Пригадайте.
1. Коли українські землі були приєднані до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства?
Українські землі були приєднані до складу Великого князівства Литовського та Польського королівства протягом XIV-XV ст. (починаючи з 1340 року, коли литовський князь Гедимін захопив Волинь, а в 1452 і 1471 рр. були остаточно ліквідовані Волинське й Київське удільні князівства, руська православна знать остаточно втратила свій політичний вплив).
2. Які українські землі були захоплені Московською державою на початку XVI ст.?
На початку XVI ст. Московська держава захопила майже всю Чернігівщину.
3. Як було утворено Кримське ханство й коли воно потрапило під зверхність Османської імперії?
Центром Золотої Орди в кінці ХІІІ ст. поступово став Крим. В XV ст. Золота Орда розпадається на окремі ханства, що були окремими державами. Кримський хан Хаджі -Гірай при допомозі Литви у 1449 або 1455 роках відстояв незалежність Кримського ханства від Великої Орди. Внаслідок міжусобної боротьби кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії 1478 р. Кримський хан Менглі-Гірай був змушений визнати васальну залежність від османського султана.
4. Визначте особливості соціальної структури населення українських земель у XV ст.
Соціальні групи поділялися на привілейованих і непривілейованих. Привілейовані – шляхта і духівництво.
Непривілейовані – селянство і міщанство.
Кожна група розділялася на менші групи. Кожна така група виділялася певними правами, обов’язками та рівнем взаємовідносин з представниками інших груп.
5. Що таке маґдебурзьке право? Як воно позначилося на розвитку міського життя на українських землях?
Міста в Європі поділялися на вільні і приватновласницькі. Першим вільним містом у Європі став німецький Маґдебург 1188 року. Місто мало власне управління (самоврядування). Маґдебурське право переважно позитивно позначалося на розвитку міст не лише в Україні, а й у всій Європі. Для українських міст наявність маґдебурського права означало збільшення кількості населення, в тому числі зростання кількості переселенців, розвиток ремесла і торгівлі, зміну міської забудови. Негативним явищем цього процесу стало те, що українські міста ставали менш населеними власне українцями і втрачали свій український колорит.
II. Робота з таблицею
Заповніть порівняльну таблицю «Руські удільні князівства у складі інших держав у XV ст.».
| Питання для порівняння | Велике князівство Литовське | Польське короліство | Кримське ханство |
| Стани: привілейовані непривілейовані | Привіл.: шляхта, духовенство. Непривіл.: міщани, селяни. | Привіл.: шляхта, духовенство. Непривіл.: міщани, селяни. | Привіл.: родова знать – власники землі, воїни. Непривіл.: купці, ремісники, селяни |
| Форма правління | Спадкова монархія | Шляхетська республіка | Спадкова монархія |
| Представницькі органи, що обмежували владу правителя | До середини XV ст. значне місце в системі управління державою належало удільним (місцевим) українським князям або нащадкам Гедиміновичів. Кожен із них спирався на раду зі служивих бояр, представників знатних місцевих родин, єпископів. Після ліквідації удільних князівств територія країни була поділена на повіти (староства), їх очолювали намісники (старости), призначені великим князем, або пани — радою. У великі міста призначали воєвод, малих урядовців. Вони відповідали за збір податків, виконували поліцейські та судові функції, організовували військовий захист, управляли господарством на землях великого князя | Владу короля обмежувала шляхта під час засідань сеймів і сеймиків. Кожен шляхтич мав право голосу, незалежно від його статків. Рішення могли прийматися лише одноголосно. | Влада хана обмежена курултаєм – з’їзду впливових родів у державі, які входили і до державної ради, дивану, що вирішувала важливі справи в державі. Вплив в суспільстві мали мурзи – знатні члени інших родів. |
III. Робота з історичними джерелами
Порівняйте (за відомостями з наведених джерел) правовий статус і повсякденне життя на українських землях у XІV—XV ст. представників різних станів та етносів.
Робота в парах.
1. Обговоріть і визначте перелік головних думок, наведених у джерелах.
Литовський історик З. Зінк’явічюс про використання в Литві руської мови:
литовці не мали власної писемності, використовували руську писемність і мову для впорядкування суспільного життя на приєднаних руських землях. І Литовський статут 1529 року був написаний руською мовою.
Польський поет Ян Пашкевич (початок XVII ст.)
В Польщі панує латина, в Литві – русина. Без латини не прожити в Польщі, а без руської мови не обійтися в Литві.
2. Яку інформацію про роль руської мови можна отримати із джерела?
Давньоукраїнська (руська) мова була державною мовою Великого князівства литовського, використовувалася в правових документах і державному діловодстві.
3. Чим зумовлене таке становище руської мови?
Литовці не мали власної писемності, тому використовували руську писемність і мову.
Правовий статус українських земель у складі Литви визначався Литовським статутом 1529 року, давньоукраїнська (руська) мова була офіційною мовою Великого князівства литовського.
Робота в парах.
1. Про що свідчать наведені уривки із джерел?
М.Грушевський про надання привілею русинам Кам’янця-Подільського в 1491р.
Русини Кам’янця-Подільського мали змогу мати власну руську самоврядну громаду з правом вибору голови громади (війта).
Із грамоти польського короля Сигізмунда I про обмеження прав українських міщан Львова в 1525 р.
Документ польського короля Сигізмунда І свідчить про продовження економічних утисків руської громади Львова.
2. Яким було становище українських міщан у XV — початку XVI ст.?
Українські міщани православної віри зазнавали переважно економічних утисків з боку польської міської адміністрації. Основною причиною такого становища українських міщан була їх руська (православна) віра.
Мова джерела:
…бурмістри зазначеного міста (Львова) )забороняють їм купувати будинки, які перебувають поза межами їх вулиці, тримати шинки, продавати та пити вино, пиво та інші напої, торгувати сукном, а також займатися ремеслом, записуватися в цехи, і це забороняється їм не внаслідок шкоди, чи збитків, чи нехтування, що вони ніби роблять.
в окремих випадках українські міщани могли створювати громади з обмеженими правами.
3. Висловіть припущення, чому руських міщан не допускали до участі в роботі органів міського самоврядування і в діяльності цехів.
Руських міщан не допускали в роботі цехів, аби руська громада міста не мала можливостей створити конкуренцію католицьким ремісничим цехам і відповідно, не заробила коштів для своєї самодостатності і культурно-освітнього розвитку.
IV. Складання історичного портрета
На основі наведених і додаткових джерел складіть історичний портрет Костянтина Івановича Острозького із презентацією.
Орієнтовні заголовки слайдів.
1. Портрет князя Костянтина Острозького (роки народження і смерті, титули і посади.
2. Родовід і статки.
3. Видатний полководець ХVІ століття – провів 35 битв, програв 2, брав участь в успішних кампаніях проти татар та московитів.
4. Військова тактика полководця в боротьбі з татарами.
5. Битви під Ольшаницею та Оршею.
5. Прихильник і покровитель православної церкви.
6. Князь-меценат.
7. Острог – осередок культури слов’янства.
7. Народна шана до князя Костянтина Острозького..