Робота в парах. Використовуючи текст параграфа, розкрийте
наведені у схемі ознаки розвитку східнослов’янської спільноти.
Землеробство – форма відтворювального господарювання, що ґрунтується на обробітку землі і заняття рослинництвом.
Городництво – вирощування овочів, вид землеробства.
Скотарство (присадибне, відгінне) – розведення домашніх тварин безпосередньо поблизу житла чи на віддалених пасовиськах.
Промисли (полювання, рибальство, бортництво тощо) – види привласнювального господарства.
Ремесла – вид господарської діяльності, виробництво знарядь праці, предметів побуту, прикрас.
Торгівля та обмін – процес обміну виробленою продукцією (товаром) внаслідок поділу праці (ремесло, тваринництво, рослинництво).
Родова громада – споріднена людська спільнота, колектив родичів, що спільно проживають, мають спільні заняття і приймають колективні рішення.
Сусідська громада – не споріднена людська спільнота, що проживає на певній території та складається з окремих сімей. Для сусідської громади характерні приватна власність та майнова нерівність.
Воєнна демократія – форма народовладдя, за якої до влади дотичні (беруть учась в народних зборах) лише чоловіки-воїни.
Ранньо-державні утворення (племінні княжіння) – нестійкі державні утворення союзу племен, що виникали здебільшого у випадку зовнішньої небезпеки (для відсічі ворога).
Культ предків – поклоніння душам пращурів, яким приписується здатність впливати на сьогодення, слідування звичаям і традиціям, започаткованих предками.
Обожнення явищ природи – неспроможність пояснення природних явищ навколишнього світу породила віру в надприродні сили, що породжують їх.
Землеробські культи – поклоніння богам, дотичним до землеробства, що мали вплив на врожайність.
Робота в парах. Обговоріть, як, за повідомленням Нестора, виник Київ.
…були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була либідь. Сидів кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ…
Опишіть зовнішній вигляд та устрій слов’янського поселення.
Слов’янське поселення розташоване на пагорбі (узвишші), оточене для захисту частоколом, обабіч урвища внизу тече ріка, до води є круті спуски-стежини.
Поселення невелике, складається з декількох житлових напівземлянок з двосхилою покрівлею, має відкритий майданчик, ймовірно, для проведення зборів чи загону худоби.
Опишіть вигляд Збруцького ідола.
Збруцький ідол – кам’яний вапняковий стовп, зображує, певно, язичницького бога Рода-Світовида (бога Всесвіту). Статуя має чотири сторони, кожна сторона має рельєфні зображення. Верхня частина ідола увінчана хутряною шапкою, під якою чотири обличчя, що дивляться на чотири сторони світу. Це обличчя богів – Лади (богині весни, врожаю і любові), Мокоші (богиня долі), Перуна (суворого бога грози і блискавок) і Даждбога (бога Сонця і світла). Три яруси рельєфів відображають три сторони буття – підземну, земну і небесну.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що… Чому?
Унаслідок розселення слов’ян у V—VII ст. на території Європи
виникли нові територіальні об’єднання слов’ян, яких поділяють
на східних, західних і південних.
Так, погоджуюся. Розселення слов’ян відбулося під час Великого переселення народів, коли слов’яни були змушені внаслідок тиску інших народів шукати нові місця для проживання.
Східнослов’янські союзи племен деревлян, полян, уличів, тиверців, сіверян, волинян (дулібів) і білих хорватів, що заселяли територію сучасної України, вважають предками українців.
Так, погоджуюся. Територію сучасної України заселяли саме ці сім племінних союзів. Вони вважаються предками українців.
Після розселення на нових землях в етнічному розвитку східних
слов’ян поступово посилювалися відмінності.
Так, погоджуюся. Це відбувалося внаслідок розселення на значні території і зменшення внутрішніх міжплемінних контактів та посилення впливу на слов’ян сусідніх неслов’янських племен.
У VIII—IX ст. у результаті розгортання державотворчих процесів
у східних слов’ян виникли племінні княжіння, що стали зародками майбутньої державності.
Племінні княжіння не були стійкими довговічними утвореннями, проте за способом організації управління вони вже нагадували державну організацію.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою
гри «Запитання — відповідь». Правила гри. Учні та учениці підписують на аркушах своє прізвище та нижче складають три
запитання за розглянутою темою. Учитель(-ка) збирає аркуші,
перемішує їх і роздає в довільному порядку. На зворотному боці
аркуша учні та учениці мають дати відповідь на зазначені запитання та підписати своє прізвище. Учитель(-ка) оцінює роботи.
– Які племена здійснили Балканські походи та захопили Балканський півострів? (Слов’янські племена антів та склавинів).
– Що було основним заняттям аварів? (Авари займалися кочовим скотарством).
– Чим закінчилися аваро-слов’янські війни? (Авари підкорили антів і склавинів).
– В результаті якої події виникають три гілки слов’ян? (В результаті Великого переселення народів).
– Що могло бути попередником назви слов’яни? (Попередником назви слов’яни вважають назву склавини).
– Скільки племен заселяли територію сучасної України? (Територію сучасної України заселяли сім слов’янських племен).
– Які племена заселяли територію сучасної України? (Територію сучасної України заселяли племінні союзи деревлян, полян, уличів, тиверців, сіверян, волинян (дулібів) і білих хорватів).
– Яке зі слов’янських племен, за словами Нестора, причетне до заснування Києва? (До заснування Києва найбільш причетне слов’янське плем’я полян).
– Що було основою господарства слов’ян? (Основою господарства слов’ян було землеробство)
– Якими видами землеробства займалися слов’яни? (Слов’яни займалися підсічно-вирубним і перелоговим землеробством).
– Які види ремесел були поширені в слов’ян? (В слов’ян найбільшого поширення набули ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство, ткацтво).
– Що називають язичництвом? (Вірування в багатьох богів).
– Як називалися місця поклоніння богам? (Місця поклоніння богам називалися капищами).
– На які частини поділялася сусідська громада? (Сусідська громада поділялася на патріархальні сім’ї (чоловік – старший).
– З яких частин складалося плем’я? (Плем’я складалося з сусідських громад).
– Як називався важливий торговий шлях, що проходив через Київ? (Шлях називався “Шляхом із варяг у греки”).
– Якій державі у VIII ст. слов’янські племена (поляни, сіверяни, радимичі, в’ятичі) платили данину? (Слов’янські племена платили данину Хозарському каганату).
2. Охарактеризуйте Велике розселення слов’ян і його результати.
У чому його важливість для розвитку слов’янства?
Великим переселенням слов’ян називають період VI—VII ст., коли слов’янські племена покидали свою прабатьківщину, розташовану між Дніпром та Віслою і переселялися на сусідні землі. Наслідком цього процесу було формування трьох гілок слов’янства – південної (сучасні серби, хорвати, болгари, чорногорці, македонці, словенці, босняки), західної (чехи, словаки, кашуби, поляки, лужичани) і східної (українці, росіяни, білоруси). Важливість розселення слов’ян полягає в тому, що вони заселили території Східної Європи, переважно сприятливі для ведення землеробства.
3. Використовуючи історичну карту, розкажіть про розселення східнослов’янських племен.
На території сучасної України проживали сім слов’янських союзів – деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і білі хорвати. На території сучасної Білорусі проживали дреговичі та полочани, на землях Росії – кривичі, радимичі, словени і в’ятичі.
4. Що ви знаєте про сусідів східнослов’янських племен? Покажіть на карті територію їх розселення.
Сусідами східнослов’янських племен на півночі, північному заході та північному сході були угро-фінські та балтські племена, які на той час не мали ознак державності. На заході проживали західнослов’янські племінні союзи, які в ІХ ст. утворили Великоморавську державу.
На півдні, південному сході та сході проживали тюркські
племена болгар і хозар. Племена Болгари в кінці VI ст. утворили в державу Велику Болгарію, проте вже у VII ст. її зруйнували хозари.
Згодом хозари підкорюють частину слов’янських племен (полян, сіверян, радимичів, в’ятичів), які платили данину на користь держави хозар – Хозарського каганату.
Сусідами східних слов’ян також були варяги та греки – завдяки торговому шляху, що поєднував Чорне та Балтійське моря.
5. Що відомо за літописом про заснування Києва?
…були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ…
6. Колективне обговорення. Якою мірою життя східнослов’янських
племен залежало в цей період від природного середовища. Поясніть свою думку.
Людське суспільство завжди залежало від природних умов – і сьогодні, і в далекому минулому. Проте чим вищий рівень розвитку цивілізації, тим менша залежність людини від природи. Залізні знаряддя праці, виробництво продуктів споживання, покращення побутових умов – ці фактори сприяли зменшенню залежності давніх слов’ян від природних умов.
7. Робота в парах. Обговоріть особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов’ян у VIII—IХ ст.
Етнічними процесами називають формування певних етнічних ознак людської спільноти – мови, території проживання, культури, усвідомлення приналежності до спільноти. З часом розселення слов’ян відбувається розшарування єдиного слов’янського етносу внаслідок розширення території проживання та збільшенням впливу на слов’ян сусідніх неслов’янських племен.
Одночасно відбуваються і державотворчі процеси – формуються племінні княжіння на чолі зі слов’янськими князями (в слов’янському суспільстві відбувається формування політичної верхівки зі спадковою владою).
8. Розташуйте в хронологічній послідовності відомі вам події від Великого розселення слов’ян до появи в них племінних княжінь.
V ст. – початок Великого розселення слов’ян.
VI – VII ст. – слов’яни заселяють землі балтських та угро-фінських племен.
VI ст. – боротьба слов’ян з аварами і підкорення їх Аварським каганатом.
VII ст. – утворення держави Хозарського каганату.
VII ст. – слов’яни захоплюють Балканський півострів.
VIII ст. – виникнення союзів племен у східних слов’ян.
IX ст. – утворення Великоморавської держави в західних слов’ян.
ІХ-Х ст. – формування трьох східнослов’янських племінних княжінь Куявії, Славії та Артанії.
9. Візантійський імператор Константин Багрянородний (912 – 959 рр.) писав: «Зіслов’янилася вся наша земля і стала варварською». Поясніть, що він мав на увазі.
Константин Багрянородний мав на увазі проникнення слов’ян на землі Східної Римської імперії, захоплення слов’янами в VII ст. Балканського півострова під час Великого переселення народів. Слов’яни на той час не мали держави, візантійці називали слов’ян варварами – як і всіх, що проживали за межами Візантійської імперії.
Проникнення слов’ян на територію Візантії привело до взаємовпливу варварської та візантійської культур.