Із якою метою жителі Рима ставали клієнтами?
Клієнтами (так латинською мовою називали залежних людей) ставали плебеї, вільновідпущені чи іноземці. Вони шукали заступництва у впливових в суспільстві патриціїв. За цю послугу плебеї працювали в господарстві патриція, супроводжував його у військових походах.
Як визначалася належність громадянина до плебсу в V ст.
до н. е., а як — у I ст. до н. е.?
Належність громадянина до плебеї в визначалася рівнем вартості його майна. До плебеїв відносили всіх, у кого вартість майна не перевищувала 200 сестерціїв.
1) Коли Рим став республікою?
У 509 р. до н. е. в Римі відбулося народне повстання, в результаті якого було усунення від влади останнього римського царя. Рим стає республікою (латинською мовою – загальнонародна справа) – такою формою управління держави, за якої у вирішенні важливих державних питань беруть участь народні збори.
2) Назвіть основні органи влади в Римі.
Органи управління в Римі – сенат, магістрати, народні збори.
Запитання та завдання
У чому полягала суть відносин між патроном та клієнтом?
Якими були функції Народних зборів? Магістратів? Сенату?
Сенат – вищий орган управління Римською республікою, складався з 300 сенаторів, видавав закони.
Магістрати – органи управління, ділилися на дві групи:
вищі –
2 особи – консули (командували військами і збирали Сенат;
2 особи – цензори (слідкували, аби в Римі дотримувалися звичаїв і традицій);
8 осіб – претори – судді;
та нижчі –
4 особи – едили – слідкували за правопорядком у Римі;
12 осіб – квестори – допомагали консулами, відали міською скарбницею;
2 особи – народні трибуни – відстоювали права плебеїв у Сенаті, мали право вето на закони, де не враховувалися потреби плебеїв.
Виправте помилки в реченнях.
1) Народні трибуни представляли інтереси всього населення Рима.
Народні трибуни представляли інтереси плебеїв Рима.
2) Римська республіка була демократичною.
Римська республіка була аристократичною.