Знайдіть на малюнку Десятинну церкву. Чому її вважали центральною спорудою тогочасного Києва?
Десятинна церква була зведена з каменю, на відміну від попередніх дерев’яних київських церков. Споруда була наочним втіленням Володимирової реформи запровадження християнства і одночасно служила місцем як для проведення християнських релігійних обрядів, так і місцем державних князівських заходів – таких, як зустрічі з послами, перемовини. Окрім того, поблизу Десятинної церкви знаходилася торгова площа – Бабин торжок, тому місце було завжди велелюдним завдяки приїжджим купцям.
Яке враження, на вашу думку, справляли на населення Русі-України зображені мозаїки?
Обидва мистецькі шедеври й сьогодні справляють неймовірне враження на відвідувачів Софії Київської. Власне мозаїки, як твори мистецтва, та й сама Софія засвідчують про долучення Руси-України Х-ХІ ст. до високого рівня розвитку культури.
Для пересічного древнього киянина чи гостя міста мозаїчні образи Христа Вседержителя і Марії Оранти (Богоматері-Заступниці) справляли велетенське враження всесильності і справедливості Божої волі, вони бачили в образах заступництво й оберіг для землі і свого роду.
Порівняйте вигляд Софійського собору в Новгороді та Києві (с. 35). Визначте спільні й відмінні риси.
Обидва храми ХІ ст. мають хрестово-купольну будову візантійського архітектурного стилю. Софійський собор у Києві є масштабнішим на вигляд. У XVII – XVIII ст. він зазнав значної реконструкції, набувши стилю бароко. Бані до перебудови мали таку ж сферичну, подібну давньоруським шоломам, покриту свинцевим листом форму, як і в Софії новгородській, але стали позолоченими та грушоподібними. Проте внутрішній вигляд собору є незмінним з ХІ ст. Інтер’єр Новгородської Софії постраждав під час ІІ Світової війни.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той(-а), у кого розповідь буде коротша, але при цьому правильно передаватиме зміст вивченого матеріалу. Гру доцільно проводити в письмовій формі.
1. Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи.
Існування дохристиянської писемності в слов’ян, які писали “чертами і резами”.
Після запровадження християнства відбувається поширення винайденої учнями братів-просвітителів Кирила
і Мефодія абетки-кирилиці.
Формування ознак майбутньої української мови припадає на VI-VII ст. і тривало до кінця XIII ст.
2. Усна народна та музична творчість.
Усна народна творчість Русі-України надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.
Музична творчість проявлялася в поширені пісень, танців, гри на музичних інструментах – гуслях, сопілках, гудках, домрах, балалайках, волинках та бубнах.
Християнська церква засуджувала скоморохів за їхні язичницькі забави, сприяла поширенню в Русі-Україні хорового співу та нот.
3. Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва.
Кожен великий руський град мав досить складну для свого часу систему оборонних укріплень.
Перша кам’яна світська споруда – Ольжин двір, а перша кам’яна церква -Десятинна.
Внаслідок запровадження християнства відбулося поширення візантійського культурного впливу в архітектурі та мистецтві Русі-України.
2. Як відбувався процес становлення давньої української мови?
Процес становлення мови був повільним і мав кілька періодів:
– в кінці III ст. до н. е. – поч. І ст. н. е. в слов’ян формуються західнослов’янська і східнослов’янська мовні території;
– протягом І-V ст. на східнослов’янській мовній території з’явилися ознаки, притаманні майбутнім
східнослов’янським мовам;
– розпад східнослов’янської мовної території на північну й південну групи;
– в південній групі в VI-VII ст. формувалися ознаки майбутньої української мови.
3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток освіти в Русі-Україні.
– Володимир Великий в Києві для дітей князів і бояр наказав відкрити першу школу.
– Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників.
– Ярослав Мудрий знав кілька мов, а його Всеволод опанував п’ять іноземних мов.
– Вивчали богослов’я, філософію, риторику і граматику, іноземні мови.
– Азбука та інші численні графіті на стінах Софії Київської.
4. Яку роль для вивчення духовного життя Русі-України відіграє тогочасна усна народна та музична творчість?
Усна народна та музична творчість допомагає краще зрозуміти дослідникам історії духовне життя східних слов’ян. Казки відображають погляди людей на добро і зло, правду і кривду. Загадки і прислів’я відображають життєвий досвід і мудрість народу.
5. Укажіть найважливіші досягнення архітектури та образотворчого мистецтва Русі-України.
Кам’яне будівництво, оздоблення інтер’єрів мозаїками та фресками, хрестово-купольні храми візантійського зразка, Х-ХІ ст . – також початки зародження слов’янського архітектурного стилю.
Внутрішнє оздоблення храмів фресками та мозаїками. Розвиток іконопису за візантійськими канонами.
6. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Русі-України варто вважати одними з найкращих у європейській середньовічній цивілізації? Чому?
Одним з найкращих проявів культури Русі-України в європейській середньовічній цивілізації є архітектура культових споруд.
7. Складіть таблицю «Досягнення культури Русі-України».
| Галузь культури | Основні досягнення |
| Писемність і освіта | – до християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами»; – після запровадження християнства в Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітителів Кирила і Мефодія абетка – кирилиця; – За Володимира в Києві для дітей князів і бояр було відкрито першу школу; – Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників; – вивчалося богослов’я, філософія, риторика і граматика, іноземні мови. |
| Усна народна творчість | – це билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки; – у билинах оспівувалися воєнні перемоги київських князів і їхніх дружин; – про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищав Русь-Україну; – До часів Русі-України належить виникнення казок про Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка. |
| Музична творчість | – поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах; – обрядові пісні, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни та нового року, відзначенням свят урожаю й сонця, обрядами весілля й похорону; – музичними інструментами були гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки й бубни; – християнська церква сприяла поширенню в Русі-Україні хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу було одним з обов’язкових предметів, що вивчалися в тогочасній школі. |
| Архітектура | – кожне місто Русі-України мало складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, насипаних на спеціальні дерев’яний каркас та оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами; – першою кам’яна церква Русі-України вважається Десятинна церква, оздоблена мозаїками та фресками; – князівські палаци Х-ХІ ст. із повздовжніми фасадними галереями; – Софійський собор у Києві з мозаїками Христа Пантократора (Вседержителя) і Марії Оранти (Богоматері-Заступниці); – храми Святих Георгія та Ірини; – в Х — на поч. XI ст. в будівництві храмів Русі-України переважали візантійські традиції. |
| Образотворче мистецтво | – іконопис; – мозаїки; – фрески. |
8. Робота в парах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Софія Київська — перлина архітектури Русі-України».
Тезовий опис (як текстовий матеріал для слайдів):
– зведена в XI ст. (заснування собору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками) Ярославом Мудрим;
– У 1990 р. Софійський собор занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
– Софія – культовий, освітній і громадський центр;
– Софія – місце державних урочистостей і зустрічей;
– Софія Київська головна святиня Русі-України;
– Софія – тисячолітній свідок і учасник життя Києва і Русі-України;
– собор має 260 м кв. мозаїк та 3000 м кв. фресок;
– склепіння головного вівтаря увінчує славетний мозаїчний образ Богоматері Оранти;
– мозаїка Христа Пантократора (Вседержителя);
– великий цикл знаменитих світських фресок і велика кількість графіті;
– реліквією собору є мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого;
9. Робота в малих групах. Порівняйте рівень розвитку, визначте спільне й відмінне в особливостях культури Русі-України та інших країн європейського Середньовіччя.
На культуру країн середньовічної Європи й Русі-України визначальний вплив мала християнська церква. Культові споруди в європейських державах переважали романського архітектурного стилю, з ХІІ ст. в моду входить готичний стиль. На теренах Русі-України церковні будови зводять візантійським стилем.
Освіта була справою церкви, найбільша увага приділялася вивченню Біблії. Здобувати освіту могли, як правило, діти найзаможніших верств. Приділялася увага вивченню філософії та схоластики (як сприймати світ – розумом чи вірою?). При дворі Карла Великого в Ахені заснована 780 року Палатинська академія, що мала на меті вивчати і розвивати античні знання, але з урахуванням християнської ідеології. В Європі набули поширення героїчні пісні (“Пісня про Роланда”, “Пісні про мого Сіда”), в Русі-Україні – билини про захисників землі руської – Іллю Муровлянина, Альошу Поповича, Добриню Микитича.
10. Складіть перелік заходів, необхідних для збереження історичних пам’яток архітектури доби Русі-України як частини художнього надбання всього людства.
– затвердження планів забудови міст з обов’язковою забороною проведення будівництва там, де розташовані історичні пам’ятки архітектури;
– дієвий контроль правоохоронних органів, органів громадського самоврядування за збереженням в задовільному стані історичних архітектурних пам’яток;
– виділення коштів на збереження пам’яток в належному стані;
– проведення виховної роботи з популяризації історичних пам’яток, створення туристичних маршрутів і відповідної туристичної інфраструктури;
– формування ЗМІ суспільної думки щодо необхідності збереження в задовільному стані архітектурних пам’яток та зацікавлення й поваги до минулого в молодшому поколінні.