Робота в парах.
1. Обговоріть і визначте, як князь Ярослав розташував свої війська.
...поставив він (Ярослав) варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом (Києвом).
2. Де відбулася битва?
...зступилися (військо Ярослава і печеніги) вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом (Києвом).
3. Яким був результат битви?
…побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні.
Опишіть вигляд головної брами Києва часів Ярослава Мудрого.
Перша письмова згадка про пам’ятку датується 1037 роком. Як повідомляє літопис …а в города сього (Києва) ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, Премудрості Божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої Богородиці..
Хоча сучасні дослідження говорять, що почав будівництво головної брами міста Володимир, а закінчив (чи реконструював) Ярослав. Володимиру приписують будівництво власне Золотих воріт, а вже Ярославу – зведення надбрамної церкви.
Київ мав ще двоє воріт (Лядські й Жидівські), проте лише Золоті були з каменю. Тому споруда мала чи не найбільше оборонне значення в древньому Києві, і також була головним в’їздом до міста – всі важливі делегації й знатні гості прибували до столиці через Золоті ворота.
Вони являли собою бойову вежу з проїздом, над яким підносилася церква. назва воріт – Золоті- запозичена з Візантії. перед воротами був захисний рів і міст.
Порівняйте зображення реконструкції Софійського собору часів Ярослава Мудрого та його сучасний вигляд.
Архітектуру собору було запозичено у Візантії, над його спорудженням працювали візантійські майстри, тож не дивно, що первісний вигляд собору має яскраво виражений візантійський архітектурний стиль. У ХIV ст. собор занепав, був реконструйований стараннями митрополита Петра Могили та гетьмана Івана Мазепи, споруда набула барокових рис (ХVІІ – ХVІІІ ст.)
Як звали доньок Ярослава Мудрого? За яких європейських правителів вони вийшли заміж?
Ярослав мав чотирьох доньок:
Анна вийшла заміж за французького короля Генріха (Анрі) І,
Анастасія одружена з угорським королем Андрашем І,
Єлизавета одружена з норвезьким королем Гаральдом III Суворим,
Агата видана за англійського короля Едварда Вигнанця.
Що вам відомо про братів Бориса та Гліба?
Борис і Гліб – молодші сини Володимира Святославича. Брати були вбиті старшим Святополком 1015 року після смерті батька, як можливі претенденти на князівство в Києві. Борис загинув на річці Альті, а Гліб – поблизу Смоленська. Поховані у Вишгороді. Канонізовані церквою (стали святими).
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Запитання — відповідь». Правила гри. Учні та учениці підписують на аркушах своє прізвище та нижче складають три запитання за розглянутою темою. Учитель(-ка) збирає аркуші, перемішує їх і роздає в довільному порядку. На зворотному боці аркуша учні та учениці мають дати відповідь на зазначені запитання та підписати своє прізвище. Учитель(-ка) оцінює рботи.
Хто захопив владу в Києві після смерті Володимира в 1015 році? Святополк.
Святослав, Мстислав, Борис, Гліб, Святополк, Ярослав. Назвіть їх по батькові. Володимировичі (сини Володимира Святославича).
Хто з синів Володимира визнаний церквою святим? Борис і Гліб.
Хто з синів Володимира княжив в докиївський період в тому ж місті, що й батько? Ярослав, у Новгороді.
В результаті якої битви Ярослав утвердився княжити в Києві? Битва на річці Альті, в якій він переміг Святополка.
Яку важливу угоду було укладено між Ярославом та Мстиславом після Лиственської битви 1024 року? Угода про поділ Русі між Мстиславом і Ярославом по Дніпру – Правобережжя з Києвом – Ярославу, Лівобережжя з Черніговом – Мстиславу.
В якому році Ярослав став самовладцем руської землі? В 1036 році, по смерті Мстислава.
Кого переміг Ярослав там, де нині в Києві височить Софійський собор? Ярослав переміг печенігів.
Назвіть збірники законів Ярослава Мудрого. Правда Ярослава, Руська правда.
Як називалися перші писані закони, видані Ярославом? Руська правда.
Як називався головний в’їзд до Києва? Золоті ворота.
При якому князеві була заснована Києво-Печерська лавра? При Ярославу.
Хто засновник Києво-Печерської лаври? Чернець Антоній.
Де знаходилася бібліотека Ярослава Мудрого? При Софійському соборі.
Скільки книг налічувала бібліотека Ярослава? Близько 900 книг.
Яким чином Ярослав дбав про розвиток освіти? При церквах та монастирях відкривалися школи, де навчали грамоті.
Хто автор богословського трактату “Слово про закон і благодать”? Митрополит Іларіон, перший руський митрополит, не визнаний Візантійською церквою.
Що називають шлюбною дипломатією? Форма міжнародної політики, традиція київських князів одружувати своїх дітей з дітьми європейських володарів як гарантія добросусідських відносин.
Назвіть спільного ворога Русі та Візантії. Печеніги
2. Розкажіть, як відбувалися міжусобна війна між синами князя Володимира й утвердження Ярослава в Києві.
На час смерті Володимира 1015 року Ярослав княжив у Новгороді. Влада в Києві перешла до Святополка, то ж між ним та Мстиславом, Борисом та Глібом розпочалася міжусобна боротьба за владу в Києві. Борис та Гліб були вбиті Святополком (отримав прізвисько Окаянний), проте існують версію, що вбивство Бориса та Гліба – справа рук Ярослава.
Кривава боротьба розгорілася між Ярославом та Святополком. Ярослав опирався на варягів та новгородців, Святополк – на печенігів. Святополк утік до Польщі шукати військової допомоги в свого тестя короля Болеслава Хороброго, який під приводом допомоги окупував червенську землю (західні землі України), захопив зі Святополком Київ, проте невдовзі Ярослав відібрав у поляків столицю Русі собі. Святополк з печенігами пішов проти Ярослава, але у вирішальній битві на річці Альті в 1019 році переміг Ярослав, а Святополк невдовзі загинув.
1023 року проти Ярослава виступив останній брат Мстислав, що княжив у Тмутаракані. Наслідком Лиственської битви 1024 р. між Ярославом і Мстиславом під Черніговом, брати поділили територію Русі по Дніпру – Київ із Правобережжям залишився Ярославу, а Чернігів із Лівобережжям – Мстиславу. Між ними запанував мир.
Мстислав 1036 року помирає і Ярослав став правити всіма землями Русі.
3. Охарактеризуйте внутрішню політику Ярослава.
Правління Ярослава вважають періодом розквіту Київської держави. Знищення загрози печенігів і стабілізація державних кордонів, вдосконалилася система управління, упорядковано закони, розвивалися господарство, культура і освіта. Піднесення Русі стало можливим завдяки саме внутрішній політиці князя.
Основні заходи Ярослава Мудрого у внутрішній політиці:
– зміцнення південних кордонів будівництвом фортець (міст) по течії річки Росі (Біла Церква, Богуслав) з огляду на напади печенігів;
– остаточна перемога над печенігами під стінами Києва в 1036 році;
– укладення першого писемного збірника норм звичаєвого права Русі-України «Правда Ярослава», що ввійшов до пізнішого збірника законів “Руська правда”;
– адміністративна реформа з метою централізації влади – по містах ставив князями своїх синів, зосереджуючи владу в руках Рюриковичів;
– розбудова Києва (місто Ярослава), зведення Софійського собору і Золотих воріт (Київ мав у часи його правління орієнтовно 400 церков), реконструкція і створення нових укріплень;
– поширення освіти, створення бібліотеки при Софійському соборі;
– кроки щодо автономізації християнської церкви.
4. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє й церковне життя Русі-України?
Ярослав при монастирях і церквах наказував відкривати школи та скрипторії (для переписування книг), організував переклад книг з грецької слов’янською мовою, створив велику бібліотеку в Софійському соборі, яка могла налічувати близько 900 книг. За таку культурно-освітню діяльність князя його прозвали Мудрим.
5. Робота в парах. Порівняйте зовнішню політику князя Ярослава та його попередників.
Зовнішня політика Ярослава, як і його попередників, базувалася на відстоюванні інтересів Русі-України, ліквідації зовнішніх загроз, стабілізації державних кордонів, поширення політичного впливу Києва в Європі. В часи Ярослава Русь-Україна стала провідною європейською країною.
Ярослав, як і його батько Володимир, на початку свого правління вів війну за червенські міста (Червень, Белз, Перемишль), що були завойовані Володимиром, а в часи міжусобної війни по смерті князя знову загарбані Польщею. Володимир приєднав землі ятвягів (басейни річок Західний Буг і Німан), Ярослав – землі північних племен чудь, водь, іжора.
Як і батько, князь Ярослав Мудрий вважав головним пріоритетом налагодження відносин з Візантією, а також приділяв увагу русько-німецьким взаєминам, між ними відбувався обмін посольствами – в 1030-1031 і 1040-1043 pp. (Володимир обмінювався посольствами з Німеччиною та Римом, мав договори про мир та любов з Чехією, Угорщиною та Римом). Подібною зовнішньополітичною діяльністю (Візантія, Німеччина, Рим) відома й княгиня Ольга, як і Володимир, вона докладала зусиль до християнізації Русі, і сама була християнкою.
Володимир і Ярослав проводили шлюбну дипломатію, одружуючи своїх дітей з представниками європейських провладних родин.
6. Колективне обговорення. Чи можна стверджувати, що князь Ярослав Мудрий своєю діяльністю сприяв зміцненню християнства в Русі-Україні? Чому?
Так, можна. Промовистим підтвердженням того є будівництво християнських соборів та церков, відкриття монастирів (Києво-Печерський) переписування та переклад книг з грецької мови, створення великої бібліотеки в Софії Київській, висвячення руського митрополита Іларіона.
7. Порівняйте за картою територію Русі-України наприкінці князювання Володимира та Ярослава.
Зробіть висновок про їхній внесок у формування державної території Русі-України.
Територія Русі-України за правління Володимира та Ярослава є тотожними, за невеликими виключеннями – Володимир приєднав до Русі на заході землі Червоної Русі та ятвягів, Ярослав – на півночі землі племен чудь, водь, жора.
8. Розташуйте у хронологічній послідовності основні події правління князя Ярослава Мудрого.
1015 р. – перемога над Святополком (братом) під Любечем. Стає київським князем;
1018 р. – тікає з Києва під натиском польського війська короля Болеслава І Хороброго, якого привів Святополк;
1019 р. – перемога Ярослава над Святополком і остаточне утвердження Ярослава в Києві;
1024 р. – поразка під Ліственом від Мстислава (брата), князя Тмутороканського і Чернігівського;
1026 р. – мирна угода про поділ Русі між братами по Дніпру: Лівобережжя з Черніговом і Переяславом – Мстиславу, Правобережжя з Києвом – Ярославу;
1029 р. – війна проти ясів та касогів. Поширення володінь Русі до Кавказу.
1030 р. – заснування Юр’єва (Тарту) на Балтиці.
1030 – 1031 рр. – відвоювання в Польщі червенських городів (Галицькі і Волинські землі).
1036 р. – об’єднання Русі Ярославом після смерті Мстислава; перемога Ярослава над печенігами.
1037 р. – будівництво Софійського собору і Золотих воріт; заснування першої бібліотеки на Русі.
1038 р. – похід проти ятвягів (литовських племен).
1039 – 1047 рр. – союз Русі та Польщі.
1039 р. – документальне затвердження Київської митрополії Константинопольського патріархату.
1030 – роки – укладення “Руської правди”
1040 р. – похід на Литву.
1041, 1047 рр. – похід на Мазовію, допомога польському королю Казимиру.
1040, 1043 рр. – посольство до цісаря Генріха ІІІ з пропозицією одруження на дочці Ярослава. Той відмовив.
1049 р. – шлюб доньки Ярослава Анни з французьким королем Генріхом І.
1051 р. – собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом; будівництво Києво-Печерського монастиря.
1054 р. – смерть Ярослава, розподіл земель Русі на вотчини Ярославичами.
9. Робота в малих групах. Порівняйте внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого з політикою перших руських князів (за напрямами).
Візантійський напрям займав чільне місце в зовнішній політиці князів Київської держави, адже Константинополь (Царгород) був важливим політичним і торгово-економічним центром тогочасного світу.
Аскольд – 860-866 рр. організував великі походи на Візантію. Наслідки – укладення вигідних торгових угод, Русь заявляє про себе як про політичного суб’єкта східної Європи.
Олег – вдалі походи в 907 і 911 роках проти Візантії, наслідком яких було укладення вигідних торговельних угод.
Ігор – невдалі походи 941 і 943 років роках проти Візантії.
Ольга – поїздка в Константинополь, хрещення Ольги під іменем Олени. Укладення Договір з Візантією, за яким Русь допомагала Візантії військовою вислою в боротьбі з болгарами, норманами й арабами в обмін на данину. Відновлення вигідних торговельних угод, що перестали діяти з часу поразки Ігоря.
Святослав – здійснення двох Балканських походів на Дунайську Болгарію привели до загострення стосунків з Візантією. За допомогою печенігів візантійці розправилися зі Святославом.
Володимир – прийняття християнства Київською державою східного (візантійського) зразка.
Ярослав – військовий похід на Візантію, його наслідком став договір про службу руського війська в Константинополі, а дочка візантійського імператора стала дружиною Всеволода, Ярославового сина.
Як бачимо, візантійський політичний напрям був присутнім у діяльності всіх київських князів. Метою відносин були вигідні для русичів умови торгівлі, використання Константинополем руського найманого війська. Проте візантійська політика руських князів мала різне вираження – від військових дій до ведення переговорів.
10. Завершіть складання таблиці «Князі Русі-України» (с. 17).
| Князь | Внутрішня політика | Зовнішня політика | Значення діяльності |
| Ярослав Мудрий 1019- 1054 рр. | будівництво фортець (міст) по Росі; остаточна перемога над печенігами; укладення писемного збірника законів “Руська правда”; зосередження влади в Рюриковичів; розбудова Києва; розвиток культури і освіти; автономізація християнської церкви. | повернення червенських міст (Галичини), які Святополк віддав полякам; підкорення на півночі угро-фінських племен чудь, водь, жора; розгром печенігів; походи на Візантію; шлюбна дипломатія; дипломатичні відносини з Німеччиною. | За Ярослава Мудрого Київська держава досягла найбільшого піднесення, поряд з Візантією та Німеччиною Князь дбав про єдність та централізацію Русі, її подальшого розвитку за цивілізованим європейським зразком. |
11. Історики часто називають князя Ярослава «тестем Європи». Поясніть, чому.
В зовнішній політиці Ярослава Мудрого велику роль мала шлюбна дипломатія. Так, сестра Ярослава Марія-
Добронега віддана за польського короля Казимира I, син Ізяслав одружений на дочці Мешка II, польського короля. Це дало можливість остаточно закріпити за Ярославом землі Червоної Русі, син Святослав одружений із дочкою графа Леопольда з Німеччини, принцесою Одою.
Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, Анастасія вийшла заміж за за угорського короля Андраша І, Єлизавета одружена з норвезьким королем Гаральдом III Суворим, Агата вийшла заміж за англійського короля Едварда Вигнанця.
12. Робота в парах. Складіть історичний портрет Володимира Великого, Ярослава Мудрого або Анни Ярославни (за вибором).
Історичний портрет Володимира Великого.
Володимир під час свого управління Київською державою провів ряд ключових змін в житті слов’янського суспільства, що суттєво вплинули на хід її історичного розвитку. Він завершив формування території Русі. Володимир приєднує до Київської держави племена білих хорватів, дулібів, в’ятичів, радимичів. Землі Русі лежали від Чудського озера на півночі до Південного Бугу на півдні, від Карпатських гір на заході до річок Оки та Волги на сході.
Для вдосконалення управління такою великою територією Володимир провів адміністративну (управлінську) реформу – на всіх землях, підвладних Києву, посадив княжити своїх синів та вірних йому бояр і посадників, таким чином зосереджуючи всю повноту влади в руках Рюриковичів.
Заради зміцнення боєздатності княжої дружини Володимир провів військову реформу – сформував дружину зі слов’ян, а не з варягів-найманців, як було раніше. Таким чином він укріпив владу і сприяв розвитку патріотичних почуттів у війську.
В ході релігійної реформи Володимир охрестився і запровадив християнство на землях Русі. Хрещення Київської держави зрівняло її політичне становище з провідними державами Європи.
Князь Володимир постійно дбав про оборону Русі від руйнівних набігів печенігів. Для ефективної оборони за велінням князя будувалися військові застави та оборонні лінії на кордонах зі степом.
Князь сприяв розвитку освіти. Розширення державних володінь потребувало освічених людей для організації державного управління. Володимир відкриває при церквах перші школи.
Займається розбудовою Києва, постає нова укріплена фортеця – «місто Володимира», перша кам’яна церква Пресвятої Богородиці (Десятинна), князівський палац.
Володимир започатковує карбування золотих і срібних монет – срібників і златників.
Запроваджує шлюбну дипломатію – зміцнює міждержавні зв’язки з Польщею, Угорщиною, Чехією, Норвегією, Швецією шляхом укладення династичних шлюбів.
13. Яких цінностей, на вашу думку, дотримувався у своєму житті Ярослав Мудрий?
Ярослав дбав про підвищення загального цивілізаційного розвитку своєї держави на зразок провідних країн тогочасної Європи – Візантії та Священної Римської імперії, тож, відповідно, намагався дотримуватися у своїй політичній діяльності тогочасних європейських норм. Князь сприяв поширенню християнства, права, культури, освіти, піклувався про встановлення добросусідських відносин з іншими країнами.