Прочитайте фрагмент джерела й дайте відповіді на запитання.
1) На яких особливостях буденного життя козаків наголошують автори?
Ці люди постійно ловлять рибу на Низу (на Дніпрі і його притоках), там же сушать її на сонці без солі. Пробувши тут літо, вони розходяться на зиму по сусідніх містах – таких, як Київ, Черкаси та інші, залишаючи на острові, в безпечному місці на Дніпрі, човни і кілька сотень людей на коші, як вони говорять, при стрільбі, бо мають при собі і гармати, захоплені в турецьких фортецях і у татар.
2) Які міркування про участь козаків в охороні кордонів висловлюють?
А надто багато їх стало останнім часом, і вони раз по раз завдають
великої шкоди туркам і татарам; уже кілька разів спустошували Очаківську, Тягинську, Білгородську (Аккерман) та інші фортеці.
3) У чому, зі слів Бєльських, полягало значення козацького форпосту на Дніпрі?
Вишневецький, який стояв татарам на великій заваді, і через нього вони не наважувались так часто на нас нападати
Роздивіться малюнок. Що являла собою Запорізька Січ – козацька фортеця? Які споруди були розташовані на Січі? Чи була на Січі церква? Як ви вважаєте, чому?
Запорізька Січ була фортецею, укріпленою дерев’яним частоколом та насипом. Крім того, Січ мала для оборони й інші фортифікаційні споруди – сторожові башти. В центрі Січі був січовий майдан, на якому проводилися торги та збори. В центрі стояла церква Покрови Божої матері, що свідчило про належність козаків до православної віри.
Далі від майдану знаходилися курені – просторі будинки, в яких жили на чолі з курінним козаки з однієї місцевості. Крім куренів, на Січі могли бути й різні ремісничі майстерні, необхідні для облаштування козацького побуту.
Як видно з макету, з часом Січ не могла вмістити всіх охочих козаків, і тому її площа поступово збільшувалася і відповідно, збільшувалася, довжина її укріплень.
– Які риси середньовічного лицаря були, за свідченням джерел, властиві українському князеві Д. Вишневецькому?
Дмитро Вишневецький був винятково мужнім воїном, вірний вірі та Батьківщині.
– Яким постає він у фольклорі?
У фольклорі Д. Байда-Вишневецький виступає хоробрим і мужнім лицарем, що не боїться навіть самої смерті
– Поміркуйте, чому українських козаків називають лицарями.
Лицарями українських козаків називають тому, що вони мають всі доблесні ознаки справжніх воїнів, мають честь, гідність, віру, любов і вірність до батьківщини, бажання бути господарями на своїй землі.
Роздивіться карту.
1) До яких річок на заході та сході простягалися терени Земель
Війська Запорізького низового на початку 17 ст.?
Терени земель війська Запорозького простягалися на сході від витоку річки Оріль до річок Південний Буг та Синюха на заході.
2) Якої річки на Лівобережжі та верхів’я яких річок на Правобережжі сягали межі запорізьких володінь?
Межі Запорізьких володінь сягали Сіверського Дінця на Лівобережжі та верхів’я річок Інгул та Інгулець на Правобережжі.
3) Які із Січей-столиць існували протягом другої половини 16 – першої половини 17 ст.? Де їх було розташовано?
Протягом другої половини 16 – першої половини 17 ст. існували Хортицька (1556-1557 рр.), Томаківська (1564-1593 рр.) і Базавлуцька Січі (1593-1638 рр.). Хортицька Січ була збудована на Дніпровому острові Хортиця, Томаківська Січ – на острові Томаківка, Базавлуцька Січ – в гирлі притоки Дніпра – річки Базавлук.
4) Як називався перший за течією поріг Дніпра?
Першій поріг за течією Дніпра називався Кодацький.
– Чим відрізнявся цей порядок обрання козацького керманича від існуючого на той час у Європі?
Порядок обрання козацького ватажка полягав у виборах на козацькій раді, і цей спосіб формування влади суттєво відрізнявся від монархічного європейського.
– 1. Що, на вашу думку, зображено на картині-діорамі М.В. Овечкіна з Музею історії запорізького козацтва (м. Запоріжжя)?
На картині зображена козацька рада на Січі. На помості кошовий отаман, що тримає слово перед козацьким товариством.
– 2. З якими словами, на вашу думку, кошовий отаман звертався до козацького товариства? Про що він міг говорити?
Кошовий отаман міг говорити про боротьбу козаків з ворогами України, та про планування наступних сміливих походів.
– 1. Скориставшись схемою, поясніть, як відбувалось управління Запорізькою Січчю.
Джерелом влади на Січі була Січова рада, на якій козаки обирали козацьку старшину до всіх органів управління Кошем і делегувала Старшинській раді владні повноваження.
– 2. Зазначте обов’язки посадовців з кола козацької старшини.
Кошовий отаман – виборна особа, очолювала козацький Кіш, мала вищу військову, адміністративну та судову владу.
Військовий суддя – службова особа, відала судовими справами на Січі, вів слідство, виносив вироки, які затверджував кошовий отаман, смертні вироки затверджувала або відхиляла загальна козацька рада. Обирався на один рік.
Військовий осавул – виборна службова особа, керувала заготівлею провіанту, очолювала розвідку, відала військовими резервами.
Військовий писар – виборна службова особа, що відала канцелярією Запорозької Січі. Займалася розсилкою наказів по куренях, проводила дипломатичну переписку, облік підрахунків прибутків і витрат, вела всю козацьку документацію і кореспонденцію.
Курінний отаман – виборна особа, яка була на чолі козацького куреня на Січі.
Перевірте себе.
1. Установіть хронологічну послідовність подій:
– заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця Січі-фортеці – 1554 р. (2)
– Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої – 1569 р. (3)
– перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р. (1)
2. Яких меж сягали території Вольностей Війська Запорізького низового?
Землі війська Запорозького простягалися на сході від витоку річки Оріль до річок Південний Буг та Синюха на заході, нижньої течії Дніпра на півдні та річки Тясмин та Оріль на півночі.
– Які Січі-столиці існували у другій половині 16 – першій половині 17 ст.?
В другій половині 16 – першій половині 17 століття існували такі Січі:
Хортицька — 1556-1557 роки,
Томаківська — 70-80 роки 16 ст. (як варіант 1540-1593 рр.),
Базавлуцька — 1593-1638 роки,
Микитинська — 1639-1652 роки,
Чортомлицька — 1652-1709 роки.
3. Дайте визначення поняттям:
– Запорізька Січ – укріплена фортеця козацького війська другої половини 16 — кінця 18 століття, розташований за порогами Дніпра – на Великому Лузі. Відомо сім Січей;
– Кіш – центральний орган козацького управління в Запорозькій Січі, що завідував адміністративними, військовими, фінансовими, судовими, господарськими справами;
– козацька старшина – виборний військовий та управлінський орган Запорізької Січі;
– кошовий отаман – виборна особа в Запорозькій Січі в 16 -1 8 ст., яка мала найвищу військову, адміністративну і судову владу, був на чолі Запорозького Коша;
– гетьман – в Україні в 16—17 ст. гетьманом називали виборного керівника Війська Запорозького;
– Січова рада – вищий орган влади на Запоріжжі, який мав широкі повноваження щодо законодавства, управління, судових справ, участі козацького війська у війнах чи укладенні мирних угод; Січова Рада обирала козацьку старшину і отамана;
– козацькі клейноди– символи козацької влади в Україні 15—18 століть;
– курінь – на Запорізькій Січі так називали будівлю, де проживали січовики. В ширшому значенні – це адміністративно-територіальна одиниця, до якої входили орієнтовно дві-три сотні козаків. Нині відомо про існування 38 територіальних куренів в Україні.
4. Установіть подібність та відмінність у поняттях:
– корогва – військовий клейнод в Україні 15-18 ст., символ влади гетьмана, кошового отамана, полковника, сотника;
– булава – козацький клейнод, символ влади гетьмана;
– бунчук – древко із металевою сферою (маковицею) зверху, під якою підвішене фарбоване червоною фарбою кінське волосся. Символ влади гетьмана (полковника) у Війську Запорозькому;
– печатка – тиснене зображення козака в повний ріст з шаблею та мушкетом, символ влади гетьмана, власні печатки мали й усі козацькі полковники;
– литаври (тулумбаси або котли) – козацькі барабани, застосовувалися при усіх значних подіях на Січі – довбиші скликали ними на козацьку раду, сповіщали про вибори.
Спільною рисою всіх понять є належність перелічених предметів до атрибутів козацької влади, відмінним є безпосереднє використання.
5. Дайте відповіді на запитання:
– Що вам відомо про життя на Запорізькій Січі?
На Січі жили переважно неодружені козаки, які одне одного називали товаришами чи лицарями. Піднімали козаки дуже рано, вмивалися річковою водою, молилися Богу, снідали. Після сніданку козаки могли займатися різними справами – від об’їжджання коня до попихкування люлькою під цікаву розповідь. Молоді козаки займалася військовою виправою – стрільбою з лука, метанням спису, навчання мистецтву бою на шаблях чи навичкам рукопашного бою.
Крім військового гарту, козаки займалися господарюванням – більше скотарством, а менше землеробством, ремеслом та торгівлею. Січовики купували хліб, порох та бойові припаси, зброю, одяг, горілку тютюн, кінську збрую. Продавали віск, мед, рибу, шкіру, худобу.
Обідали козаки о 12 годині – в кожному курені був свій кухар-кашовар, який разом з помічниками готував їжу у великих мідних або чавунних казанах.
– Чим вирізнялося життя та побут козаків-січовиків від решти козаків-запорожців?
Козаки-січовики жили безпосередньо на Січі, менше взимку, більше влітку. Крім січовиків, відомі реєстрові козаки, які перебували на службі в польського короля, за що отримували платню і земельні наділи, на яких організовували господарство. Проте підневільної праці козаки не застосовували і залежних селян не мали. Ще одним видом господарювання козаків були зимівники – козацькі хутори на Дикому полі, де застосовували найману працю.
– За що сучасники шанували українського князя Дмитра Вишневецького?
Сучасники поважали Дмитра Вишневецького за організацію військових походів проти турків та татар, за його лицарську честь і виняткову мужність.
Саме за ініціативою Вишневецького 1556 р. козаки на острові Мала Хортиця збудували Січ.
6. Роздивіться фрагмент карти та пояснювальний напис на ній.
– Визначте, коли могла бути виготовлена ця карта.
На карті, ймовірно, зображена нижня течія Дніпра з островами, територія Великого Лугу. Карта могла бвти виготовлена в 16 столітті.
– Про які події та історичні постаті ідеться?
«Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут Дмитро Вишневецький, стародавній преславний герой, уславлений своїми воєнними звитягами, поставив колись фортецю. Середину цього місця оточив кам’яним муром та огорожею з дубів, що піднеслися, зміцнені природою та Богом. Унаслідок цього він міг протидіяти наступові кримського хана та сил усього його війська доти, доки Вишневецький через тривалу облогу був позбавлений провіанту й змушений був їсти коней. Після цього, нарешті, подолавши пороги, з усім своїм неушкодженим військом, човнами повернувся до Черкас».
Мова в джерелі ведеться про наступ кримського хана на Запорізьку Січ та її оборону Дмитром Вишневецьким.
Всі завдання