Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «знавці хронології». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри називає дату за змістом параграфа, інший(-а) вказує подію, яка відповідає цій даті. через деякий час вони міняються ролями.
1242 і 1249 р. – перемоги литовського князя Міндовга над монголами.
1246 р. – князь Міндовг приймає хрещення православного обряду, оскільки основу економічної та воєнної могутності Литовської держави становили руські князівства.
1251 р. – хрещення Міндовга за католицьким обрядом в розрахунку підтримки Папи Римського Інокентія IV в боротьбі з агресією Тевтонського та Лівонського військово-релігійних орденів.
6 липня 1253 р. – коронація Міндовга у Новогрудку.
1261 р. – Міндовг зрікається християнства.
1316 – 1341 рр. – правління князя Гедиміна.
1345 – 1377 рр. – правління князя Ольгерда Гедиміновича.
1362 р. – князь Ольгерд захопив Київ.
1362 р. – битва на Синіх Водах, перемога Ольгерда над татарами.
1392 р. – литовський князь Вітовт ліквідовує Подільське князівство.
1430 р. – вторгнення Польщі і захоплення поляками Західного Поділля.
1434 р. – в Галичині поляки утворюють Руське воєводство, а в Західному Поділлі – Подільське воєводство.
1359 р. – проголошення незалежного Молдавського князівства.
30 березня 1392 р. – перша письмова згадка назви «Буковина» зустрічається в грамоті молдавського господаря (князя) Романа І.
1514 р. – Молдавія (включаючи Буковину) увійшла до Османської імперії. Перебувала в її складі до 1775 року.
1453 р. – падіння Константинополя під ударами турків.
1489 р. – князь московський князь Іван III заявив про свої претензії на спадщину Русі, іменуючи себе «Государем і великим князем усієї Русі».
1487 – 1494, 1500 – 1503, 1507 – 1509, 1512 – 1522, 1534 – 1537 рр. – литовсько-московські війни за спадщину Русі.
1514 р. – битва під Оршею, князь Костянтин Острозький на чолі литовського війська розбив московитів.
1503 р. – загарбання Московською державою Смоленської та Чернігівської земель.
1523 р. – ліквідація Новгород-Сіверського князівства.
2. Чому битва на Синіх Водах поклала край монгольському пануванню на українських землях?
1362 року відбулася битва на річці Сині Води між військом литовського князя Ольгерда та монголами. Внаслідок перемоги Ольгерд остаточно закріпив за собою Київські, Переяславські,
Подільські і Чернігівські землі, включивши їх до складу Великого князівства Литовського і відновивши удільний устрій.
3. Які наслідки мало для Литви приєднання значної частини земель колишньої Русі-України?
Литва суттєво збільшила свої території за рахунок українських князівств, їх очолювали як князі з литовців, так і представники роду Рюриковичів. Всі князівства були васалами великого князя, і платили йому данину та при необхідності надавали військо.
4. Чим відрізнялася політика литовських і польських правителів
щодо українських земель?
Литовські князі не проводили змін в житті українських князівств –
дотримувалися православної віри, не нищили культурних здобутків Русі, самі і призвичаювалися до цієї культури. Литовці ніяк не змінювали існуючих відносин і традицій. Була збережена віра,
мова, судочинство.
Поляки в українських князівствах чинили протилежні литовцям речі. Встановлюючи своє панування, вони почали запроваджувати католицьку віру, створювали власну церковну організацію. Впроваджували польську систему управління, управлінські посади займали виключно поляки. Вони отримували українські землі для користування, а українські міста населяли переселенцями інших національностей – вірменами, євреями, німцями. Таким чином, міста поступово втрачали український колорит. Поляки запровадили також своє судочинство, яке було становим – кожна верства населення (стан) мала свої суди.
5. Поясніть принцип литовської верхівки, якого вона дотримувалася в XIV ст.: «Ми старого не рушимо і нового не вводимо».
Цей принцип литовської верхівки в XIV ст. означав мирне поступове проникнення литовського управління на українські землі. Литовці не порушували існуючих суспільних відносин, не замінювали їх своїми порядками, не чіпали усталених традицій, питань мови та релігії.
6. Охарактеризуйте долю Буковини у складі Молдавії та Османської імперії.
1359 р. було проголошено незалежність молдавського князівства, до складу якого ввійшла Шипинська земля (Північна Буковина, що належала до Золотої Орди до середини XIV ст., потім – до складу Угорщини) як автономія, що зберігала свій автономний статус до середини XV століття. Після ліквідації автономного устрою Шипинська земля отримує назву Буковини. В другій половині XV ст. Молдавія бореться проти агресії Османської імперії, проте невдало, і спочатку стає її васалом, а потім (1514 р.) остаточно втрачає незалежність, ввійшовши до складу імперії Османів аж до 1775 р. Буковина, як частина Молдавії, теж потрапила в турецьке ярмо.
7. Якою була роль Федора Коріятовича в історії Закарпаття?
Подільський князь Федір Коріятович є дуже помітною історичною особою в житті Закарпаття. Угорський король наділив князя містом Мукачевим, тож Федір Коріятович з волі короля став ішпаном (жупаном) Березького комітату (комітатами називалися окремі складові частини Угорської держави), тобто намісником з повноваженнями судової, військової та адміністративної влади.
Коріятович підтримував становище слов’янського населення ввіреного йому комітату – був проти закріпачення селян і мадяризації (мадяри – угорці) Закарпаття.
За його правління розвивалося господарство – зросли Мукачеве та Берегове, засновуються нові поселення. Завершено будівництво Мукачівського замку – споруджено довкола міста оборонний вал, засновано православний монастир Святого Миколая, який є й понині.
8. Колективне обговорення. Що дозволило Великому князівству литовському оволодіти більшістю земель Русі-України?
Велике князівство Литовське оволоділо переважною більшістю земель Русі-України завдяки таким чинникам:
– литовці (князі Міндовг, Ольгерд) здобули авторитет серед русичів завдяки перемогам над монголами;
– землі Русі були послаблені як внутрішньою міжусобною боротьбою, так і монгольським нашестям;
– мирний характер приєднання українських князівств до Великого князівства Литовського.
9. Робота в парах. заповніть таблицю «Приєднання руських удільних князівств до складу інших держав».
| Назви держав | Велике князівство Литовське | Польське королів-ство | Молдав ське князів -ство | Москов- ська держава |
| Історико- географічні назви земель та роки їх приєднання | Київщина, Чернігівщина, Переяславщина, Поділля 1261-1262 | Західне Поділля 1430, Галичина 1434 | Буковина 1359 | Чернігівщина, Стародубщина, Новгород-Сіверщина 1503 р. |
11. Робота в малих групах. чи є підстави характеризувати
Велике князівство литовське як литовсько-руську державу?
Так, підстави характеризувати Велике князівство литовське як литовсько-руську державу дійсно є, адже:
– литовці зберігали звичаї, мову, віру Русі-України, не запроваджуючи своїх порядків;
– руські князі спільно з литовцями боролися проти ворожих зазіхань з боку монголо-татар, Польщі та Московщини.