Пригадайте.
1. Коли і як утворилася Галицько-Волинська держава?
Галицько-Волинська держава утворилася 1199 року внаслідок приєднання волинським князем Романом Мстиславичем (з роду Володимира Мономаха) Галицького князівства. Існувало з 1199 по 1349 рік.
2. У якому році було короновано Данила Романовича?
Данила Романовича було короновано 1253 року. Галицько-Волинська держава з того часу стала називатися Руським королівством.
3. Проти кого доводилося вести боротьбу галицько-волинським князям?
Галицько-волинським князям доводилося боротися як із внутрішнім ворогом – боярською опозицією, так і зовнішнім – монголами, поляками і угорцями.
Відносини з якою державою найбільше впливали на розвиток Галицько-Волинської держави (Королівства Руського)?
Найбільше на розвиток Королівства Руського впливали відносини з Литвою та монгольською ордою.
4. У чому полягали особливості культури Галицько-Волинської держави?
Особливості культури Галицько-Волинської держави:
– Галицько-Волинська держава була спадкоємницею Київської держави;
– культура Галицько-Волинської держави зазнавала впливів візантійської та романо-германської культур;
– культура Галицько-Волинської держави мала власну самобутність.
II. Робота з історичними джерелами.
1. Робота в парах.
Розгляньте фотографії сучасного вигляду церкви Святого Пантелеймона поблизу Галича. З’ясуйте:
1) які елементи церкви вказують на вплив західноєвропейської архітектури;
– портал (вхід) з двома парами колон і капітелями.
2) на який архітектурний стиль схожі ці елементи;
– схожі до романського стилю архітектури
3) які особливості архітектури Галицько-Волинської держави відображені в цій споруді.
У споруді церкви прослідковується поєднання давньоруської романо-германської архітектури.
2. Прочитайте текст, розгляньте ілюстрацію із зображенням церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі та дайте відповіді на запитання.
1. Який вигляд мав Успенський собор у Галичі?
Білокам’яний храм, збудований 1586 року, був стрункий і величавий ,оздоблений рельєфними зображеннями.
2. Яке враження він справив на Івана Русина?
На Івана Русина вигляд храму справив велике враження – він неначе чув музику архітектури, споглядаючи стрункі білі стіни та оздоблення храму.
3. На прикладі Успенського собору розкажіть про розвиток церковної архітектури та скульптури в Галицько-Волинській державі.
Успенський собор, збудований Ярославом Осмомислом 1157 року, був архітектурним шедевром романського стилю. На жаль, донині він не зберігся, і лише завдяки археологічним розкопкам підмурівок науковцям вдалося відтворити планування храму, будівельний матеріал та скульптурні оздоблення. Собор мав стрункі білі стіни, чотири ряди рельєфів, де своєю довершеністю вирізнялися скульптурні композиції грон винограду, пардусів, грифонів, жіночих облич.
4. Використовуючи матеріал підручника, аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Успенський собор у Галичі (1157 р.) — яскравий зразок галицької архітектурної школи, сформованої під впливом романської архітектури».
Так, Успенський собор у Галичі являв собою чотиристовпний однокупольний храм, оточений галереями, прикрашений різьбленням по білому камені. Храм є яскравим представником галицької архітектурної школи, що мала багато запозичень з популярного в Європі романського архітектурного стилю.
Проте в Галичі не зводили цегляні стіни. При їх будівництві використовували гіпс та вапняк. Також особливою рисою галицьких споруд є облицювання стін будівель керамічними плитками з рельєфними зображеннями рослинних або геометричних орнаментів, птахів, грифонів, воїнів.
3. Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання.
Із «Галицько-Волинського літопису»
1. Який вигляд мали церкви, побудовані в Холмі?
Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем, троє вікон прикрашені [були] склом римським; …а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитим з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; …спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і Пресвятої Богородиці… І дзвони приніс із Києва, [а] інші тут вилив.
2. Визначте внесок князя Данила в розвиток культури Галицько-Волинської держави.
Внесок князя Данила Галицького в розвиток культури Галицько-Волинської держави важко переоцінити. В часи його правління:
– в містах Галицько-Волинського князівства створювалися літописи та книги;
– створення Галицько-Волинського літопису, найвизначнішої літописної пам’ятки князівства;
– створення в княжій канцелярії дипломатичних документів;
– заснував міста Холм, Львів, Крем’янець, Данилів, Стіжок, відновив Дорогичин;
– засновник Галицької церковної православної митрополії.
3. На основі тексту джерела зробіть висновок про рівень розвитку архітектури, різьблення та іконопису в Галицько-Волинській державі.
Архітектура:
Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем, троє вікон прикрашені [були] склом римським; …а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитим з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; …спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися….
Різблення:
….а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій], диву подобен.
Іконопис:
Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь Пресвятої Діви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пречудовими іконами… Зробив він також у ній хрещальню — хрестити воду на святе Богоявлення…
Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса і Пресвятої Богородиці…
III. Аналіз інформації
1. Автори підручника «Культурологія: українська та зарубіжна культура» (К., 2006) відзначають: «На заході Галицько-Волинська Русь була форпостом східнослов’янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі, як освіта, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів, культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов’ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час галицько-волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавалися іншим землям Русі. Але основа культури Галицько-Волинської держави була українська, спільна з князівствами Русі».
1) Проаналізуйте наведену інформацію.
Найважливіші тези з наведеної інформації щодо розвитку культури:
– форпост східнослов’янської духовності;
– освіта, мистецтво, філософія, література розвивалися під впливом західної та східної культур;
– культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів;
– культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов’ян в Угорщину і держави Центральної Європи;
– галицько-волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів;
– основа культури Галицько-Волинської держави була українська, спільна з князівствами Русі.
2) Визначте особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
(Доцільно використати відповіді до попереднього завдання).
3) Які міста відігравали провідну роль у культурному житті Галицько-Волинської держави?
Провідну роль в культурному житті держави відігравали міста Галич, Львів, Холм, Данилів, Володимир.
2. Дослідник Л. Морфлюк зазначає, що «у роки, коли велич і слава Києва почали занепадати, Галичина і Волинь були опорою українства, саме тут продовжується культурний розвиток українських земель. Тут вирувало політичне й економічне життя, посилювалися зв’язки із Західною Європою, з’явилося багато нових міст, укріплень, культових споруд. Усе це сприяло подальшому розвитку матеріальної і духовної культури українців». Чи погоджуєтеся ви з наведеною думкою? Свою відповідь поясніть.
Так, погоджуюся, оскільки внаслідок розроблення Київської держави на окремі князівства та монгольської навали на землі Русі, відбулося значне знищення слов’янської культури, але землі Галицько-Волинського князівства завдяки політичній та військовій діяльності князів Романа Мстиславича та пізніше – Данила Романовича зазнали менше негативного впливу на розвиток культури в порівнянні з іншими князівствами Київської держави.
IV. Складання історичного портрета
Підготуйте та презентуйте історичний портрет короля Данила або іншого князя з династії Романовичів (на вибір).
Данило Романович Галицький – один з когорти небагатьох найвідоміших князів, що виділявся вмінням вести розумну політику, знався у військовій справі, адмініструванні держави. В складних умовах ворожого оточення, не маючи потужної опори своїй владі, йому вдалося придушити опозицію бояр, зробити державу єдиною та відстоювати її незалежність від зовнішнього ворога – монголо-татар. Літописець так описав його діяльність: «(Був) князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив… і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком».