На яких умовах відбулася домовленість між Московською державою та Османською імперією щодо українських земель?
Умови Бахчисарайського мирного договору 1681 року, укладеного на 20 років між Московською державою та Османською імперією:
– кордоном між Московією та Османською імперією була річка Дніпро;
– Лівобережна Гетьманщина, Київ із прилеглими містами та Запорожжя – відійшли до Московії, Південна Київщина, Поділля належали Османській імперії;
– Османська імперія та Московщина домовилися не споруджувати та не відбудовувати укріплення між Південним Бугом і Дніпром, і не заселяти ці землі;
– татарські орди мали право вільно кочувати в степах півдня України, а запорозькі козаки та інше населення — займатися риболовлею в Дніпрі, добуванням солі, полюванням й плаванням річками до Чорного моря;
– османський султан і кримський хан дали зобов’язання не допомагати ворогам Московії.
Що призвело до усунення І. Самойловича від влади після тривалого гетьманства?
Прагнення Івана Самойловича до встановлення монархічної влади, хворобливий потяг до збагачення, нехтування спільними інтересами турбували як московського царя, так і козацьку старшину. Врешті, на Самойловича московити поклали вину за невдалий Кримський похід 1687 р. і усунули гетьмана від влади.
На які сильні й слабкі риси І. Самойловича вказує історик?
Сильні сторони гетьмана Івана Самойловича:
…був українським патріотом і мріяв про якнайбільшу самостійність України, був добрим політиком
і адміністратором…
Слабкі сторони гетьмана Івана Самойловича:
…був занадто честолюбною людиною, яка не вміла й не хотіла жертвувати інтересами особистої кар’єри для
загального добра…
Якою була мета укладення «Вічного миру»? Поясніть свою думку.
Метою укладення Вічного світу 6 травня 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою було бажання польської сторони закріпити за собою правобережні землі України та долучити до боротьби з Османською імперією Московію. Фактично це був союз двох держав проти третьої з метою розподілу правобережних українських земель.
Запитання та завдання
1. Перевірте свої знання за допомогою навчальної гри «Речення за реченням». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в чотири команди. Кожна команда має переказати зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. За зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нараховуються штрафні бали.
1) Після Чигиринських походів 1677-1678 рр. правителем Правобережжя був Юрій Хмельницький.
Юрій Хмельницький мав своєю резиденцією Немирів.
За свавілля турки арештували Юрія Хмельницького і стратили.
Існує версія, згідно якої Юрій Хмельницький доживав віку в православному монастирі на Егейському морі.
Московська держава та Османська імперія за умовами Бахчисарайського мирного договору 1681 року планували поділити землі Української козацької держави.
2) Бахчисарайський мир, укладений 20 років, не приніс бажаного результату, і війна за Правобережжя між Річчю Посполитою та Османською імперією розгорілася з новою силою.
Турецький султан 1681 року передав Правобережні землі (Брацлавщину й Київщину) своєму васалові молдавському господарю Георгію ІІІ Дуці, який поставив наказним гетьманом Яна Драгинича.
Ян Драгинич почав освоєння цих земель, розорених війною, оголосивши нове заселення краю і створення козацьких полків.
Нова колонізація Брацлавщини Київщини занепокоїла Московську державу, тож Лівобережний гетьман Іван Самойлович здійснив рейд на Правобережжя з метою з розгону поселенців.
У свою чергу Річ Посполита також взялася за відновлення козацтва, оскільки вбачала в ньому єдиний спосіб в боротьбі з турками.
1674 р. подільський полковник Остап Гоголь був призначений поляками наказним гетьманом з резиденцією у Димері.
Переважна частина Правобережної України була під контролем Османської імперії, тож полякам довелося відроджувати козацтво, як своїх представників, на півночі Київщини – Київському Поліссі.
Бахчисарайський мирний договір створив умови для для наступу Османської імперії на Європу.
1683 року турки взяли в облогу Відень, але польські сили включно з козаками перемогли татар і турків.
Тоді ж українські козаки виступили військовим походом на буджацькі та та білгородський степи, де перемогли турків і татар під містом Тигиня (Бендери), проте козаки були розбиті в Молдавії.
З метою створення перешкод турецьким і татарським нападам, на Правобережжі король Речі Посполитої і польський сейм відновлювали козацтво (1684-1685 рр.), записуючи їх до реєстру (більше 2000 осіб) та надаючи певні привілеї (права і вольності) козацтву.
Владою Речі Посполитої було створено чотири козацьких полки з наказним гетьманом на чолі.
Козаки брали активну участь у війні із Османською імперією.
Проте козацтво було потрібне Польщі до того часу, поки тривала війна з Османською імперією.
Посилення козацтва привело до конфліктів з польською шляхтою щодо розподілу землі.
Після Карловицького перемир’я з турками Річ Посполита приступає до розформування козацьких полків.
3) Іван Самойлович був гетьманом на протязі 15 років.
Іван Самойлович за прихильність Московської держави платив все новими і новими поступками московитському царю.
За правління Івана Самойловича 1686 р. відбулося підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату.
Іван Самойлович руйнував міста й села Правобережжя, а їх жителів примушував переселятися на лівий берег Дніпра («Великий згін» 1678—1679 рр.).
Івану Самойловичу не вдалося приєднати Правобережжя, бо там він зіткнувся з інтересами Речі Посполитої та Османської імперії.
За часи правління Івана Самойловича Лівобережна Гетьманщина вступила в період відносно стабільного розвитку.
Розвивалося господарство, торгівля, промисли, розвиток культури.
Гетьман Самойлович був прихильником авторитарної влади – припинив скликати загальні козацькі ради.
Гетьман Іван Самойлович працював над формуванням політичної еліти – він був засновником інституції бунчукових товаришів,- дітей козацької старшини, яких готували в майбутньому до зайняття керівних посад в Гетьманщині.
Іван Самойлович володів значною кількістю землі – у його власності перебували місто Гадяч та 14 сіл.
Лівобережна старшина була невдоволена одноосібним правлінням гетьмана Самойловича, його бажанням постійного збагачення.
4) Вічний мир Речі Посполитої з Московією був способом залучити московитів до боротьби з Османською імперією.
6 травня 1686 р. між Річ Посполита і Московія підписала «Трактат про Вічний мир».
Вічний мир 1686 р. по суті скасовував Бахчисарайський договір.
Вічний мир для Української козацької держави означав закріплення в міжнародному договорі поділу держави на дві частини.
Іван Самойлович був рішучим противником Вічного миру.
Московія після укладення Вічного миру активізувала новий стратегічний напрямок на Північне Причорномор’я з метою його загарбання.
1687 року московити організували Кримський похід, участь у якому брали козацькі війська гетьмана Самойловича.
Головною метою походу на Крим московити визначали в убезпеченні від від турків, але похід завершився повним провалом.
Вина за провал Кримського походу була покладена на гетьмана Івана Самойловича, яка коштувала йому гетьманства.
2. Чому Ю. Хмельницький, спираючись на владу Османської імперії, не зміг закріпити свою владу на Правобережжі?
Правобережне населення було вороже налаштоване проти турків, тож чинило їм та їх васалам опір. Гетьман Юрій Хмельницький, опираючись на владу Османської імперії, чинив насилля над населенням Правобережжя, що навіть туркам урвався терпець, і вони, за однією версій, скарали його смертю, чи за іншою версією відправили в заслання до православного монастиря в Егейському морі.
3. Як позначилися на українських землях умови Бахчисарайського мирного договору між Московським царством та Османською імперією?
Згідно умов Бахчисарайського мирного договору 1681 року українські землі були розділені по Дніпру між Московією та Османською імперією. Це був міжнародний договір про поділ українських земель без участі України. Лівобережжя, Київ та запорозькі землі визнавалися за Московською державою, південна частина Київщини та Поділля належали Османській імперії. Землі між річками Південним Бугом і Дніпром лежали пусткою, оскільки сторони договору зобов’язалися їх не заселяти, а також не споруджувати і не відбудовувати будь-яких фортифікаційних споруд і укріплень.
4. Чим було зумовлено відновлення козацтва на Правобережжі в останній чверті XVII ст.?
Річ Посполита суперництві з Османською імперією за Правобережну Україну розраховувала на на внутрішні українські сили, що протистоятимуть агресії турків і татарам. Саме тому польська влада схилялася до відновлення козацтва на півночі Правобережжя.
Варто сказати, що Османська імперія також вдавалася до подібних кроків у питанні відновлення українського козацтва – з тією ж самою метою, що й поляки, але вже проти Речі Посполитої.
5. Які основні політичні цілі ставив перед собою І. Самойлович? Чому він був позбавлений гетьманської булави?
Основними політичними цілями гетьмана Івана Самойловича були об’єднання України з допомогою московського війська. У прагненні заволодіти Правобережною Україною Іван Самойлович зруйнував на Правобережжі міста і села, а їх жителів примушував переселятися на лівий берег Дніпра – ці події ввійшли в історію під назвою Великого згону 1658-1659 років.
Іван Самойлович зміцнює управління, він також відомий як добрий господарник, за часів його правління на Гетьманщині розвивалося ремесло, промисли, торгівля, відроджувалася культура.
Прагнення до одноосібного монархічного правління та жадоба до власного збагачення (а він був найвідомішим казнокрадом) коштувало Самойловичу гетьманства.
6. Робота в парах. Обговоріть і визначте, які чинники вплинули на укладення «Вічного миру» між Московією та Річчю Посполитою. Як ця подія позначилася на історичній долі українських земель?
Головною умовою Вічного миру між московською державою та Річчю Посполитою було бажання поляків залучити московитів до боротьби з Османською імперією з подальшим закріпленням за собою Правобережних українських земель. В результаті підписання Вічного миру 6 травня 1686 року українські землі були поділені по Дніпру. Лівобережжя, Запоріжжя та Київ визнавалися московськими, а переважна частина Правобережжя – за Польщею. Московія визнавала за Річчю Посполитою Поділля, коли та відвоює є їх в Османської імперії. Правобережна Наддніпрянщина, а саме землі між Дніпром і Південним Бугом, мали бути ти не заселеними. Поляки зобов’язувалися не протистояти православ’ю на Правобережжі.
По суті, Вічний мир 1686 року скасовував Бахчисарайський мирний договір між Московією та Османською імперією і означав для України міжнародний поділ її земель між агресивними сусідами без її участі. Україна втрачала суб’єктність, як держава.
8. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте основні відмінності між умовами Андрусівського перемир’я та «Вічного миру» щодо українських земель.
| Андрусівське перемир’я 1677 року | Вічний мир 1686 року |
| Правобережжя (без Києва) відійшло до Польщі, Лівобережжя та Київ (на два роки) залишилися за Московією | Лівобережжя, й Київ з околицями визнавалися за Московією, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина, Волинь та Галичина) – за Польщею |
| Запорожжя мало визнавати владу обох держав | Запорожжя визнавалися за Московією |
| Перемир’я строком на 13,5 років | Московія визнавала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Османської імперії |
| Правобережна Наддніпрянщина, спустошені польськими й турецько-татарськими військами, мали залишитися незаселеними | |
| Московія зобов’язувалася виплатити Речі Посполитій як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих | Річ Посполита отримувала 146 тис. рублів компенсації за відмову від претензій на Київ |
| Польська влада зобов’язувалася забезпечити православному населенню на своїй території вільне віросповідання | |
| Московія та Річ Посполита зобов’язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана та турків | Московія й Річ Посполита вступали у військовий союз, спрямований проти Османської імперії та Кримського ханства |
9. Колективне обговорення. Чому у 80-ті рр. XVII ст. стало можливим, щоб сусідні держави без згоди українського населення ділили його землі?
Очевидно, це стало можливим тому, що українська політична еліта для підтримки своєї влади шукала допомоги ззовні – у сусідніх країнах.