Що вам відомо про наукову й суспільно-політичну діяльність українського історика М. Грушевського?
Постать Михайла Грушевського є однією з найвідоміших постатей в українській історичній науці. Вченому належить ґрунтовна 10-томна праця “Історія України-Руси”. На основі досліджень науковця укладена сучасна періодизація історії України.
В часи визвольних змагань та здобуття Україною незалежності на початку ХХ ст. Михайло Грушевський не залишається осторонь історичних подій та очолює в Києві Центральну Раду, яка невдовзі проголошує створення Української Народної Республіки.
Робота в парах. Які з наведених типів історичних джерел використовують для вивчення Середньовічної історії України?
Робота в парах. Обговоріть, що можна дізнатися про минуле
Русі-України, досліджуючи зображені історичні джерела.
Для вивчення Середньовічної історії України використовують такі типи історичних джерел: речові, усні (фольклорні), писемні, мовні, етнографічні джерела.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що… Чому?
Вивчення минулого людства дає змогу зрозуміти сучасність
і спрогнозувати майбутнє.
Так, погоджуюся, бо сучасне суспільство вміщує в собі усі нашарування попередніх історичних періодів, їх як позитивний, так і негативний досвід, і тому, опираючись на нього, можна якоюсь мірою спрогнозувати майбутнє та глибше зрозуміти сутність процесів, що відбуваються сьогодні.
На землях сучасної України в минулому тривали процеси, схожі
на ті, що відбувалися в інших частинах Європи та світу. Тому
в історичній періодизації історії України та всесвітньої історії
міститься багато спільних рис.
Так, погоджуюся, бо історія України є складовою частиною всесвітньої історії, і всі ті процеси, які відбувалися за межами українських земель, в Європі та світі, так чи інакше були дотичними до тих процесів, які проходили в Україні.
Дізнатися про події минулого можна, лише поєднуючи інформацію з різних історичних джерел.
Так, погоджуюся, бо інформація з одного джерела може виявитися упередженою, недостовірною, такою, що не зовсім відповідає дійсності, суб’єктивною (односторонньою).
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Асоціації». Правила гри. Учням та ученицям необхідно навести асоціації, які в них викликав наведений термін, і пояснити їх:
Історія – минуле, події, час, розповідь, легенда, переказ, бувальщина;
Історія — перебіг історичних подій на землях сучасної України від часу розселення на її території перших людей і до сьогодення.
Історичний факт – правдива дія, дійсний випадок, підтверджений очевидцями чи історичним джерелом випадок;
Історичний факт — дійсні, не вигадані випадки, підтверджені
історичними джерелами.
Історична подія – факти, що становлять собою одне ціле; подія, що змінила майбутнє; подія, що залишила слід і історії;
Історична подія — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле.
Історичний процес – взаємопов’язані історичні події, що належать до певного часу і місця; хід подій в історії; певні зміни, що відбувалися на протязі певного часу на певній території;
Історичний процес — сукупність історичних подій, що відбулися в певному місці і в певний час.
Історична періодизація – поділ історії на великі часові проміжки за рівнем розвитку людської цивілізації.
Історична періодизація — поділ історії на періоди, що є хронологічними етапами суспільного або культурного розвитку країн і народів та характеризуються визначними подіями, явищами або
процесами.
Історичні джерела – артефакти; всі ті речі, що можуть розповісти про минуле.
Історичні джерела — усе, що було створене людиною в процесі її діяльності та збереглося до наших днів.
Історичні джерела дозволяють вивчати минуле людського
суспільства та відображають його історичний розвиток.
2. У чому полягає зв’язок між історією України як наукою та навчальним предметом?
Зв’язок між історією як наукою та шкільним предметом полягає в тому, що історична наука невпинно досліджує і вивчає минулі події з метою їх реконструкції (відтворення), а шкільний предмет систематизує і доносить результати цієї реконструкції до широкого загалу.
3. Що ви знаєте про періодизацію історії України?
Періодизація історії України відображає особливості розвитку людської спільноти на українських землях. Історія України поділяється на такі періоди:
Стародавня історія – найтриваліший період, що охоплює події від появи людей на землях сучасної України до Великого переселення народів (близько 1 млн. років тому – V ст. н. е.);
Середньовічна історія – охоплює події, що відбувалися в періоді від Великого розселення слов’ян до кінця XV ст. (відкриття Нового світу);
Нова історія – розповідає про розвиток українських земель у XVI – на початку XX ст. (Доба козаччини – І Світова війна);
Новітня історія – знайомить із подіями від 1914 р. і до сьогодення.
4. Розкажіть про те, за якими типами джерел досліджують Середньовічну історію України. Які з них, на вашу думку, є найважливішими? Чому?
Середньовічну історію України досліджують за речовими, усними, писемними, мовними та етнографічними джерелами. Варто зауважити, що лише поєднання багатьох джерел дає змогу дослідникам найбільш цілісно відтворити минуле. Поте найважливішими є писемні джерела, бо вони можуть містити найбільш детальні свідчення про минулі події, а також відкривають дослідникам зразки мови того історичного періоду.
5. Що вивчає Середньовічна історія України?
Середньовічна історія України вивчає події, що відбувалися в Україні на протязі однієї тисячі років:
– в Ранньому Середньовіччі – становлення союзів племен і племінних княжінь (середина V — кінець ІХ ст.);
– у Високому Середньовіччі – існування Русі-України (Х—ХІІІ ст.);
– в Пізньому Середньовіччі утворення удільних князівств (ХІV—ХV ст.).
6. Колективне обговорення. У чому важливість знання Середньовічної історії для сучасної молодої людини?
Важливість знання історії Середньовічної історії України для сучасної молодої людини полягає в пізнанні та усвідомленні нею своїх витоків, першоджерел, як невіддільної частинки народу, який має тисячолітню історію.
9. Поміркуйте, розвитку яких людських цінностей сприяє вивчення історії України.
Вивчення історії України сприяє розвитку патріотизму, толерантності, поваги до минулого.