Поміркуймо!
1. Про що мріяли раби?
Раби могли мріяти про волю та про своє повернення на батьківщину.
2. Як вони могли боротися зі своїми господарями?
Раби могли недбало виконувати роботу, навмисне знижувати продуктивність праці та якість виробів, чинити шкоду майну та організовувати повстання проти рабовласників.
Діємо: практичні завдання
1. Дізнайтеся з додаткових джерел про повстання Спартака.
Це найбільше повстання рабів за всю історію стародавнього світу, що розпочалося в 74 р. до н.е. У місті Капуя, в гладіаторській школі відбулася змова 200 гладіаторів, з яких лише близько 80 чоловік могли вийти з міста і сховатися на горі Везувій. Очолив повстання гладіатор Спартак, що був родом з Фракії. Повстання загрожувало центру Італії і було придушене завдяки легіонам полководця Марка Красса.
2. Як розгорталося повстання?
В 73-71 р. до н.е. група з 78 рабів-утікачів перетворилася у велику спільноту людей близько 120 тисяч, де були не лише чоловіки, а жінки й діти, що не могло не впливати на боєздатність війська повстанців. На початку повстання зброєю рабів були серпи, вила, граблі, ціпи, сокири, а також палиці і гострі кілки та захищалися від удару плетеними щитами. Пізніше користувалися справжньою зброєю, добутою в бою. Чоловіки становили ефективний військовий загін. Спартак намагався підтримувати в своєму таборі військову дисципліну, проте не завжди вдало. В його армії були важкоозброєні і легкоозброєні воїни, із захоплених кінських табунів повстанці організували кінноту.
Щодо планів повсталих спостерігаються деякі розбіжності – одні історики (Плутарх) повідомляли про наміри вийти з Італії і потрапити в Галлію, інші (Аппіан, Флор) – про наміри заволодіння спартанців Римом.
Спартак прийняв рішення покинути Італію, передбачаючи неможливість перемоги над армією римлян. Проте частина повстанців не бажала покидати Італію, і врешті їх військо розділилося – Спартак на чолі 50-тисячного війська вирушив на північ з планами перейти Альпи, а 20 тис. повсталих рушило на південь, не бажаючи покидати Італію. Римським легіонам така обставина суттєво полегшила завдання – спочатку було вщент розбито 20-тисячне угрупування на чолі з їх ватажком Кріксом, але Спартака на шляху до Альп римлянам зупинити не вдалося. Але згодом Спартак прийняв рішення не переходити Альпи а повернутися на острів Сіцілію. На той час військо Спартака сягало 120 тис.чоловік.
Проте повстанців зрадили пірати, які мали переправити їх на острів, а римська армія зробила укріплення на вузькому перешийку (55 км), аби спартанці не могли вийти з оточення.
Спартанське військо не могло протистояти легіонам Красса та Помпея і програвало у відчайдушній і кровопролитній боротьбі. Спартак загинув на полі бою. Майже всі повстанці загинули. На 6000 полонених чекала мученицька смерть – їх римляни розп’яли на хрестах.
3.На малюнку зображено епізод з повстання Спартака. Що вам відомо про ці події?
На малюнку зображено початок повстання. Спартанці спускаються з гори Везувій на сплетених з виноградної лози драбинах, аби зненацька вдарити по римському війську, що стояло табором біля єдиної відомої стежки на вершину, і біля якої римляни чатували на повсталих.
4. Спробуйте визначити причини поразки повстання Спартака. Як ви думаєте, чи могло воно завершитися перемогою повсталих?
– розпорошення сил повстанців;
– присутність у військовому таборі тих, хто не міг воювати;
– часткова нестача озброєння;
– часто слабка дисципліна.
Поміркуймо!
1. Як у переносному значенні можна пояснити вислів «перейти Рубікон»?
Перейти Рубікон означає зробити рішення, після якого нема вороття назад.
2. Якими можуть бути наслідки громадянської війни для держави?
Наслідком громадянської війни може бути занепад і послаблення держави аж до втрати самої державності.
Пізнавально й цікаво
1. Складіть розповідь про урочистий вступ полководця у столицю.
Урочистий вступ полководця та його війська в столицю називали тріумфом. Це було найвищою винагородою для полководця і визнання його перемог та військової слави.
Полководець, в честь якого сенат оголошував тріумф, був одягнений у пурпуровий плащ, у позолоченому взутті, у золотому вінку тріумфатора та скіпетром у руці, в’їжджав на колісниці у Рим, запряженій четвіркою білих коней. Колісниця мала проїхати через через спеціально побудовану для зустрічі полководця арку. Іноді замість коней могли запрягати слонів чи оленів. Позаду колісниці рухалися сурмачі. Найбільшу частину процесії мала складати військова здобич полководця. Обабіч стояли численні мешканці міста, що радісно вітали тріумфатора вінками з квітів. Римлянам подобалося грабувати сусідні народи і перетворювати їх на рабів. Іноді здобичі було так багато, що тріумф розтягували на декілька днів.
2. Як ви розумієте давній римський вислів: «Пам’ятай про смерть!» (Memento mori)?
Позаду тріумфатора ішов раб, який мав нагадувати йому про те, що незважаючи на славу і почесті, він залишається смертною людиною і тому йому не мають заздрити боги і жодна слава й пошана не зможе зберегти його від старості і смерті, якої не знають боги.
1. З якої провінції було здійснено похід Цезаря на Рим
у 49 р. до н. е.?
Похід Цезаря на Рим було здійснено з провінції Галлії (територія сучасної Франції).
2. У яких напрямках, на територію яких держав відбувалися походи Цезаря проти Помпея та його прибічників?
Цезар здійснив походи проти Помпея та його прихильників до Іспанії, Африки, Єгипту, Греції, Малої Азії.
3. Де й коли зазнав останньої поразки й загинув Помпей?
Остання битва Помпея була при Фарсалі, в якій зазнав нищівної поразки від Цезаря, не зважаючи на більш ніж подвійну перевагу в кількості воїнів. Пригнічений поразкою, Помпей утік до Єгипту на пошуки допомоги, але був убитий місцевими правителями в Александрії 48 року до н. е., що розраховували на прихильність Цезаря.
Поміркуймо!
Яке значення має реформа календаря Юлія Цезаря для сучасності?Календар Юлія Цезаря (юліанський) був уведений 1 січня 45 року до н. е., передбачав існування високосного року, початком року було 1 січня, календар використовувався протягом майже 2 тисяч років.
Важливим для сучасності є визначення високосного року і додатковою добою 29 лютого і початок року в січні.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
І. Знаю нове
1. Укажіть причини повстання Спартака.
– зростання завоювань Риму привело до збільшення кількості рабів і поширення рабської праці;
– глибока соціальна несправедливість, що панувала між рабами і рабовласниками;
– запровадження гладіаторських поєдинків зі смертельним закінченням, як різновиду жертвопринесення богам;
– жорстоке поводження з гладіаторами у гладіаторських школах, яка була, по суті, в’язницею;
– презирливе ставлення вільних до гладіаторів, якими могли бути лише раби;
2. Чим можна пояснити перемогу Цезаря в громадянській війні?
Громадянська війна в Стародавньому Римі тривала в 49 – 45 роках до н. е., в ході якої за владу боролися полководці Гай Юлій Цезар та Гней Помпей.
Перемогу Цезаря над Помпеєм можна пояснити в тому числі особистими вольовими якостями Цезаря, вмілою пропагандою прихильників Цезаря серед римського населення і Сенату, відданістю солдатів полководцю, серед яких він мав великий авторитет.
3. Які воєнні походи здійснив Юлій Цезар?
На честь Цезаря було проголошено чотири тріумфи, що відповідає кількості переможних військових походів – у Галлію, Єгипет, Понт і Африку.
4. Які реформи встиг провести Цезар?
Цезар провів такі реформи:
– урядова (збільшення кількості урядовців для кращої роботи управлінського апарату);
– законодавча (вносив зміни в закони ХІІ таблиць;
– збільшив кількість сенаторів до 900, увівши до складу сенату довірених осіб;
– обмежив кількість виплат зубожілому населенню Риму з 300 тис. до 150 тис. Таким чином Цезар намагався вирішити проблему напливу пролетаріату до столиці;
– роздача земель ветеранам і збіднілим селянам;
– роздача земель в провінціях і переселення в провінції близько 80 тис. ветеранів та селян;
– початок великого будівництва в Римі;
– запровадження нового календаря (високосний рік, початок року з 1 січня);
– реформа дорожнього руху (донині використовується запроваджений Цезарем односторонній рух);
– реформа запровадження громадянства;
– реформа проти надмірної розкоші;
– митна реформа;
судова реформа;
– податкова реформа.
5. Чому в Римі посилювалася влада полководців?
Через постійні загарбницькі війни кількість рабів в Римі невпинно зростала, що призвело до витіснення вільної праці селян дешевою рабською працею. Як наслідок, селяни зубожіли, продавали землю, ставали пролетаріатом і не могли служити у війську через відсутність землі у своїй власності. Тому до війська набирали лише добровольців і з платою за службу – так виникла наймана армія. Від полководців залежало, скільки платні будуть отримувати їх воїни і яку здобич принесуть з військового походу. Зростав авторитет тих полководців, які проводили успішні походи.
ІІ. Обговорюємо в групі
1. Яким був зворотний бік успішних завойовницьких воєн Риму?
Внаслідок постійних завоювань відбувалося збільшення кількості рабів. Вони замінили працю вільних селян, що приводило до зубожіння і розорення селянства. втратою Селяни продавали земельні ділянки, після чого не могли служити у війську, і перетворювалися на пролетаріат, єдиним багатством якого були діти. З покоління в покоління пролетаріат відвикав від праці, жив лише за рахунок дармових роздач хліба. Уже в часи Цезаря пролетарів у Римі було близько 300 тисяч. Всі вони потребували державних дотацій на прожиття, і для цього потрібно було завойовувати та грабувати нові провінції, і відповідно, збільшувати найману армію, якій за службу також потрібно було платити. В найманій армії міг служити будь-хто, не обов’язково римлянин. Таким чином, наймана армія не була патріотичною Риму. З того часу з’являється слово солдат від соліде – золото. Солдат буквально означає воїна-найманця.
2. Чим небезпечна для життя Риму була влада полководців?
Полководці опиралися на силу своїх легіонів, і тому легко приймали незаконні рішення. Саме полководці найманої армії покінчили з республікою (народовладдям), запровадивши диктатуру. Слова Цезаря тому підтвердження: «Республіка — ніщо, порожнє ім’я
без тіла й вигляду».
3. Яке значення для Риму мали воєнні походи Юлія Цезаря?
Походи Цезаря збагачували римську державу, розширювали її території, збільшували кількість рабів, що в свою чергу приводило до пролетаризації значної частини римського суспільства та створення найманих армій з посиленням впливу полководців у Римі.
4. Чому в Давній Греції не було гладіаторських боїв?
В Давній Греції видовищем були театральні вистави і порівняно з Римом менша кількість рабів, аби їх бездумно вбивати заради розваги.
5. Прочитайте фрагмент і висловіть судження щодо Цезаря як політичного діяча: «Першим, хто вважав діяльність Цезаря підозрілою й такою, що викликає занепокоєння, був Цицерон. Він казав, що в усіх помислах і способі дій Цезаря вбачається прагнення до захоплення влади… “Але, — додавав він, — коли я бачу, яка охайна в нього зачіска і як він вишукано почухує голову одним пальцем, мені завжди здається, що ця людина не здатна на такий злочин, як повалення римського державного ладу”» (Плутарх «Порівняльні життєписи»).
Зовнішній вигляд Цезаря говорив про пристойний рівень його виховання, і Цицерону здавалося, що вихована людина ніколи не буде здатною посягнути на державний лад.
Проте пристойний зовнішній вигляд не являється жодним чином імунітетом від захоплення влади і встановлення диктатури.
III. Мислю творчо
1. Створіть карту знань про Юлія Цезаря. Можете доповнити карту власними рубриками.
Родина – народився в патриціанській родині Юліїів, ймовірно, в 100 році до н.е., Батько Еней (займався політичною діяльністю) мати Аурелія. Мав сина Цезаріона.
Ім’я – Гай (ім’я) Юлій (прізвище) Цезар (прізвисько, буквально – слон).
Освіта – У дитинстві Цезар мав приватні уроки вдома – вивчав грецьку мову, літературу, риторику. Хлопчик займався фізичними вправами, плавав, їздив верхи, вивчав військову справу.
Однодумці – Помпей і Красс були однодумцями Цезаря, обоє у віці п’ятдесяти п’яти років стали консулами. Після раптової смерті Красса між Помпеєм та Цезарем виникає політичний конфлікт, що переростає в громадянську війну.
Діяльність – займався все життя політичною та військовою діяльністю. Політична діяльність Цезаря розпочинається з утворення першого тріумвірату (Цезар, Помпей, Красс), що мав на меті досягнення необмеженої влади кожним із трьох. Перемогу здобув Цезар. Після переходу Рубікону в 49 році до н.е. Цезар стає диктатором. Важливим елементом політичних успіхів Цезаря була віддана йому армія і талант полководця й оратора. Після тріумфальних перемог він отримує титул імператора. Цезар провів низку реформ.
Інтереси – Цезар писав літературні твори, здебільшого мемуарного напряму: «Записки про галльську війну», «Записки про громадянську війну», «Похвала Геркулесу», «Едіп». Всього відомо про 7 збережених книг Цезаря.
2. Підготуйте презентацію «Про що розповідає антична монета».
Для вчених-археологів та істориків монети є важливим історичним джерелом, за якими можна визначити дату виготовлення. отже, вони є хронологічними маркерами, безцінні для розуміння того чи іншого історичного періоду.Найдавніші монети мають вік близько трьох тисячоліть. Найдавніші монети зі срібла та золота відомі на Близькому Сході і датуються VІІ ст. до н.е.
Монети античного періоду вражають своєю довершеністю – їх уже можна вважати мистецьким творінням. На монетах зображували лики богів, виражених в дорогоцінному металі. Давні монети є своєрідними оповідачами історію стародавніх цивілізацій від античних часів до епохи Відродження.
Монети були важливим суспільним символом. В Римі карбували монети з обличчям імператора і це був дуже дієвий спосіб популяризувати його ім’я на всю імперію.
Розмір і вага монет може розповісти про дійсний стан економіки в державі – чим менші, тим справи з економікою гірші і навпаки. Місця знахідок монет говорять про розвиток торгівлі втому чи іншому регіоні.
3. Складіть розповідь, використовуючи інформацію хмаринки.
В 49 році до н.е. з метою захоплення влади і встановлення диктатури в Римі Цезар повертається з Галлії і переходить річку Рубікон. Йому протистоїть Гней Помпей, який на той час обіймав посаду консула в римській республіці, проте програє війну Цезарю.
Цезар здобуває для Риму багато провінцій і має чотири тріумфи. Але сенатори не бажали повернення в Рим царської влади і тому підступно вбивають імператора. Серед змовників був і Брут – людина, якій безмежно довіряв Цезар.