Чи знаєте ви, яке суспільство називають демократичним? Поміркуйте, чим людину приваблюють демократичні цінності.
Демократичним суспільством вважається суспільство, в якому панує демократія (народовладдя). В демократичній державі народ має законну можливість обирати владу, змінювати її впливати на її рішення. В такій державі джерелом влади є народ.
Проте, як свідчить досвід, демократія дієва в суспільстві освічених людей. Якщо більшість населення не має достатнього рівня освіти, демократія може перетворитися в охлократію – владу натовпу, що примхливо прагне миттєвого задоволення своїх непродуманих скороминучих бажань. Охлократія є завжди глибокою суспільною руйнацією.
Діємо: практичні завдання
Уявіть себе автором/авторкою підручника — вам потрібно сформулювати тлумачення понять для рубрики «Варто запам’ятати». Завдання виконайте під час роботи з текстом підручника:
1. Сформулюйте та запишіть до зошита тлумачення понять:
поліс – невелике місто-держава
демос – народ.
аристократія – багаті землевласники, нащадки засновників міста.
громадянин – дорослий чоловік, що мав право брати участь в народних зборах і впливати на прийняття владою державних рішень.
демократія – народовладдя.
2. Укладіть схему «Соціальна структура населення Афін».
Аристократи, демос, метеки, раби.
Діємо: практичні завдання
Уявіть себе істориками — дослідіть запропоновані джерела (с. 103) та з’ясуйте:
1. Звідки походить назва міста Афіни?
Назва міста Афіни походить від богині Афіни, яка подарувала людям маслинове дерево.
2. Знайдіть Афіни на карті Давньої Греції (с. 95). Як ви вважаєте, чому розташування міста можна вважати вигідним?
Афіни знаходяться майже в центрі Материкової Греції, має близький вихід до моря. Ці чинники сприяли розвитку торгівлі, а отже – і господарства.
3. Якими були головні заняття жителів Афін?
Афіняни займалися ремеслом (ковальством, гончарством, обробкою шкіри, ювелірною справою) та сільським господарством – вирощували плодові дерева,виноград, маслини, овочі. Сіяли ячмінь та пшеницю.
4. Яке із зображень символізує багатство Афін?
Зображення Афінського акрополя.
5. Які природні умови сприяли господарській діяльності жителів полісу та які труднощі їм доводилося долати?
Корисні копалини сприяли розвитку ремесел. В гірській місцевості греки випасали кіз та овець. На схилах гір в умовах посушливого спекотного літа займалися вирощуванням плодових дерев, пшениці, ячменю, винограду, маслин. Греки займалися риболовством, Балканський півострів омивають моря. Для ведення сільського господарства грекам не вистачало води, тож рослинництво потерпало від посух.
Поміркуймо!
Як ви думаєте, які вимоги міг висувати демос у боротьбі з владою аристократії?
Демос міг висувати вимогу обрання на народних зборах його представників у владу, адже бути обраними могли лише люди знатного походження – родова знать. Демос міг також виступати за заборону боргового рабства.
Діємо: практичні завдання
1. Опрацюйте схеми на с. 104 та поміркуйте, чим відрізнялися права й обов’язки заможних і менш заможних громадян Афін.
Права і обов’язки громадян відрізнялися залежно від рівня їх статків. Громадяни поділялися на чотири групи – п’ятисоткомірники, вершники, зевгіти, фети. Для всіх існував військовий обов’язок. Залежно від рівня доходів він був різним. Чим більші статки, тим більше громадяни мали витрачатися на військо.
2. Яка група суспільства мала більше можливостей впливати на вирішення державних справ?
Найбільше впливати на рішення державних справ могли найбагатші громадяни – п’ятисоткомірники та вершики. Вони могли брати участь у раді чотирьохсот і обіймати вищі державні посади.
3. Чи всі жителі Афін унаслідок реформ дістали право брати участь в управлінні державою?
Брати участь в управлінні державою мали право лише громадяни. ті громадяни, які не проявляли громадської активності (участь в народних зборах), могли втрачати громадянські права.
1. Як ви думаєте, чи завжди рішення остракізму були справедливими? Поміркуйте чому.
Ні, рішення остракізму насправді, рідко могли бути справедливими, бо багаті громадяни могли підкуповувати учасників голосування для вирішення питання на свою користь.
2. Що могло впливати на рішення про вигнання громадянина з Афін?
На рішення про вигнання громадянина з Афін могли впливати вчинення ним якогось злочину (або могла бути й звичайна обмова зловмисниками).
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
I. Знаю нове
1. Поясніть значення понять: поліс, демос, аристократія, громадянин, демократія.
Поліс – грецьке місто-держава
Демос – народ, вільні люди, що не мали знатного походження.
Аристократія – люди знатного родового походження, нащадки засновників міста.
Громадянин – вільний мешканець грецького полісу, що мав громадянські права.
Демократія – народовладдя, форма управління державою, за якої джерелом влади є народ.
2. Назвіть заняття населення Аттики. Як природні умови області вплинули на розвиток господарства Афінського полісу?
Афіняни займалися ремеслом (ковальством, гончарством, обробкою шкіри, ювелірною справою) та сільським господарством – вирощували плодові дерева,виноград, маслини, овочі. Сіяли ячмінь та пшеницю. Займалися скотарством, рибальством та морською торгівлею. Природні умови (клімат, родючість ґрунтів, відстань до моря) є найважливішим чинником розвитку господарства – від них залежить, якою господарською діяльністю буде займатися людина.
3. Поясніть, яку роль в історії Афін відіграли персонажі хмаринки слів. Хто з них реальна історична постать, а хто — міфічний герой?
Історичні постаті – Солон, Клісфен.
Міфічні герої – Афіна, Посейдон, Кетроп.
II. Обговорюємо в групі
1. Чи схожі були шумерські міста-держави та грецькі поліси? Доведіть свою думку.
Шумерські міста-держави за формою управління були монархіями (одноосібна спадкова влада), а в грецьких містах була демократична форма управління, за якої народ (демос) міг долучатися до управління державою шляхом участі в народних зборах.
3. Обговоріть з друзями: чи відповідав устрій Афін проголошеним демократичним правилам.
В цілому після реформ Солона та Клісфена устрій Афін відповідав демократичним правилам. Проте варто зауважити, що й після реформ Солона багаті громадяни мали більше можливостей в управлінні державою, ніж незаможні, а остракізм, запроваджений Клісфеном, мав дуже вразливий недолік підкупу голосів.
4. Визначте, чим устрій Афінської держави відрізнявся від устрою вже вивчених вами держав Давнього Сходу. Який з них вам більше до вподоби? Чому?
Устрій Афінської держави відрізнявся від інших держав наявністю демократії, за якої громадяни Афін були джерелом влади, обираючи її на народних зборах, і голосуванням впливаючи на її рішення. У раніше вивчених нами державах влада була одноосібною спадковою, і народ жодним чином не впливав на її формування та рішення.
III. Мислю творчо
1. Давньогрецький історик і письменник Плутарх у своєму творі «Порівняльні життєписи» цитував Солона: «Складно у великих справах догодити одразу всім». Поміркуйте, що розумів реформатор Солон під цими словами. Поміркуйте, чи вдалося Солону догодити всім.
Солон розумів під цими словами те, що афінська спільнота не є однорідною, вона складається з багатьох соціальних груп, які мають різну кількість майна і різні можливості. , Солон наділяв кожну окрему групу певними правами і обов’язками, виходячи з її майнових спроможностей. Звісно, кожна група бажала собі вигоди – мати найбільше прав і найменше обов’язків, тому Солон не міг догодити всім одночасно, бо це було це неможливо.
2. Ознайомтеся з висловлюваннями Солона. Поміркуйте, чого хотів навчити нащадків Солон.
Коли при владі, не тримай на посадах біля себе лукавих людей, бо в чому вони згрішать, звинуватять тебе, як керівника.
Солон хотів навчити нащадків відповідальності перед людьми,які тебе обрали у владу.
Не винось вироку, не вислухавши обох сторін.
Солон хотів навчити нащадків справедливості, виваженості і розсудливості.
Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні.
Солон хотів навчити нащадків чесності.
Слово є образом діла.
Солон хотів навчити нащадків не давати пустих обіцянок.
Незважаючи на все, що я витримав, стаючи старшим і мудрішим, роблю висновок, що все в житті — благо.
Солон хотів навчити нащадків цінувати життєвий досвід, усвідомлювати власні помилки і вчитися на них.