Розгляньте малюнки. Складіть розповідь про подальшу долю родини «куркулів».
На обох фотографіях зображено жорстокі часи більшовицького терору проти селян, організованого Йосипом Сталіним. Майбутня доля селян була жахливою, якщо не розстріл, то виселення з домівки та заслання за тисячі кілометрів, де на родину неминуче чекала голодна і холодна смерть, або ж тривале ув’язнення в трудовому таборі часто на десятки років.
Ознайомтеся із джерелами, які є свідченням Голодомору в Україні, і дайте відповіді на запитання.
1) За що притягували до відповідальності зазначених у звіті людей?
Селяни були змушені зрізати колосся на колгоспному полі, адже більшовицька влада, керована з Москви Йосипом Сталіним, залишила їх без жмені зерна та окрайця хліба, прирікаючи на голодну смерть. Тому люди намагалися порятувати свої сім’ї в такий відчайдушний спосіб.
7 серпня 1932 року урядом СРСР прийнято постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності». Згідно постанови, розкрадання майна колгоспів… каралося розстрілом, а за особливих «пом’якшувальних обставин» — ув’язнювали строком не менше десять років. Народ постанову назвав «законом про п’ять колосків».
2) Що спонукало колгоспників на такі дії?
На такі дії колгоспників спонукав голод і страх перед голодною смертю як для себе, так і своєї родини.
Розгляньте малюнок. Як ви вважаєте, чому автор пам’ятника обрав саме такі символи для зображення трагедії Голодомору?
Автор пам’ятника обрав символом дитину, бо Голодомор забираючи життя дітей, знищував українське майбутнє.
1) Яку причину голоду називає журналіст?
Британський журналіст Гарет Джонс причиною страшного голоду називає терор комуністичної влади проти селян.
2) Які масштаби голоду він вказує?
Гарет Джонс говорить про мільйони жертв голоду.
Запитання та завдання.
1. Якими методами більшовики намагалися утвердити свою владу в Україні в 1920-ті рр.?
В 1920-ті роки московські більшовики боялися втратити Україну внаслідок народних повстань проти їх грабіжницької влади, і саме тому вирішили скасувати багато злочинних економічних нововведень, що руйнували селянські господарства та запровадили нову економічну політику (неп), дозволивши на деякий час займатися розвитком приватного виробництва та торгівлі. Неп виявися успішним, але в той же час повністю суперечив комуністичному світогляду більшовиків.
2. Як вплинули на розвиток України неп і політика українізації?
Україна стала жити заможніше – зростає економічний рівень життя населення. Прагнучи закріпити свою владу в Україні, московські окупанти запровадили короткочасний період українізації – поширення української мови в освіті, культурі, літературі, періодиці культурі.
3. Коли і з якою метою було створено СРСР?
СРСР створили 1922 року з метою остаточного закріплення України в складі колишньої Російської імперії, щоправда, з більшовицькою, а не царською владою.
4. Для чого в СРСР створювали колгоспи?
створення колективних господарств (колгоспів) цілком відповідало комуністичним догмам про ліквідацію приватної власності і усуспільнення всього виробництва.
5. Що таке розкуркулення?
Знищення злочинною більшовицькою владою заможних селян-трударів, з грабунком їх господарств на користь колгоспів.
6. Чим голод відрізняється від Голодомору?
Голодомор відрізняється від голоду масштабами лиха та обставинами, що привели до нього. Голодомор був спровокований штучно і мав на меті фізичне винищення людей.
З точки зору біології голод – це потреба організму в їжі для поповнення життєво необхідних запасів енергії для продовження власного життя.
7. Чому Голодомор називають геноцидом українського народу?
Голодомор називають геноцидом українського народу тому, що він був направлений саме проти селян, які масово проживали в українських селах і були українцями. В містах українців було менше, і такого страшного голоду в містах не організовували, як це було в селі..
8. Які місця нагадують українцям про злочини Й. Сталіна та його поплічників?
Місця розстрілу ста тисяч в’язнів – Биківнянські могили біля Києва, урочище Сандармох в Карелії, де 1937 року було розстріляно 1111 представників української культурної еліти – письменників, художників, поетів, композиторів.