Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60-70 роки ХVII ст. 8 клас

2. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, якою була мета політики гетьмана П. Дорошенка. Чи досяг він її?
Головною Петро Дорошенко метою політичної діяльності вважав об’єднання всієї України під своєю владою. Це було непросте завдання, адже після Андрусівського миру 1667 року Україна була розділена на Правобережну і Лівобережну, що перебували під окупацією Речі Посполитої та Московської держави відповідно.
У політиці обох окупантів гетьман бачив лише корисливі цілі, які стали особливо відкритими після підписання ними Андрусівського миру 1667 року, що закріплював поділ України по Дніпру без участі української сторони. Тому виникала потреба пошуку нового союзника, який би допоміг міг об’єднати Україну та утримати її цілісною під владою українського гетьмана. Цим союзником стала Османська імперія, яка прийняла в Україну на умовах васальної залежності. Проте Дорошенку не вдалося досягти бажаного результату.
3. Поміркуйте, чому військово-політичний союз гетьмана П. Дорошенка з Османською імперією призвів до нового спалаху громадянської війни в Українській козацькій державі.
Умови військово-політичного союзу Петра Дорошенка з Османської імперією в цілому були прийнятними для України. Так, згідно їх положень населення українських земель звільнялися від сплати податків і данини, православна церква отримувала автономію, туркам і татарам заборонялося в Україні руйнувати українські села і міста, брати ясир та зводити мусульманські мечеті. Проте в українському суспільстві, з огляду на минулий політичний досвід, панувала недовіра до турків та до татар, як до представників іншої віри та політичної сили, яка не надто переймалася питаннями честі та могла, за умови власної політичної доцільності, досить легко переходити на сторону ворога. Польща і Московія продовжували агресивні дії стосовно України (в яких брали участь і українські ворожі сторони), що практично зводило нанівець амбітні плани Петра Дорошенка – так, після поразки Польщі за Бучацьким миром 1672 року, відвойовані в поляків Правобережні землі України переходили під владу турків, а не Дорошенка. До того ж, Бучацький мир активізував московитів, які побачили в ньому відмову Речі Посполитої від Правобережжя, тож вони 1673 року почали захоплювати міста на Правобережній Україні. Лівобережний гетьман Самойлович 1674 р. проголосив себе гетьманом обох сторін Дніпра. Дорошенко 1676 р. зрікається протекторату Османської імперії та визнає владу московського царя. В цих умовах поляки знову захопили більшу частину Правобережжя. Турки й татари допомогли Дорошенку вигнати московитів на Лівобережжя. За Журавненським миром 1676 року між Османською імперією і Польщею за турками Польща визнала Поділля, на чолі якого ставила Дорошенка. Проти присутності татар і турків на українських землях категорично виступало запорозьке козацтво.
4. Як можна оцінити арешт і заслання московською владою гетьмана Д. Многогрішного?
Це було грубе втручання сусідньої держави у внутрішні справи України, порушення її суверенітету, акт агресії з метою знищення її державності. Московити мали на меті окупацію і приєднання українських земель до Московського царства.
5. Чому повернення Ю. Хмельницького до влади завершилося невдачею?
Для початку ватро зауважити, що Юрій Хмельницький не був вродженим політиком. У політичне життя Юрія привів батько Богдан після загибелі свого старшого сина Тимоша. Вже по смерті Богдана Хмельницького найбільше суспільне значення мало заслуги батька та прізвище, яке носив Юрій, а не його особисті якості, як політика. Тому апріорі він міг перебувати лише під зовнішнім управлінням, бути маріонеткою в чиїхось руках, нездатний до прийняття самостійних, вольових, обдуманих і глибоких рішень. То ж Юрія Хмельницького саме так і використовували московити, поляки, турки, вручаючи йому гетьманську булаву. Об’єктивно політична ситуація в Україні була настільки складною, що оцінювати її мірками лише дій та особистості власне Юрія Хмельницького було б неправильним.
6. Коли і на яких умовах була припинена боротьба за Правобережну Гетьманщину між Османською імперією та Московією?
У жовтні 1676 року польський король уклали з турецьким султаном Журавненський мир, згідно якого Річ Посполита визнавала за османами Поділля, а за гетьманом Петром Дорошенком – переважну частину Правобережжя. Але цей договір не не підтвердив польський сейм, і тому він залишився не виконаним, тож бойові дії продовжувалися.
Наступним кроком Османської імперії її була спроба встановити контроль над Правобережжям уже після зречення Дорошенка. Для того турки 1677 року дали в руки булаву Юрію Хмельницькому, він разом з турецькою армією почав відвойовувати Правобережжя собі, але не мав підтримки населення. В ході військової операції найбільше постраждав Батурин – козацька столиця і резиденція українських гетьманів. Всього відбулося три Чигиринські походи Юрія Хмельницького. Спочатку обороні Чигирина допомагало московське військо та лівобережні козацькі полки на чолі з гетьманом Самойловичем, але в наступних двох походах Чигирин залишився без допомоги. Козацьку столицю було захоплено і зруйновано. Ціною замирення турків і московитів стало місто Чигирин.
8. Складіть синхронізовану хронологічну таблицю подій Руїни.
1658 р.
Червень
У Києві зосереджується московський військовий загін Шереметьєва. Початок Руїни в Україні. Бій гетьмана І.Виговського із заколотниками Я.Барабашем та М.Пушкарем під Полтавою.
Вересень
оголошення україно-московської війни 1658—1659 рр: гетьман І.Виговський йде на україно-московські кордони, Іван Нечай розпочав бойові дії у Білорусі.
16 вересня
укладення україно-польського Гадяцького договору: Україна у складі Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації; реєстр мав залишитися на рівні 60 000 козаків; припинялось переслідування православ’я
20 жовтня
в Україну втретє вступило 15-тисячне московське військо на чолі з князем Ромодановським
30 жовтня
поразка гетьманських військ при спробі вибити московські війська з Києва.
1659
Березень-квітень
похід в Україну московської армії на чолі з князем О.Трубецьким.
Червень
зняття московської облоги з Глухова.
27—29 червня
Конотопська битва, в ході якої московські війська зазнають поразки і залишають територію України.
Іван Сірко нападає на землі союзника І. Виговського — Кримського хана, і той вимушений залишити гетьмана.
Серпень-вересень
московському цареві присягають Київський, Переяславський і Чернігівський полки. Армія Трубецького урочисто вступає до Ніжина, де йому присягає полк Івана Золотаренка.
Жовтень
Іван Виговський зрікається гетьманської булави на користь 18-річного Юрія Хмельницького і переїжджає до Польщі.
17 жовтня
Юрій Хмельницький вимушений підписати з Москвою Переяславські статті, які обмежували владу гетьмана і наступали на автономію України.
1660
17 серпня
воєвода Шереметьєв виступив з московським військом на Львів проти Польщі, військо Гетьмана
Ю.Хмельницького рушило слідом.
16-26 вересня
московсько-козацькі сили зазнали поразки від польсько-татарських військ у битві під Любаром і відступили до Чуднова, де потрапили в облогу до поляками і татар.
7-8 жовтня
Слободищенська битва: війська Гетьмана Юрія Хмельницького зазнають поразки від поляків і татар.
17 жовтня
Юрій Хмельницький підписує з поляками Слободищенський трактат про повернення України до складу Польщі.
4 листопада
капітуляція московської армії під Чудновим, полон В.Шереметьєва, який зобов’язувався сплатити Польщі 300 000 рублів і вивести московські війська з Києва, Чернігова і Переяслава.
Переяславська козацька рада:обрання Якима Сомка переяславським полковником і наказним гетьманом Лівобережжя. Розкол України на Лівобережну промосковську і Правобережну антимосковську, в якій гетьманом залишався Ю. Хмельницький.
1661
грудень
Ю. Хмельницький на Корсунській раді зрікається гетьманської булави і йде в монахи
1663 13 січня
обрання у Чигирині гетьманом Правобережжя Павла Тетері (1663—1665), який притримувався пропольської орієнтації. За його проханням поляками було страчено І.Виговського і ув’язнено Юрія Хмельницького.
18 червня
Ніжинська чорна рада: обрання при підтримці московських військ гетьманом Лівобережжя Івана Брюховецького (1663—1668). Інших кандидатів на гетьманство — Василя Золотаренка та Якима Сомка було схоплено і в подальшому страчено.
Жовтень
початок великого польсько-козацького походу на Лівобережжя. Армія короля Яна Казимира заволоділа містами (за винятком Києва, Переяслава, Чернігова, Ніжина, Гадяча, Глухіва) і почала рухатись у бік Москви.
17 листопада
гетьман Лівобережжя І. Брюховецький підписав з Москвою Батуринські статті, які внесли деякі поправки до Березневих статей 1654 р. Діяли до 1665 р., коли були замінені Московськими статтями.
1664
Після низки поразок під Воронежем та Пироговкою, війська Речі Посполитою починають відступ. Московські загони їх переслідують.
1665
Серпень
козацька старшина обирає Петра Дорошенка (1665—1676) гетьманом на Правобережжі.
Жовтень
гетьман Лівобережжя І. Брюховецький їде на уклін до Москви, де 11 жовтня в обмін на отримання боярства і земельних володінь на Чернігівщині підписує Московські статті, чим значно звужує владу Гетьмана і автономію українських земель. Зокрема, московська війська отримували право на розміщення у 16 містах України, українські землі переходили безпосередньо під владу московського царя.
1666
19 січня
козацька рада на Правобережжі затверджує гетьманом Петра Дорошенка (1665—1676)
Березень – квітень
перепис населення Лівобережної України для визначення податків.
Осінь
до Чигирина прибуває османський посол з пропозицією протекторату. Старшинська рада загалом погоджується.
Початок Польсько-козацько-кримської війни (1666—1671)
19 грудня
розгром козацько-татарським військом (бл. 25 тис. воїнів) 10-тисячного польського корпусу, що вступив на Брацлавщину (Браїлівська битва); оволодіння П. Дорошенком Браїлова. Татарські походи на Західну Україну.
Остаточний розрив Дорошенка з Польщею.
1667
30 січня
— підписання між Річчю Посполитою і московським царством Андрусівського перемир’я на 13,5 років, яким закінчились війни за Україну 1654—1666 рр. Всупереч рішенням Переяславської ради, Московія погодилась залишити Речі Посполитій українські землі на захід від Дніпра. Землі Запорожжя до 1686 р. опинились під подвійним протекторатом держав.
Лютий
Москва заборонила Україні продавати свої товари до інших країн, крім Московщини, але на своєму кордоні вона накладала на українські товари велике мито.
Жовтень
— похід 24-тисячного козацького війська разом з татарами на Галичину. Облога 25-тисячного польського війська на чолі з коронним гетьманом Яном Собеським біля Підгайців. Напад запорожців на чолі з харківським полковником Іваном Сірком та кошовим Жданом Рогом на Крим, внаслідок чого татари підписали мир з Польщею і полишили П. Дорошенка.
9 жовтня:
Підгаєцька угода — П. Дорошенко визнає владу польського короля.
1668
19 січня
— під впливом розгортання антимосковського руху на Лівобережжі гетьман Іван Брюховецький скликає у Гадячі таємну раду, де вирішено розірвати стосунки з Москвою і просити протекції у турецького султана.
Середина березня — царські залоги встояли лише в Ніжині, Чернігові, Переяславі й Острі.
Травень
— на Лівобережжя вступають московські війська на чолі з бєлгородським воєводою Г.Ромодановським. Чернігівський полковник Дем’ян Многогрішний, харківський Іван Сірко закликають П.Дорошенка до спільних дій.
П. Дорошенко з військом вступає на Лівобережну Україну. Підлеглі І.Брюховецького повстають проти свого гетьмана і видають його П. Дорошенку, після чого страчують (8 травня під Опішнею).
8 червня
— проголошення Петра Дорошенка Гетьманом всієї України.
Запорожці обирають гетьманом Петра Суховія (1668—1669), який також здобув підтримку кримського хана.
1669 П. Суховій і татари розбиті силами П. Дорошенка і І.Сірка під Ольхівцем.
9 березня
— за відсутності П. Дорошенка і в умовах наступу московської армії на Лівобережній Україні гетьманом проголошено Дем’яна Многогрішного (1669—1672), який влаштовував Москву.
10-12 березня
— Генеральна Військова Рада у Корсуні затверджує союзний договір з Туреччиною.
16 березня
— Д. Многогрішний підписує Глухівські статті (замість Московських статей 1665 р.) на основі Березневих статей 1654 р.: реєстр 30 тис. козаків, московські гарнізони у Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі.
Травень
— на Запорожжі гетьманом проголошено Петра Суховія, який спирався на підтримку уманського полковника Михайла Ханенка.
Липень
— П. Дорошенко завдає поразки П. Суховію.
Серпень
— обрання в Умані гетьманом Михайла Ханенка (1669—1674), який орієнтувався на Польщу. Був підтриманий трьома правобережними полками.
П. Дорошенко укладає договір про протекторат з Туреччиною і отримує від султана титул санджакбея.
29 жовтня
— перемога Петра Дорошенка над Михайлом Ханенком під Стеблевом.
1670
2 вересня
— М. Ханенко уклав з польськими делеґатами договір в Острозі, на основі якого Польща визнала Ханенка гетьманом Правобережжя, а він погоджувався на підданство польській короні на умовах автономії лише для козацької верстви
1671 Осінь
— похід польського війська на чолі з Яном Собеським на Поділля проти П. Дорошенка, захоплення Брацлава, Могилева, Вінниці.
1672
Гетьман Петро Дорошенко отримав допомогу від Туреччини і розпочав масштабні бойові дії проти Польщі і її ставленика М. Ханенка.
13 березня
— переворот на Лівобережжі: козацька старшина заарештувала гетьмана Д. Многогрішного і видала його царському уряду (Гетьмана було засуджено у Москві, звинувачено у державній зраді і заслано до Сибіру)
Арешт і заслання до Сибіру кошового отамана Івана Сірка
Початок польсько-турецької війни 1672−1676 рр.
17 червня
— На старшинській раді в Козачій Діброві (біля Путивля) гетьманом обраний Іван Самойлович (1672—1687). Виступав за об’єднання всіх українських земель. Конотопські статті: підтвердження Глухівських статей і звуження влади гетьмана на користь старшини.
27 серпня
— Турецько-татарсько-українська армія на чолі з султаном Мехмедом IV (100 000 воїнів), кримським ханом Селім Ґераєм, та гетьманом П. Дорошенком (12 000 воїнів) здобули польську фортецю Кам’янець на Поділлі.
18 (28) жовтня
— Бучацький мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією: остання отримувала від Польщі Подільське воєводство, на Брацлавщині і у південній Київщині визнавалась влада васала Порти гетьмана П. Дорошенка.
1673
квітень
— польській сейм відмовляється визнати умови Бучацького миру 1672 р. Поновлення польсько-турецької війни.
11 листопада
— битва під Хотином: Ян Собеський розбив турецьку армію Гусейна-паші і здобув Хотин
1674
Січень
— вторгнення московсько-козацьких військ (70 000) на чолі з Г. Ромодановським та І. Самойловичем на Правобережжя. Оволодіння ними Бужиним, Черкасами, Каневом, Корсунем. Битва під Лисянкою — поразка і полонення наказного гетьмана Г. Дорошенка.
Березень
— до Переяслава прибув М.Ханенко, який склав гетьманську булаву, отриману від польського короля.
15 (25) березня
— на Генеральній раді у Переяславі І. Самойловича проголошено гетьманом «обох берегів Дніпра». Переяславські статті 1674 р. (на основі попередніх україно-московських договорів)
Червень
— московська армія під командуванням воєводи Григорія Ромодановського і козацькі полки на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем взяли в облогу гетьманську столицю — Чигирин. Два тижні гетьманські війська завзято обороняли місто. На допомогу Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила Самойловича і московські війська відступити. Прямуючи на Чигирин, турки спалили декілька міст Правобережжя (Ладижин, Вінницю, Ямпіль, було взято і знищено Умань).
Осінь
— на Поділля вступають польські війська і здобувають Брацлав, Могилів, Бар.
1675
Весна
— Ян ІІІ Собеський призначає наказним гетьманом на Правобережжі Остапа Гоголя (1675—1679 рр.) і підпорядковує йому Подільський, Брацлавський, Кальницький та Уманський полки.
27 липня
— турки і татари штурмом оволоділи Збаражем.
24 серпня:
Король Ян Собеський розбив 10 000-й татарський загін під Львовом.
10 жовтня
— на козацькій раді в Чигирині Петро Дорошенко склав гетьманські клейноди (а Іван Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві), але не виконав вимоги Кремля провести зречення перед І.Самойловичем і Г.Ромодановським на Лівобережжі, що незабаром призвело до нападу московських військ на Чигирин.
1676 19 вересня
— штурм гетьманської столиці Чигирина московсько-козацькими військами. У безнадійній ситуації П. Дорошенко зрікається гетьманства перед московським урядом.
17 жовтня
— Журавненський мирний договір між Польщею і Туреччиною: Польща домоглася скасування данини (1672 р.) і влади П. Дорошенка у Білоцерківському і Паволоцькому полках. Сеймом затверджений не був.
1677 Весна
— Турки призначають Юрія Хмельницького «Князем Сарматії і Гетьманом Війська Запорозького» (1677—1681)
Липень
— 1-й Чигиринський похід турецької армії (100—120 000 воїнів) під проводом Ібрагіма-паші з метою перенесення туди столиці Ю. Хмельницького з Немирова. Чигирин було відстояне 12,5-тисячним гарнізоном, а також московськими (32 000) військами Г.Ромодановського і козацькими загонами (20−25 тис.) гетьмана І.Самойловича, які розбили турків під Бужином 28 серпня
1678 Липень
— 2-й Чигиринський похід турецької армії (200 000) на чолі з великим візирем Кара-Мустафою.
3 серпня
— Угода між Московією і Польщею про продовження Андрусівського перемир’я на 13 років (передача Росією Невеля, Себежа, Веліжа Польщі в обмін на Київ).
11 серпня
— знищення Чигирина турками і відступаючими московитами.
9. Робота в парах. Обговоріть і порівняйте «Глухівські статті» 1669 р. з «Московськими статтями» 1665 р. Що було між ними спільного, а що відмінного?
Відмінне виділене курсивом.

10. Колективне обговорення. Якою, на вашу думку, була роль гетьмана П. Дорошенка в тогочасних
подіях? Чи справедливо його називають «Сонцем Руїни»?
“Сонцем Руїни” Дорошенка назвали тому, що він мав щирі і благородні помисли щодо об’єднання України, аби звільнити її від гніту московитів і поляків, зібрати докупи пошматовані українські землі. Для здійснення своїх задумів він змушений прийняти турецький протекторат, та його успіх як гетьмана обох сторін Дніпра був недовгим, бо в кінцевому підсумку турецька протекція привела до подальшого розорення України і продовження руйнування державності – Османська імперія, взявши Україну в васальну залежність, дбала виключно про власні імперські інтереси.
11. Які здобутки Української революції середини XVII ст. вдалося зберегти після подій Руїни?
Україна в середині XVII ст. в ході національної революції заявила про себе національною спільнотою, яка здатна формувати власну державність. На жаль, за відсутності в української верхівки достатнього політичного досвіду державотворення з одночасним втручанням у внутрішні справи України агресивних держав-сусідів, що прагнули розширення своїх територій за рахунок українських земель, не вдалося зберегти українську державність. Проте можна стверджувати, що найважливішим здобутком України в другій половині XVII ст. є досвід політичної боротьби за власну державність та формування національної козацької еліти – суспільного прошарку, здатного до організації суспільства.
12. Чи згодні ви з твердженням гетьмана І. Мазепи, який, оцінюючи події Руїни, зазначав: «Самі себе звоювали»? Поясніть свою відповідь.
Так, згодні. Наявність в Україні одночасно кількох гетьманів, ворожих один до одного, свідчить про громадянську війну, яку, до того ж, підтримували зовнішні сили держав-агресорів.

Всі завдання