1. Яку чесноту Володимир Мономах найчастіше згадує в цьому уривку?
Володимир Мономах в Повчанні дітям найчастіше згадує про повагу до старших. Його твір пронизаний християнською мораллю.
2. Що в «Повчанні дітям» Володимира Мономаха не втратило значення й сьогодні?
Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів.
У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться.
Лжі бережіться, і п’янства, і блуду.
Вшануйте гостя, звідки він до вас не прийде — чи простий, чи знатний.
Недужого одвідайте, за мерцем ідіте.
Чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.
Коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте —
то того учітесь.
Хай не застане вас сонце на постелі.
Завдання та запитання
Історичний бліцтурнір. Установіть між товаришами певну черговість і відповідайте на запитання один за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з турніру.
– Коли помер князь Святополк?
Князь Святополк помер 1113 року
– Яка подія стала приводом до повстання в Києві?
Приводом до повстання власне послужила смерть Святополка, відомого жорстокістю та потуранням лихварям. Кияни були невдоволені тисяцьким Путятою, що служив Святополку, піддержував лихварів та купців, й тому підняли проти нього повстання відразу після смерті Київського князя.
– Хто взяв участь у повстанні в 1113 р.?
У повстанні 1113 року взяли участь кияни.
– Яке рішення ухвалили на вічі в Києві заможні городяни 1113 р.?
заможні кияни злякалися розмаху повстання і терміново скликали віче, на якому постановили запросити княжити до Києва Володимира Всеволодовича Мономаха, онука Ярослава Мудрого.
– Назвіть причини повстання 1113 р.
Невдоволення тисяцьким Путятою, незадоволення лихварством.
– Ким була мати Володимира Всеволодовича (Мономаха)?
Матір’ю Володимира Мономаха була дочка візантійського імператора Константина Мономаха.
– Володарем якого князівства був Володимир Мономах до приходу на київський престол?
Володимир Мономах до приходу на князівський стіл у Києві княжив у Переяславському князівстві.
– Що здійснив Володимир Мономах, щоб припинити князівські міжусобиці?
Володимир Мономах для припинення князівських міжусобиць збирав князівські з’їзди.
– Які землі вдалося об’єднати Володимирові Мономаху?
Володимир Мономах об’єднав під своєю владою Київщину, Волинь, Турово-Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську, Мінську землі та Поволжя.
– Яке будівництво здійснювалося за Володимира Мономаха в Києві?
За часів правління Володимира Мономаха будувалися нові собори, збудований 1115 року під Вишгородом міст через Дніпро.
– Скільки великих походів здійснив Мономах на половців?
Починаючи з 1103 року, Мономах здійснив п’ять військових походів на половців.
– З якими країнами Мономах налагодив міжнародні зв’язки?
Володимир Мономах установив міжнародні та міждержавні зв’язки з Візантією, Англією, Швецією, Угорщиною, Скандинавськими країнами, Західної Європи та половцями.
– Як називався додаток до «Руської правди» Володимира Мономаха?
Додаток до Руської Правди Володимира Мономаха називався Уставом Володимира Всеволодовича.
– У якому віці помер Володимир Мономах?
Володимир Мономах помер 1125 року, у віці 72 років.
– Де поховали Володимира Мономаха?
Володимира Мономах поховали у Софійському соборі у Києві.
– Що заповідав своїм синам Володимир Мономах?
Своїм синам Мономах заповідав дотримуватися християнських чеснот, жити в злагоді між собою.
– Хто зайняв київський престол після смерті Володимира Мономаха?
Після смерті Володимира Мономаха київський престол зайняв його син Мстислав (1125 -1132).
– Назвіть роки правління Мстислава Великого.
Мстислав Великий княжив у Києві з 1125 року по 1132 рік.
– Як закінчилися походи Мстислава на половців?
Походи Мстислава на половців були успішними.
– Яке було основне завдання у внутрішній політиці Мстислава?
Мстислав дбав про розвиток господарства – торгівлі, ремесел, продовжив велике будівництво, як і його батько Володимир Мономах.
– Яке було основне завдання в зовнішній політиці Мстислава?
Основним завданням зовнішньої політики Мстислава було нарощування міжнародного авторитету Київської держави.
– Як здійснювалася зовнішня політика за Мстислава?
Продовжив “шлюбну дипломатію”, як і його попередники – видав заміж доньок за норвезького та угорського королів та майбутнього
імператора Візантії.
2. Які князівства утворилися на теренах сучасної України?
На території сучасної України були утворені такі князівства –
Київське князівство, Чернігово-Сіверське князівство, Переяславське
князівство, Галицьке князівство, Волинське князівство.
3. Позначте в зошиті на стрічці часу роки правління Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха й основні події за їхнього правління.
Ярослав Мудрий (1019-1054):
– сприяв розвиткові освіти й науки;
– зміцнив центральну владу Києва;
– припинив набіги печенігів на Русь-Україну;
– запровадив нові форми міжнародних відносин;
– прийняв перший писаний кодекс законів «Руська правда».
Володимир Мономах (1113 -1125)
– успішно боровся з міжусобними князівськими чварами, аби Русь зберігала єдність;
– успішно боровся з половцями;
– дбав про розвиток господарства;
– дбав про міжнародний авторитет Київської держави.
4. Розгляньте уважно репродукцію картини І. Іжакевича «Повстання киян» (с. 112). Якою зброєю користувалися повстанці?
Повстанці використовували не професійну зброю, а виготовлену зі знарядь праці (наприклад, розвернуті вістрям доверху коси).
5. Прочитайте інформацію про Рогволодів камінь і дайте відповіді на запитання:
а) Чому в підписі під фотографією каменя річки названі шляхами?
Річки названі шляхами тому, що в ті часи дійсно основні шляхи сполучення були водні і всі значні людські поселення знаходилися переважно вздовж течій річок або на узбережжі морів.
б) Літерами якої старослов’янської системи письма зроблений на
камені напис?
Напис на камені виконаний за допомогою кирилиці.
в) Чи можете ви прочитати хоча б одне слово з цього напису? Яке
саме?
Можна прочитати Рабу своєму
6. Зробіть висновок щодо зовнішньої і внутрішньої політики Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
Зовнішня політика Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха мала спільні риси, адже обидва князі дбали про зовнішню безпеку Київської держави – Ярослав проводив переможні походи на печенігів, а Володимир боровся з половцями. Ярослав збудував оборонну лінію на південних межах Русі.
Ярослав і Володимир вели “шлюбну дипломатію” – одружували своїх дітей з дітьми володарів європейських країн.
Зокрема, Володимир Мономах був одружений з англійською принцесою Гітою. Його старший син Мстислав – зі шведською принцесою Христиною. Дочка Мономаха стала дружиною угорського короля Коломана. Щоб роз’єднати половецькі сили, молодшого сина Юрія він одружив із дочкою половецького хана.
Дочка Ярослава Анна стала дружиною французького короля Генріха І,
Єлизавета була одружена з норвезьким королем Гарольдом Сміливим,
Анастасію видана за угорського короля Андрія. Сам князь одружився з Інгігердою — донькою шведського короля. Сини його мали за дружин сестру польського князя, онуку німецького цісаря та доньку візантійського імператора – Всеволод одружився з дочкою візантійського імператора Константина Мономаха – Марією.
У внутрішній політиці князі проводили політику централізації, використовуючи різні способи для досягнення цієї мети – від застосування військової сили (Ярослав) до скликання князівських з’їздів (Володимир). Обидва князі дбали про розбудову державного управління та про розвиток господарства, при їх правлінні Київська держава незмінно переживала політичне і господарське піднесення.
Обидва князі залишили по собі писемні документи – політичні заповіти Руську правду Ярослава та Повчання дітям Володимира Мономаха.
7. У чому полягає суть феодальної роздробленості? Розкрийте причини цього історичного процесу.
Феодальна роздробленість – це розпад території держави на окремі володіння (феоди), власники яких (феодали) не підкорялися центральній владі – окремі князівства Київської держави не бажали підкорятися владі великого князя Київського.
Процес роздроблення був невідворотним та зумовлений уже самим способом формування території держави. Варто сказати, що території феодальних держав формувалися за допомогою військової сили – сильніші підкоряли слабших, приєднуючи їх володіння до своїх з метою збору данини. Князь-переможець роздавав наділи (феоди) своїм дружинникам (феодалам), за які вони відбували військову службу – так і формувався феодалізм.
Земля, якою наділяв князь, називалася в Русі удільною. Феодали прагнули передати землю в спадок нащадкам, і батькову землю називали вотчинною (в отця взята, батькова, не князем дана), тому власники вотчини не поспішали коритися владі великого князя, бо не були зобов’язані йому землею. Це, а також не вирішений спосіб наслідування влади в Києві внаслідок збільшення претендентів на князівський стіл і стали основними причинами феодальної роздробленості. Згідно підручника, її причинами були:
– перетворення земельного володіння на спадкове, вотчинне;
– економічне та військово-політичне посилення удільного боярства
й удільних князівств;
– зростання старих і поява нових міст — економічних і військово-
політичних центрів, наростання суперництва між ними та Києвом;
– послаблення ролі Києва як політичного й торговельного центру
після перших хрестових походів;
– процес розвитку народностей у різних частинах держави;
– величезна територія Київської держави, що ускладнювала централізоване управління;
– відсутність правових норм або усталених традицій успадкування
великокнязівського престолу;
– багатоетнічний склад населення Київської держави.
8*. Порівняйте період феодальної роздробленості в Західній Європі й у Київській державі.
Ці процеси були подібними. Держава мала централізоване управління до того часу, поки земля була удільною і залишалася власністю князя чи короля. З появою багатьох претендентів на престол та перетворення землі на вотчину держави вступали в період феодальних війн і роздробленості.
9. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира Мономаха
«…Не покладайтеся ні на тивуна, ні на отрока… На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод… А добре поводячись, не лінуйтеся ж ні до чого доброго, а насамперед до церкви. Хай не застане вас сонце на постелі…»
«…Ось доручаю заступити мене на столі моєму в Києві старшому сину моєму й братові вашому Ізяславу, слухайтесь його так само, як слухалися мене, хай він замінить вам мене…»
А) обидві події стосуються;
Б) тільки перша подія стосується;
В) тільки друга подія стосується;
Г) жодна з подій не стосується.
Б) тільки перша подія стосується – уривок з Повчання дітям Володимира Мономаха, другий уривок з заповіту Ярослава Мудрого.
10. Що з того, про що каже Володимир Мономах у «Повчанні дітям», ви врахуєте, створюючи власний кодекс честі?
До власного кодексу честі в майбутньому з Повчання дітям можна додати такі настанови князя:
– шанобливе ставлення до людей похилого віку;
– не дозволяти лінощів, аби стати добрим господарем у домі;
– нікого не обманювати;
– не зловживати алкоголем, створити міцну родину;
– поважати гостей в домі;
– бути милосердним і допомагати хворим;
– бути привітним до людей;
– набувати потрібних знань та досвіду протягом всього життя.
11*. Що, на вашу думку, серед наслідків феодальної роздробленості було позитивним, а що — негативним? Що переважає? Відповідь обґрунтуйте.
Внаслідок феодальної роздробленості відбулося перетворення Київської держави з централізованої монархії на монархію федеративну. На зміну монарху приходить влада кількох наймогутніших князів («колективний сюзеренітет»).
Спільними в Київській державі продовжували залишатися:
– правляча династія Рюриковичів;
– «Руська правда» як основа законодавства;
– християнська релігія: православна церква на чолі з Київським митрополитом.
Протягом XII ст. утворилося від 10 до 15 самостійних
князівств. Між окремими князями тривали міжусобні війни, що приводило до послаблення їх князівств, робило доступнішими для зовнішнього ворога. Тобто у військовому відношенні роздробленість послабила Русь, але в економічному й культурному привела до піднесення й розквіту окремих князівств, сприяла подальшому формуванню окремих етносів.
12. Проаналізуйте текст параграфа, історичного джерела й визначте риси характеру Володимира Мономаха як людини й політичного лідера.
Риси характеру Володимира Мономаха:
– рішучий у вирішенні державних питань, повстання придушував військовою силою;
– розсудливий – збирав князівські з’їзди для припинення міжусобиць;
– благочестивий – дотримувався християнської моралі.