Як називалася група населення, яка за правління олігархії не
брала участі в управлінні містом?
Група населення, яка за правління олігархії не брала участі в управлінні містом, називалася демосом.
Як ви вважаєте, демос був задоволений реформами Солона?
Солон змінив родовий принцип формування влади в полісі на майновий.
Посади в місті стали залежати від рівня доходів, тож бідніші громадяни не могли обіймати високі державні посади. Тому демос був незадоволений, але в той же час внаслідок реформ демос зміг брати більшу участь в управлінні полісом в порівнянні з аристократичним періодом, коли управляти містом могли лише люди знатного походження.
1) Як у Давній Греції називали правління однієї людини в полісі?
Одноосібне управління полісом в Давній Греції називали тиранією, а особу, яка здійснювала це управління називали тираном.
2) Чому Пісістрат був популярним серед демосу?
Пісістрат під час свого управління підтримував демос (селян та ремісників) – нижчі верстви населення, які не були нащадками засновників полісу. Він запровадив рівність усіх громадян перед законом. Прибутки селян та ремісників зросли за час тиранії Пісістрата, тому він користувався популярністю в демосу.
Що змінилося внаслідок реформ Клісфена?
Клісфен за допомогою реформ (змін) управління полісом намагався зміцнити демократію в Афінах, аби повернення до тиранії (одноосібного правління) стало неможливим. Одночасно він в зменшив вплив аристократів (людей знатного походження, нащадків засновників Афін) на владу в афінському полісі.
Клісфен запровадив остракізм (остракон – черепок) – на глиняних черепках громадяни таємно писали ім’я тієї особи, яка, на їх думку, становить небезпеку для афінської демократії. Того, хто набирав найбільшу кількість голосів, виганяли на 10 років з Афін. Проте остракізм мав і негативну сторону – часто голоси таємно купувалися заздалегідь, і насправді з Афін виганяли достойних людей.
Клісфен об’єднав громадян у деми для здійснення самоуправління. Належність громадянина до деми була довічною і спадковою, незалежно від майнового стану та походження громадянина. Деми входили до філ – більших об’єднань, які обирали своїх представників (делегатів) до управління Афінами.
Розгляньте схему державного управління в Афінах. Хто є джерелом влади за такого управління?
Джерелом влади в Афінах був народні збори – еклесія, що складалася з 40 000 громадян.
Запитання та завдання.
1. Перелічіть форми правління, які змінилися в Афінах від їх заснування до V ст. до н. е.
Форми правління в Афінах:
– монархія (Афінами керували царі) – одноосібна влада, що передається в спадок. Монархія в Афінах відома з XVI ст. до н. е.;
– аристократична республіка (відома з XIII ст. до н. е.) – полісом управляли представники знатних родів – аристократи, предки яких були засновниками Афін;
– тиранія (VI ст. до н. е.) – одноосібне правління полісом, зосередження всієї повноти влади в руках однієї особи;
– демократія (V ст. до н. е.) – форма державного правління, при якій джерелом влади є народ, народні збори формують всі органи влади в державі.
2. Що таке остракізм? Для чого його було запроваджено?
За Клісфена було запроваджено остракізм (з грецької остракон – черепок) – громадяни на черепках таємно писали ім’я тієї особи, яка, на їх думку, могла становити загрозу для демократії в афінському полісі. Якщо така особа шляхом таємного голосування набирала голосів найбільше, її виганяли на десять років за межі Афін. Остракізм мав і негативну сторону – голоси заздалегідь таємно купувалися недоброзичливцями, і тому з Афін насправді могли виганяти достойних людей.
3. Що таке демократія? Хто є джерелом влади за демократичного управління?
Посади в місті стали залежати від рівня доходів, тож бідніші громадяни не могли обіймати високі державні посади. Тому демос був незадоволений, але в той же час внаслідок реформ демос зміг брати більшу участь в управлінні полісом в порівнянні з аристократичним періодом, коли управляти містом могли лише люди знатного походження.
Розгляньте схему державного управління в Афінах. Хто є джерелом влади за такого управління?
Джерелом влади в Афінах був народні збори – еклезія, що складалася з 40 000 громадян.