Запитання та завдання
2. У яких умовах у другій половині XIV – XV ст. на українських
землях розвивалася культура?
Умови розвитку української культури в другій половині XIV — XV ст. можна назвати суперечливими.
Українські землі опинилися в складі інших держав – Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії та Московської держави, і тому умови розвитку культури були неоднаковими.
Позитивним явищем була відкритість культури українських земель для зовнішніх впливів.
З Польщі в Україну потрапляли ідеї гуманізму та Відродження, і таким чином відбувався симбіоз (співжиття) та поєднання різних культур. Не маючи в Україні вищих навальних закладів, українські студенти могли навчатися в Європі.
Негативним явищем культурного процесу було поширення католицизму і утиски православної церкви.
Руйнівні набіги татар нищили культурні надбання українців.
В цілому можна стверджувати, що українська культура розвивалася в несприятливих умовах.
3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток освіти на українських землях. Де здобували вищу освіту українці в другій половині XIV – XV ст.?
Українці здобували вищу освіту за кордоном (заклади вищої освіти були відсутні в Україні того часу): Краківському, Паризькому, Падуанському, Болонському, Гейдельберзькому, Празькому університетах. Найвідомішим вихідцем з українських земель був Юрій Дрогобич (з Дрогобича) – учений-астроном, перший із відомих докторів медицини й філософії, ректор першого європейського університету в Болоньї.
4. Яку роль у житті населення українських земель відігравали тогочасні усна народна та музична творчість? Які нові жанри української народної творчості виникли в XIV-XV ст.?
Усна народна творчість відображала народні звичаї і традиції, що склалися ще в часи Київської держави. Вона була своєрідним містком від спадщини предків у сьогодення та майбутнє – обрядові пісні, колядування, щедрування пройшли крізь століття і дійшли й до нашого часу. Тобто в усі часи усна народна творчість була ознакою ідентичності (унікальності, неповторності, окремішності) нашого народу.
В XIV-XV ст. виникли нові жанри усної народної творчості – епічна поезія – історичні пісні, балади та думи.
Історичні пісні відображали боротьбу з набігами татар і турків.
В думах (баладах) звучала тема любові до Батьківщини і необхідності її захисту від ворога. Думи виникли в козацькому середовищі, виконувалися з музичний супроводом – під гру на кобзі.
5. Укажіть найважливіші досягнення архітектури та образотворчого мистецтва другої половини XIV – XV ст. Які жанри образотворчого мистецтва отримали подальший розвиток у XIV – XV ст.?
У ХІV-XV ст. найбільш важливими досягненнями архітектури була забудова міст за європейським зразком. Це пов’язано з напливом переселенців з Європи та надання Магдебурського права. Найважливішим напрямом розвитку архітектури стало оборонне будівництво – як дерев’яні, так і муровані фортеці та замки. Оборонну функцію враховували під час будівництва культових споруд – церков та монастирів. Католицькі костьоли зводили у виразно готичному стилі.
В образотворче мистецтво проникли ідеї європейського гуманізму, що стало основним досягненням цього мистецького жанру. Відбувається відхід від усталених візантійських зразків до створення зображення, що завдяки застосуванню техніки світлотіні передає глядачеві людські почуття.
Фрески, ікони та книжкові мініатюри залишалися основними напрями живопису.
6. Колективне обговорення. Чому серед пам’яток архітектури
XIV – XV ст. переважають оборонні споруди?
Перевага оборонних споруд (фортець, замків, церков, монастирів) пояснюється постійною загрозою нападів турків татар. З появою вогнепальної зброї основним будівельним матеріалом замість дерева стає камінь та цегла.
7. Складіть таблицю «Досягнення культури українських земель другої половини XIV – XV ст.».
| Галузь культури | Основні досягнення |
| Освіта | Українці здобували вищу освіту в Краківському, Паризькому, Падуанському, Болонському, Гейдельберзькому, Празькому університетах. Найвідоміший український учений-астроном – Юрій Дрогобич, ректор Болонського університету. |
| Література. Літописання. Книгодрукування | Світська література – збірник «Ізмарагд» Церковна література – Київський Псалтир 1397 р., збірка житій святих «Четьї-мінеї» 1489 р. Літописи – Короткий Київський літопис, що розповідає про події 1491—1515 рр. Першодрукар Швайпольт Фіоль 1491 р. в Кракові друкує чотири богослужбові книги: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна». 1517 – 1519 рр. білоруський вчений Франциск Скорина надрукував кирилицею в Празі Псалтир і Біблію. |
| Усна народна творчість | У XV ст. зародилася епічна поезія – історичні пісні, балади та думи. Найвідоміші «Плач невільників», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з міста Азова» |
| Архітектура й містобудування | Оборонні споруди були зведені в Луцьку, Львові, Хотині, Кременці, Кам’янці Подільському, Олеську, Білгороді-Дністровському. Церква Покрови в селі Сутківці. Католицькі костьоли: кафедральні у Львові й Кам’янці-Подільському, Святого Миколая в Рогатині, Святого Варфоломія в Дрогобичі |
| Образотворче мистецтво | Фрескові розписи каплиці в Горянах під Ужгородом (фрески «Благовіщення», «Таємна вечеря», «Дари волхвів», «Втеча до Єгипту», «Свята Катерина»), Вірменської церкви у Львові, Бакотського монастиря на Поділлі. Майстрів розпису: Гайль і Тимофій Дробиш із Перемишля, Іоанн, Андрій Русин, Максим Воробій зі Львова, Герман із Самбора. Три центри іконопису: Київ, Волинь та Львів. Ікона Богородиці Одигітрії із села Красів на Львівщині. |
9. Робота в малих групах. Визначте риси культури українських земель XIV—XV ст., що сформувалися під впливом культури країн Заходу.
Під впливом культури Заходу сформувалися такі риси культури українських земель XIV—XV ст.:
– ідеї гуманізму та Відродження;
– католицизм;
– книгодрукування;
– архітектура і міська забудова.
10. Які культурні традиції Русі-України та Галицько-Волинської держави позначилися на культурі українських земель XIV—XV ст.?
Культурні традиції Русі-України та Галицько-Волинської держави, що позначилися на культурі українських земель XIV—XV ст.:
– духовенство зберегло провідну роль в освітньому процесі;
– початкова освіта для дітей переважно з заможних родин;
– рукописні книги з центром книгописання Києвом;
– літописання;
– усна народна творчість – обрядова поезія, дохристиянські обряди;
– основними жанрами живопису залишалися фрески, ікони,
книжкові мініатюри.