Розкажіть, що ви знаєте про зображену подію.
Ярослав Мудрий уклав політичний заповіт щодо спадкування влади своїми синами. На картині відображено зустріч Ярослава перед смертю з синами, де він говорить про необхідність мирного співжиття між ними по його смерті та умови наслідування ними центральної влади в Києві.
Згідно заповіту Ярослава, кожен князь отримував уділ і мав можливість стати великим князем київським по смерті князя київського князя (старшого з його синів).
Старший Ізяслав отримував великокнязівський престол, Київську й Новгородську землі, Святослав – Чернігів,
Білу Вежу і Тмуторокань, Всеволод – Переяслав та Ростово-Суздальську землі, Ігор – Волинь, В’ячеслав – Смоленську землю, онук Ярослава Мудрого Ростислав – «червенські міста» і Галицьку землю.
Проте такий розподіл влади теж виявився недосконалим, адже привів в майбутньому до боротьби між племінниками і дядьками за князювання.
1. Якими художніми засобами ілюстрація передає перебіг битви?
Велике скупчення воїнів, стріли в польоті надають картині напруженості бою.
2. Що свідчить про її важкий і напружений характер?
На передньому плані зображено руського воїна, в якого влучила половецька стріла. Ця деталь додає важкості до сприйняття картини глядачем. Напруженості полотну додають стріли в польоті.
Коли відбулася зображена подія? Яке це століття? Перша чи друга половина?
Подія відбулася 3 жовтня 1078 р., ХІ ст., в другій половині.
Опишіть за наведеною ілюстрацією перебіг з’їзду князів.
Князі домовлялися мирно, в спокійній обстановці. Перемовини тривали досить довго, над князями напнуте шатро для затінку.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Закінчіть фразу». Правила гри. Учням та ученицям пропонується закінчити фрази:
1) Великокнязівський київський престол за заповітом Ярослава Мудрого отримав його старший син Ізяслав
2) Період правління тріумвірату Ярославичів тривав до 1073 р.
3) Битва руських дружин із половцями на річці Альта завершилася перемогою половців.
4) Після загибелі Ізяслава влада в Києві перейшла до Всеволода.
5) На з’їзді князів у Любечі з ініціативи Володимира Мономаха було ліквідовано принцип влади найстаршого в роді, затвердили право всіх князів на землю свого батька, домовилися про припинення усобиць і схвалили право князів на успадковану землю.
6) Битва об’єднаного війська руських князів із половцями на річці Сутінь відбулася у квітні 1103 р.
2. Як Ярослав Мудрий у своєму заповіті намагався перешкодити боротьбі за владу між своїми нащадками?
Землі Русі Ярослав поділив на уділи. Його сини мали князювати в уділах по родовому старшинству, передаючи владу від старшого брата до меншого, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Таким чином, кожен з Ярославових синів з часом міг стати князем київським по смерті старшого брата.
3. Що змінилося в розвитку Русі-України в 1054 – 1113 рр.?
Це був період міжусобної боротьби Ярославичів за владу та активізації половецьких набігів, які тероризували Русь-Україну.
4. Яку роль відігравали з’їзди князів у розвитку тогочасної Русі-України?
З’їзди (снеми) були спробами мирного розв’язання суперечок та попередження майбутніх військових конфліктів між нащадками Ярослава Мудрого на території Русі-України.
5. У чому полягає історичне значення Любецького з’їзду князів?
З’їзд князів в Любечі відбувся 1097 року. На снемі Володимир Мономах запропонував скасувати принцип влади найстаршого в роді та затвердити право всіх князів на батьківську землю (вотчину). Учасники з’їзду домовилися про припинення міжусобних війн. Князі ухвалили право князів на успадковану землю (вотчину). Це означало подальше роздроблення Київської держави.
6. Колективне обговорення. Обговоріть наведені запитання й висловіть свою думку:
1) Що змусило князів змінити запроваджений Ярославом Мудрим принцип влади найстаршого в роді?
Недосконалість цього принципу полягала в невирішеному питанні міжусобної боротьби дядьків і племінників за владу в уділах. Любецький з’їзд узаконив спадкове право на землю, чим закріпив роздробленість Русі-України на окремі вотчини, непідконтрольні Києву.
2) Якими були причини досить частих успіхів половців у набігах на Русь-Україну?
Половці використовували тактику несподіваних руйнівних грабіжницьких набігів, не даючи відкритого бою русичам. Внутрішні міжусобиці перешкоджали організації спільних походів руських князів проти ворога.
7. Покажіть на карті володіння нащадків Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р.
Ізяслав – Київську й Новгородську землі,
Святослав – Чернігів, Білу Вежу і Тмуторокань,
Всеволод – Переяслав та Ростово-Суздальську землі,
Ігор – Волинь, В’ячеслав – Смоленську землю,
онук Ярослава Мудрого Ростислав – «червенські міста» і Галицьку землю.
8. Робота в парах. Назвіть і розташуйте у хронологічній послідовності події, які відбувалися в Русі-Україні в 1054—1113 рр.
1054 р. – смерть Ярослава Мудрого
1054–1073 рр. – тріумвірат Ярославичів у Києві
1054–1073 рр. – князювання у Києві Ізяслава Ярославовича
1073—1076 рр. – князювання у Києві Святослава та Всеволода
1068 р. – поразка руських дружин Ярославичів на р. Альті від половців; повстання киян проти Ізяслава
1072 р. – Вишгородський з’їзд князів; укладення «Правди Ярославичів»
1078 р. – битва на Нежатиній ниві між Олегом Святославичем (племінником) і Всеволодом та Ізяславом (дядьками)
1078—1093 рр. правління в Києві Всеволода Ярославича
1093–1113 рр. – правління у Києві Святополка Ізяславича
1097 р. – Любецький з’їзд князів
1100 р. – Витичівський з’їзд князів
1103 р. – Долобський з’їзд князів; перемога об’єднаного руського війська в битві на річці Сутінь над половцями
1113 р. – повстання киян з вимогою до Володимира Мономаха посісти стіл у Києві.
9. Уявіть себе літописцем, який розповідає про розвиток Русі-України в 1054—1113 рр. На які події ви звернули б особливу увагу й чому? До яких історичних особистостей ви були б прихильні? Чому?
Варто звернути найбільшу увагу на події Любецького з’їзду князів 1097 року, на якому було знайдено компроміс між учасниками усобиць. Удільна земля (яку про старшинству уділяв київський князь) була замінена на спадкову (вотчинну – взяту в спадок в отца), а отже, київський князь втрачав право розпорядження землею Київської держави. Це неминуче приводило до розпаду держави з центром у Києві.
Найбільшу прихильність можна виявити до Володимира Мономаха, який в 1097 році на снемі в Любечі здійснював мирні політичні кроки врегулювання міжусобних конфліктів між нащадками Ярослава Мудрого. А Будучи київським князем, виступав за централізацію управління в Київській державі. Окрім того, Володимир Мономах уславився боротьбою з половцями.
10. Робота в малих групах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Боротьба Русі-України з набігами
половців».
Орієнтовні назви слайдів:
– 1055 р. – перша поява половців на кордонах Русі-України.
– Великі походи русичів 1103, 1107, 1109 та 1111 pp. завершилися перемогою руських дружин.
– 1068 рік – поразка Ярославичів від половців на річці Альті.
– 1068 рік – князь Святослав розбив половців на річці Снов.
– XI ст. будівництво оборонних укріплень по річках Сула, Рось і Дніпро.
– Протягом XI ст – XII ст. – 40 набігів половців на руські землі.
– У другій чверті XII ст. руське прикордоння зазнає спустошення внаслідок посилення нападів половців.
– Успішні чотири походи проти половців Володимира Мономаха в 1103-1116 рр.
– Похід русичів проти половців 1185 року. Слово о полку Ігоревім.
– В середині XIII ст. половці підкорені монголо-татарами, частина переселилася до Угорщини.