Що арабський письменник розповідає про Сугдею?
Арабський письменник Ібн-ал-Асир розповідає про Сугдею, як про чорноморський порт і торгове місто, де ведеться жвава торгівля різними товарами – одягом, хутром, невільниками та іншим.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Шість запитань». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Кожна команда має за визначений час скласти шість запитань за матеріалом параграфа. Виграє команда, що складе найбільше запитань (запитання не повинні повторюватися).
Що називають Великим кордоном?
Назвіть народи, що проживали в степу на землях колишнього Хозарського каганату.
Яке походження назви печенігів?
Впродовж якого часу тривала загроза печенігів на південних кордонах Русі-України?
Яким країнам загрожували печеніги, окрім Русі-України?
Що вам відомо про битву біля Левуніона?
Які релігії сповідували торки?
Який стосунок має до торків місто Кагарлик на Київщині?
Які кочові народи причетні до перекриття торгового шляху з варяг у греки?
Який кочовий народ протягом двох століть здійснив 46 великих нападів на землі Русі-України?
Яка роль хана Кончака у зміцненні половецьких племен?
Про що розповідає нам Слово о полку Ігоревім?
Як використовували половці міжусобні війни , що точилися між князями Русі-України?
Чому історія взаємовідносин Русі-України і кочових народів південних степових земель фактично обривається в першій половині ХІІІ століття?
Який кочовий народ належить до предків кримських татар?
Назвіть найбільш помітний культурний слід, що залишили по собі половці.
Як стали називати Боспорське царство після завоювання його руськими князями?
Назвіть володіння Візантійської імперії в Криму в ХІ ст.
2. Якими були найважливіші події в житті народів причорноморських степів у X—XIII ст.?
На початку X ст. печеніги заселяють степи Північного Причорномор’я. між Доном та Дунаєм, де прожили півтора століття. Печеніги здійснювали військові набіги на Русь-Україну з метою грабунку з 920 року до 1036 року. В ХІ столітті частина печенігів прийняла іслам, а інші – стали на службу у Візантійській імперії, проте союз печенігів з візантійцями був нетривкий і супроводжувався військовими конфліктами. Врешті, з допомогою половців та варягів Візантії вдалося перемогти печенігів. 1036 року Ярослав Мудрий ліквідував печенізьку загрозу під стінами Києва.
Частина торків, як і печеніги, прийняла іслам. На відміну від торків-мусульман, які шукали щастя Близькому Сході, утворивши державу турків-сельджуків, то торки-язичники пішли в степи Східної Європи. Торки вперше згадуються в літописах в кінці Х ст. В Північному Причорномор’ї торки суперничають з печенігами, частина торків оселяється на Пороссі, засновують місто Торчеськ (Кагарлик). Згодом торки поступаються більш сильним половцям. В середині XII ст. торки разом із залишками орд печенігів та інших кочовиків утворили союз чорних клобуків. Торки вступали на службу до руських князів, захищали південні кордони Русі-України від половців, а також брали участь у міжусобних війнах на стороні того чи іншого руського князя.
Половці відомі, згідно літописів, з 1055 р. Вони близько двох століть проживали на землях південної України. Переважна частина взаємин половців з Руссю-Україною займають війни. Лише об’єднані зусилля руських князів змогли ліквідувати половецьку загрозу. У другій половині ХІІІ ст. починається нова фаза русько-половецьких стосунків, що полягала в участі половців у міжусобних війнах руських князів, які ворогували між собою. В той же час починається об’єднання розрізнених і розбитих Володимиром Мономахом половецьких племен, яке ініціював хан Кончак. Він успішно воював проти руських князів. Проте руські князі й половецькі хани, окрім війни, підтримували тісні династичні зв’язки. На початку ХIII ст. частина половців прийняла християнство, в тому ж часі кочовики зазнали поразки від монголів.
3. Якою була роль кочовиків в історії Русі-України X—XIII ст.?
Історичний розвиток Русі-України нерозривно пов’язаний з кочовими народами степової частини України. Набіги кочових племен в Х ст. змусили князя Володимира до будівництва Пороської та Посульської оборонних ліній – Змієвих валів (вздовж річок Рось та Сула). Племена торків і половців були частиною політичного та соціально-економічного життя Русі-України. Торки оселялися в басейні Росі, ставали васалами руських князів. Половців припинили сполучення Русі-України з Тмутороканським князівством, також було закрито відомий торговий шлях із варяг у греки. Руські князі мали з половцями династичні контакти, починаючи з сина Ярослава Мудрого Всеволода. На початку ХIII ст. деяка частина половців прийняла християнство і змішалася з населенням Русі-України.
4. Розкрийте взаємозв’язок між київськими князями й половцями.
Участь половців в міжусобній війні руських князів – Мономаховичів і Ольговичів, де останні спиралися саме на них), участь в міжусобній війні галицько-волинських князів (походи 1202, 1208, 1219, 1226, 1235 рр.).
1234 р. половці у складі війська князя Ізяслава востаннє здійснили напад на Київ. Варто зазначити, що окрім воєн, половці та руські князі підтримували тісні династичні контакти, починаючи з князя Всеволода Ярославича.
5. Чому, на вашу думку, кочовики відіграли велику роль в історії Русі-України, Болгарії, Угорщини, але не збереглися як етнос?
Причиною відсутності збереження етносу кочових народів стала зміна територій проживання, а також військові поразки від візантійців (печеніги), монголів (торки й половці).
6. Визначте спільне й відмінне між набігами на Русь-Україну печенігів і половців за таким планом:
1) мета;
2) масштаби;
3) наслідки.
| Назва народу | Печеніги | Половці |
| Мета | Розбійні напади з метою грабунку, участь в міжусобних війнах руських князів на боці того або іншого князя (вплетення в політичну боротьбу за владу в Русі-Україні). | Розбійні напади з метою грабунку, участь в міжусобних війнах руських князів. |
| Масштаби | Міць печенігів була такою великою, що народи сусідніх земель не могли ні воювати, ні торгувати, якщо не були з ними в мирних стосунках. Історичне співіснування з Руссю- Україною понад 100 років ( 915-1036 рр.). Загроза від печенігів змусила князя Володимира розбудовувати оборонну систему укріплень (Змієві вали). | 46 великих нападів на Русь-Україну за 200 років історичного співіснування (1055- 1240-ві роки). |
| Наслідки | Здійснювали грабіжницькі набіги на Русь-Україну та інші сусідні держави | Здійснювали грабіжницькі набіги на Русь-Україну та інші сусідні держави |
7. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що на початок ХIII ст. половці стали складовою частиною населення Русі-України?
Так, можна стверджувати, що на початок ХІІІ ст. половці стали складовою частиною населення Русі-України, адже дипломатичні стосунки будувалися за рахунок укладення шлюбів руських князів та дружинників з половчанками. Так, син Ярослава Мудрого Всеволод 1068 року одружився на половчанці, його син Володимир Всеволодович Мономах утретє був одружений на половчанці, хоч і воював усе життя з половцями та подружив своїх синів з половецькими дівчатами. І це далеко не повний перелік.
Врешті, можна констатувати, що багато військових сутичок руських князів з половцями насправді були суперечками родичів за владу.
9. Робота в парах. Обговоріть роль Криму в подіях X—XIII ст. у Причорномор’ї.
Кримський півострів в Х-ХІІІ ст. був ареною суперечок між візантійцями, русичами та кочівниками. Боротьба за Крим посилювала нестабільність у Причорномор’ї, яке було територією розселення кочових племен, включаючи степовий Крим.
11. Визначаючи роль кочовиків в історії Русі-України, історик М. Грушевський писав про «передатчиків, хоч би й пасивних, яких кочовий потік дійсно забирав із собою і прибивав до наших берегів культурні форми і технічні сили далеких культур». На якій ролі кочовиків наголошує історик?
Кочові народи внаслідок своїх постійних переміщень були дотичними до багатьох інших осілих народів, контактували з ними, таким чином забезпечуючи взаємовплив і взаємообмін між різними культурами, перенесення культурних здобутків від одних народів до інших в межах своїх історичних переміщень.
12. Прочитайте уривок із джерела та визначте, яку тактику в набігах використовували печеніги: «Їх набіг — удар блискавки. Нападаючи, вони завжди випереджають поголос, не дають можливості переслідувачам про них почути… Їх відступ важкий і легкий одночасно: важкий від великої кількості здобичі, легкий від швидкості втечі…»
Печеніги використовували під час набігів швидкість і раптовість. Ця тактика забезпечувала їм успіх.