Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Снігова куля». Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Перший(-а) учасник(-ця) гри називає ім’я, твір, назву пам’ятки, поняття тощо за темою. Це слово повторює наступний(-а) учасник(-ця) гри й потім називає своє слово. Кожен(-на) наступний(-а) учасник(-ця) називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник(-ця) гри робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Перемагає учень(-иця), що складе найдовший ланцюжок.
Приклади логічних ланцюжків:
Освіта – церкви і монастирі – школи – хлопчики – діти бояр – писарчуки- канцелярія – бібліотеки – археологічні знахідки – написи на бересті – написи на стінах – грамоти князів – Галицько-Волинський літопис – архіви – заповіти.
Література – літописання – «Повість про осліплення Василька» –
Василько Ростиславич – 1097 р. – Галицько-Волинський літопис – 1809 р. – Карамзін – давньоукраїнська мова.
Архітектура – дерев’яна споруда – кам’яна споруда – храми – палаци – замки – волинська архітектурна школа – галицька архітектурна школи – Успенський собор у Володимирі-Волинському – 1160 р. – Мстислав Ізяславич – Успенський собор у Галичі – Ярослав Осмомисл – 1157 р. – алебастр – вапняк – керамічні рельєфні плитки – церква Святого Пантелеймона – оборонні споруди – донжон – Луцький замок.
Образотворче мистецтво – фрески – ікони -князівські палати – Вірменський собор – іконостас – школи іконопису – канони – “Одигітрія” – Ченстоховська ікона Божої Матері – скульптура – рельєф ХIII ст. із зображенням Святого Димитрія – «великий хитрець Авдій» – книжкова мініатюра – Добрилове Євангеліє – ювелірні прикраси – позолота – інкрустація.
2. Де в Галицько-Волинській державі можна було здобути освіту?
Освіту в Галицько-Волинській державі можна було здобути в школах при церквах, монастирях та єпископських кафедрах. Освіта була доступна для хлопчиків від семи років переважно з заможних чи боярських сімей. По закінченню школи вони ставали писарчуками в князівській канцелярії чи священиками. Діти бояр також могли навчатися вдома.
3. Чим вирізнялося літописання в Галицько-Волинській державі?
Найвідоміша літописна пам’ятка – Галицько-Волинський літопис, написаний декількома авторами (п’ять), складається з двох частин – Літопису Данила Галицького та Волинського літопису. Літописи написані староукраїнською мовою, охоплюють значний період часу, містять багато життєвих подробиць, мають глибокий зміст.
4. Назвіть найвідоміші архітектурні пам’ятки Галицько-Волинської держави. Які з них збереглися до наших днів?
Найвідоміші архітектурні пам’ятки Галицько-Волинської держави:
– Успенський собор у Володимирі-Волинському, збудований Мстиславом Ізяславичем 1160 року (зберігся);
– Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом у 1157 р., (лише руїни);
– церква Святого Пантелеймона у Галичі ХII—ХIII ст., (збереглася)
5. Які жанри образотворчого мистецтва були поширені в Галицько-
Волинській державі?
В Галицько-Волинській державі набули поширення такі види образотворчого мистецтва: фресковий живопис, іконопис, скульптура, книжкова мініатюра, ювелірне мистецтво.
6. Якими були найвідоміші зразки пам’яток образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави?
Чудодійна ікона Волинської Богоматері «Одигітрія» (XIV ст.)
Ченстоховська ікона Божої Матері (XIV ст.)
Шиферний рельєф із зображенням Святого Димитрія (ХIII ст.)
Ілюстративне Добрилове Євангеліє (1164 р.)
7. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури
Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) є результатом впливу західноєвропейської середньовічної культури?
В цілому культура Галицько-Волинської держави формувалася під впливами візантійської та західноєвропейської культури, в той же час зберігаючи і розвиваючи власну слов’янську самобутність і спадщину.
Перші кам’яні храми в Галицько-Волинського князівства датуються кінцем ІХ – початку X ст., збудовані під впливом чеської архітектури.
В архітектурі храмів запозичували романський стиль, поширений у Європі (Успенський собор у Галичі). Запозичуючи досвід західноєвропейської оборонної архітектури, в Руському королівстві зводили оборонні споруди нового типу – донжони (кам’яні вежі-стовпи).
8. Складіть план розповіді за темою «Мистецтво Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)».
1. Фресковий живопис.
2. Іконопис.
3. Найкращі зразки іконопису.
А) ікона Волинської Богоматері «Одигітрія».
Б) Ченстоховська ікона Божої Матері.
4. Скульптура.
5. Книжкова мініатюра.
А) Добрилове Євангеліє.
6. Ювелірна справа.
9. Заповніть таблицю «Досягнення культури Королівства Руського (Галицько-Волинської держави)».
| Галузь культури | Основні досягнення |
| Освіта | Школи при церквах, монастирях, єпископських кафедрах |
| Літописання | Літопис «Повість про осліплення Василька» Галицько-Волинський літопис |
| Архітектура | Кам’яні храми кінця ІХ – початку X століття Успенський собор у Володимирі-Волинському Успенський собор у Галичі Церква Святого Пантелеймона Фортифікаційні споруди – донжони |
| Образотворче мистецтво | Фресковий живопис Іконопис Ікона Волинської Богоматері «Одигітрія» Ченстоховська ікона Божої Матері Шиферний рельєф із зображенням Святого Димитрія Книжкова мініатюра Добрилове Євангеліє з чотирма мініатюрами євангелістів |
10. Зробіть докладний опис однієї з пам’яток культури Галицько-
Волинської держави.
Цю ікону називають Волинською богоматір’ю і походить вона з Луцька. Вшановують ікону 13 липня. Точної дати створення ікони не існує, або в кінці XIII ст. чи на початку XIII – XIV ст. Автором називають Петра, митрополита Київського і всієї Русі, що походив з Волині.
Одигітрія є грецьким словом і означає дороговказ (настанову правильного шляху). Ікона написана на дереві (липі), покритим паволокою (лляною тканиною).
Стилістично ікона за своїм стилем виконання тяжіє до волинської школи, що є наступницею візантійського та давньоруського іконопису. Ікона має чисті та світлі кольори. Велич святого образу зображена гармонійним поєднанням червоного, синього і жовтого кольорів, створюючи ефект поглиблення коричневого плаща, що огортає Богородицю, до майже чорного тону. Це підкреслює почуття скорботи. Тема радості в ті часи мала неодмінно супроводжувати тема печалі і смутку.
В очах Діви Марії бачимо сум і благання водночас. Богородиця неначе просить, благає людей до єднання в боротьбі з ворогами, благає про захист для жінок і дітей. За традицією Візантійський іконопис мав усталену традицію зображувати очі більше природних для посилення їх виразності. Вони невідступно дивляться на нас. В такий спосіб було досягнуто неначе живе спілкування між людиною і образом на іконі.
12. Робота в малих групах. Порівняйте рівень розвитку, спільне
й відмінне в особливостях культури Русі-України та Королівства
Руського (Галицько-Волинської держави).
| Культура Русі-України | Культура королівства Руського |
| Освіта потреба в письменних людях для ведення діловодства, домашня освіта, навчання ремеслу, досвід предків, впливи Візантії, християнська ідеологія, патріархальна сім’я, трудове виховання, освіту очолює церква, навчання грамоті, у школах начали хлопчиків, з появою жіночих монастирів – і дівчаток у монастирських школах, створення княжих бібліотек, освітні праці (“Повчання дітям” Володимира Мономаха) занепад освіти внаслідок монгольської навали. | Освіта потреба в письменних людях для ведення діловодства, впливи Візантії, християнська ідеологія, досвід предків, навчання ремеслу, у школах начали хлопчиків, навчання грамоті, патріархальна сім’я, трудове виховання, освіту очолює церква, створення княжих бібліотек, широкі верстви населення знали грамоту. |
| Літописання Літописання Русі почалося з Києва Х ст., і поширилося на всі великі міста Київської держави. Автори – представники духівництва, князівські канцеляристи, князі. “Повість минулих літ” Нестора Літописця, “Повчання Мономаха” Володимира Мономаха. Центром літописання став Києво-Печерський монастир. | Літописання Світська література – “Повість про осліплення Василька” 1097 р., “Галицько-Волинський літопис”, що має дві частини – Літопис Данила Галицького (1205-1258 pp.) і Волинський літопис (1258-1290 pp.). |
| Архітектура Переважала дерев’яна або глиняна архітектура жител, будинки багатих верств мали 2 поверхи і багато кімнат (хороми, тереми). Укріплення міст переважно дерев’яні, як і храми. Кам’яне будівництво князівського центру запозичене з Візантії в Х – поч. XI cт. “Місто Володимира”, “місто Ярослава” Десятинна церква, Софія Київська, Золоті Ворота, Києво-Печерська Лавра, Михайлівський Золотоверхий монастир, Видубицький монастир, Борисоглібський собор (Чернігів) | Архітектура В архітектурі проявляється як візантійські, так і романо-германські складові. Кам’яні храми кінця ІХ – початку X століття. Монументальні будови зведені зі біло-сірого вапняку, білокамінний Успенський собор (1157) Ярослава Осмомисла, церква Святого Пантелеймона (біля 1200 p.) церква Василія, церква Іоанна Златоустого, церква Святої Трійці ХІІ — ХІІІ ст. Архітектура зазнала втрат внаслідок навали монголів у ХІІІ ст. |
| Образотворче мистецтво живопис, скульптура, музика, візантійські впливи, мистецтво різьблення по дереву та по камені, вплив християнства | Образотворче мистецтво Візантійські впливи, християнський живопис, мозаїка і фрески, літописні мініатюри в літописах й художнє оздоблення книг, вплив християнства |
13. Складіть перелік заходів, які необхідно здійснювати для збереження історичних пам’яток архітектури доби Королівства Руського (Галицько-Волинської держави) як частини художнього надбання всього людства.
Потрібно відповідне законодавство про охорону архітектурне історичних пам’яток архітектури, яке включало б у себе дієві заходи для позитивного вирішення зазначеного питання.
З метою профілактики варварського ставлення населення до пам’яток архітектури має проводитися (1) постійна роз’яснювальна і освітня робота, включаючи застосування медіаресурсів. Не менш вагомим аргументом є (2) виділення коштів на відновлення і реставрацію архітектурних об’єктів та їх археологічне дослідження. (3) Покарання правопорушників за пошкодження історичних археологічних пам’яток.
14. У чому виявлялася самобутність культури Галицько-Волинської держави? Поясніть свою відповідь.
Культура Галицько-Волинської держави була складовою частиною культури Русі, проте мала деякі відмінності, спричинені місцевими умовами, а також романо-германським і візантійським культурними впливами, завдяки яким її самобутність зазнавала певної трансформації і симбіозу (тобто змін з подальшим поєднанням і співіснуванням різних культур).
Варто зазначити, що Галицько-Волинська держава після занепаду Київської держави стала опорою української державності, зберігши в русинів (українців) почуття культурної самобутності, що послужило в нелегкому майбутньому підвалиною формування української нації.