У чому проявлялася згубність Північної війни для розвитку Гетьманщини?
Північна війна за узбережжя Балтійського моря (1700 – 1721), яку розпочала Московська держава зі Швецією, лягла важким тягарем на плечі українців. Участь козаків у військових діях, канальні роботи, будівництво доріг, фортифікаційних споруд, забезпечення потреб війни матеріальними ресурсами (зерном, фуражем, іншими продуктами), утримання московської армії, переформування козацьких полків на московське військо (драгунів) –
все перелічені чинники привели незадоволення політикою як мазепи, так і московського царя, до зубожіння і значних людських втрат як у боях, так і від хвороб на важких роботах. Зокрема, російське місто Петербург (північна столиця), закладене 1703 року як фортеця, збудоване на козацьких кістках – тобто для його будівництва московити масово залучали козаків, які гинули від непосильної праці, хвороб, недоїдання і холоду.
Чи можна вважати повстання С. Палія успішним?
Повстання Семена Палія привело до об’єднання Лівобережної та Правобережної України під владою одного гетьмана, тому з цієї точки зору повстання можна вважати успішним. В той же час московського царя не влаштовувала ворожнеча з Польщею, тому він завадив Мазепі стати гетьманом обох сторін Дніпра.
Чому Полтавська битва вирішила подальшу долю Гетьманщини?
Полтавська битва була вирішальною для Північної війни Московії зі Швецією. Адже зазнавши поразки, шведсько-українське війська не могли протистояти стрімкому розгортанню агресії московитів проти України-Гетьманщини. Поразка під Полтавою сприяла посиленню жорсткої колонізаторської політики московського царя, який прагнув цілковито підкорення України і знищення її самобутності.
Чи був запропонований П. Орликом конституційний устрій актуальним на той час?
Запропонований Пилипом Орликом конституційний устрій за розвитком правової думки суттєво випереджав свій час, адже Європа початку ХVІІІ століття складалася з держав з монархічною формою правління та чітким становим поділом, тому республіканська форма правління в тих умовах реалістичною бути не могла.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Відгадайте героя або героїню». Правила гри. Учитель/учителька записує на картці ім’я історичної особи та кладе її в конверт. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань відгадати, про кого йдеться. Учитель/учителька може відповідати лише «так», «ні» або «частково». Гра проводиться в парах, малих групах або з усім класом.
Іван Мазепа
Родом з Білоцерківщини.
Впродовж 21 року обіймав гетьманську посаду.
Великий меценат – за час його правління зведено більше 200 церков.
Об’єднав під своєю булавою Лівобережжя і Правобережжя.
Мав друге прізвище Колединський.
Був прихильником формування козацької еліти.
Києво-Могилянський колегіум за його сприяння став академією.
На його землях працювали більше ста тисяч селян.
Столиця Батурин.
Підписав Коломацькі статті.
Семен Палій
Справжнє прізвище Гурко.
Підняв повстання на Правобережжі проти Польщі.
Наново колонізував Правобережжя після знелюднення в часи Руїни.
Був засланий до Сибіру.
Боровся з Річчю Посполитою за відновлення козацької держави.
Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії.
Народився в Борзні.
Повстання 1702 р. охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля й Волинь.
У Білій Церкві є урочище, назване на його честь.
Козацький полковник.
Пилип Орлик
Гетьман у вигнанні.
Послідовник політики Івана Мазепи.
Прихильник республіканської форми правління.
Автор «Пактів й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького»
Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії.
Учасник виступу Івана Мазепи проти московського царя Петра І.
Уклав договір з Османською імперією та Кримським ханством проти Московії.
Закликав до єднання Івана Скоропадського у боротьбі проти московитів.
Прагнув створити коаліцію європейських держав у боротьбі з московитами.
«Бендерська конституція».
2. Колективне обговорення. Що підштовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією?
В цілому Іван Мазепа мав бажання вирвати Україну з рук жорстокого московського агресора, який чинив наругу та використовував для потреб Московщини людські, матеріальні та природні ресурси.
Безпосереднім приводом для розриву Мазепи з Петром І було бажання московського царя мати своїх прихильників у Польщі всупереч планам українського гетьмана щодо об’єднання всієї України під своєю булавою. Придушивши постання фастівського полковника Семена Палія, Мазепа заволодів Правобережжям, таким чином об’єднавши обидва береги Дніпра. Проте на той час захоплення Правобережжя (як складової частини Речі Посполитої) не входило в плани московитів, тож така позиція ніяк не влаштовувала Мазепу, адже його метою було об’єднання Правобережної Лівобережної України.
3. Які воєнно-політичні дії Петра I стали відповіддю на союз І. Мазепи з Карлом XII?
Петро Перший наказав захопити гетьманську столицю Батурин і розправитися з його жителями. Московити, коли увірвалися в Батурин, з надзвичайною жорстокістю вбивали його жителів, включаючи цивільне населення.
Також з наказу Петра І була зруйнована Запорозька (Чортомлицька) Січ. Після поразки Карла ХІІ та Мазепи в Полтавській битві московський цар намагався викупити гетьмана з володінь Османської імперії, але турки на те не погодилися. Московська церква оголосила анафему (відлучення від церкви) гетьману Мазепі, яка не знята й на сьогодні. Московити поширювали маніфести (агітаційні антимазепинські листи), в яких закликали українців зректися “зрадника Мазепу” і навіть його опудало було показово повішено в Глухові.
4. Робота в парах. Обговоріть і визначте, чим гетьманство П. Орлика відрізнялося від правління всіх його попередників.
Пилип Орлик, обраний гетьманом 16 квітня 1710 р., був сподвижником Івана Мазепи – очолював Генеральну канцелярію. Звісно, про повернення до України, скатованої Петром І, не могло бути й мови. Новообраний гетьман був на чолі першої політичної української еміграції в Європі і уряду в екзилі (тобто за межами своєї батьківщини). Впродовж всього часу перебування на посаді гетьмана Пилип Орлик намагався утворити антимосковську коаліцію з держав Західної Європи для боротьби з московитами і визволення України з-під тиранії. Пилип Орлик укладав угоди з кримським ханом, шведським королем, з прибічниками польського короля, Османською імперією, а після невдалих спроб визволення та об’єднання Лівобережної і Правобережної України – шукав допомоги в Німеччини та Франції, але намарно. Гетьманство Пилипа Орлика відрізнялося від правління інших гетьманів тим, що він був гетьманом у вигнанні.
5. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти й Конституції…»?
Бендерська конституція Пилипа Орлика була прогресивним правовим документом, якого не знала тогочасна Європа. Гетьман запропонував козацтву закріпити в державної устрої України правові норми, головним джерелом яких був традиційний козацький устрій. Конституція передбачала виборність органів влади
(всіх посадових осіб) та розподіл її на гілки – законодавчу, виконавчу й судову. Метою запровадження Конституції було закріпити ефективні елементи козацького управління в державному устрої та убезпечити республіканську форму управління від сповзання в родову (кланову) спадковість монархічної влади.
6. Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки?
Пилип Орлик, як і попередні гетьмани часів Руїни, опирався на зовнішні сили, що переслідували свої геополітичні інтереси, які включали в себе розподіл України на власні сфери впливу, ніж реальна допомога козацькій державі. Так, похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну спільно з поляками та татарами в березні 1711 року завершився провалом через слабку організацію, невдало обраний час, зраду кримських татар. Найбільш значущим негативним наслідком походу була втрата довіри і підтримки гетьмана серед українського населення.
7. Спираючись на додаткові джерела, складіть історичний портрет І. Мазепи, П. Орлика (на вибір). Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку.
ІванМазепа (1639 – 1709) родом із села Мазепинці близько Білої Церкви. Займав посаду гетьмана 22 роки (найдовше з усіх гетьманів України).
Внаслідок повстання Семена Палія на Правобережжі Мазепі вдалося об’єднати під гетьманською булавою Лівобережну і Правобережну Україну. Проводив політику обмеження політичних вольностей Запорозької Січі, яка в часи Руїни фактично являлася державою в державі ,і проводила самостійну зовнішньополітичну діяльність, що було згубно для єдності України. Мазепа впродовж багатьох років був у фарватері колоніальної московської політики, входив до близького оточення царя Петра І, який бачив Україну виключно частиною свого царства.
В той же час Мазепа відроджував господарство Гетьманщини, налагоджував економічні зв’язки, сприяв економічного підйому Лівобережжя.
1708 році здійснив важливий геополітичний крок, виступивши проти колонізатора Петра І – Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ, що воював з московитами в Північній війні. Проте після поразки Карла XII в Полтавській гетьману довелося рятуватися втечею до Османської імперії (місто Бендери), де невдовзі помирає.
Іван Мазепа був значним політичним і громадським діячем, дипломатом, мав високий інтелектуальний рівень, знав багато мов, Дбав про розвиток культури, був значним меценатом. Цікавився архітектурою та книгами, образотворчим та ужитковим мистецтвом. В колі його знайомих і друзів були філософи, поети та богослови. Найважливішою справою вважав відродження державності, господарства, освіти та культури.
Завдяки Івану Мазепі з Києво-Могилянської колегії постала академія. Гетьман фінансував з власної скарбниці спорудження, а потім і утримання Чернігівського колегіуму. Ним засновано багато шкіл та друкарень. Талановиту молодь відправляв на навчання до університетів Західної Європи, багато коштів укладено у реставрацію та будівництво церков та монастирів.
Мазепа сприяв формуванню козацької еліти, проте утримував землевласників від надмірної експлуатації селянства.
9. Чому національно-визвольне повстання на Правобережжі 1702—1704 рр. називали «другою хмельниччиною»?
Національно- визвольне повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія називали “другою хмельниччиною” завдяки значному його поширенню Правобережною Україною, цілковитим вигнанням польської шляхти з Правобережжя, покозаченням населення та в цілому відновленню козацького устрою.