Завдання та запитання
1. Виберіть правильну відповідь.
Русь-Україна була єдиною централізованою монархією до
А 1097 р. Б 1125 р. В 1132 р. Г 1142 р. Д 1152 р.
В) 1132 р. – «І роздерлася вся руська земля …» – смерть Мстислава Великого, сина Володимира Мономаха.
2. Що відбулося в 1169 р. в Києві?
8-12 березня 1169 року військо Володимиро-Суздальського князя Андрія Боголюбського та його 12 північних союзників (князів Муромського, Смоленського, Полоцького, Чернігівського, Дорогобузького князівств) рушили походом на Київ і зруйнували місто. Андрій Боголюбський був сином Юрія Володимировича (Долгорукого), онуком Володимира Мономаха. Варто завважити, що Андрія Боголюбського баба й матір були половецького роду.
Як переповідає літопис нищення Києва: “«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали… і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський… І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».“
Особлива жорстокість Андрія Боголюбського щодо Києва і киян пояснюють існуванням окремого північно-східного етносу, відмінного від Русі.
3. Скільки міст було на Чернігівській землі?
А 26 Б 15 В 46 Г 54
В) 46.
4. Хто став засновником династії Мономаховичів-Ізяславичів?
Гілка князівської династії Мономаховичів-Ізяславичів походить від онука Володимира Мономаха, сина Мстислава Великого, Ізяслава Мстиславича, який князював у Володимирі (на Волині) в 1136-1154 рр.
5. Коли Галич став столицею Галицького князівства?
У 1144 р. князь Володимирко столицею Галицького князівства зробив місто Галич на Дністрі. Відтоді підкарпатські землі почали називати Галицьким князівством.
6. Покажіть на карті (с. 120, 127) або в історичному атласі князівства, на які розпалася Київська держава, та їх столиці.
Київська держава розпалася на князівства:
Київське – Київ,
Переяславське – Переяслав,
Чернігово-Сіверське – Чернігів,
Волинське – Володимир,
Галицьке – Галич,
Полоцьке – Полоцьк,
Смоленське – Смоленськ,
Турівське -Турів.
7. Перекажіть легенду про заснування міста Переяслава.
Легенда розповідає, що 992 року на річці Трубіж стали один проти одного руська дружина та печенізьке військо. У ворогів був кремезний та дуже міцний богатир, який захотів помірятися з силою з русином. В руських воїнів був київський силач Кожум’яка, який міг і бика руками задушити.
Зійшлися богатирі на двобої. Ухопив Кожум’яка печеніга могутніми руками та й так здушив його, що той упав замертво. Кочовики злякалися і відступили, завваживши на силу руських богатирів.
8. Назвіть причини політичної роздробленості Київської держави.
– Перетворення удільного землеволодіння в вотчинне;
– натуральне господарство, слабкі господарські зв’язки між окремими землями Русі;
– велика за розміром територія держави, де проживали як слов’яни, так і чужорідні етноси;
– відсутність чіткого порядку престолонаслідування;
– боротьба за великокняжий престол;
– поява нових економічних і політичних центрів, що суперничали з Києвом.
9 . Покажіть на карті (с. 127) або в історичному атласі найбільші міста Волинського князівства.
Найбільші міста Волині: Любомль, Каменець, Червен, Белз, Луцьк, Крем’янець.
10. Замалюйте на контурній карті територію Галицького князівства; підпишіть назви сусідніх держав.
Сусіди Галицького князівства: Угорщина, Польща, половці.
11. Доповніть речення, використавши текст параграфа.
У Чернігові було побудовано один із кращих соборів Русі-України Борисоглібський собор.
Михайлівська та Благовіщенська церкви були оздоблені різнокольоровими полив’яними плитками, мозаїками, фігурною
плінфою, що свідчило про високу майстерність тамтешніх майстрів.
12. Що залишилося спільним в удільних князівствах, у чому проявлявся їхній статус незалежності?
В удільних князівствах земля юридично перебувала у власності київського князя, проте фактично удільні князі добивалися перетворення удільної власності на землю на вотчинне володіння.
13. Які особливості виокремлення Волинського та Галицького князівств зі складу Русі-України?
Волинське та Галицьке князівство остаточно відокремилися від Києва в 1097 р. за рішенням князівського з’їзду в Любечі. На з’їзді було визнано підкарпатські землі вотчиною правнуків Ярослава Мудрого – братів Рюрика, Володаря і Василька Ростиславичів.
Син Володаря, Володимирко (1141-1153) об’єднує Галицьке князівство під своєю владою, закріпившись тут після тривалої війни з Києвом. Спроба приєднання Волині до Галичини була не вдалою – цьому завадив київський князь Всеволод Ольгович.
14*. Поясніть, чому галицькі бояри були найбагатшими й наймогутнішими серед усіх руських бояр.
Галицькі бояри були нащадками правлячої верстви Хорватії – племінного княжіння, яке підкорив Володимир Великий. Маючи потужне економічне підґрунтя, вони залишалися найбагатшими й наймогутнішими в Русі, справедливо вважали галицькі землі своєю вотчиною і не хотіли втрачати політичного впливу та підкорятися Києву.
15. Якою, на вашу думку, господарчою діяльністю займалися ченці Києво-Печерського монастиря?
Починаючи з У 70-х рр. ХІ ст. в монастирі розпочалося муроване будівництво: зведено Успенський собор, Троїцьку надбрамну церкву, трапезну.
Ченці займалися традиційними для Русі видами господарства – землеробством, скотарством, бортництвом.
Монастир зіграв значну роль в становленні української літератури, малярства, архітектури. У Лаврі жили й творили літописці, письменники, художники.
16. Яка пам’ятка культури Галицького князівства є найвизначнішою? Опишіть її.
Найвизначнішою пам’яткою культури Галицького князівства є Галицько-Волинський літопис кінця XIII ст., у якому знайшли відображення політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі в період від 1201 до 1291 року. Літопис створювався за князювання Данила Галицького, а потім його племінника Володимира Васильковича.
17. Охарактеризуйте діяльність князя Ярослава Осмомисла.
За правління Ярослава Осмомисла (1153-1187):
– Галицьке князівство досягло свого розквіту і могутності;
– Галицьке князівство простягались уздовж течії Дністра аж до його гирла;
– Дністер як торговий шлях сполучення набуває значення в міжнародній торгівлі;
– розвиток господарства;
– зростання міст – Перемишль, Звенигород, Теребовль, Галич;
– зведення міст-фортець Любачів, Ярослав, Сянок;
– будівництво Успенського собору собор, який став науково-освітнім і культурним центром;
– створення в Успенському соборі Галицько-Волинського літопису;
– мурований княжий палац з двірською церквою;
– вплив на міжнародні справи, дипломатичні відносини з Візантією та Священною Римською імперією, Польщею та Угорщиною;
Ярослав Осмомисл був одружений з Ольгою, дочкою суздальського князя Юрія Довгорукого.
18. За допомогою фактів, наведених у підручнику, доведіть, що період роздробленості був часом економічного й культурного розквіту Волинських і Галицьких земель.
Відокремлення від Києва посприяло розвитку окремих центрів-князівств. Місцеві князі своєю діяльністю сприяли розвитку господарства, градобудівництва, займалися дипломатичною діяльністю, налагоджуючи міжнародні зв’язки, а також сприяли розвитку культури.
В часи роздробленості на Волині закріпилася династія Мономаховичів-Ізяславичів. Засновник став син Мстислава Великого, онук Володимира Мономаха, Ізяслав Мстиславич князював у Володимирі в 1136-1154 рр.
В ХІІ столітті в головному місті Волинського князівства Володимирі Мстиславом Ізяславичем збудовано храм Успіння Богородиці, що тривалий час був головним храмом міста.
Найбільшого розвитку Галицьке князівство досягло за Ярослава Осмомисла (характеристика діяльності князя скролити доверху).