Діємо: практичні завдання
За допомогою ілюстративних матеріалів і запитань до них укладіть розповідь про те, як давні слов’яни облаштовували свої поселення та житла.
Де селилися давні слов’яни?
Давні слов’яни оселялися біля берегів річок. Річки були додатковим джерелом харчування, служили транспортним сполученням і були природною перешкодою для ворога.
Кому поклонялися слов’яни?
Давні слов’яни поклонялися переважно різним природним силам, які уявляли в образах богів. Боги в уяві слов’ян відображали їх уявлення про Всесвіт. Слов’яни були язичниками (спільнота з однією мовою), вірили в багатьох богів (багатобожжя). Релігія слов’ян поєднувала в собі тотемізм, фетишизм, анімізм і магію водночас. На пагорбах облаштовували капища – місця поклоніння богам, де ставили дерев’яні ідоли – вирубані зі стовбура дерева скульптури богів, які значно поступалися мистецьким рівнем довершеним статуям античного світу.
Які обряди здійснювали слов’яни?
Слов’яни здійснювали багато релігійних обрядів, пов’язаних зі зміною з річним циклом та важливими роботами, що забезпечували їхнє життя необхідною продукцією. Обряди поклоніння богам (силам природи) здійснювали жерці – волхви, свята супроводжувалися співом та музичним супроводом.
Які особливості духовного світу, господарювання та побуту давніх слов’ян зобразив автор картини?
На картині зображено язичницький обряд поклоніння Сварогу (подарував людям плуг) чи Ярилу – богові весняної родючості і початку весняних польових робіт – свято першої борозни. Це була урочиста подія, люди зображені в святковому одязі, співець зображений з гуслями на колінах. На святі присутні всі жителі селища.
Пропонуємо вашій увазі довідкові матеріали та археологічні знахідки І тис. н. е. За допомогою наданих матеріалів виконайте такі завдання:
1. Визначте заняття давніх слов’ян.
Слов’яни займалися орним плужним землеробством, ремеслом – гончарством (знали гончарне коло), обробкою кістки, каменю (виготовлення жорен), обробкою металів, знали ювелірну справу (виготовляли прикраси з кольорових і дорогоцінних металів – фібули, браслети, предмети поясних наборів. Слов’яни займалися обміном (торгівлею) продуктами споживання з Римською імперією.
2. З’ясуйте, які знаряддя праці вони використовували.
Слов’яни використовували плуг (запозичений з античного світу), жорна, гончарне коло, печі для випалення кераміки та залізоплавильні горна, ливарні форми, вироби з заліза – наральники,
серпи, коси, долота.
3. Які культури вирощували та яких тварин розводили?
Вирощували зернові культури, розводили велику рогату худобу, тримали кіз, птицю.
4. Чи розвивали вони господарські зв’язки з іншими народами?Слов’яни займалися обміном (торгівлею) товарами з іншими народами, зокрема, з Римською імперією, де купували амфори, олію та вино. В торгівлі також використовувалися римські монети.
Діємо: практичні завдання
Діємо: практичні завдання
1. Уважно розгляньте запропоновані ілюстрації (с. 215) та опрацюйте писемне джерело про слов’ян.
Уривок візантійського автора Прокопія Кесарійського містить опис слов’янської зовнішності та риси характеру давніх слов’ян.
2. Складіть розповідь про зовнішній вигляд давніх слов’ян.
За уявою художника, елементи одягу давніх слов’ян нагадують античні, тому можна припустити, що вони запозичені з Римської імперії. На жіночих сорочках присутня нарукавна вишивка.
3. Яким із запропонованих джерел інформації ви довіряєте більше? Чому?
Більше варто довіряти історичному опису слов’ян, бо він є свідченням очевидця з VI ст.
4. Висловте судження, в чому полягає значення історичної реконструкції для популяризації історії України.
Історична реконструкція сприяє підвищенню зацікавленості минулими подіями історії людства чи власного народу серед населення, а не лише вузького кола фахівців-істориків.
5. Які знання й уміння має залучати автор історичних реконструкцій для роботи?
Автор історичних реконструкцій має використати для роботи якомога більшу кількість історичних джерел та наукових праць вчених-істориків. Окрім того, в автора історичних реконструкцій має бути достатня творча уява.
6. Зверніть увагу, чи є спільні риси в зовнішньому вигляді давніх слов’ян та українського народу.
Спільними рисами в зовнішньому вигляді давніх слов’ян та українського народу можна виділити певні елементи одягу чи його окремі деталі: нарукавна вишивка, пояси, шапки, хустки, тунікоподібні сорочки, плахти
Діємо: практичні завдання
Уважно розгляньте ілюстрації та підписи до них. Користуючись ними й іншими даними підручника, схарактеризуйте господарське життя та духовний світ слов’ян.
На першому малюнку зображено глечик, що належить до черняхівської культури. За зовнішнім виглядом кераміки можна судити, що давні майстри були знавцями своєї справи. Посудина створена на гончарному крузі, має досконалі геометричні форми, має календар, тому могла використовуватися в щоденному побуті, проте не виключено, що глек використовували під час здійснення язичницьких обрядів.
На другому малюнку ми бачимо землеробський календар, що однозначно вказує на заняття і відповідно, осілий спосіб життя носіїв черняхівської культури.
Третій малюнок (фото) демонструє нам весільне гільце, головною сутністю якого є щасливе життя, родина і рід. Звичай наряджати гільце прийшов до нас з дохристиянських часів давніх слов’ян.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
І. Знаю нове
1. Які джерела використовують учені для дослідження побуту й духовної культури давніх слов’ян?
Учені для дослідження побуту давніх слов’ян використовують археологічні знахідки тієї доби (артефакти) та праці тогочасних істориків, що дійшли до нашого часу.
2. Назвіть, які риси матеріальної та духовної культури антів і склавинів свідчать про те, що вони є предками українського народу.
Анти й склавини жили осіло, основою господарювання було орне землеробство, на що вказують землеробські календарі на кераміці, праслов’яни використовували ідентичні українським землеробські знаряддя праці – серпи, коси, плуг, археологи знаходили решти зерна, а глиняний посуд українські господині широко застосовували в побуті ще півстоліття тому. Посуд праслов’ян міг бути також дерев’яним. Характерною рисою житла праслов’ян була обов’язкова піч в житловому будинку-напівземлянці.
ІІ. 0бговорюємо в групі
1. Складіть план розповіді «Матеріальна культура давніх слов’ян»,
«Духовна культура давніх слов’ян» (на вибір).
Духовна культура давніх слов’ян.
1. Політеїзм (багатобожжя) як уява картини Всесвіту.
2. Річний цикл релігійних обрядів.
3. Місця поклоніння богам і служителі культу.
4. Поєднання анімізму, тотемізму, магії та фетишизму у віруванні слов’ян.
5. Пантеон слов’янських богів.
Матеріальна культура давніх слов’ян
1. Основні заняття слов’ян.
2. Види землекористування.
3. Знаряддя праці.
4. Види землекористування.
5. Види ремесел.
6.Торговельні відносини.
2. Укладіть порівняльну таблицю «Давні слов’яни в колі давніх цивілізацій». Знайдіть спільні й відмінні риси матеріальної та духовної культури.
| Риси / Назва народу | Слов’яни | Кельти |
| Територія розселення | Анти займали території Лісостепу Східної Європи. За описом готського історика Йордана, жили між Дністром і Дніпром. За свідченнями візантійського історика Прокопія, досягали на сході Азовського моря, на заході – річкової долини Дунаю. Венеди – проживали в басейні Вісли, південне узбережжя Балтики. Склавини – розселені від Балкан до Вісли. | Від Піренейського півострова і Британських островів на заході до Карпат та Малої Азії на сході (заселяли територію сучасної Західної Європи) |
| Племена | Венети, анти, склавини (VI ст.) | Галли, брити. Всього більше сорока племен. |
| Суспільний устрій | Народні збори (народовладдя), початки організації союзів племен, виділення політичної верхівки – вождів | Племінні союзи на чолі з вождями, народні збори. Виділення політичної верхівки – друїдів (жерців і мудреців, що були лікарями, вчителями і суддями одночасно) |
| Відносини з сусідами | Проведення військових походів на північних кордонах Візантії, полонених обертали на рабів, поразки від готів та аварів, мали торгові зв’язки з Римською імперією | Вели постійні війни з Римською імперією |
| Основні заняття | Орне хліборобство з використанням залізного плуга | Перевага відгінного скотарства над землеробством |
| Матеріальний світ | Мали розвинене ремесло (виплавка заліза, гончарне із застосуванням гончарного круга, виробництво скла), срібні прикраси до одягу та кінської збруї, бронзові фібули. В той же час археологи знаходять багато артефактів з античного світу (амфори, скляні та металеві вироби). | Мали розвинене ремесло (першими навчилися плавити залізо і сталь, отримувати мідь, ртуть, свинець і олово з глибоких родовищ) |
| Духовна культура | Давні слов’яни поклонялися природним силам, були язичниками, облаштовували місця поклоніння – капища, створили орнаментні стилі – геометричний та «звіриний». | Поклонялися силам природи. Були язичниками. Практикували людські жертвоприношення богам. Збудували Стоухендж в Англії, збудували 250 культових храмів. В кельтських орнаментах перевага геометричних, рослинних та тваринних елементів |
III. Мислю творчо
1. Виконайте творчий проєкт «Один день із життя давніх слов’ян».
Опис.
Давні слов’яни були землеробами, отже їх день був найбільше наповнений роботою біля землі. Вони займалися підсічним землеробством, що потребувало робочих рук – спочатку вирубували ділянку лісу, корчували пеньки, спалювали, а вже потім розпушували землю для посіву зерна. Аби дерево висихало швидше, обдирали кору, не зрубуючи його. Попіл слугував добривом. Через кілька років земля втрачала урожайність, виснажувалася і вирубувалася нова лісова ділянка. З часом могли повертатися до попередньої ділянки, яка встигала відпочити за кілька років.
Слов’яни вирощували зернові культури – пшеницю, ячмінь, жито.
Жили невеликими поселеннями, на берегах річок, що слугували їм захистом та сполученням одночасно. На луках випасали худобу та заготовляли сіно.
Ремісники виготовляли увесь сільськогосподарський реманент – мотики, серпи, коси, дерев’яні або кістяні сохи з металевим наральником.
Тож усі дні слов’ян були зайняті сільськогосподарською працею.
2. Придумайте інтелектуальні загадки, кросворд, вікторину до теми «Господарство та духовне життя давніх слов’ян».
Запитання до вікторини.
1. Основне заняття давніх слов’ян (землеробство).
2. Поясніть значення вислову вирубно-вогняне рільництво (ділянку лісу вирубували, спалювали дерево, потім розпушували і сіяли зерно).
3. Поясніть значення вислову відгінно-випасне скотарство (стадо худоби виганяли на випас).
4. Назвіть види привласнювального господарства слов’ян (рибальство, збиральництво, полювання).
5. Які зернові культури вирощували слов’яни (ячмінь, жито, пшеницю).
6. Що називають багатобожжям, язичництвом, погантством (вірування в багатьох богів).
7. Назвіть місце поклоніння богам (капище).
8. Худобою завідував бог… (Велес)
9. Наймогутніший бог, повелитель грому і блискавки (Перун)
10. Як називали дерев’яні чи кам’яні статуї богів (ідоли)