Опишіть за ілюстрацією особливості внутрішньої будови «Змієвих валів».
Змієві вали – потужні оборонні споруди, що основою мали міцний дерев’яний каркас за технікою зруб зі стійких до гниття порід дерева. Каркас створювався для того, аби кочівники не могли зробити розкоп валу. Каркас покривався земляним насипом. З часом коріння рослин скріплювало оборонну споруду.
Які факти свідчать про те, що «місто Володимира» для свого часу мало міцні укріплення?
Місто Володимира оточене захисним ровом, дерев’яними стінами зі сторожовими баштами.
Коли відбулася зображена подія?
Хрещення Володимира відбулося 988 року в місті Херсонесі.
На підставі розповіді Нестора Літописця та наведеної картини складіть розповідь про те, як відбувалося хрещення киян.
Хрещення киян за наказом князя Володимира відбулося 988 року. Коли Володимир повернувся до Києва з Херсонесу, він наказав порубати і попалити язичницьких ідолів. Статую головного бога Перуна наказав своїм воїнам прив’язати до кінського хвоста і тягти з Гори по Боричевому узвозу, б’ючи палицями. кияни оплакували перуна, а воїни скинули ідола у Дніпро.
Після цього Володимир наказав усім киянам прийти до Дніпра, і ворогом йому буде кожен, хто не прийде.
На другий день зібралися Кияни на березі Дніпра, прийшов князь з візантійськими священниками. Народ – старі, і малі, і з дітьми на руках, для хрещення зайшли у воду, а священники над ними молилися.
Робота в парах.
1. Як, на вашу думку, хотів вплинути на киян і схилити їх до хрещення князь Володимир, наказавши бити палицями статую Перуна?
Такою демонстрацією грубої сили та залякуванням киян Володимир хотів примусити їх до хрещення.
2. Яким є ставлення Нестора до подій, про які він розповідає? Чому ви так вважаєте?
Нестор схвально ставиться до хрещення, бо сам є християнином. Нехристиян він називає невірними людьми, які тужили за Перуном.
Розкажіть, як відбувалося хрещення князя Володимира.
Князь Володимир вирішив похрестити Русь, аби наблизити культурний рівень своєї держави до рівня найбільш впливової держави тогочасного світу – Візантійської імперії.
На той історичний момент візантійці потребували військової допомоги для придушення заколоту, то ж Володимир з 6-тисячним військом став Візантії в нагоді. Як плату за військову допомогу Володимир зажадав взяти собі дружиною візантійську принцесу Анну. Імператорському не подобалася така вимога, і тому візантійці почали зволікати з платою київському князеві, вважаючи такий шлюб нерівним собі. Тоді Володимир узяв в облогу Херсонес, форпост візантійців у Криму. У місті Херсонесі він прийняв хрещення і одружився на Анні.
Запитання та завдання
2. Розкажіть про початок правління князя Володимира Великого. Які заходи внутрішньої політики здійснив князь Володимир?
Князь Володимир прийшов до влади в Києві в результаті міжусобної боротьби зі своїми братами – Ярополком та Олегом. Київський Ярополк перемагає деревлянського Олега, йде війною на новгородського Володимира, але той після втечі в Швецію повертається 978 року до Києва з великим варязьким військом і перемагає Ярополка.
Таким чином Володимир утверджується в Києві.
Основні заходи внутрішньої політики Володимира Святославича:
– приєднання слов’янських земель до складу Київської держави в 981-964 рр. і завершення формування державної території Русі-України;
– адміністративна реформа, за якої Володимир поставив десятьох синів на чолі князівств Русі замість місцевої знаті;
– правова реформа, наслідком якої було запровадження «Уставу земляного» – збірника норм усного звичаєвого права;
– військова реформа, внаслідок якої була створена слов’янська військова дружина замість найманого варязького війська;
– оборонна реформа – будівництво на підступах до Києва фортець і валів – оборонної системи укріплень довжиною понад 1000 км (Змієві вали) для захисту від кочівників-печенігів з півдня;
– будівництво нової київської фортеці – міста Володимира;
– перша релігійна реформа (Володимирове шестибожжя), коли князь наказав залишити капища шести головних язичницьких богів на чолі з новгородським богом Перуном замість полянського Даждьбога, всіх інших ідолів наказав знищити;
– друга релігійна реформа, прийняття християнства.
3. Які заходи внутрішньої політики здійснив князь Володимир? Чи сприяли вони зміцненню Русі-України? Поясніть свою думку.
Князь Володимир провів ряд внутрішніх реформ. Переважна більшість перелічених вище реформ (див. попереднє завдання) сприяла зміцненню Русі-України. Невдалою виявилася лише І релігійна реформа. Вона не принесла очікуваного результату – мети об’єднання слов’янських племен одною вірою та піднесення їх розвитку на новий цивілізаційний рівень (рівень Візантії) досягнуто не було.
4. Як відбулося хрещення Русі-України?
Хрещення киян було 988 року. Після повернення з Херсонесу князь Володимир дав наказ знищити язичницькі капища, порубавши й спаливши ідолів. Статую Перуна воїни прив’язали до коня, били Перуна палицями та скинули в Дніпро.
По тому кияни мали прийти до Дніпра на здійснення обряду хрещення.
Другого дня жителі Києва прийшли на берег річки, прибув і князь з візантійськими священниками. Люди для хрещення зайшли у воду, а священники читали молитви. Далі християнство ширилося всій території Русі. Минуло ще чимало часу, поки була похрещена вся Русь. Населення Русі-України важко поривало зв’язки зі своєю прадавньою язичницькою релігією. Християнство насаджувалося слов’янам в насильницький спосіб.
5. Робота в малих групах. Обговоріть і сформулюйте причини й історичне значення запровадження християнства як державної релігії Русі-України.
Причини запровадження християнства в Русі-Україні:
– сприятливі політичні обставини для Київської держави (Візантійський імператор Василій ІІ напередодні просив військової допомоги у Володимира для придушення повстання, за що зобов’язувався віддати заміж за Володимира свою сестру Анну, а Володимир зобов’язувався прийняти християнство);
– для об’єднання слов’янських племен України-Русі однією вірою;
– налагодження міждержавних зв’язків з іншими християнськими країнами;
– формування привілеїв для феодальної верстви населення.
Наслідки запровадження християнства в Русі-Україні:
– перевага світської влади над релігійною та ідеологічна підтримка діяльності князя, зміцнення його влади;
– остаточне руйнування залишків родоплемінних відносин у східних слов’ян;
– зміцнення України-Русі на південному напрямку з огляду на християнську Візантію;
– зріст міжнародного авторитету Київської держави і цивілізаційного рівня суспільства загалом;
– докорінні зміни світогляду східних слов’ян;
– розвиток писемності, освіти, літератури, мистецтва і піднесення культури в цілому.
6. Робота в парах. Порівняйте зовнішню політику князя Володимира Великого та перших київських князів.
Володимир був доволі гнучким політиком у питанні відстоюванні зовнішньополітичних інтересів Русі-України. У своїй діяльності князь міг застосовувати як переговори, так і військову силу. Врешті, зовнішня політика князя дозволила поставити Київську державу на один рівень з найрозвиненішою державою того часу Візантією чи Священною Римською імперією.
Попередники Володимира на київському столі під час зовнішньополітичних відносин, зрозуміло, намагалися вирішувати на користь Русі. І також використовували різні способи впливу – від дипломатичних (Ольга) до військових (Святослав). Аскольд і Олег відомі успішними походами на Візантію, в яких вони бачили єдиний спосіб утвердження Русі як рівного іншим суб’єкта міжнародних відносин, в той же час відомі спроби Аскольда похрестити Русь (чим був продемонстрований мирний спосіб досягнення рівня цивілізованих держав тогочасного світу).
Варто зазначити, що такі часто протилежні і непослідовні методи побудови політичних стосунків шкодили політичному іміджу Київської держави, не сприяли формуванню статусу цивілізованого сусіда чи торговельного партнера.
Хоча з іншої точки зору однозначно мирна політика не завжди могла сприяти утвердженню Русі серед інших країн, тому можна виправдовувати і військову силу – так, князь Володимир, не дочекавшись обіцяного від візантійців, пішов силою на Херсонес і домігся виконання угоди від візантійців.
7. Колективне обговорення. чи є правильним твердження, що після прийняття християнства князь Володимир визначив подальший напрям розвитку Русі-України? Чому?
Напередодні прийняття рішення щодо монотеїстичної віри (віра в одного бога) Володимир визначався, яку релігію зробити державною, і зупинився на християнстві візантійського зразка – релігії найвпливовішої країни того часу. Це і визначило подальший головний напрям розвитку Русі-України.
9. Розташуйте у хронологічній послідовності відомості про правління князя Володимира.
980 р. – утвердження в Києві.
981-984 рр. – приєднання Турово-Пінську землю та частину території племен білих хорватів (Червенські міста),
успішні військові походи проти в’ятичів, радимичів та литовських ятвягів;
– 985 р. – війна з волзькими булгарами;
– 987-989 рр. – допомога руських дружин імператору Василю ІІ в придушенні повстання, облога Корсуня (Херсонеса), шлюб Володимира та принцеси Анни;
– 988 р. – примусове хрещення киян;
– 991-993 рр. – завершення завоювання земель Подністров’я;
– 994-997 рр. – військові походи проти Волзької Булгарії;
– протягом усього періоду правління воював з печенігами, будував укріплення в Подніпров’ї – Змієві вали.
10. Продовжте складання таблиці «князі Русі-України» (с. 17).
| Князь, роки правління | Внутрішня політика | Зовнішня політика | Значення діяльності |
| Володимир Святославич (980-1015) | приєднання слов’янських земель до складу Київської держави; адміністративна реформа; правова реформа; військова реформа; оборонна реформа; І релігійна реформа; ІІ релігійна реформа. | застосування переговорів і військової сили; відвоювання 981 р. в Польщі червенських міст; взаємовідносини з Візантією, Священною Римською імперією, посольства до Пати Римського, мир з Болгарією; боротьба з печенігами; впровадження “шлюбної дипломатії”. | Русь-Україна стала авторитетною християнською державою Європи, посіла гідне місце серед інших держав. |
11. Робота в парах. Обговоріть і дайте відповіді:
1) У «Повісті минулих літ» Нестор писав про князя Володимира Великого, що «він є новим Константином великого Риму». Пригадайте, чим уславився римський імператор Константин. чому літописець порівнює князя Володимира саме з ним?
Літописець називає Володимира новим Константином великого Риму тому, що Володимир 988 року, як свого часу і Константин у 313 році, зробив християнство державною релігією.
2) Німецький найманець, який у 1018 р., уже після смерті князя Володимира, під час міжусобної війни його нащадків потрапив до Києва, був вражений його вісьмома ринками, 400 церквами, багатонаціональним натовпом на вулицях і площах. Німець зустрів там скандинавів, франків, греків, данців, вірмен. Які висновки про тогочасне життя в Русі-Україні та її столиці можна зробити за цими фактами?
Володимир розбудував Київську державу, зробив її столицю великим християнським центром, осередком міжнародної торгівлі, господарським центром Русі-України.
12. Якими є моральні цінності християнства? Поміркуйте, як прийняття християнства вплинуло на цінності
населення Русі-України.
Основою християнської моралі (правил поведінки християнина) є десять Божих заповідей, яких має дотримуватися кожний християнин. Християнські норми моралі докорінно змінили світогляд і суспільну поведінку слов’ян. З часу запровадження християнства на Русі минуло понад 10 століть і ці норми пустили глибоке коріння в нашому суспільстві, вони є ключовими у вихованні і становленні сучасних українців.
Опишіть, що зображено на «златниках» і «срібниках» князя Володимира.
На златниках князя Володимира місяться зображення князя та написи – Володимир на столі, або Володимир, а це його злато. На зворотній стороні монети – напис Ісус Христос та зображення Христа.
На срібниках князя Володимира зображено князя, а на звороті напис – Володимир на столі, а це його серебро.