Яку роль виконувала держава в давньоєгипетському суспільстві?
Держава в давньоєгипетському суспільстві була регулятором суспільних відносин між різними групами населення. Держава керувала єгипетським суспільством і контролювала його.
Діємо: практичні завдання
Давньоєгипетське суспільство складалося з кількох груп населення, кожна з яких виконувала чітко окреслену роль у державі. Працюючи з текстом підручника, спробуйте побудувати соціальну піраміду давньоєгипетського суспільства. Зауважте, що на вершині піраміди мають розташовуватися найбільш могутні й привілейовані верстви суспільства.
Фараон – бог в людському образі. Фараон бум зобов’язаний забезпечувати розливи Нілу зверненнями до богів, годувати єгиптян в разі неврожаю, обороняти від ворога, створювати справедливі закони. Фараон був центром організації суспільного життя в Єгипті.
Вельможі – найбільш знатні і багаті люди, наближені до фараона.
Жерці – особи, що здійснювали релігійні обряди служінню богам.
Писарі – особи, що письмово проводили облік урожаю, сплати податків.
Воїни – служили у війську фараона. За добру службу отримували винагороди.
Наглядачі – слідкували за вчасним і сумлінним проведенням господарських робіт.
Селяни – найбільша група населення Єгипту, що займалися сільськогосподарською роботою і були основними виробниками продуктів харчування.
Ремісники – виготовляли знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, зброю, одяг, прикраси.
Торговці – займалися торгівлею.
Раби – безправне населення, яке використовувалося для виконання різних робіт. Становище рабів не відрізнялося від становища домашньої худоби.
Поміркуймо!
1. Чому рабів у Єгипті називали «живі убиті»?
Спочатку під час воєн захоплених полонених єгиптяни відразу убивали, з часом ситуація щодо полонених змінилася – їх перестали вбивати, а обертали на рабів. Тобто рабами були ті, хто мав би бути вбитим. Звідси походить така назва рабів у Єгипті.
2. Як, на вашу думку, могли складатися стосунки між різними верствами суспільства в Єгипті?
Стосунки між різними суспільними верствами населення в Єгипті були напруженими, адже вищі групи населення жили в багатстві за рахунок сплати на їх користь податків нижчих груп населення та примусової рабської праці. До того ж, релігійна ідеологія суттєво послаблювала цю напругу, проголошуючи божественне походження фараону.
Складіть розповідь про воєнний похід єгиптян.
Основу єгипетського війська становили піхотинці. Вони могли були озброєні луками, списами та мечами. Воїн мав дерев’яний захисний щит, обтягнутий шкірою Грізною зброєю була єгипетська бойова колісниця, запряжена кіньми. Один воїн управляв колісницею, інший стріляв із лука чи метав списи у ворога. Вороже військо потрапляло під копита коней і колеса колісниць. Єгиптяни вміло штурмували ворожі фортеці – за допомогою довгих драбин вони піднімалися на стіни споруди.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
I. Знаю нове.
1. Коли виникла об’єднана держава в Давньому Єгипті?
2. Поясніть зміст слів і понять:
Ном – регіон єгипетської держави, очолюваний номархом.
Держава – форма організації суспільства на певній території за допомогою законів та органів влади (правителя, чиновників, армії), яких утримують за рахунок зібраних з населення податків.
Фараон – вища посадова особа в Єгипті, що вважалася богом.
Мемфіс – столиця стародавнього Єгипту фараона Міни (3000 років до н.е.)
Чиновники – державні службовці (наглядачі, писарі), які займалися розпорядчою роботою та слідкували за виконанням селянами та ремісниками їх робіт.
Раби – повністю безправна частина населення, що прирівнювалася до знарядь праці.
Суспільна верства – група населення з певними правами і обов’язками та певною кількістю майна.
II. Обговорюємо в групі.
1. Поміркуйте, в чому полягала позитивна роль державної влади в Давньому Єгипті.
Позитивна роль держави полягали в законодавчому упорядкуванні суспільства, охороняла від зовнішнього ворога, забезпечувала населення продовольством в разі неврожаю, організовувала іригаційні роботи в номах.
2. Спростуйте або підтвердите думку: «Фараон, знать, жерці та чиновники були залежними одне від одного».
Суспільна верхівка Єгипетської держави жила за рахунок важкої праці тисяч селян, ремісників та рабів. Тому в питанні стягування податків і підтримки рабовласництва вони мусили виступати як єдине ціле. Фараон міг управляти державою лише за допомогою знаті, жерців та чиновників – вони становили державний апарат управління.
3. У який спосіб фараон намагався забезпечити відданість собі вищих верств суспільства? Чи міг він уникнути такого способу підтримки?
Фараон міг забезпечити відданість собі вищих верств населення виключно за допомогою щедрих дарунків – землі, рабів, посад, матеріальних цінностей. Фараон не міг уникнути такого способу підтримки, бо проти його влади могло розпочатися повстання, організоване невдоволеною знаттю.
III. Мислю творчо.
1. Сформулюйте причини виникнення держави в Єгипті.
Головними причинами появи держави в Єгипті стало розшарування суспільства на групи в зв’язку з появою продуктового надлишку та потреба в організації людей для проведення спільних іригаційних робіт.
2. Укладіть до кросворду і дайте йому назву.
Назва кросворду Правителі Єгипту
Менес – цар, засновник держави в Єгипті 3000 р. до н.е. зі столицею в Мемфісі.
Рамзес – фараон (1290-1224 рр. до н. е.), за якого Єгипетська держава досягла найбільшої могутності.
Хапшесут – одна з найвідоміших правительок Єгипту. Була співправителькою в 1479-1458 рр. до н. е.
при малолітньому Тутмосі ІІІ.
Мерней – ім’я першої вірогідно відомої жінки-правительки в історії. Правила при малолітньому синові близько 2900 р. до н. е.
Тутмос – найвідоміший фараон-завойовник. В 1503 р. до н.е. він підкорив Лівію, Ассирію, Вавилонію, Хеттське
царство, острів Крит.