Поміркуйте, яких наук могли навчати дітей у Давній Греції. Чи всі жителі грецьких полісів навчалися?
В Давній Греції дітей навчали читанню, письму (граматиці), математиці, філософії (наука про мудрість), діалектиці (вміння вести дискусію), музиці, риториці (красномовству), займатися фізичною культурою. Освіту могли отримати лише хлопчики. Дівчаток не навчали, вони могли отримати лише ті знання, які їм будуть необхідними для майбутнього сімейного життя.
Діємо: практичні завдання
1. Розгляньте ілюстрації параграфа та опрацюйте думки античних мудреців щодо освіти.
Надмірне захоплення мусійними науками (література, граматика, філософія,
риторика), нестача фізичних вправ призводить до слабкості людини. Платон
Мудрець говорить про те, що захоплення науками не повинно згубно впливати на здоров’я через нестачу фізичних вправ.
Вільну людину від раба вирізняє можливість вести дозвілля, відпочивати та вміння розпорядитися вільним часом, тобто поєднати приємне з корисним. Для цього й потрібне навчання музики, щоб уміти грати та вести бесіду про неї. Аристотель
Філософ говорить про те, що освіта дає можливість з користю проводити дозвілля з користю для себе.
2. Дайте відповіді на запитання до них.
Відповіді на запитання читати нижче.
3. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю «Освіта та виховання в Афінах і Спарті».
| Характеристика | Афіни | Спарта |
| Хто мав право навчатися | Навчалися в школах хлопчики – діти переважно багатих афінян. Дівчаткам була доступною лише домашня освіта. До 7 років – сімейне виховання; з 7 до 13 років – мусична школа, де навчали літературі, граматиці, філософії, риториці: школа граматиста, де опановували грамоту і лічбу; школа кефариста, де займалися (літературно-музичне вихованням; з 13 до 18 р. – гімназійні школи: палестра (школа давнього п’ятиборства); гімнасія (риторика, гімнастика, музика); з 18 до 20 років – ефебія (служба у війську). | Навчали хлопчиків. До 7 років – сімейне виховання; з 7 до 18 років – навчання в агеллах (військових загонах); з 18 до 20 р. – військова служба (ефебія) Дівчатка й жінки отримували військово-фізичну підготовку, аби вразі відсутності чоловіків могли себе захистити чи приборкати повстання ілотів |
| Головне завдання виховання | Різнобічний гармонійний розвиток особистості, презирство до фізичної праці (працювати мають раби) | Виховати воїна-поневолювача ілотів, слухняність, витривалість і вміння перемагати труднощі і знегоди, переносити холод, голод, спеку. |
| Чого навчали дітей | Правилам етичної поведінка, письму, читанню, лічбі, музиці, дбали про фізичне виховання | Володіти зброєю, навчання читанню й письму, розвивали кмітливість, лаконічно висловлювати думки; військовим пісням і танцям, розвитку почуття краси тіла. |
Уважно розгляньте ілюстрації та визначте, які знання та вміння здобували учні в афінських школах.
В афінських школах дбали про фізичний розвиток учнів, також навчали хлопчиків мусійним наукам (літературі, граматиці, філософії, риториці), давали музичну освіту.
1. Як ви розумієте вислів «гармонійний розвиток особистості»? Спробуйте довести, що афінські школи сприяли гармонійному розвиткові особистості.
Гармонійний розвиток особистості означає її всебічний і багатогранний розвиток завдяки якісній освіті.
2. Зверніть увагу, чи зображені на ілюстраціях (с. 110) дівчатка. Поясніть чому.
На зображеннях відсутні дівчатка, бо навчалися в школах лише хлопчики. Дівчатка могли здобувати лише домашню освіту.
1. Розгляньте пам’ятки давньогрецького живопису та визначте, чим відрізняються зображені на ілюстраціях жінки.
Гінекея – це жіноча частина будинку, де жінки займалися домашніми справами і доглядали за дітьми.
Спартанські жінки займалися військово-спортивною справою, бо спартанці цінували насамперед фізичний розвиток людини, її військові вміння, аби вона могла відстоювати зі зброєю в руках свою свободу чи придушувати повстання рабів. на випадок війни спартанські жінки мали замінити в дома в разі потреби чоловіків-воїнів.
2. Як пов’язані заняття жінок зі способом життя громадян Афін і Спарти?
Спартіати-чоловіки були воїнами, і їх жінки навчалися військовій справі, аби в скрутну хвилину замінити чоловіка на полі бою. Афінські жінки тримали на своїх плечах домашнє господарство і доглядали за дітьми, бо чоловіки були постійно зайняті переважно обговоренням різних громадських справ на народних зборах, займалися спортом, відвідували театр, дискутували на різні філософські теми, влаштовували чоловічі вечірки.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
I. Знаю нове
Обговоріть виконану в ході практичного завдання таблицю та дайте відповіді на запитання:
а) Поміркуйте, чи відповідали демократичним принципам система освіти в Афінах та Спарті.
В обох державах система освіти не демократичним принципам, бо утискувалися права жінок на освіту. Звісно, в Афінах освіта була демократичнішою, бо начали багатьом наукам, дбаючи про всебічний розвиток особистості. Тоді як у Спарті
б) Яка система виховання — афінська чи спартанська — вам більше подобається? Чому?
Більше подобається афінська система виховання, бо вона спонукала до реалізації можливостей людини, відображала її різносторонні потреби й бажання, тоді як спартанська система була направлена виключно на виховання воїна, при цьому ігнорувала будь-які інші потенційні людські можливості, обмежувала її всебічний гармонійний розвиток і тому була примітивною.
II. Обговорюємо в групі
Учені помітили, що в Афінах за короткий проміжок історичного часу з’явилася і творила велика кількість геніальних людей: скульптор Фідій, драматург Софокл, філософи Сократ, Платон, Анаксагор, Зенон, Протагор. Поміркуйте, як це пов’язано з особливостями навчання та виховання юних афінян.
Люди в умовах демократії були вільними і тому вільно виражали свої погляди на життя і світ, на суспільний устрій. Їх можливостей не обмежувала влада, не давала вказівок, що і як саме творити, що дозволено, а що – ні. Окрім того, люди мали багато вільного часу для навчання і творчості, адже всю фізичну роботу виконували переважно раби або найбідніші верстви населення Афінської держави. Тому в суспільстві за короткий проміжок часу і відбувся “інтелектуальний стрибок”.
III. Мислю творчо
Запитання для уважних: чи знаєте ви секрети гарних манер? Розгляньте ілюстрацію «Навчання в афінській школі (с. 110)». Хто із зображених персонажів є рабом?
Рабом є людина, яка зігнувшись, розминає м’язи своєму господарю.