Завдання та запитання
1. З якого часу в Галичині було введене польське судочинство?
Польське судочинство на Галичині було запроваджене 1434 р. – почали діяти станові шляхетські суди – земські, гродські та підкоморські.
2. Яка релігія була панівною у Великому князівстві Литовському?
Панівною релігією у Великому князівстві Литовському була православна віра.
3. Який титул отримав Вітовт у 1392 р.?
Вітовт 1392 року тримав титул Великого князя Литовського.
4. Хто був останнім київським князем у XV ст.?
Останнім київським князем був Семен Олелькович.
Після його смерті 1471 Київське князівство припинило своє існування, замість князя в Києві Великим князем литовським і королем польським Казимиром ІV було поставлено литовського католика-намісника Гаштольда.
5. Завдяки чому Південна Київщина та Східне Поділля відійшли до
Литовської держави?
Південна Київщина та Східне Поділля відійшли до Литовської держави внаслідок перемоги литовсько-українського війська князя Ольгерда над татарами в битві на річці Сині Води 1362 року.
6. На контурній карті замалюйте землі, об’єднані в Руське воєводство в середині XV ст. Які ще воєводства були утворені в Польщі з українських земель?
Руське воєводство з 1434 р. включало до свого складу Галицьку, Львівську, Перемишльську й Саноцьку землі.
В Польщі з українських земель було утворене Белзьке і Подільське воєводство.
7. У зошиті на стрічці часу зробіть позначки, коли та які українські землі були підпорядковані Великому князівству Литовському.
1340 р. – Любарт підпорядковує Східно-Волинські землі;
1355-1356 рр. – Ольгерд підпорядкував Чернігово-Сіверські землі;
1361-1362 рр. Ольгерд підпорядковує Київ, Київські та Переяславські землі.
1362 р. – Ольгерд підпорядковує Південну Київщину та Східне Поділля.
8. Позначте на контурній карті кордони Литовсько-Руської держави часів Вітовта та місця, де він збудував укріплення від зовнішніх ворогів.
Вітовт збудував укріплення в Барі, Брацлаві, Звенигороді, Жванці, Черкасах, у пониззі Дніпра, міста Чорногород і Білгород на Дністровському лимані.
9. Прочитайте уривки з історичних джерел і визначте, для якої держави була характерна власне така політика щодо українців.
1) «…Як траплялося, що була панна-одиначка з маєтністю або багата вдова, то королі посилали на Русь своїх шляхтичів, допомагали їм своїми впливами, тож отак, часто женячись, наповнили Русь і запровадили правовірну католицьку віру…»
2) «…Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо…»
А 1 — Польща, 2 — Польща
Б 1 — Литва, 2 — Литва
В 1 — Польща, 2 — Литва
Г 1 — Литва, 2 — Польща
В
10. Чому литовцям у Великому князівстві Литовському належала провідна політична роль, а українцям і білорусам — культурна, економічна?
Провідна політична роль у Великому князівстві Литовському належала литовцям тому, що вони поширили свою владу на території сучасної Білорусі та України, аж до узбережжя Чорного моря.
Отже, литовці, маючи владу, відігравали провідну політичну роль в білоруську-українському суспільстві, тоді як українці та білоруси були корінними жителями краю, становили переважну більшість населення, і тому займали головну роль у господарстві та розвитку культури. Окрім того, литовцям належать слова щодо поширення їх впливу на Русь “…Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо…”, вони підтверджують їх відносно мирний характер експансії, без руйнації традицій, звичаїв та вірувань місцевого населення. Так, литовський князь Любарт підтримував руську культуру, мову, православну віру. Він будував церкви, дбав про освіту й торговельні зв’язки.
11. Висловте судження, чому князь Ягайло уклав Кревську унію.
Князь Ягайло уклав 1385 року Кревську унію в зв’язку з несприятливими для Литви зовнішньо-політичними обставинами, а саме: оскільки експансія литовців на південний схід виснажила Литву, і тому вона не могла протистояти посиленню та агресивним планам Тевтонського ордену на півночі та Московії на північному сході.
12. Охарактеризуйте князя Свидригайла як політичного та державного діяча.
Свидригайло був противником унії Литви та Польщі, у своїй політичній діяльності опирався на руських православних землевласників (феодалів), протистояв політиці ліквідації автономного устрою руських князівств, тому був змушений боротися як поляками, так і литовцями – прихильниками унії з Польщею. 1 вересня 1435 р. під містом Вількомиром між Свидригайлом та Сигізмундом (литовським князем – прихильником союзу з Польщею) відбулася
вирішальна битва, яка обернулася поразкою і трагедією для руських князів та власне й для самої ідеї відновлення автономії руських князівств. В битві під Вількомиром 13 руських князів загинуло, ще 42 князі були полонені. Свидригайло був змушений відмовитися від подальшої боротьби за великокнязівський престол.
13. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.
«…Упокоївся князь Семен Олелькович. Після його смерті Казимир,
король польський… посадив воєводу з Литви Мартина Гаштовта, ляха, якого не хотіли місцеві прийняти не тільки тому, що не був князем, а більше тому, що він був ляхом, одначе, будучи примушені, погодилися…»
• Про яку історичну подію йдеться?
А ліквідація Волинського удільного князівства, 1452 р.
Б ліквідація Київського удільного князівства, 1470 р.
В ліквідація Волинського удільного князівства, 1470 р.
Г ліквідація Київського удільного князівства, 1471 р.
Г
14. Чи можна назвати централізаторську політику князя Вітовта прогресивною, такою, що йшла на користь більшості населення?
Вітовт активно проводив антируську й антиправославну політику (ліквідація автономії руських князівств, усунення від влади представників руських княжих родів і їх заміна на нетитулованих шляхтичів-католиків, утиски православної віри, заборона некатоликам займати державні посади), чим викликав розкол між прихильниками двох християнських течій та велике незадоволення його політикою більшості населення руських земель.
15. Проаналізуйте, чим закінчився перший похід польського короля на галицькі землі.
У квітні 1340 р„ практично майже відразу по смерті Юрія II Болеслава,
польський король Казимир III увірвався в Галцьку землю. Він зайняв
Львів та пограбував князівську казну. Казимир вивіз до Польщі символи королівської влади володарів галицько-волинського краю – золоті хрести, дві корони, королівську мантію, трон.
16. Проаналізуйте, якими заходами польські королі намагалися тісніше зв’язати Польщу й Галичину.
Польські королі намагалися прив’язати Галичину до Польщі заходами:
– польська і німецька колонізація (заселення Галичини полками та німцями);
– надання земельних володінь виключно полякам;
– підтримка діяльності католицьких чернечих орденів;
– поширення чернечими орденами католицизму;
– утворення великих земельних угідь магнатів та шляхти;
– перехід українських бояр та шляхти в католицьку віру та на королівську службу з метою збереження своїх маєтностей і шляхетських прав.
17*. Уявіть, що ви журналіст і вам потрібно написати статтю на тему «Поступова ліквідація автономії українських князівств у XIV—XV ст.». Насамперед потрібно скласти план статті. Зробіть це у своїх зошитах.
План.
1. Смерть 1340 р. Юрія ІІ Болеслава і початок польської, литовської і угорської агресії.
2. Вторгнення 1340 р. польського короля Казимира III в Галичину.
3. Захоплення Казимира III 1349 р. Галичини й Холмщини.
4. Польська королева Ядвіга 1387 р. остаточно приєднала
Галичину до Польщі.
5. Перша третина XV ст. – захоплення Польщею західного Поділля.
6. Князь Ольгерд, 1345 р.: «Уся Русь просто повинна належати литовцям».
7. 1355-1356 рр. Ольгерд підпорядковує Чернігово-Сіверщину.
8. 1361-1362 рр. Ольгерд підпорядковує Київ, Київщину та Переяславщину.
9. Переможна битва на річці Сині Води 1362 р. з монголо-татарами татарами і поширення влади Литви на Південну Київщину та Східне Поділля.
10. Утворення 1434 р. Руського, Белзького Подільського воєводства.
11. Кревська унія 1385 року про об’єднання Литви і Польщі.
12. Ліквідація Вітовтом найбільших удільних князівств на території
України: Волинського, Новгород-Сіверського, Київського, Подільського.
13. Усунення Вітовтом з Києва 1394 р. князя Володимира Ольгердовича, а з Поділля – братів Коріатовичів.
14. Городельська унія 1413 р. заборонила некатоликам до участі в раді великого князя литовського та найвищих урядових постів.
15. Ліквідація 1452 р. після смерті Свидригайла Волинського князівства.
16. Ліквідація 1471 р. після смерті Семена Олельковича Київського князівства.