Розгляньте малюнки. На які заняття жителів грецьких міст вказують зображення? Чим художній образ відрізняється від реконструкції?
Жителі грецьких міст займалися мореплавством, рибальством, виготовленням глиняних глечиків – амфор.
Реконструкція відображає фактичне розміщення давньогрецьких будівель та їх дійсні розміри за залишками стін та підмурків.
Малюнок – це домисел художника, який на основі наявних історичних відомостей про давніх греків та історичних джерел відтворив деякі деталі з їх життя.
Розгляньте малюнки. Укажіть основні відмінності між грецькими містами й слов’янськими городищами.
Греки перебували на вищому рівні еволюційного розвитку в порівнянні з давніми слов’янами, про що свідчить характер їхньої забудови.
У плануванні грецького міста можна побачити чітке геометричне розташування будинків та прямолінійні вулиці. Грецькі будівлі є спорудами певних архітектурних зразків. В той же час, слов’янське поселення помітно поступається грецькому як в плануванні забудови, так і самими будинками. Будинки слов’ян я фактично напівземлянками, по вікна вкопані в землю (хоча такий “приземлений” спосіб будівництва житла в слов’ян можна пояснити значно холоднішим кліматом в порівняння з теплою Грецією).
Поселення не велике за розмірами, обнесене частоколом з обструганих вістрям доверху колод, тоді як у греків бачимо високі муровані захисні стіни).
Чому Київ у XIX ст. вже мав суттєві відмінності від попередніх епох?
Київ у ХІХ столітті мав значно більшу кількість населення в порівнянні з часами Ярослава Мудрого. В прадавньому Києві, на думку істориків, проживало не більше 50 тисяч осіб, що за тогочасними мірками було дуже багато і столиця Русі була чи не найбільшим європейським містом. Київ наприкінці ХІХ століття налічував близько 250 тисяч жителів. Така кількість пояснюється поступовим перетворенням переважно ремісничого Києва на промисловий центр з великою кількістю виробничих підприємств та транспортних сполучень, що потребували багато робочих рук. Такі зміни суттєво вплинули на загальну площу міста, появу в ньому кількаповерхових будинків та планування широких вулиць, формування міських кварталів.
1) Про що йдеться в уривках із джерел?
В уривках джерел розповідається про місто Львів ХVI століття – мандрівники з захопленням розповідають про велику кількість різноманітних товарів на львівському ринку та про велелюдність міських вулиць.
2) На чому зосереджували увагу іноземці, відвідавши Львів?
Іноземці зосереджували увагу на кількості і різноманітності товарів, цінах на товари і присутності у Львові іноземних гостей з різних країн.
3) Який висновок про розвиток міста ви можете зробити?
Львів в ХVI столітті був розвиненим ремісничим і торговельним центром.
Розгляньте малюнки. Що на них зображено? Які ще проблеми сучасних міст ви можете назвати?
На малюнках зображено сучасне місто, що потерпає від велетенської кількості автомобілів, та майже не вирішеної на сьогодні проблеми утилізації і переробки тисячі тонн сміття.
На які особливості українського села звернув увагу німецький мандрівник Г. Коль?
Хати повиті зеленню й буйним зіллям…
…стоять 50 і 100 вітряків…
Українці живуть у чисто дотримуваних хатах…
….кожного тижня їх миють, але кожні два тижні їх білять, тому їхні хати білі, неначе вибілене полотно…
Запитання та завдання
1. Коли з’явилися села й міста на території України?
Осілі поселення виникають тоді, коли люди почали займатися відтворювальним господарством – землеробством і скотарством і відповідно, зникає потреба в постійних переміщеннях в пошуках їжі.
На землях України землеробські поселення виникають в часи мідно-кам’яного віку, що сягає 7 тис. років тому (трипільська культура). Через велику кількість жителів і розмірів окремі поселення назвали протомістами.
Власне міста з’являються тоді, коли ремесло відділяється від землеробства і скотарства. З часом виготовлення ремісничих виробів ускладнюється настільки, що виготовити їх міг далеко не кожен, і для цієї роботи потрібні були певні вміння і навички. Ремісники поселяються на берегах річок, що слугували в давнину основними шляхами сполучення, і де можна було швидше обміняти (продати) свій ремісничий виріб. Ці торговельні ремісничі поселення й перетворюються поступово в міста, одночасно з ремісниками в місті осідає й місцева владна верхівка, духівництво, купці, військові люди. Місто стає політичним, виробничим, торговельним, культурним центром. Перші міста на території України засновані не слов’янами, а давніми греками в VII–V століть до н. е., саме як торгово-ремісничі центри.
2. Назвіть відмінності між містом і селом.
Основні відмінності між містом і селом полягають у:
– кількості жителів;
– зайнятості населення – в містах населення зайняте у промисловому виробництві, велика частка припадає на сферу послуг, то як сільське населення переважно зайняте в сільському господарстві;
– місто є політичним, культурним і соціальним центром.
3. Які міста в різні часи розвитку українських земель були найбільш розвиненими?
Найбільш розвинені міста України:
– Київ – ХІ ст.
– Львів – ХVI ст.
– Одеса – XIX ст.
– Київ, Львів, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Донецьк – ХХ ст.
4. Коли почався промисловий розвиток українських міст?
Промисловий розвиток українських міст розпочався в в другій половині ХІХ століття.
5. Обговоріть у групах. Чому роль міст у господарському житті із часом зростає?
Роль міст у господарському житті зростає, бо лише місто може забезпечити розвиток промислового виробництва, що полягає в постійному оновлені виробничих технологій з метою покращення якості і зниження вартості промислових виробів, що можливо лише в разі застосування у виробничих процесах наукових досягнень.
6. Чому тривалий час у вигляді сіл майже не відбувалося змін?
Тривалий час у селі майже не відбувалося змін, бо село незмінно впродовж століть займається сільським господарством – тваринництвом та рослинництвом. Хоча за останні 60 років сільське господарство технічно модернізувалося – різноманітна сільськогосподарська техніка та агрономічні технології практично замінили ручну працю селян.
7. Чи можна стверджувати, що село є «душею народу»?
Село найкраще впродовж століть зберігає народні звичаї та обряди, рідну мову, народну пісню, вишивку. Тому можна стверджувати, що воно є “душею народу”.
8. Складіть розповідь-опис про своє місто (село).
План опису.
1. Назва населеного пункту, походження назви.
2. Історична довідка про населений пункт, місцеві пам’ятки, відомі земляки.
3. Заняття жителів.
4. Господарські об’єкти.
5. Заклади культури й освіти населеного пункту.