Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той(-а), у кого розповідь буде стислішою, але водночас правильно передаватиме зміст матеріалу. Гру доцільно проводити в письмовій формі.
1. Правління Юрія І. Загибель князів Андрія і Льва II.
Юрію І Львовичу вдалося звільнитися від залежності монголів і встановити дружні стосунки з Польщею та Тевтонським орденом.
Юрій І Львович 1303 року домігся утворення православної Галицької митрополії.
Сини Юрія І Андрій та Лев були останніми Романовичами.
2. Правління Юрія II Болеслава.
Юрій ІІ Болеслав по матері був рідним племінником загиблих Андрія тав Лева Юрієвичів.
Правління Юрія ІІ Болеслава прошло в постійній боротьбі з сусідами за збереження земель князівства.
Боровся зі свавіллям бояр, які його отруїли 1340 року.
3. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави.
Смерть князя Юрія ІІ Болеслава стала сигналом для вторгнення Польщі та Угорщини.
Боротьба за землі Галицько-Волинської держави укладенням Вічного миру 1366 року між Литвою та Польщею.
Внаслідок тривалої боротьби за Галичину між Литвою, Польщею та Угорщиною Галицька земля до 1772 року потрапила під владу Польщі.
4. Волинь за правління Любарта.
Любарт Гедимінович доводився зятем Андрію Юрійовичу і отримав у спадок Східну Волинь.
Після тривалої боротьби з поляками Любарт повернув собі у 1382 р. Галицьку землю.
За князювання Любарта Волинська земля була українським краєм за своєю сутністю.
2. Якими були найважливіші події в житті Галицько-Волинської держави першої половини XIV ст.?
Найважливіші події в Галицько-Волинській державі першої половини XIV століття:
– утворення окремої Галицької православної митрополії (1303 р.);
– припинення династії Романовичів;
– вторгнення Угорщини й Польщі з метою розчленування Галицько-Волинської держави 1340 року.
3. З ініціативи якого князя було створено Галицьку православну митрополію?
Галицьку православну митрополію було створено 1303 року за ініціативи князя Юрія І Львовича
4. Чим політика Юрія І Львовича відрізнялася від політики його батька?
Юрій І Львович проводив більш врівноважену політику в порівнянні зі своїм батьком Левом Даниловичем – віддавав перевагу мирним політичним домовленостям, а не військовому вирішенні тих або інших питань.
5. Розкрийте зв’язок між заходами правління князя Юрія II Болеслава та його трагічною смертю.
Юрій ІІ Болеслав намагався реформувати управління державою – приборкати свавілля бояр, виключаючи їх з боярської ради. Ці заходи привели до його отруєння.
6. Чому, на вашу думку, після отруєння Юрія II не було жодного претендента на владу з колишніх князівств Русі-України?
На Юрію ІІ обірвалася династія Романовичів. Ця раптова смерть не дала можливості утвердитися новій руській династії, чим негайно скористалися сусідні правителі, які мали попередню домовленість про спільні агресивні дії щодо Галицько-Волинського князівства.
7. Яким був результат правління князя Любарта Гедиміновича на Волині?
Любарт дбав про господарчий розвиток Волинської землі, яка за його правління залишалася руською землею. Він дбав про розвиток торгівлі, будував церкви, фортифікаційні споруди в Луцьку, заснував місто Любар.
8. Колективне обговорення. Яку дату можна вважати кінцем
існування Галицько-Волинської держави?
Кінцем існування Галицько-Волинської держави можна вважати 1349 рік, коли вона перестала існувати як цілісна держава. Польський король Казимир III захоплює галицькі міста Львів, Белз, Холм, Берестя та Володимир, а Волинь поступово переходить до складу Литви, в 1352 р. це було зафіксовано в мирній угоді між Литвою та Польщею.
10. Складіть план розповіді за темою «Загибель Галицько-Волинської держави».
1. Смерть князя Данила Романовича у 1264 році, початок занепаду Галицько-Волинського князівства.
2. Правління Лева Даниловича (Галичина) та Володимира Васильковича (Волинь), і їх спроби збереження Галицько-Волинського князівства:
а) приєднання Закарпатської Русі та Люблінської землі;
б) місто Львів 1270 року – столиця Галичини;
в) містобудівництво і піднесення культури на Волині за Володимира Васильковича;
3. Одноосібне управління Галицько-Волинською державою Юрія І Львовича в 1301-1308 роках:
а) втрата Люблінської землі після поразки від Польщі в 1302 році;
б) Дипломатична діяльність князя, як спосіб вирішення конфліктних політичних ситуацій.
в) заснування Галицької митрополії в 1303 році.
4. Правління синів Юрія – Андрія та Лева в 1308-1323 роках, останніх нащадків Романовичів.
а) дружні стосунки князів із Тевтонським орденом;
б) стримування могутності Литви;
в) конфлікт із монголами.
5. Правління Юрія ІІ Тройденовича (1325-1340), продовження мирної політики.
а) суперництво з Польщею та Угорщиною;
б) реформа управління і стримування боярської сваволі;
в) підтримка католицизму і початок наростання суспільного невдоволення;
г) Раптова смерть Юрія, закінчення періоду незалежності Галицько-Волинського князівства.
11. Визначте роль Дмитра Дедька в долі Галицько-Волинської держави.
Дмитро Детько – боярин з Галичини, що на протязі 1340-1349 років управляв Галицько-Волинською державою, очоливши боярську політичну і економічну верхівку. Дмитро Дедько – організатор відсічі польсько-угорської навали в 1340 році (по смерті Юрія ІІ). Руським королівством правив до 1349 р. від імені литовського князя Любарта Гедиміновича, визнаючи себе його васалом. Любарт мав право на Галицько-Волинські землі, адже по материнській лінії (мати Євна, дружина Гедиміна) був нащадком Романовичів.
12. Складіть схему «Причини загибелі Галицько-Волинської держави». Зробіть відповідні висновки.
Головною причиною загибелі Галицько-Волинської держави було боярська сваволя та насильне закінчення роду Романовичів, також агресія Польщі, Угорщини і Литви.
13. Робота в малих групах. Чи мала Галицько-Волинська держава шанс за тогочасних умов зберегти незалежність? Поясніть свою відповідь.
Шансів збереження державності для Галицько-Волинської держави не було, оскільки на Юрії ІІ припинився рід Романовичів. Особливістю середньовічного державного устрою була обов’язкова належність території тому чи іншому княжому роду. Держава існувала територіально як земля, що належить знатному роду, а не як територія, де проживає певна національна спільнота (як нині). Саме тому критично важливо було мати власний княжий рід. Так, коли після смерті Данила Галицького землі Галицько- Волинського князівства були розподілені між трьома його синами (Шварном, Левом, Мстиславом) та братом Васильком Романовичем, держава зберегла єдність, бо її очолювали представники одного княжого роду.
14. Чому після припинення династії Романовичів у Королівстві Руському розпочалася боротьба за поділ його володінь, а не за утвердження нової династії? Чому між країнами-сусідами велася така гостра боротьба за галицько-волинську спадщину?
Через боярське свавілля нова руська (українська) династія утвердитися не змогла, і країни-сусіди (Польща, Угорщина, Литва) швидко цим скористалися, приєднуючи землі Руського королівства до своїх володінь.
Гостра боротьба за галицько-волинську спадщину велася тому, що польки і литовці говорили про свої родинні зв’язки з родом Романовичів.
Так, польський король Казимир виправдовував свою агресію на Руське королівство тим, що належить до династії П’ястів, до якої по батьковій лінії належав і отруєний Юрій ІІ.
В той же час матір литовського князя Любарта Гедиміновича належала до Романовичів.
Тому правителі сусідніх держав вважали, що мають права на землі Галицько-Волинського князівства і тому точилася така запекла боротьба за спадок Романовичів.