Робота в парах. Спираючись на схему, розкрийте зміст передумов утворення держави у слов’ян.
Передумовами утворення держави у слов’ян було Велике розселення слов’ян в V-VІІ ст., коли слов’яни остаточно осіли в Східній Європі, і на землях сучасної України оселилися сім слов’янських племінних союзів – деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і білі хорвати.
Розселення слов’ян на значній території зумовило до виникнення етнічних відмінностей між союзами племен.
В племенах формується політична верхівка зі спадковою владою – племінні княжіння з ознаками державності – територію, соціальні групи, військо, встановлені норми поведінки.
Коли відбулася зображена подія? Яке це століття?
Прибуття Аскольда і Діра до Константинополя.
Подія відбулася 18 червня 860 року. Це ІХ століття.
Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві.
Подія відбулася 882 р. Це ІХ століття.
1. Яку інформацію про морську битву з використанням «грецького вогню» можна отримати за ілюстрацією?
За ілюстрацією можна довідатися, що “грецький вогонь” був грізною зброєю, за його допомогою можна було знищувати кораблі противника, його неможливо було загасити водою. Це була горюча рідина, якою візантійці поливали кораблі русичів. Греки здійснювали вогневу атаку за допомогою труби, якою виливали палаючу суміш на дерев’яні кораблі противника.
2. За додатковими джерелами підготуйте розповідь про зображену
морську битву від імені одного з її учасників.
Те лихо сталося 941 року, коли славний князь київський Ігор Рюрикович пішов у військовий похід проти Візантії. Руські лодії великою кількістю дісталися до самісінького Царгорода, і перемога неодмінно була б за нами, якби ромеї не застосували якийсь страшний вогонь, що горів навіть на воді. Нічим не можна було загасити його. Грецькі кораблі виплескували з направлених на наші лодії мідних труб гарячі язики полум’я, воно миттєво охоплювало і кораблі, і дружинників. Воїни горіли заживо, охоплені жарким вогнем, стрибали у воду й тонули. З берега метальні машини кидали на нас вогонь. Лиха тоді була поразка. В тій страшній вогненній битві полягло багато руських воїнів.
Робота в парах. Чому, на вашу думку, сучасна історична спільнота здебільшого поділяє версію про фінське або скандинавське походження назви «Русь»? За необхідності зверніться до додаткових джерел.
Термін русь могли принести на наші землі варязькі воїни зі Скандинавії, які служили у найманому війську. Саме так називали варягів, а потім назва могла поширитися і на всю військову дружину: руські воїни, воїни з Русі, Руська земля (та, що належить руським воїнам).
Чи погоджуєтесь ви з тим, що… Чому?
За часів правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту
й світового визнання, перетворилося на осередок, навколо якого
наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська
державність.
Так, погоджуюсь. За князя Аскольда Київське князівство переживало піднесення, заявивши про себе Візантійській імперії – князь Аскольд очолив три військові походи на Константинополь 860, 866 та 874 років. Найбільш страшним для Царгорода був похід 860 року, коли до його стін підійшли 200 човнів русичів на чолі з Аскольдом.
Русичі обложили Константинополь, тож Візантія пішла на мир на умовах переможців зі сплатою данини на їх користь. київське князівство розпочинає боротьбу за Чорне море, яке згодом називали Руським морем.
Князь Олег об’єднав Північну й Південну Русь у єдину державу,
розпочав збирання східнослов’янських земель навколо Києва.
Так, погоджуюсь. Новгородський князь Олег, підступно убивши Аскольда 882 року, осідає в Києві, таким чином об’єднує Північну та Південну Русь. У 885 році Олег підкорює племена полян, деревлян, сіверян та радимичів, бере з них данину. Воює з сіверянами та радимичами, звільнивши від їх плати данини хозарам. Військове підкорення східнослов’янських племен київським князем стало процесом збирання земель навколо Києва.
Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над слов’янськими
племінними княжіннями. При цьому для подальшого розвитку
держави нагальною ставала потреба вирішити питання щодо
розмірів і порядку збирання данини.
Так, погоджуюся. Князь Ігор зміцнював свою владу над племінними княжіннями виключно за допомогою військової сили. Таким чином він підкорив уличів та деревлян, що вийшли з-під влади Києва, наклавши на них непомірний розмір данини. Варто зауважити, що в часи Ігоря продовжувала існувати найбільш жорстока і відверто грабіжницька форма збору данини, запроваджена варягами – полюддя, за якої князь, по суті, нещадно грабував підкорене населення. Це привело до повстання древлян проти Ігоря та його вбивства. Тому необхідно було змінювати форму збирання данини, що здійснила дружина Ігоря княгиня Ольга.
«Руссю» спочатку називали варягів, потім – землі полян, а згодом – утворену східними слов’янами державу Русь-Україну.
Так, погоджуюся. В наш час серед вчених-істориків побутує думка про принесену варягами на Київські землі назву русь, якою спочатку називали варягів-найманців, потім усю військову дружину, де були і місцеві воїни, а потім і територію, яку контролювало військо.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте героя (героїню)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує ім’я історичної особи за розглянутою темою, записує його на картці та кладе в конверт. Учні та учениці мають право поставити ведучому (-ій) певну кількість запитань (наприклад, десять), щоб визначити, про кого йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».
Аскольд:
1. Належав до роду Рюриковичів (ні).
2. Спробував вперше похрестити Русь (так).
3. Перший князь-християнин на землях Русі (так).
3. Князя називали Віщим (ні).
4. Жив у Х столітті (ні).
5. Здійснив три військові походи на Царгород (так).
6. Найуспішніший свій похід на Царгород провів у 866 р. (ні).
7. Найуспішніший свій похід на Царгород провів у 860 р. (так).
8. Князя підступно убив новгородський князь Ігор (ні).
9. Князь мав конфлікт з язичницькими жерцями (так).
10. Князь загинув 882 року (так).
Олег.
1. Воєвода князя Рюрика (так).
2. Спільно княжив з Аскольдом (ні).
3. Скандинавське ім’я князя Гельгі (так).
4. Князь був християнином (ні).
5. Олега називали Віщим (так).
6. 882 року підступно вбиває Аскольда (так).
7. Прийшов до Києва з Іскоростеня (ні).
8. 882 року об’єднує Новгородське і Київське князівства (так).
9. Був співправителем при малолітньому Ігорю (так).
10. 907 року після взяття Константинополя на знак перемоги прибив щит на воротах міста (так).
Ігор.
1. Був останнім правителем з роду Києвичів (ні).
2. Збирав непомірну данину – полюддя (так).
3. Внук новгородського князя Рюрика (ні).
4. Уславився перемогами над печенігами (ні).
5. Уславився перемогами над Візантією (ні).
6. Вбили древляни на чолі з князем Малом за накладення непомірної данини (так).
7. Переміг візантійців завдяки “грецькому вогню” (ні).
8. В 943-944 рр. провів успішний похід на Каспійське море та Закавказзя (так).
9. Захопив і пограбував міста Дербент Шарван і Бердаа (так).
10. Організатор великого військового походу проти Візантії з чисельністю в 10 000 воїнів 946 року (так).
2. Як відбувався розвиток Київського князівства за правління Аскольда?
За правління князя Аскольда в другій половині ІХ ст. Київське князівство, виражаючись сучасними термінами, заявило про себе на міжнародній арені – про збільшення політичного впливу в Європі Києва стало відомо завдяки успішним походам Аскольда на Візантію, вигідним торговельним угодам русичів з Константинополем, контролю Києва за торговим шляхом із варяг у греки, поступове перетворення Чорного моря (Понту Евксінського) в “Руське море” у зв’язку з постійною присутністю руських кораблів, спроби піднятися на новий рівень цивілізаційного розвитку прийняттям християнства.
3. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне та відмінне.
Олег та Ігор були правителями, прийшлими до Києва з Новгорода.
Олег назвав Київ столицею Русі. Будучи варягом, Олег почав утверджувати владу варягів на слов’янським племінними княжіннями, об’єднуючи їх Київську державу та примушуючи до сплати данини, яка проходила у грабіжницький спосіб полюддя. Зібрану (награбовану) данину варяги продавали в Царгороді, тому князю Олегу було важливим контролювати торговий шлях з варяг у греки. Для забезпечення безперешкодної торгівлі даниною в Царгороді Олег здійснював успішні військові походи на Візантію.
Ігор у внутрішній політиці продовжував справу Олега, підкорюючи слов’янські племена. Проте був жорсткішим за свого попередника та накладав більший розмір данини. Очевидно, що значна її частина ішла на утримання військової дружини, необхідної для підкорення цих самих племен. Ігор також воював з Візантією, піклуючись про вигідні торговельні угоди і був організатором найбільших на той час воєнних походів русичів на Царгород. Але не всі походи були вдалими. так, 907 року його флот було знищено “грецьким вогнем” візантійців. Ігор проводив військові походи на Каспій та Закавказзя, грабуючи там багаті міста.
підсумовуючи сказане, можна вважати, що ні внутрішня, ні зовнішня політика обох князів суттєво не відрізнялася. Обоє мали жорстку одноосібну владу, оперту на військову дружину, підкорювали місцеві слов’янські племена, збирали полюддя, контролювали торговельні шляхи та здійснювали військові походи з метою грабунку сусідніх країн та вигідної торгівлі. Обидва князі були язичниками.
4. Охарактеризуйте напрями внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та їхній внесок у розбудову Русі-України.
Внутрішня політика:
– підкорення східнослов’янських племен Києвом;
– обкладання ненормованою даниною;
– спроби християнізації.
Зовнішня політика:
– військові походи проти Візантії, Закавказзя, Хозарського каганату;
– контроль за торговими шляхами;
– утвердження Русі на політичній карті Європи.
5. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»?
Одна з теорій щодо походження Русі говорить про скандинавське походження назви, яку принесли на Київські землі варяги (найманці). Руссю називали варягів-найманців, пізніше не лише їх, а й усе військо, де служили й місцеві (слов’янські) воїни. Згодом термін русь поширився на територію збору данини київським князем і його військовою дружиною (тобто на слов’янські землі). Прикметно, що землі полян довкола Києва почали називати Руссю з часу захоплення міста варягом Олегом з Новгорода та проголошення Києва матір’ю міст руських.
6. Колективне обговорення. Порівняйте появу перших середньовічних держав у Центральній і Західній Європі з виникненням Русі-України.
Утворення усіх перших середньовічних держав було подібним. В процесі формування більш-менш стійкої людської спільноти з певними спільними етнічними ознаками в ній виділяється племінна верхівка (знатні люди). Знатними вони ставали завдяки власним вродженим розумовим, вольовим, лідерським якостям. Вони утримували владу над спільнотою (племенем), здебільшого вже підкріплену військовою силою. З часом поняття знатності стало спадковим, і їх нащадки вже могли не мати перелічених вище якостей, чи мати лише частково, та ця обставина ніяк не заважала утримувати владу над спільнотою (племенем), бо ж племінна верхівка мала кровну спорідненість зі знатними пращурами. Знать займалася виключно організаційними питаннями життя племені, питаннями війни і миру, розглядала судові справи, проводила релігійні обряди, збираючи для своїх життєвих потреб данину з кожного господарства. Така організація людської спільноти на східнослов’янських землях називалася племінним княжінням, і власне князівський титул міг бути лише спадковим.
Племінне княжіння з наявністю різних соціальних верств, встановленими правилами поведінки, політичною владою можна назвати першими державними утвореннями. Території таких державних утворень збігалися з територіями збору данини племінною знаттю, які опиралася на військову силу. Влада в державах ставала спадковою і належала якийсь час одній династії, яку, втім, могли в насильницький спосіб зміщували охочі до влади і збору данини сусідні правителі або представники своєї ж племінної знаті.
7. Розпочніть складання таблиці «Князі Русі-України».
| Князь, роки правління | Внутрішня політика | Зовнішня політика | Значення діяльності |
| Аскольд (? – 882) | Спроби запровадження християнства в Куявії (державі Аскольда з центром у Києві) | Походи на Константинополь 860, 866, 874 рр., на узбережжя Каспію, боротьба з болгарами та печенігами. | Зростає політичний вплив Київського князівства (Куявії) в Східній Європі і Причорномор’ї |
| Олег (? – близько 912) | 882 р. захопив Київ для контролю торговельного шляху, підкорив древлян 883 р., сіверян 884 р., тиверців 885 р., | Невдалі походи на південне узбережжя Каспію 905-910 рр., 907 р. – похід на Царгород, торгові угоди з Візантією, боротьба з Хозарським каганатом. | Об’єднав Новгородську і Київську землю (Куявію і Славію) в одну державу, посилив роль Києва як центра східних слов’ян, та в міжнародній торгівлі. |
| Ігор (912—945) | Повторне підкорення древлян та уличів, збільшив обсяг данини (полюддя) древлянам | Походи на Царгород 941 і 943 рр., торговельні угоди, походи в 943- 944 рр. на Кавказ та Каспій | Наслідком внутрішньої політики князя стала зрозумілою необхідність податкової реформи. |
9. Робота в малих групах. Складіть історичний портрет одного
з руських князів: Аскольда, Олега, Ігоря (за вибором). Кожен(-на)
учасник(-ця) групи самостійно складає портрет князя, потім
результати роботи обговорюються в групі.
Історичний портрет князя Аскольда.
Аскольд (? – 882) – князь Київський, очолював Куявію, племінне княжіння полян. Згідно літописних джерел, міг бути варягом, який підкорив полян 865 року. Згідно інших середньовічних джерел міг бути нащадком Кия, родичем (сином) слов’янського князя Бравліна. Аскольд здійснив успішний військовий похід на Царгород, наслідком якого були вигідні торговельні угоди для русичів, а князь мав прийняти на Русі християнство. Аскольд похрестився, хоча питання хрещення русичів так і залишилось відкритим. Крім походів на Візантію, здійснював походи на Прикаспійські землі (Табаристан). В 865 році Аскольд ходив походом на полочан, у 876 році організував похід на кривичів, а 867 року розбив печенігів.
Через дії, що спрямовувалися на поширення християнства та зміцнення княжої влади, зіткнувся з опором місцевої знаті і був убитий внаслідок її змови з новгородським Олегом, регентом малолітнього княжича Ігоря Рюриковича.
10. Порівняйте людські цінності, яких дотримувалися у своїй діяльності князі Олег та Ігор.
Про людські цінності в сучасному їх розумінні в тому часі взагалі складно говорити, адже в сучасній Європі (і не лише) людські цінності базуються на християнських моральних нормах, а відомо, що ні Олег, ні Ігор не були християнами, тож християнська мораль їм була чужою обом.
Олег та Ігор, як і майже всі правителі раннього середньовіччя, реалізовували владу завжди за допомогою військової сили, що була часто єдиним аргументом у відносинах. До угод та переговорів могли вдаватися лише тоді, коли одна сторона виявлялася не слабшою за другу.
Якщо говорити про особистості князів, то Ігор був жорстокіший за свого попередника Олега, за що й поплатився життям під час полюддя.
11. Робота в парах. Підготуйте уявний діалог, який міг відбутися між руським дружинником князя Аскольда, що прийняв християнство під час візантійського походу, і киянином язичником.
– Я бачив велике місто, з дуже гарними спорудами. Їх куполи золотом виблискували на сонці, їх було видно здалеку. Не міг повірити, що ту неймовірну красу створили людські руки.
– Для чого їх будувати? Хай би краще розвели більше худоби чи птиці. Мали би більше їжі.
– Ті споруди вони називають соборами. В них греки моляться Богу.
– Якому саме?
– Він у них один.
– Один?
-Так! І я пристав до їхньої віри. Вона про добро і любов. Я тепер молюся новому богу – Ісусу Христу. Він справедливий милосердний. І навчає нас стати такими. Для того, щоб прийняти нову віру, ми маємо змінитися і жити за його правилами.
– Він встановлює правила?
– Так. Вони називаються Божими Заповідями.
– То ти відступився від наших богів? Як так? Вони тебе покарають!
– Ісус прийме мене в своє царство, де є життя після смерті.
– А чим тобі не сподобалися наші боги? Чому ти їх зрадив?
– Я не прагнув зраджувати давніх богів. Але вони не хочуть давати відповідей на запитання, які я хочу почути. Вони часто не дослухалися до моїх прохань, мовчки приймаючи від мене дарунки. Ісусу не потрібно дарів, а лише мою віру.