Чому Діоклетіан поділив управління імперією?
Імператор Діоклетіан поділив імперію на частини з метою її збереження в умовах кризи від розпаду на частини.
Запитання та завдання
1. Якими були причини кризи в Римській імперії?
Причини кризи:
– слабкість державного управління;
– широке використання праці рабів;
– відсутність завоювань;
– нестача рабів і занепад господарства;
– відсутність нових завоювань;
– грабунок провінцій і повстання в провінціях;
– натиск варварів ззовні.
2. У чому проявлялася криза Римської імперії?
Криза Римської імперії проявлялася в занепаді господарства, припиненні завоювань, повстаннях в провінціях, натиску варварських племен.
3. Назвіть найважливіші реформи Діоклетіана. Як вони допомогли подолати кризу?
– політична – поділ території Римської імперії на частини (286 р. н.е.). На чолі кожної стояли тетрархи, які підпорядковувалися Діоклетіану (домінусі). Така система управління називалася домінатом;
– адміністративна – подрібнення провінцій на менші частини, що об’єднувалися в округи – діодези. 100 провінцій об’єднувалися в 13 діодез. Намісники діодез підпорядковувалися тетрархам. Таким чином в Римській імперії було розділену військову владу і цивільну;
– військова – поділ армії на дві частини:
1) регулярні пересувні війська, що перебували при тетрархах та складалися з піхоти та кавалерії,
2) прикордонні й берегові війська, формувалися за рахунок щорічного призову римських громадян та варварів;
– грошова – припинено обіг знецінені й фальшиві монети. У 294 р. В Римі почали карбувати золоті, а потім і срібні монети. Проте населення почало ховати монети з дорогого металу і тому реформа не відбулася;
– цінова – спроба державного регулювання цін, спрямованого на заборону їх зростання під страхом смертної кари. Проте ціни однак зростали. Запроваджувався однаковий розмір заробітної плати для державних чиновників, ремісників та робітників. (301 р. до н.е.)
– податкова – проведено загальний перепис населення імперії з метою запровадження подушного податку. Від його сплати звільнялися лише римляни. Податок встановлювався на 5 років, лише після закінчення п’ятирічного терміну його могли переглянути.
– релігійна – імператор прирівнювався до бога, їх вшановували, подібно богам, створювався культ особи імператора. Християни були рішучими противниками реформи.
Усі реформи були націлені на зміцнення Римської імперії та її виходу з кризи, проте не всі вони виявилися дійсно дієвими заходами для подолання кризових явищ.
Найбільш ефективними в питанні посилення Римської імперії були політична та адміністративна реформи.