Працюючи з текстом підручника, визначте спільні риси цивілізацій Дворіччя й Давнього Єгипту.
З огляду на схожість природних умов (розливи річок, родючий мул), обидві цивілізації були землеробськими. Отримувати високі врожаї можна було за умови проведення іригаційний робіт. Початком розвитку цивілізацій можна вважати формування великої кількості окремих спільнот для проведення іригації (номи в Єгипті, міста-держави в Месопотамії) з одночасним утворенням суспільних прошарків. Спільноти ворогували між собою.
1. Уважно розгляньте карту та спробуйте пояснити походження назви регіону.
Дворіччя (Межиріччя) – долина між двох річок Тігру і Єфрату. Греки цю місцевість називали Месопотамією.
2. Висловте припущення щодо природних умов Дворіччя.
Велике значення для спекотного Дворіччя мали річки. Коли вони розливалися, то наносили в річкову долину багато родючого мулу.
3. Як, на вашу думку, природні умови Дворіччя впливали на заняття населення?
Природні умови були визначальними для землеробства – розливи річок забезпечували поля водою і родючим мулом. За умови проведення іригації (робіт по відведенню води – будівництво гребель, копання каналів) земля давала щедрі врожаї. Шумери вирощували фінікову пальму, городні й садові культури.
1. Розгляньте малюнок, визначте основні заняття шумерів.
Основні заняття шумерів – іригаційні роботи, орне землеробство, присадибне скотарство, рибальство.
2. Які знаряддя праці використовували шумери?
Шумери використовували плуг, віз, тяглових тварин (биків, віслюків), човни.
3. Чим господарювання шумерів було схоже на господарювання давніх єгиптян?
Господарювання шумерів було схожим до господарства єгиптян іригаційним землеробством.
4. Як впливало на спілкування з іншими народами розташування Дворіччя на берегах великих річок та біля моря?
Річки і моря в давнину служили найважливішими шляхами сполучення між різними народами.
5. Складіть розповідь про господарство шумерів.
Шумери були землеробами. Вони щорічно після повені Тігру та Єфрату проводили іригаційні роботи – копали канали, зводили греблі, аби відвести надлишок води від перезволожених ділянок або ж навпаки – підвести воду до тих полів, де її не вистачало.
Після того вони орали землю, використовуючи биків, сіяли зерно. Урожай завдяки сприятливому клімату можна було зібрати не менше двох разів. Частину зерна на випадок неврожаю зберігали в зікураті жерці.
Шумери займалися розведенням домашньої рогатої худоби, овець, птиці, на річці ловили рибу.
Поміркуймо!
1. Як природні умови Месопотамії могли вплинути на відносини членів суспільства?
Природні умови Месопотамії були сприятливими для ведення сільського господарства. Землеробство на родючому мулі привело до продуктового надлишку – шумери збирали більший урожай, ніж могли спожити. Поява надлишкової продукції посприяла розшаруванню суспільства на окремі групи (соціальні верстви) з певною кількістю майна та певними правами і обов’язками.
2. Чому поселення шумерів розвинулися в міста-держави?
Завдяки появі продуктового надлишку виникли групи населення, які не займалися землеробськими роботами, а працювали в інших галузях господарства – ремісники й торговці. Вони виготовляли знаряддя праці, займалися торгівлею, тож були зацікавлені проживати у багатолюдній спільноті, де швидше можна було реалізувати вироблене чи перепродати товар.
В місті осідали й державні управлінці (рабовласницька міська знать) міста-держави – чиновники, наглядачі, писарі, воїни. Всі вони служили правителю – виборному верховному жерцеві (енсі, або лугаль), який досить швидко отримав царські повноваження. Він керував усім господарством міста-держави.
3. Працюючи далі з текстом підручника, виокремте суспільні верстви населення шумерських міст-держав та побудуйте їхню ієрархію.
Верстви населення шумерського міста-держави: верховний жрець, чиновники, писарі, наглядачі, ремісники, торговці, селяни, раби.
Діємо: практичні завдання
1. Уважно розгляньте карту на с. 54. Назвіть найвідоміші міста-держави Шумеру.
Найвідоміші міста Шумеру: Урук, Ур, Лагаш, Умма, Ніппур, Шуруппак, Ісін, Ларса, Еріду.
3. За допомогою карти з’ясуйте, що впливало на вибір місця розташування міст-держав.
На вибір місця розташування міста-держави були визначальними фактори:
– зручні умови для іригаційних робіт і заняття господарством;
– наявність торговельних шляхів;
– рівень безпеки від нападів ворога.
Поміркуймо!
Навіщо правителям міст-держав були потрібні великі, добре озброєні армії?
Міста-держави постійно ворогували між собою. Армія була потрібна для ведення війни – як оборони, так і нападу.
1. Поміркуйте, які почуття в жителів міста мав викликати храм.
В жителів міста храм мав викликати почуття могутності влади верховного жерця.
2. Чи легкою справою для тогочасних людей було будівництво такого храму?
Будівництво храму було нелегкою справою, адже майже всі роботи виконувалися вручну (за винятком можливого використання тяглових тварин для підвезення будівельних матеріалів).
3. Про який стан держави свідчить спроможність побудувати такий храм?
Лише сильна держава здатна будувати величні споруди.
1. Поміркуйте, для чого в шумерських містах-державах використовували письмо.
В шумерських містах використовували письмо передусім для обліку врожаю та укладення різних господарських угод.
2. Чи легко було оволодіти клинописом? Обґрунтуйте свою думку.
Кожен знак клинопису означав слово, в його основі також лежить піктографія (як і в єгипетських ієрогліфах). Тому будь-яке письмо, в якому знак означає ціле слово або й поняття, є складнішим для засвоєння в порівнянні з алфавітом, де знак означає лише один чи два звуки мови.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
І. Знаю нове
1. Розгадайте кросворд анаграм (безладна перестановка букв у слові, утворює інше слово) та поясніть значення вміщених у ньому слів.
1. Клинопис – письмо давніх шумерів.
2. Гільгамеш – правитель Уруку (середина ІІІ тис. до н.е.), який об’єднав під владою Урука
міста Адаб, Ніппур, Лагаш, Умму. Герой шумерських та аккадських міфів.
3. Іригація – будівництво дамб та каналів для регулювання рівня води після щорічної повені для забезпечення полів водою.
4. Шумер – назва народу Дворіччя.
5. Єфрат – річка у Дворіччі.
2. Поясніть, як природні умови на виникнення назви Давнього Дворіччя (Межиріччя).
Наявність двох річок – Тігру і Єфрату, що течуть Месопотамською низовиною, на якій розливаються під час повеней, і дала назву місцевості – Дворіччя (Межиріччя).
3. Чому землеробство жителів Межиріччя називають іригаційним?
Іригація – земляні роботи з будівництва дамб та каналів для відведення надлишку води після повені чи забезпечення водою землеробських угідь в разі її нестачі.
ІІ. Обговорюємо в групі
1. Що, на вашу думку, сприяло формуванню перших державних утворень Дворіччя — міст-держав Шумеру?
Людей об’єднувало в спільноту питання іригації. Ці роботи неможливо було провести окремій родині, а лише спільними зусиллями та під керівництвом більш досвідченого лідера (жерця). Саме такі спільноти дали поштовх до утворення держав у Дворіччі.
2. Поміркуйте, чому шумерські міста-держави прагнули до підкорення інших міст-держав?
Шумерські міста-держави прагнули підкорення інших міст-держав з метою грабунку, поповнення рабів, збільшення кількості оброблюваної землі, аби примножити власні статки.
3. Схематично упорядкуйте ієрархію суспільних верств міст-держав Шумеру.
верховний жрець – чиновники – писарі – наглядачі – ремісники – торговці – селяни – раби.
4. Чи схожа вона з давньоєгипетською? Свою думку обґрунтуйте. Назвіть спільні риси цивілізацій Дворіччя і Давнього Єгипту.
Так, ієрархія суспільних верств Шумеру схожа до ієрархічного суспільства Давнього Єгипту. Це зумовлено подібністю природних умов і розвитку їх цивілізацій.
III. Мислю творчо
1. Продовжуйте укладати ілюстровану шкалу часу або хронологічну таблицю «Давні цивілізації Африки та Азії».
| Дата | Подія |
| VII-VI тис. до н. е. | Заселення Північної Месопотамії |
| VI і в V тис. до н. е. | Заселення Південної Месопотамії шумерами |
| IV тис. до н. е. | Розвиток великої кількості міст-держав |
| середина ІІІ тис. до н. е. | Правління Гільгамеша в місті-державі Урук |
2. Започаткуйте творчий проєкт «Туристичні скарби цивілізації Дворіччя». Під час виконання зверніть увагу на те, в яких сучасних країнах, містах, музеях можна побачити й ознайомитися з історичними пам’ятками цивілізації Дворіччя — відтак спробуйте укласти карту туристичного маршруту.
Під час створення проекту доцільно звернути увагу на туристичні об’єкти, що знаходяться на території Межиріччя:
– палац царя Саргона II і городище у Дур-Шаррукені,
– зикурат Чогха-Занбіль в Сузах, зикурат Етеменнігуру в Урі,
– циліндри царя Гудеа в Гірсу – глиняні стовпи покриті клинописом з описом будови храму Енінну,
– шумер з Ешнунни в городищі Тель-Асмар.
В музеях світу зберігається багато артефактів шумерської цивілізації:
– глиняні таблички з Кіша (3500 до н. е.). Зберігається в музеї в Оксфорді,
– напис царя Нарам-Суена (Лувр. Париж),
– мозаїка на стіні царської гробниці з Уру. ( Британський музей),
– шумерський хвалебний гімн Ур-Намму, царю Ура. Близько 2100 до н. е.. Глина. Париж. Лувр,
– статуя Лагашський цар Гудеа, ХХІІ ст. до н.е, Лувр, Париж,
– реконструкція головного убору жінки з Царського кладовища Ура в Британському музеї,
– шумерська принцеса часів Гудеа, (2150 рік до н.е.) в Луврі,
– стела Хаммурапі – мармуровий стовп з висіченими законами (Лувр),
– бібліотека Ашшурбаніпала в Британському музеї.