Завдання та запитання
1. Хто такі «радні пани» у Литовській державі?
Члени великокнязівської ради (дорадчому органі при Великому князеві Литовському), що мали спадкове членство у великокнязівській раді.
Князі й пани (нащадки боярських родів) брали участь у засіданнях великокнязівської ради (паниради) та мали вплив на політику Литовської держави.
2. З якої верстви населення походили магнати?
Магнати походили з давніх знатних родів. Мали князівське і шляхетське походження.
3. Де було поховано князя Костянтина Острозького?
Князя Костянтина Острозького було поховано в Києво-Печерській лаврі.
4. За яких обставин Григорій Болгарин став Київським митрополитом?
Константинопольський патріарх 1458 р. висвятив на Київську митрополію Григорія Болгарина, проте Москва не визнала його митрополитом, адже претендувала на церковну першість на землях Русі. Московія мала свого митрополита, не визнаного константинопольським патріархом, що іменував себе митрополитом Московським і “всія Русі”, претендуючи на територію всієї Русі.
5. Пригадайте з курсу історії середніх віків «феодальну драбину» та намалюйте в зошитах структуру українського суспільства у Великому князівстві Литовському в першій половині XV ст.
І. Феодальна драбина (привілейовані верстви – не платили податків)
1. Князі (виключного старовинних князівських родів часів Русі)
2. Пани (шляхтичі – нащадки колишніх бояр)
3. Дрібна та середня шляхта (зем’яни, кінні слуги, княжі слуги)
Духівництво.
ІІ. Непривілейовані верстви (платили податки)
міщани
селяни (як особисто вільні, так і прикріплені до наділеної землі)
6. Складіть історичний портрет князя Костянтина Острозького.
Костянтин Острозький (1460-1530) належав до роду волинських Мономаховичів. Займав високі управлінські посади – брацлавський і вінницький намісник, луцький староста, великий гетьман литовський.
Вів боротьбу з набігами кримських татар. Зустрічався з ними в сутичках понад 60 разів і зумів знешкодити їх загрозу. Найбільш відомі битви з кримськими татарами відбулися під Вишнівцем на Волині (1512) і на річці Ольшаниці на Київщині (1527).
Переміг московське військо в битві під Оршею (1514). Князь на чолі 30-тисячного війська переміг 80-тисячну армію московитів, чим припинив московський наступ на українські землі.
Князь дбав про розвиток церковно-культурного життя.
7. Проаналізуйте процес розпаду єдиної Київської митрополії на дві — Московську та Київську.
Церковні парафії, що підпорядковувалися Київській митрополії,
були розділеними між Московською й Литовською державами. Обидві сторони воліли бачити свого представника митрополитом і тому кожна окремо відправляла до Константинополя кандидата на висвячення в митрополити.
1448 року церковний собор у Москві проголосив незалежність (автокефалію) московської митрополії від Константинопольського патріархату. Московські митрополити почали зверхньо величати себе “Московські і всія Русі”, вказуючи на свої права на парафії всієї Русі, тобто на українські землі, що перебували у складі Великого князівства Литовського.
Московська митрополія таким чином розколола Київську митрополію, не визнана Константинополем.
Константинопольський патріарх 1458 р. по праву висвятив на Київську митрополію Григорія Болгарина, якого в свою чергу не визнала Москва, але визнала Литва.
8. Чому, на вашу думку, ми кажемо, що в Україні були запроваджені феодальні відносини європейського зразка?
На користь феодальних відносин європейського зразка в Україні вказують такі ознаки:
– знатні князівські роди;
– феодальна драбина;
– залежне селянство і міщанство;
– розвиток сільського господарства.
9*. Як ви вважаєте, чи необхідно незалежній державі мати автокефальну помісну церкву? Обґрунтуйте відповідь.
Автокефальна помісна церква в незалежній державі стане на заваді втручання у внутрішні справи своєї країни закордонних церковних організацій і сприятиме зменшенню деструктивного впливу їх релігійних осередків на населення.
10. Уявіть себе мандрівником, який потрапив до князівського двору в XV ст. Зробіть опис побаченого там (заняття людей, споруди, книги тощо) у формі подорожніх записок.
Князівські двори XV ст. були осередками культури. Вони мали вплив на розвиток науки і писемності, книжкової справи, літератури, поезії та музики. В княжому дворі були бібліотеки, архіви документів і скрипторії, де старанно переписувалися книги. В княжому замку можна було почути розмови українською, латинською, польською мовою.
Князівський двір був місцем прийомів посольств, засідань паниради, тут шуміли банкети та грали музики, виступали перед глядачами жонглери, тут бували лікарі й віщуни-астрологи. Князі полюбляли проводити лицарські турніри, змагання, княжі полювання, мали домашні звіринці з дикими тваринами.