Пригадайте.
1. Коли відбулося Велике розселення слов’ян?
Велике розселення слов’ян відбулося впродовж V-VII ст.
2. Які сім союзів племен східних слов’ян оселилися на території України?
На землях України, за Повістю минулих літ ченця Нестора, проживали сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни.
3. Проти кого і з якою метою здійснювали походи київські князі
в IX-X ст.?
Київські князі в IX-X ст. здійснювали військові походи з метою посилення свого політичного впливу:
– на сусідні східнослов’янські і неслов’янські племена для обкладання даниною;
– на сусідні держави (Візантію, Волзьку Булгарію, Хозарський каганат) для забезпечення безмитної торгівлі та контролю за торговими шляхами;
– на кочівників, які тероризували населення Київської держави руйнівними набігами.
4. Визначте особливості способу життя східних слов’ян у IX-X ст.
Східні слов’яни в IX-X ст. жили племенами та вели осілий спосіб життя. Займалися землеробством і присадибним скотарством. Формування родоплемінної верхівки (знаті), збір данини та торгівля привели до виникнення фортець, що поступово ставали містами. Слов’яни були язичниками, проте вже в ІХ ст. в їх спільноту проникає християнство, насамперед через міжнародні зв’язки.
5. Що таке язичництво? Які риси були йому притаманні як системі світогляду східних слов’ян?
Язичництво – це вірування в багатьох богів. Але це не лише релігія, це світогляд, це цілісна система уявлень про світ і місце людини в ньому. Слов’яни вірували в потойбічне життя (пекло-рай), облаштування центру світу: Світове дерево (Дерево Життя), де коріння – світ за межею смерті, гілля є уособленням реального життя, а крона – світ богів.
II. Робота з історичними джерелами «Повість минулих літ» про походження та звичаї східних слов’ян.
Робота в парах.
1. З’ясуйте значення слів, які вам незрозумілі.
Поляни, деревляни, радимичі, в’ятичі, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці – східнослов’янські племена.
Ляхи – західнослов’янське плем’я, від якого пішли в’ятичі та радимичі.
Умикати жінок – красти, поневолювати.
Тризна – язичницький поховальний обряд, що включав принесення жертви богам, військові поєдинки, гучне застілля.
2. Обговоріть і визначте перелік головних думок, наведених у тексті.
Головні думки тексту:
– розселення та походження слов’ян в басейнах річок на території Східної Європи та їх мирне співжиття;
– звичаї та побут слов’янських племен (порівняльна характеристика звичаїв полян та древлян, їх весільних та поховальних обрядів);
– негативне відношення автора до язичництва в порівнянні з християнством.
3. Що повідомив автор джерела про походження слов’ян?
Автором вказано, що всі племена належать до слов’янського роду, тобто мають спільне походження.
4. Яку інформацію про звичаї східних слов’ян можна отримати із джерела?
З джерела можна довідатися про особливості побуту, весільних та поховальних обрядів полян:
поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивність до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а невістки до свекрів своїх і до діверів велику пошану мали. І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили (її) ввечері; а на завтра приносили (для її родини) те, що за неї дадуть.
Древлян:
древляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, (і) їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води.
Радимичів, в’ятичів, сіверян, кривичів:
жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я (було) в них перед батьками і перед невістками. І весіль не бувало в них, а ігрища межи селянами. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі, — із якою ото хто умовився. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі.
5. Наведіть факти з тексту, що свідчать про відображення у звичаях східних слов’ян язичницького світогляду.
А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали (його). А після цього, зібравши кості, вкладали (їх) у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі.
III. Підсумки заняття
Спільне формулювання висновків відповідно до мети заняття й того, якою мірою воно сприяло розвитку історичних компетентностей.
В ході практичного заняття ми дізналися про особливості розселення східнослов’янських племен, їх основні заняття, побут, звичаї, релігійні обряди та світоглядні уявлення родоначальників Русі-України.
В ході роботи ми працювали з історичними карти та писемними джерелами, що свідчили про життя слов’ян, починаючи часу Великого переселення народів V-VII ст.