Дайте назву хмаринці. Поясніть значення закодованих у ній слів.
Варіант назви хмаринки слів:
Історія та допоміжні історичні науки.
Історія – це наука, що вивчає минуле людства за історичними джерелами.
Джерело – історична писемна чи матеріальна пам’ятка, що містить інформацію про минуле.
Археологія – наука, що вивчає історію людства за матеріальними залишками людської діяльності.
Розкопки – наукове археологічне дослідження, що включає в себе проведення земляних робіт з пошуку матеріальних історичних пам’яток.
Етнографія – наука, що вивчає народи: походження, заняття, їх матеріальну і духовну культуру,
Палеографія – наука, що вивчає історію писемності.
Діємо: практичні завдання
Які види історичних джерел ви знаєте? Розгляньте ілюстрації джерел, які допомагають ученим досліджувати історію Стародавнього світу. Визначте, до якого виду джерел належать ці пам’ятки. Які науки приходять на допомогу у вивченні цих історичних джерел?
Історичні джерела бувають речовими, писемними, усними, етнографічними, аудіовізуальними.
1 мал. – Писемне історичне джерело. Наскельний малюнок.(Палеографія).
2 мал. – Матеріальне історичне джерело. Архітектурна споруда.(Археологія).
3 мал. – Писемне історичне джерело. Глиняна табличка. (Палеографія).
4 мал. – Матеріальне історичне джерело. Кам’яне рубило. (Археологія).
5 мал. – Матеріальне історичне джерело. Гроші. (Археологія).
6 мал. – Етнографічне історичне джерело. Туземці. (Етнографія).
Поміркуймо!
Уявіть, що ви — археологи, які знайшли давньогрецьку мозаїку.
1. Яку інформацію для дослідника можуть нести такі історичні джерела?
Археологи можуть визначити, що зображено на мозаїці – побутова сцена, релігійний сюжет чи заняття давніх греків. Далі можливо спробувати дізнатися, в якому приміщенні створена мозаїка – це дім заможної людини чи культова споруда (храм), чи яка інша громадська будівля. Таким чином археологи можуть відновити окремі деталі життя давніх греків чи навіть окремої особи, що можливо, мешкала в цьому будинку.
2. Наскільки складно працювати з такими видами джерел? Чому?
Найдавніші історичні джерела найчастіше можуть бути пошкоджені часом – певними історичними чи природними катаклізмами (війнами, ерозією, вулканічною діяльністю, землетрусами, повенями і т.д.)
Давні джерела можуть бути надто поруйновані в часи інших історичних епох, коли змінювалися світоглядні уявлення людей і давні твори мистецтва або не вже становили жодної мистецької цінності для нової епохи, або й визнавалися ідейно шкідливими та були зруйновані.
Пофантазуймо!
Уявіть: археологи в 3019 р. досліджують культурний шар ХХІ ст.! Які джерела переважатимуть у цьому пласті? Що, на вашу думку, може здивувати дослідників?
Можливо, то буде велика кількість використаного побутового пластику. Дослідників можуть здивувати залишки велетенських сміттєзвалищ.
Поміркуймо!
Подумайте, якими якостями мають володіти гідроархеологи.
Гідроархеологи мають бути витривалими, уважними, фізично загартованими людьми.
Поміркуймо!
Який зміст ми вкладаємо у вислів «поводитися цивілізовано»? Чи стосується його значення поняття «цивілізація»?
Поводитися цивілізовано – значить поводити себе згідно правил поведінки, які запроваджені в людській спільноті. Так, термін цивілізація стосується його значення.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання.
I. Знаю нове
1. Яку роль у вивченні історії Стародавнього світу відіграють археологія, антропологія, хронологія, палеографія, етнографія?
допоміжні істоичні науки відіграють велику роль у вивченні історії Стародавнього світу, адже цей історичний період найбільше віддалений у часі від сучасності, і тому лише зусиллями багатьох вчених різних наукових напрямків можна дослідити і якомога точніше відтворити особливості далекого минулого людства.
2. У чому полягає особливість історичних джерел з історії Стародавнього світу?
Особливість історичних джерел з історії Стародавнього світу полягає в їх невеликій кількості порівняно з пізнішими історичними епохами, складністю аналізу внаслідок часто значного пошкодження, визначенні використання того чи іншого артефакту, міцному матеріалі, неможливості розшифрування письма і піктограм.
3. Чому для отримання знань про минуле необхідно поєднувати інформацію з різних історичних джерел?
Аналіз лише одного історичного джерела ніколи не дасть максимальної кількості знань про минуле та може привести до хибного розуміння того чи іншого історичного періоду.
II. Обговорюємо в групі
1. Поміркуйте над змістом вислову: «Що більше в часі віддалена подія від сьогодення, то менше відомостей про неї зберігає людська пам’ять». Чи погоджуєтесь ви з цією думкою?
Так, погоджуємося. Бо людині властиво забувати ті чи інші події. Відомості про них краще зберігають писемні джерела.
2. Під час розкопок стародавнього міста археологи знайшли скарб монет. Як ви думаєте, чому зі скарбу монет не можна вилучити жодної, навіть найменшої монети?
Зі скарбу не можна вилучити навіть найменшої монети, бо кожна монета є артефактом, історичним джерелом, завдяки якому можливо більше дізнатися про заняття і торговельні зв’язки давніх країн, ім’я правителя, дату виготовлення монети.
3. Які пам’ятки — речові чи писемні — ви вважаєте важливішими для вивчення історії Стародавнього світу?
Обидва види історичних джерел доповнюють один одного у висвітленні минулого. Тому обидва види джерел є важливими. Писемне історичне джерело може бути дещо важливішим за речове лише за умови розшифрованого письма.
III. Мислю творчо
Уявіть себе в ролі вченого-історика. Уважно розгляньте ілюстрації до тексту параграфа та визначте, яку інформацію про минулі часи вони повідомляють.
Ілюстрації демонструють нам наскельний живопис (зародження мистецтва), руїни античного храму (високий рівень архітектури), глиняні таблички з клинописом (письмо – найголовніша ознака цивілізації), кам’яне рубило(найпростіші знаряддя праці), гроші (існування товарного господарства),
полювання (застосування окремими племенами холодної зброї в наші часи), мозаїчна підлога будинку (високий мистецький рівень), міську забудову (планування вулиць), культурний шар давнього міста.