити старшину без ради з усією старшиною; гетьману заборонялося без царського указу та згоди Старшинської ради підтримувати відносини з правителями інших держав, скасовано необхідність присутності представників гетьмана на з’їзді послів під час обговорення справ, що стосувалися Української козацької держави), втім, помер в засланні в Сибіру. Самойлович організував “Великий згін” – переселення селян з Правобережжя на Лівобережжя. За його правління українська православна церква, що була під зверхністю Константинопольського патріарха, підпорядкував Московський патріархат. Це завдало великої шкоди церкві.
9. Складіть у зошиті таблицю «Московсько-українські договори 1659—1687 рр.». Визначте етапи втрати суверенітету козацької України.

10. Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель наприкінці XVIІ — у першій половині XVIIІ ст.».
Соціально-економічне становище України.
1. Наслідки воєнних дій.
2. Вплив московського протекторату.
3. Перші прояви буржуазних відносин сільському господарстві.
4. Збільшення площ оброблюваних земель.
5. Ознаки спеціалізації окремих сільськогосподарських районів.
6. Удосконалення систем обробітку ґрунту.
7. Формування мануфактурного виробництва.
8. Запровадження кріпацтва.
9. Освоєння Слобожанщини.
10. Формування мануфактурного виробництва.
11. Спеціалізація окремих галузей промисловості.
12. Застосування найманої праці.
11. Робота в малих групах. Якими, на вашу думку, були найважливіші досягнення культури України кінця XVIІ — першої половини XVIIІ ст.? Поясніть свою думку
1) Діяльність закладів вищої освіти на українських землях – Києво-Могилянською колегія (1632 р.) та Львівський університет (1661 р.).
2) Книгодрукування (найбільша друкарня Києво-Печерської Лаври).
3) Історична література (козацькі літописи): Літопис Самовидця, написаний Романом Ракушкою-Романовським
4) Барокового вигляду набули Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський
Золотоверхий собор, Спаський і Борисоглібський собори в Чернігові, Збудовані коштом Івана Мазепи Миколаївський собор у Ніжині (50-ті рр. ХVІІ ст.), Троїцький собор Густинського монастиря (1671 р.), Покровська церква в Харкові (1689 р.), Троїцький собор у Чернігові (1679—1695 рр.), Всіхсвятська надбрамна церква Києво-Печерської лаври (1696—1698 рр.), Спасо-Преображенська церква
5) Образ козака-бандуриста – захисника Батьківщини («Козак Мамай»).
6) Виконання народних дум та історичних пісень кобзарями та бандуристами, розвиток хорового співу.
7) Шкільний театр та шкільна драма, вертеп. Користувалися популярністю драми «Комедія на Різдво Христове» Дмитра Туптала та «Слово про збурення пекла».

Всі завдання